Постанова № 46454468, 02.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 року Справа № 876/1069/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Іщук Л.П., Носа С.П.

з участю секретаря судового засідання: Гелецького П.В.

представника позивача:ОСОБА_1

представника відповідача:ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року за позовом приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» до Дрогобицької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування наказу, -

в с т а н о в и в :

В червні 2014 року Приватне акціонерне товариство (далі ПрАТ) «Трускавецькурорт» звернулося в суд з позовом до Дрогобицької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі Дрогобицька ОДПІ) про скасування наказу № 538 від 04.06.2014 р. «Про додаткове залучення до виїзної планової перевірки платника податків» начальника ВОСАПДВ ОУ Дрогобицької ОДПІ ОСОБА_3 та старшого оперуповноваженого ВОСАПДВ ОУ Дрогобицької ОДПІ ОСОБА_4

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2014 р. в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, її оскаржило ПрАТ «Трускавецькурорт». Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржуваний наказ був виданий з порушенням вимог п.61.3 ст.61, п.78.3 ст.78 Податкового кодексу України (далі ПК України), оскільки з предявлених працівниками податкової міліції направлень на перевірку та копії оскаржуваного наказу не вбачається, що перевірка повязана з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно посадових осіб ПрАТ «Трускавецькурорт», що знаходиться в їх провадженні. В матеріалах справи не міститься жодних доказів того, що на момент видання наказу № 538 від 04.06.2014 р. велась оперативно-розшукова справа чи було відкрито кримінальне провадження стосовно посадових осіб ПрАТ «Трускавецькурорт». В даному випадку судом першої інстанції не було застосовано положення п.61.3 ст.61 ПК України, яка підлягала застосуванню. Тому просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2014 р. та прийняти нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який просив задовольнити апеляційну скаргу, представника відповідача, яка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що наказом Дрогобицької ОДПІ № 427 від 05.05.2014 р. «Про проведення виїзної планової перевірки» було призначено проведення виїзної планової документальної перевірки ПрАТ «Трускавецькурорт» (код ЄДРПОУ 30322940) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

07.05.2014 р. ПрАТ «Трускавецькурорт» було отримано від Дрогобицької ОДПІ повідомлення № 26 від 05.05.2014 р. та наказ № 427 від 06.05.2014 р. «Про проведення виїзної планової документальної перевірки ПрАТ «Трускавецькурорт» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства з 15.05.2014 р. тривалістю 20 робочих днів.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2014 р. посадовими особами ПрАТ «Трускавецькурорт» було допущено до перевірки посадових осіб Дрогобицької ОДПІ. Дана обставина наведена в адміністративному позові та скарзі товариства, адресованій Головному управлінню Міндоходів у Львівській області.

У звязку з отриманням листа від ГОВ Дрогобицької ОДПІ № 1272/07-04 від 30.05.2014 р. та на підставі п.78.3 ст.78 ПК України, п.1.3.3 розділу 1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкових служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України № 948 від 31.10.2012 р., начальником Дрогобицької ОДПІ було видано наказ № 538 від 04.06.2014 р. «Про додаткове залучення до виїзної планової перевірки платника податків», в якому було зазначено, що до проведення планової виїзної документальної перевірки ПрАТ «Трускавецькурорт» додатково залучаються начальник ВОСАПДВ ОУ Дрогобицької ОДПІ майор податкової міліції ОСОБА_3 та старший оперуповноважений ВОСАПДВ Дрогобицької ОДПІ ГУ ОСОБА_4 Зазначений наказ працівниками податкової міліції Дрогобицької ОДПІ було надано посадовим особам ПрАТ «Трускавецькурорт» 06.06.2014 р.

05.06.2014 р. за місцезнаходженням ПрАТ «Трускавецькурорт» на підставі направлень № 548, 549 від 05.06.2014 р. на перевірку прибули вказані посадові особи Дрогобицької ОДПІ.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Дрогобицька ОДПІ, виходячи з правових норм ПК України при прийнятті наказу № 538 від 04.06.2014 р. «Про додаткове залучення до виїзної планової перевірки платника податків» працівників Дрогобицької ОДПІ начальника ВОСАПДВ ОУ Дрогобицької ОДПІ майора податкової міліції ОСОБА_3 та старшого оперуповноваженого відділу ОСОБА_4, діяла на підставі та в межах діючого законодавства, а мотивація та докази, надані позивачем, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи відповідача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції позивача.

Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з порушенням норм матеріального та процесуального права та з неповним зясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, ПК України та іншими нормативно-правовими актами. Проте, до даних правовідносин також слід також застосовувати положення Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність», Кримінально-процесуального кодексу України та Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України № 114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 р.

Згідно п.1.1 ст.1 ПК України, ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 ст.75 цього Кодексу визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і повязані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.61.3 ст.61 ПК України, органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки субєктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.

Проте, пунктом 78.3 статті 78 цього Кодексу передбачено, що працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не повязані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України.

Згідно ст.348 ПК України, податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є : запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; запобігання і протидія корупції у контролюючих органах та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, повязаних з виконанням службових обовязків.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції при прийнятті судового рішення було взято до уваги лист начальника ГОВ Дрогобицької ОДПІ № 1272/07-4 від 30.05.2014 р., який був адресований начальнику Дрогобицької ОДПІ та який став підставою для прийняття оскаржуваного наказу.

Зі змісту листа видно, що до проведення документальної виїзної планової перевірки ПрАТ «Трускавецькурорт» просили долучити начальника ВОСАПДВ Дрогобицької ОДПІ майора податкової міліції ОСОБА_3 та оперуповноваженого цього ж відділу майора податкової міліції ОСОБА_4 При цьому, в листі, як на підставу такої процесуальної дії, йшлося лише посилання на ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», ст.ст.78, 348, 350, 351 ПК України та наказ Державної податкової служби України № 948 від 31.10.2012 р.

Проте, у відповідності до вимог ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), колегія суддів вважає, що такий доказ не є належним та допустимим, виходячи з наступних міркувань.

Статтею 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» визначено права оперативних підрозділів для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених статтею 6 цього Закону.

Згідно п.3 ч.1 ст.8 цього Закону, оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні.

Частиною 1 статті 246 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до п.5.1 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України № 114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 р., засекречуванню підлягають постанова слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії та додатки до нього, протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які містять відомості про факт та методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а також відомості, що дають змогу ідентифікувати особу, місце або річ, щодо якої проводиться або планується проведення такої дії, розголошення яких створює загрозу національним інтересам та безпеці.

Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує : чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання постанови; чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

Згідно ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте, судом першої інстанції було залишено поза увагою наведені вище правові норми та обставини, які підлягали зясуванню з метою повного та обєктивного вирішення вимог адміністративного позову, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що при прийнятті оскаржуваного наказу Дрогобицька ОДПІ діяла на підставі та в межах діючого законодавства.

Також, колегія суддів зазначає, що оскаржуваний наказ та наказ про проведення виїзної планової перевірки, з урахуванням наведених вище правових норм не узгоджуються в частині мети та обєму такої перевірки.

Згідно ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень, а висновки суду ґрунтувалися лише на тих обставинах, які були зазначені в письмовому запереченні відповідача та які не були обґрунтовані з посиланням на такі докази.

Згідно ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, судом першої інстанції при ухваленні постанови не було зясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року по справі № 813/4159/14 скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» задовольнити повністю.

Скасувати наказ Дрогобицької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області № 538 від 04.06.2014 р. «Про додаткове залучення до виїзної планової перевірки платника податків» працівників Дрогобицької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, а саме : начальника ВОСАПДВ ОУ Дрогобицької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області ОСОБА_3 та старшого оперуповноваженого ВОСАПДВ ОУ Дрогобицької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області ОСОБА_4.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України інстанції протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді :Л.П.Іщук

ОСОБА_5

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06.07.2015 р.