Постанова № 46454572, 01.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року Справа № 876/10964/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів:Гудима Л.Я., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання:Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 житлово-експлуатаційної контори № 2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до ОСОБА_1 житлово-експлуатаційної контори № 2 про стягнення коштів,

встановив:

У липні 2014 року позивач ОСОБА_1 ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області (на даний час ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 ЖЕК № 2, в якому просив примусово стягнути кошти з рахунків відповідача в розмірі 504223,84 грн..

В обґрунтування позову покликався позивач на те, що за період з 01.10.2012 р. по 24.06.2014 р. відповідач має заборгованість по сплаті ПДВ 504223,84 грн., в тому числі 420131 грн. податкового боргу за зобовязаннями, 30029,84 грн. податкового боргу по пені та 54063 грн. по штрафних санкціях. Оскільки вказана сума заборгованості є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету відповідачем не сплачена, тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Відповідач ОСОБА_1 ЖЕК № 2 у суді першої інстанції позовних вимог не визнав, подав заперечення, в якому зазначив, що позовна заява є безпідставною та необґрунтованою, а тому просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнено з рахунків ОСОБА_1 житлово-експлуатаційної контори № 2 відкритих у банківських установах, обслуговуючих такого платника, на користь бюджету, податковий борг у сумі 504223,84 грн..

З цією постановою суду першої інстанції не погодився відповідач ОСОБА_1 ЖЕК № 2 та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду є незаконною, винесена з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що відповідачем сплачено 409602,14 грн. з суми боргу нарахованого за період з 01.10.2012 р. по 24.06.2014 р., а позивачем неправомірно зараховано суми поточних платежів для погашення податкового боргу за попередні періоди. Звертає увагу апелянт на те, що з наданих податковим органом облікових карток платника неможливо зясувати період та порядок нарахування пені, а тому стягнення 30029,84 грн. податкового боргу по пені є недоведеним та не підтвердженим. Крім цього, погашення податкового боргу відповідача, який є комунальним підприємством, повинно здійснюватись відповідно до ст. 96 ПК України, шляхом звернення стягнення на кошти і майно органу місцевого самоврядування в управлінні якого перебуває комунальне підприємство.

За результатами апеляційного розгляду справи просить апелянт скасувати постанову суду від 24.10.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і які зявились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити.

Так, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 ЖЕК № 2 є юридичною особою і перебуває на податковому обліку в позивача ОСОБА_1 ОДПІ як платник податків (а.с. 4, 5, 7-11, 12).

Із матеріалів адміністративної справи видно, що у відповідача є заборгованість перед бюджетом по сплаті податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.10.2012 р. по 24.06.2014 р. у розмірі 504223,84 грн., в тому числі 420131 грн. податкового боргу за зобовязаннями, 30029,84 грн. податкового боргу по пені та 54063 грн. по штрафних санкціях (а.с. 3).

Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо підставності позовних вимог про стягнення в судовому порядку з відповідача суми податкового боргу, з врахуванням наступного.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.41.5 ст.41 ПК України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідач (боржник) ОСОБА_1 ЖЕК № 2 є комунальним підприємством і знаходиться в підпорядкуванні виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради Львівської області, що підтверджується довідкою з ЄДР № 090515 та рішенням виконкому ОСОБА_1 міської ради № 122 від 21.03.1997 року.

Питання щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються ст. 96 ПК України, що зумовлено особливою метою створення і статусом таких підприємств.

Зокрема, відповідно до п.96.1 ст.96 ПК України (в редакції на час розглядуваних правовідносин), у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: - виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків; - затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; - ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; - прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно п.96.3 ст.96 ПК України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

З аналізу наведених правових норм видно, що ними передбачено особливий порядок погашення податкового боргу комунальним підприємством та участь у такому процесі органів місцевогго самоврядування, до сфери управління яких належить платник податків.

Право на стягнення податкового боргу комунального підприємства перед бюджетом за рішенням суду можливе лише за умови звернення податкового органу із позовом, після вчинення визначених вказаною статтею 96 ПК України дій, саме до органу місцевого самоврядування в управлінні якого знаходиться ЖЕК та за рахунок його коштів чи майна.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували, що ним було вчинено усі дії, встановлені законодавцем щодо порядку стягнення податкового боргу з комунального підприємства, зокрема, докази внесення в податкову заставу майна боржника та продажу такого заставного майна, отримання недостатньої суми грошових коштів від продажу внесеного в податкову заставу майна або відсутність у ЖЕК майна, що може бути внесено в податкову заставу та відчужено, звернення до відповідного органу місцевого самоврядування з поданням щодо прийняття рішення, визначеного п.96.1 ст.96 ПК України.

Наведених вище норм законодавства судом першої інстанції не враховано, що призвело до помилкових висновків про наявність підстав для стягнення податкового боргу із рахунків відповідача ОСОБА_1 ЖЕК № 2.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи, а також не дотримано норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Тому оскаржену постанову суду першої інстанції від 24.10.2014 р. слід скасувати і прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 житлово-експлуатаційної контори № 2 задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до ОСОБА_1 житлово-експлуатаційної контори № 2 про стягнення коштів скасувати і прийняти нову постанову.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Л.Я. Гудим

ОСОБА_2

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03.07.2015 року.