Ухвала суду № 46454307, 02.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2015 рокусправа № 804/2670/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання:Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у справі № 804/2670/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ОСОБА_1 Україна" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ОСОБА_1 Україна» (далі Позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі Відповідач), згідно з яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0004872203 від 29.09.2014 року, яким Позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 3573 грн., за штрафними санкціями 1878 грн., а на загальну суму 5360 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що здійснення господарських операцій з питання придбання ТМЦ з підприємствами ТОВ «Елтекс» та ТОВ « Вторметалінвест» підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Позивачем зазначено, що ним зі свого боку виконані всі вимоги щодо формування податкового кредиту за операціями із вищезазначеними контрагентами, до податкової перевірки надавались усі первинні документи, дані бухгалтерського обліку, транспортування товару здійснювалось власноруч, так як він малогабаритний.(а.с.4-10)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ОСОБА_1 Україна» задоволено.

Постанова суду обґрунтована тим, що посилання відповідача в акті перевірки Позивача, як на доказ нереальності господарських операцій, лише на акт про неможливість проведення зустрічної звірки його контрагента за №59/08-25-22-011/37088426 від 10 липня 2014 року, є безпідставними. Факт реальності господарських відносин між Позивачем та ТОВ «Вторметалінвест» та ТОВ «Елтекс» підтверджуються належними первинними документами. (а.с.60-64)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби подала на нього апеляційну скаргу, у якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року скасувати, та прийняти нову постанову, якою відмовити Товариству у задоволенні вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, Відповідач посилався на те, що до перевірки не надавалися документи, які б підтверджували факт транспортування товару та якість придбаного товару по взаємовідносинам з ТОВ «Вторметаінвест». Крім того, актом про неможливість проведення зустрічної звірки № 59/08-25-22-011/370884126 від 10.07.2014 р. було встановлено факти «маніпулювання» ТОВ «Вторметалінвест» даними податкової звітності у звязку з формуванням сум «технічного» кредиту. По взаємовідносинам з ТОВ «Елтекс» зазначили, що відповідно до даних підсистеми «Перегляд результатів співставлення» ІАІС «Податковий блок» встановлено, що Позивачем , по взаємовідносинам із даним контрагентом, не було відображено у реєстрі отриманих податкових накладних отримані від вказаного підприємства накладні. (а.с.70-84)

Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Зазначав, що посилання відповідача в акті перевірки позивача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки №59/08-25-22-011/37088426 від 10 липня 2014 року є безпідставними. Також зазначали, що перевірку проведено на підставі наказу № 1329 від 07 серпня 2014 року, відповідно до якого предметом перевірки є період взаємовідносин з ТОВ « Вторметалінвест» за квітень та травень 2014 року, що свідчить про перевищення працівниками податкового органу своїх повноважень, оскільки висновки акту стосувалися і березня 2014 року.(а.с.91-93)

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Торговий Дім «ОСОБА_1 Україна» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 22 серпня 2008 року. (а.с.11)

13.08.2010 р. ТОВ «Торговий Дім «ОСОБА_1 Україна» одержало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100297841.(а.с.12)

Уповноваженими працівниками ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Торговий Дім «ОСОБА_1 Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Вторметалінвест» за квітень, травень 2014 року та ТОВ «Елтекс» за травень 2014 року, за результатами якої складено Акт від 20.08.2014 року №2315/4-62-22-3/36093812. (а.с.21-38)

Перевіркою встановлено порушення п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 3573 гривень за березень 2014 року на суму 3173 гривень та за квітень 2014 року на суму 400 гривень.

Позивач надавав заперечення на акт перевірки. (а.с.39-44)

На підставі вказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0004872203 від 29.09.2014 року, яким Позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 3573 грн., за штрафними санкціями 1878 грн., а на загальну суму 5360 грн. (а.с.45)

Скасування указаного повідомлення рішення і є предметом даного спору.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ Торговий Дім «ОСОБА_1 Україна , суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача в акті перевірки Позивача, як на доказ нереальності господарських операцій, лише на акт про неможливість проведення зустрічної звірки його контрагента за №59/08-25-22-011/37088426 від 10 липня 2014 року, є безпідставними. Факт реальності господарських відносин між Позивачем та ТОВ «Вторметалінвест» та ТОВ «Елтекс» підтверджуються належними первинними документами..

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та зазначає наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі ПК України), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В той же час, згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Судом встановлено, що у перевіряємий період Позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Вторметалінвест» та ТОВ «Елтекс».

Як вбачається з акту перевірки та підтверджується матеріалами справи, надані Позивачем до перевірки первинні документи містили всі необхідні реквізити та відповідали вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції і до змісту яких у Відповідача претензій не виникало.

З огляду на вказане, суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність включення до податкового кредиту сум ПДВ за поставлені контрагентами Позивача ТОВ «Вторметалінвест» та ТОВ «Елтекс» - товари.

Висновки про нереальність угод між ТОВ «ТД «ОСОБА_1 Україна» з його безпосереднім контрагентом ТОВ «Вторметалінвест» зроблені Відповідачем лише на підставі даних актів про неможливість проведення зустрічної звірки по ТОВ «Вторметалінвест». При цьому ніякі порушення (ненадання первинної документації, дефектність первинних документів тощо) з боку Позивача у Акті звірки податковим органом не зазначались.

Разом з тим, актом про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення будь-яких висновків стосовно документального підтвердження та реальності господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Отже, дані акту про неможливість проведення зустрічних звірок містять лише припущення податкового органу про те, що у вказаного підприємства відсутні власні основні засоби, складські приміщення, трудові ресурси, транспортне та торгівельне обладнання, при цьому Відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

В той же час, в силу статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. В іншому випадку визначення сум податкового зобовязання мало б кратний характер - по ланцюгу до виробника, що не відповідає принципам системи оподаткування.

Відносно посилань заявника апеляційної скарги на те, що реальність господарських відносин між Позивачем та його контрагентом не можливо підтвердити з огляду на неналежне оформлення товарно-транспортних документів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. п. 11.4, 11.5, 11.6, 11.7 вказаних Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Тобто, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів. Відсутність чи наявність недоліків у оформленні саме товарно-транспортних накладних не є підставою для не включення вартості придбаних товарів до валових витрат та формування податкового кредиту, оскільки у даних правовідносинах вони не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, відповідно до умов договору відбувалася поставка шайб та болтів, які є малогабаритними та не потребують спеціальних транспортних засобів для перевезення, у звязку з чим посилання податкового органу на ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних є безпідставними.

Відносно посилань заявника апеляційної скарги на те, що податкові накладні, виписані ТОВ «Елтекс», з сумою ПДВ менше, ніж 10 000,00 грн., не реєструвалися з метою приховування номенклатури поставлених та придбаних товарів (послуг) в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів визнає їх безпідставними та такими, що не підтверджені належними доказами. Більш того, приписи п.11 підр.2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України не передбачають включення до Єдиного реєстру податкових накладних, в яких сума податку на додану вартість не перевищує 10 000 грн., що також підтверджується листом ДПС України від 28.03.2013 р. № 7454/7/15-33.

За таких обставин та у межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198 , ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у справі № 804/2670/15 залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку і строки, визначені статтею 212 КАС України.

У повному обсязі ухвалу суду виготовлено 06 липня 2015 року.

Головуючий:Л.М. Нагорна

Суддя:О.В. Юхименко

Суддя:В.В. Мельник