Ухвала суду № 46454051, 25.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2015 року

справа № 2а-13569/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року у справі № 2а-13569/09/0470 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарон" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тарон" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 31 серпня 2009р. №0001682301/0 на суму 20692 грн.; визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача від 31 серпня 2009р. №0001692301/0 на суму 67557 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року адміністративний позов задоволено, судом визнано протиправними та скасовані оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення відповідача.

Відповідач із рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу. В скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, своїх представників для участі в судовому засіданні не направили.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Тарон» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2009 року.

Перевіркою встановлено:

- в порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 14605.00 грн. в тому числі: IV квартал 2008 року -10224.00 грн.; І квартал 2009 року - 4382,00 грн.;

- в порушення пп.1.20.5, п.1.20 ст.1. п. 1.32 ст.1. пп.4.1.3. п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством занижено податок на прибуток за IV квартал 2008 року в сумі 1649.00 грн.;

- в порушення пп.7.3.1. п.7.3, пп.7.4.1. пп.7.4.4, пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 46031,00 грн..

За результатами перевірки складено акт №3965/49/23-206/13456730 від 19.08.2009 року, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення від 31 серпня2009р.:

- №0001682301/0 на суму 20692 грн., в т.ч. основний платіж - 16254 грн. та штрафна санкція - 4438 грн.

- №0001692301/0 на суму 67557 грн., в т.ч. за основним платежем - 44630 грн., штрафна санкція - 22927 грн..

За висновками податкової інспекції порушення полягали в тому, що у перевіряємому періоді за імпортними контрактами від 14.12.2007року №1412-01, від 17.07.2008р №1707-01 отримано позивачем товар на загальну суму 41709,0дол.США (210947,32 грн.), транспортні та транспортно-експедиційні послуги по доставці за контрактами товару на митній території України та за її межами склали 12435,0 дол.США(66491,7 грн.). Загальна вартість товару та транспортних послуг складає 281658,33грн. по вказаним контрактам.

Згідно документів отриманий за ВМД від 17.10.08. №3729 та від 31.10.08. №3929 відвантажено товар ТОВ ЗТФ «МіКомп» на суму 266536.61 грн.

Проте, відповідач вважає, що господарська операція по реалізації товару ТОВ «ЗТФ «МіКомп» занижена на суму 6595 грн., оскільки товар за ВМД придбаний на суму 13340 дол. США., курс валюти на дату розмитнення - 5,35 грн., з урахуванням суми митних платежів в розмірі 2693,53 грн, та з урахуванням транспортних та транспортно-експедиційних послуг в розмірі 5984.0 дол. CШA (по курсу 5.76 грн. - сума в гривні 34470.23 ) має вартість в розмірі 108532.76 гривень.

Реалізація відбулась на суму 122324.75 грн..

А тому підприємством занижено ціни з реалізації товару: 108532.76-101937.29 = 6595 грн. - розмір заниження.

За наслідками перевірки за вищевказаною операцією донараховано зобов'язань з податку на прибуток на суму 1649 грн. та податку на додану вартість в розмірі 1319 грн..

Згідно п.п.5.2.9 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон про прибуток) до складу валових витрат включаються операції передбачені п.7.3 ст.7 цього Закону, тобто операції із розрахунків в іноземній валюті.

П.п 7.3.2 п.7.3 ст.7 цього Закону обумовлено, що витрати, понесені платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями п.п.7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 ст.7 Закону і не підлягають перерахуванню у порядку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п.п.7.3.4, п.7.3 ст.7 Закону, у разі купівлі іноземної валюти за гривні, валові витрати платника податку не змінюються. Сума гривень, сплачена платником податку у зв'язку з такою купівлею, вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.

Розбіжність в загальній сумі вартості товару між сумою ВМД (139578,32 грн.) та сумою, розрахованою для віднесення до складу валових витрат (136914.35 грн.) полягає в тому, що митниця розрахувала на загальну суму ВМД за інвойсом по курсу валюти, встановленому НБУ на дату розмитнення (28369 дол. США * 4.9201 = 139578,32 грн.), розрахунки для віднесення до складу валових витрат платника податку здійснено позивачем з урахуванням авансових платежів (136914.35 грн.).

Відповідно до п.6.2 контракту №1707-01 від 17.07.2008р. (на загальну суму 42040,00 доларів США) передбачена передплата у розмірі 40% загальної вартості контракту, тобто 16816,00 доларів США. (42040.00 х 40% = 16816,00).

Придбання іноземної валюти (долари США) на суму 8977.85 по курсу 4,6100 грн. підтверджується випискою банку від 22.07.2008р., а перерахування авансового платежу по контракту №1707-01 від 17.07.2008р. підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №034 від 22.07.2008р. на суму 16816.00 доларів США; виписка банку від 07.07.2008р. підтверджує отримання виручки в іноземній валюті на суму 35689.40 (курс Національного банку України на 07.07.2008р.-4.8401), із якої 7838.15 доларів США було перераховано, як передплата по вищевказаному контракту (8977.85 доларів США + 7838.15 доларів США = 16816,00 доларів США).

Реалізація вище вказаного товару була здійснена на загальну суму 283072.17 грн. (без ПДВ), тобто вище ціни придбання, в тому числі ТОВ ЗТФ «МіКомп» на суму 222113.84 грн. (без ПДВ) та ТОВ «Сторхауз»на суму 60 958.33 грн. (без ПДВ).

Що стосується витрат на транспортні та транспортно-експедиційні послуги, у позивача немає розбіжностей і згідно акту перевірки вони складають 66491,70 грн. В т.ч.

- по контракту №1412-01 від 14.12.2007р. - 32021.47 грн.;

- по контракту №1707-01 від 17.07.2008р. - 34470.23 грн..

Таким чином, загальна вартість придбаного товару складає 268600,71грн (без ПДВ), а саме по контракту № 1412-01 від 14.12.07р. - 168935,82 грн (136914.35грн.+ 32021.47грн), по контракту №1707-01 від 17.07.2008р. - 99664.89грн (65194.66грн + 34470,23грн), яка відповідно до діючого на той момент законодавства, віднесена до складу валових витрат.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що факт продажу товару позивачем за цінами нижче ціни придбання не знайшов свого підтвердження.

Відповідачем зазначено, що позивачем порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5. п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», необгрунтовано віднесено до складу валових витрат - витрати по отриманим послугам (транспортним послугам) від ТОВ МФП «Екофарм» на загальну суму 58420 грн., оскільки отримані послуги не підтверджуються як використані в господарській діяльності. Так, під час перевірки не надано ліцензію ТОВ МФП «Екофарм» на надання послуг з перевезення, у зазначеного підприємства відсутні основні засоби, згідно бази ДПА України та звітності від ТОВ МФП Екофарм» амортизаційні нарахування не проводились, додаток К 1\1 до декларацій з податку на прибуток за 2008 та 1 кв. 2009 року не надавався.

В зв'язку з цим позивачу донараховано податку на прибуток в сумі 14605 грн. та податку на додану вартість в розмірі 12394 грн..

В той же час висновки податкового органу спростовано наданими позивачем первинними документами, приєднаними до матеріалів справи.

Щодо відсутності декларування в січні 2009 року позивачем податкових зобов’язань по ПДВ по ТОВ «Металлік» та висновків про заниження податку на додану вартість за січень 2009 року на суму 13552 грн..

Судом було встановлено, що фактично вказана сума була відображена позивачем у складі податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2009р., про що свідчить Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009р. Безпосередньо декларація з податку на додану вартість за січень 2009р. здана до ДПІ в м. Дніпродзержинську 18.02.2009р. за реєстраційним номером 24280.

На підтвердження цього позивачем надано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009р. з додатком 5; реєстр отриманих та виданих податкових накладних №1 за січень 2009р.; податкову накладну №2-2901 від 29.01.2009р.

Донарахування податковим органом зобов'язання з ПДВ в сумі 13552 грн. позивачу є неправомірним.

Стосовно декларування податкового кредиту в сумі 33028 грн. по ПП «Будмаркет РЕВ» без податкової накладної.

В акті планової виїзної перевірки позивача відображено декларування в січні 2009р. податкового кредиту з ПДВ у сумі 33028 грн. по податковій накладній, отриманій від ПП «Будмаркет-РЕВ».

Судом першої інстанції встановлено, що позивач у січні 2009р. не декларував податковий кредит з ПДВ у сумі 33028 грн., про що свідчить Додаток 5 до податкової декларації податку на додану вартість за січень 2009р.. Безпосередньо декларація з податку на додану вартість за січень 2009р. здана до податкового органу 18.02.2009р. за реєстраційним номером 24280.

Оскільки фактично податкова накладна № 14\01-09 від 14.01.2009 року отримана позивачем у квітні 2009р., і це підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2009р., позивач включив до складу податкового кредиту суму по цій накладній у квітні 2009р., що підтверджується Додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2009р. Декларація з податку на додану вартість за квітень 2009р. здана до податкового органу 19.05.2009р. за реєстраційним номером 50355.

З огляду на викладене, донарахування відповідачем зобовязання з ПДВ в сумі 33028 грн. є безпідставним.

Що стосується донарахування податку на додану вартість за березень 2009 року в сумі 7725 грн., що дорівнює розміру позитивного значення у декларації за березень 2009 року, проте, на думку податкового органу, фактично не сплачувалась, то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що несплата вказаної суми відповідачем належним чином не доведена.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами правомірності прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, а тому заявлені позивачем вимоги про їх скасування підлягали задоволенню.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводами апеляційної скарги висновки суду не спростовано. Підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року у справі № 2а-13569/09/0470 – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак