Ухвала суду № 46454696, 02.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 р.Справа № 818/3400/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Пянової Я.В.

Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.04.2015р. по справі № 818/3400/14

за позовом ОСОБА_1

до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України , Управління соціального захисту населення Сумської міської ради

про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1Й.) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України (далі - відповідач-1, Комісія), Управління соціального захисту населення Сумської міської ради (далі - відповідач-2, Управління соцзахисту СМР), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України від 17.04.2014 року протокол №73 про визнання безпідставним видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2;

- зобовязати Управління соціального захисту населення Сумської міської ради повернути ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виданого Сумською обласною адміністрацією 09.07.1996 року за номером серії А №310414;

- зобовязати Управління соціального захисту населення Сумської міської ради відновити виплату щомісячної компенсації на продукти харчування та щорічної допомоги на оздоровлення з 01.05.2014 року;

- зобовязати Управління соціального захисту населення Сумської міської ради сплатити ОСОБА_1 компенсацію на продукти харчування і щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 01.12.2011 року по цей час.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.04.2015 р. у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 02.07.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 було втрачено посвідчення учасника категорії 2 серії А № 310414, а тому він звернувся до Управлінням соцзахисту СМР за видачею його дублікату (а.с.46).

За поданням Сумської обласної державної адміністрації справа ОСОБА_1 розглянута на засіданні Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до рішення Комісії, викладеного в протоколі засідання Комісії №73 від 17.04.2014, визнано безпідставною видачу ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2, оскільки не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження (а.с.7).

Не погодившись з такими діями та прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Крім того, позивач вважає протиправними рішення щодо нього, прийняті Управлінням соцзахисту СМР при наданні компенсації за продукти харчування і грошової вартості на оздоровлення замість путівки.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення Комісії від 17.04.2014 року, відображене в протоколі №73 про безпідставність видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, відповідає ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а дії посадових осіб Управління соцзахисту СМР відповідають вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, зокрема, які працювали у зоні відчуження: з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.

Частиною 1 статті 15 вказаного Закону передбачені підстави для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а саме період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

З метою вирішення спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до пункту 12 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №51 від 20.01.1997 року, розроблено Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Положення), що затверджене Наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №187 від 17.05.2006 року.

Пунктом 1.2 Положення основними принципами діяльності Комісії визначені: законність; колегіальність; повнота розгляду наданих документів та інших підтвердних матеріалів; обґрунтованість прийнятих рішень; незалежність членів Комісії (недопущення втручання в діяльність Комісії фізичних та юридичних осіб, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування); компетентність членів Комісії.

Пунктом 4 Положення визначені права та обов'язки Комісії, згідно з яким Комісія має право звертатися за допомогою до підприємств, установ, організацій для отримання документів і матеріалів, необхідних для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (підпункт 4.1). Комісія зобов'язана при визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС керуватися критеріями, визначеними Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (підпункт 4.2).

Згідно з Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 за № 51, підставою для видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є один з таких документів:

- посвідчення про відрядження в зону відчуження;

- військовий квиток і довідка командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження;

- довідка про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Відповідно до зазначеного Порядку, видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, провадиться обласними державними адміністраціями.

Згідно з п. 2 Порядку посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та іншими актами законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 ОСОБА_1 було видано на підставі копії довідки Військової школи кухарів 209 від 03.03.1994 за № 177 (а.с.11) та військового квитка з відміткою Військової школи кухарів 209 (а.с.8-9).

В свою чергу, в довідках Галузевого державного архіву Міністерства оборони України зазначено, що в перевірених документах військової частини 21151 за період з 16 по 20 травня 1986 року ОСОБА_1 не значиться, а в перевірених наказах Військової школи кухарів 209 відкомандирування заявника в зону ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не відображено (а.с.62,63, 85-87).

Таким чином, з представлених на Комісію документів не підтверджено факт виконання позивачем робіт у зоні відчуження, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що оскаржуване рішення Комісії від 17.04.2014 року, відображене в протоколі №73 про безпідставність видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, відповідає ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо виплати щомісячної компенсації на продукти харчування і щорічної допомоги на оздоровлення колегія суддів зауважує на таке.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, яка діяла від 28.02.1991 до 01.01.2013) особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 2, передбачено першочергове щорічне безплатне надання санаторно-курортних путівок або путівок на відпочинок чи одержання за їх бажанням грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні.

Порядок надання путівок та розмір їх середньої вартості визначаються Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2000 р. № 800 Про затвердження Положення про організацію оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зазначене Положення втратило чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 27.03.2013 за №261.

В другій редакції Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05.07.2012 частина 1 пункту 2 статті 21 Закону діяла від 01.01.2013 до 01.01.2015 і передбачала, що особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 2, мають права першочергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками або путівками на відпочинок шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам чи закладам відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування або відпочинку чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні; право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків.

Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відтак, такий Порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів Про затвердження Положення про організацію оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 27.03.2013 р. № 261.

З вищезазначених норм законодавства вбачається, що передумовою для надання путівки на санаторно-курортне лікування, а відтак і можливості отримання компенсації в разі, якщо особа не скористалась своїм правом отримати путівку, є звернення особи із наданням форми 070/о, що дає право на отримання відповідної пільги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що ОСОБА_1, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, до Управління соцзахисту СМР із заявою та медичною довідкою лікувальної установи за формою 070/о не звертався, відповідно путівку на санаторно-курортне лікування та грошову компенсацію замість путівки не отримував.

Щодо компенсації 25% вартості продуктів харчування згідно з ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" колегія суддів зауважує на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону особам, віднесеним до категорії 2, державою гарантується пільга щодо забезпечення продуктами харчування за фізіологічними нормами з обовязковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 25 процентів вартості продуктів харчування за фізіологічними нормами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоровя.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 року № 258 Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено розроблені Міністерством охорони здоровя України норми харчування та надано право Міністерству соціальної політики визначати, виходячи із розроблених Міністерством охорони здоровя фізіологічних (медичних) норм харчування і середніх цін на продукти харчування, що склалися у регіоні, розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування, для громадян, віднесених до 1 і 2 категорії.

Згідно з п. 9 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, повязаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936 (зі змінами), Міністерство соціальної політики в десятиденний строк після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з розроблених МОЗ фізіологічних (медичних) норм харчування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 року № 258, і даних Держстату щодо середніх цін на продукти харчування, що склалися в регіонах за попередні три місяці, визначає в розрізі областей розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування відповідно до Закону для громадян, віднесених до категорій 1 і 2, потерпілих дітей у разі захворювання кровотворних органів (гострі лейкози), щитовидної залози (аденома, рак), на злоякісні пухлини, а також для батьків потерпілих дітей, які не відвідують дитячі дошкільні та шкільні заклади і не забезпечуються продуктами харчування.

З огляду на викладене, Міністерство соціальної політики щороку має своїм наказом затверджувати розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорій 1 і 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням наказів Міністерства праці та соціальної політики України від 24.01.2011 за № 23, від 30.01.2012 за № 44, від 31.01.2013 за № 35, від 07.04.2014 за № 196 ОСОБА_1 в період з 01.12.2011 по 01.05.2014 проводилась виплата компенсації у розмірі 151,50 грн.

Таким чином, дії посадових осіб Управління соцзахисту СМР відповідають вимогам чинного законодавства, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.04.2015р. по справі № 818/3400/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 07.07.2015 р.