Ухвала суду № 46454574, 25.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/548/15-а

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційні скарги Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив: визнати протиправними та скасувати накази УМВС України в Херсонській області №100 від 17.06.2014р. в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та №138о/с від 23.06.2014р. в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України; визнати протиправними та скасувати накази МВС України №593 від 17.06.2014р. в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та №1095 о/с від 17.06.2014р. в частині з органів внутрішніх справ України; поновити на службі в органах внутрішніх справ України на посаді начальника управління карного розшуку УМВС України в Херсонській області.

Позов обґрунтовував тим, що при притягненні його до дисциплінарної відповідальності відповідачами не повно зясовано обставини начебто скоєного позивачем дисциплінарного проступку, його вина у скоєнні проступку не доведена, а при накладенні дисциплінарного стягнення, в порушення вимог Дисциплінарного статуту, до нього безпідставно застосовано крайній захід дисциплінарного впливу звільнення з ОВС України. Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з ОВС стало проведення слідчих дій в рамках кримінального провадження №42014230000000151, незважаючи на відсутність відносно ОСОБА_1 обвинувального вироку по вказаному кримінальному провадженню. На думку позивача, службова перевірка відносно нього проведена поверхнево і не обєктивно, з порушенням вимог чинного законодавства та відомчих нормативно-правових актів МВС України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21.04.2015р. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України в Херсонській області від 17.06.2014р. №100 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Визнано протиправними та скасовано накази МВС України від 17.06.2014р. №593 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та від 17.06.2014р. №1095 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України. Визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України в Херсонській області від 23.06.2014р. №138 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення з органів внутрішніх справ України. Поновлено ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління карного розшуку УМВС України в Херсонській області з 18 червня 2014 року. Постановлено допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління карного розшуку УМВС України в Херсонській області з 18 червня 2014 року.

Приймаючи вказане рішення суд дійшов висновку, що у наданих відповідачами документах, які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, не визначена суть вчиненого позивачем дисциплінарного проступку, тобто не встановлено приписи яких нормативних актів та відомчих наказів були порушені позивачем. ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42014230000000151 про підозру у вчиненні будь-якого злочину не повідомлялось, а прокуратурою області прийнято постанову про зміну попередньої правової кваліфікації та підстав реєстрації кримінального провадження, згідно якої кримінальне провадження вважається зареєстрованим за повідомленням про заволодіння ОСОБА_2 чужим майном шляхом обману. Суд зазначив, що висновки розслідування не містять фактів невиконання чи неналежного виконання позивачем своїх службових обовязків.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, МВС України та УМВС України в Херсонській області подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову ухвалу, якою позов ОСОБА_1 залишити без розгляду як такий, що подано з порушенням строків звернення до суду, встановлених ч.3 ст.99 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 17.06.2014р. виконуючим обовязки начальника УМВС України в Херсонській області затверджено висновок службового розслідування, проведеного за фактом порушення прокуратурою Херсонської області кримінального провадження №42014230000000151 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, стосовно полковника міліції ОСОБА_1 та підполковника міліції ОСОБА_3

У вказаному висновку зазначено, що 07.06.2014р. в рамках кримінального провадження №42014230000000151 працівниками прокуратури та ВБКОЗ УСБУ в Херсонській області проведено огляд службових приміщень начальника УКР УМВС ОСОБА_1 та заступника начальника УКР УМВС ОСОБА_3 На час проведення службового розслідування вказані посадові особи були відсторонені від виконання службових обовязків, проте не затримані в порядку ст.208 КК України, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення їм не повідомлено. За низькі морально-ділові якості, особисту недисциплінованість, порушення вимог Законів України «Про міліцію» та «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Етичного кодексу працівника ОВС, наказу МВС України від 26.03.2010р. №90 «Про стан дисципліни і законності в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ та заходи щодо його покращення», що виразились у вчиненні дій, які призвели до порушення кримінального провадження та проведення слідчих дій на території УМВС України в Херсонській області, посадові особи, що проводили службове розслідування, дійшли висновку про необхідність звернення до керівництва МВС України із клопотанням про звільнення ОСОБА_1 із органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни.

Наказом начальника УМВС України в Херсонській області від 17.06.2014р. №100 вирішено клопотати перед керівництвом МВС України щодо звільнення з органів внутрішніх справ за ст. 64 п. «є» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України (за порушення дисципліни) начальника управління карного розшуку УМВС України в Херсонській області полковника міліції ОСОБА_1

Наказом Міністра внутрішніх справ України від 17.06.2014р. №593 полковника міліції ОСОБА_1, начальника управління карного розшуку УМВС України в Херсонській області, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення та наказом від 17.06.2014р. №1095 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ України у запас з постановленням на військовий облік за ст. 64 п. «є» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України (за порушення дисципліни).

Підставою для прийняття таких рішень МВС України зазначило висновки службового розслідування, зокрема, відкриття кримінального провадження за фактом вимагання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 неправомірної вигоди, що є надзвичайною подією, яка сталася внаслідок особистої недисциплінованості ОСОБА_1

23.06.2014р. начальником Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області винесено наказ №138 о/с, яким полковника міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України за ст. 64 п. «є» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України (за порушення дисципліни).

Задовольняючи позов ОСОБА_1 про скасування вказаних наказів суд першої інстанції дійшов висновку, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення є незаконним, оскільки вчинення позивачем дисциплінарного проступку не доведено, а висновки службового розслідування не містять фактів невиконання чи неналежного виконання позивачем своїх службових обовязків.

Колегія суддів погоджується з таким висновком Херсонського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Як зазначалось вище, підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України стало проведення слідчих дій в рамках кримінального провадження №42014230000000151, розпочатого 07.06.2014р. прокуратурою Херсонської області за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України за фактом вимагання та одержання неправомірної вигоди від жительки м.Херсона гр. «К» за не притягнення до кримінальної відповідальності її колишнього чоловіка за вчинення ним умисного вбивства.

Відповідно до ст.1, ст.2 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України; дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно ст.5 вказаного Закону за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Таким чином, дисциплінарна відповідальність особи рядового або начальницького складу виникає у разі вчинення нею дисциплінарного проступку, тобто у разі невиконання чи неналежного виконання службової дисципліни.

Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Обставини щодо вчинення особою дисциплінарного проступку, встановлюються у ході службового розслідування щодо особи порушника, призначеного начальником за фактом вчинення проступку. За результатами службового розслідування керівник, у разі підтвердження фактів вчинення особою дисциплінарного проступку, приймає рішення щодо накладення на порушника дисциплінарного стягнення. При цьому, керівник, перед накладенням стягнення повинен зажадати від порушника надання письмового пояснення, а також при обранні виду стягнення, повинен врахувати тяжкість проступку, заподіяну шкоду, попередню поведінку особи, визнання нею своєї вини, тощо.

Пунктом 8.3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 12.03.2013р. №230, встановлено, що в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновком службового розслідування від 17.06.2014р. за фактом подій за участю працівників УМВС України в Херсонській області, не були встановлені факти та обставини вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, його наслідки, їх тяжкість, вина позивача у вчиненні проступку не доведена; не встановлено приписи яких нормативних актів та відомчих наказів були порушені позивачем.

Більше того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42014230000000151 про підозру у вчиненні будь-якого злочину не повідомлялось, а прокуратурою Херсонської області прийнято 28.12.2014р. постанову про зміну попередньої правової кваліфікації та підстав реєстрації кримінального провадження, згідно якої кримінальне провадження вважається зареєстрованим за повідомленням про заволодіння ОСОБА_2 чужим майном шляхом обману.

Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції відповідачами, як субєктами владних повноважень, на яких КАС України покладено тягар доказування правомірності прийнятих ними рішень, не надано жодного доказу, який би підтверджував наявність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, які б могли стати підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно ч.14 ст.18 Закону України «Про міліцію» працівники міліції, яких притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, пов'язаного з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», або кримінального правопорушення, звільняються із служби у триденний строк з дня отримання відповідним органом внутрішніх справ копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

Пунктом 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991р. №114, передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік), у разі, зокрема, набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, пов'язаного з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», або кримінального правопорушення.

В матеріалах справи відсутні відомості про існування на момент звільнення ОСОБА_1 стосовно нього кримінального провадження чи будь-якого рішення суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення. Таких відомостей не повідомив апеляційному суду і представник відповідачів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що Херсонський окружний адміністративний суд дійшов вірного висновку про відсутність у відповідачів законних підстав, передбачених Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України та Дисциплінарним статутом, на звільнення позивача із органів внутрішніх справ за порушення дисципліни, а відтак оскаржувані накази відповідачів від 17.06.2014р. №100 та №593 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та від 17.06.2014р. №1095 о/с і від 23.06.2014р. №138 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України є протиправними та підлягають скасуванню.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг апелянти, серед іншого, посилаються на пропуск ОСОБА_1 строку звернення з даним позовом до суду, встановлений ст.99 КАС України.

Колегія суддів не бере до уваги такі твердження апелянтів, оскільки відповідно до пункту 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008р. №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі, коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України. Тому громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Матеріалами справи підтверджено звернення ОСОБА_4 18.08.2014р. до УМВС України в Херсонській області та 30.12.2014р. до МВС України про видачу копій наказів про звільнення, однак відомості про отримання позивачем цих наказів чи видачі йому трудової книжки в матеріалах справи відсутні. В справі відсутні, також, відомості про ухилення позивача від отримання таких документів.

Доводи позивача щодо не вручення йому відповідачами копій оскаржуваних наказів під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником апелянтів не спростовано.

В апеляційних скаргах апелянти зазначають, що згідно відомостей, що містяться в особовій справі позивача, 23.06.2014р. УКЗ УМВС на адресу ОСОБА_1 було надіслано корінець запрошення для отримання трудової книжки та військового квитка, однак позивач свідомо не прибув до УМВС для отримання вказаних документів. Судова колегія критично ставиться до таких тверджень апелянтів, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про отримання позивачем такого запрошення.

А відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для залишення позову ОСОБА_4 без розгляду у звязку з пропуском ним строків звернення з позовом до суду.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційних скарг не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційних скарг на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційні скарги Міністерства внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 26.06.2015р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

ОСОБА_5