Ухвала суду № 46454690, 02.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 р.Справа № 816/1346/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Пянової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Г ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2015р. по справі № 816/1346/15

за позовом Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради

до Державної фінансової інспекції в Полтавській області

треті особи Комунальне підприємство "Декоративні культури" Полтавської міської ради , Комунальне підприємство "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради , Полтавське комунальне автотранспортне підприємство 1628

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (далі - УЖКГ ВК Полтавської МР, позивач), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фінансової інспекції в Полтавській області (далі - ДФІ в Полтавській області, відповідач), треті особи - Комунальне підприємство "Декоративні культури" Полтавської міської ради, Комунальне підприємство "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради, Полтавське комунальне автотранспортне підприємство 1628 про визнання протиправною та скасування вимоги від 27.03.2015 р. №16-06-3-14/1980 "Про усунення виявлених порушень".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2015 р. у задоволенні адміністративного позову Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 02.07.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 20.02.2015 р., на підставі направлень №№164, 165 від 25.02.2015 р., виданих начальником ДФІ в Полтавській області ОСОБА_2, головним державним фінансовим інспектором з питань будівництва Держфінінспекції в Полтавській області ОСОБА_3 (12 робочих днів) та старшим державним аудитором Держфінінспекції в Полтавській області ОСОБА_4 проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності УЖКГ ВК Полтавської МР за період з 01.01.2012 по 01.01.2015.

За наслідками такої ревізії ДФІ в Полтавській області складено акт №06-21/12 від 16.03.2015 р. (а.с. 12-24).

У зв'язку із встановленням в ході проведеної ревізії порушень вимог законодавства, які відображені в акті позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності УЖКГ ВК Полтавської МР за період з 01.01.2012 р. по 01.01.2015р., ДФІ в Полтавській області до УЖКГ ВК Полтавської МР предявлено вимогу №16-06-3-14/1980 від 27.03.2015 р. "Про усунення виявлених порушень" (а.с. 10-11), відповідно якої позивача зобов'язано:

1. Опрацювати матеріали ревізії та забезпечити відшкодування порушення в сумі 60748,34 грн., допущене КП "Декоративні культури", Полтавським КАТП-1628 та КП "ПМШЕД" внаслідок використання бюджетних коштів з порушенням законодавства.

2. Розглянути питання про притягнення працівників установи, винних у зазначеному порушенні, до встановленої законодавством відповідальності.

Вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень та недоліків разом з завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів позивача зобов'язано надати до ДФІ в Полтавській області у строк до 27.04.2015 р.

Не погоджуючись з вказаною вимогою, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності та необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення, Держфінінспекція відповідно), визначено, що Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 15); у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 18); при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 21).

Положенням установлено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб і, у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону № 2939-ХІІ, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 передбачено право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки.

У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не за поданням адміністративного позову підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Така правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-63а14), 13 травня 2014 року (справа № 21-89а14,) 20 травня 2014 року (справа № 21-93а14), від 28.10.2014р. (справа № 21-462а14).

Відповідно до пункту 15 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Керуючись положеннями вказаної норми, ДФІ в Полтавській області у пункті 2 оскаржуваної вимоги зобов'язала позивача розглянути питання про притягнення працівників установи, винних у зазначеному порушенні, до встановленої законодавством відповідальності.

Вказана вимога не спрямована на корегування роботи підконтрольної організації, є пов'язаною та такою, що прямо випливає з припису пункту 1 оскаржуваної вимоги, правомірність якої перевірятиметься судом, який розглядатиме справу в разі пред'явлення відповідного позову ДФІ в Полтавській області до УЖКГ ВК Полтавської МР про стягнення збитків.

За таких обставин, підстав для задоволення позову УЖКГ ВК Полтавської МР немає, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2015р. по справі № 816/1346/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_5Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст ухвали виготовлений 07.07.2015 р.