Постанова № 46451933, 23.06.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

23.06.2015 р. № 814/1519/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54029

до відповідачів1: управління державної міграційної служби у Миколаївській обл. в особі Центрального районного відділу в м. Миколаєві, вул. Наваринська, 15, м. Миколаїв, 54030 2: управління МВС України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001

треті особиТОВ "Соборное-1", вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030 ОСОБА_2, АДРЕСА_2, 54015 проскасування реєстрації, визнання протиправними дій, В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління державної міграційної служби в Миколаївській області в особі Центрального районного відділу в м. Миколаєві (далі відповідач 1) з вимогами про визнання протиправними дій щодо проведення реєстрації в квартирі АДРЕСА_3 Н.В., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, (треті особи по справі на стороні Відповідача 1 без заявлення самостійних вимог на предмет спору) та скасування реєстрації вказаних осіб з моменту внесення відомостей до реєстраційного обліку та паспортних документів.

Ухвалою від 25.06.2013 р. судом до участі у справі залучено ОСОБА_11 в якості третьої особи без заявлення самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача(т. 1 а. с. 229-230).

Ухвалою від 01.10.2013 р. судом до участі у справі в якості другого Відповідача залучено Управління Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївській області (далі Відповідач 2) (т. 2 а. с. 83-84).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він разом з ОСОБА_11 є співвласниками квартири АДРЕСА_4. Треті особи, реєстрацію яких оскаржує позивач, ніколи в квартирі не проживали, співвласники квартири договір найму житлового приміщення з ними не укладали. Згоду на реєстрацію зазначених осіб у своїй квартирі позивач не надавав. Вважає що дії по проведенню реєстрації девяти осіб у його квартирі з боку відповідача 1 є протиправними. Позивач зазначає, що про існування зареєстрованих осіб у цій квартирі він дізнавався випадково, під час проведення виборчої кампанії на його адресу стали приходити запрошення прийняти участь у виборах на цих осіб, так він у 2013 р. і дізнався про своє порушене право. Просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач 1 надав письмові заперечення поти позову, в яких зазначив, що реєстрація осіб у квартирі позивача здійснена протягом 2000-2006 р.р., тобто до створення Управління державної міграційної служби в Миколаївській області, а відтак відповідач 1 вважає, що є неналежним відповідачем щодо позовних вимог про визнання дій по проведенню реєстрації протиправними, оскільки Відповідач 1 цю реєстрацію не здійснював, а установа, що проводила реєстрацію, ліквідована. Представник Відповідача 1 у судовому засіданні зазначив, що Позивач у минулому був працівником паспортного відділення УМВС та безпосередньо займався оформленням документів на отримання громадянства України. Згодом проти ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу за підробку документів під час оформлення документів на отримання громадянства України та звільнено з органів внутрішніх справ. Те, що Позивачем особисто надавалася згода на реєстрацію 9-ти третіх осіб у його квартирі, підтверджується доданими до матеріалів справи документами (т. 1 а. с. 216-218). Представник Відповідача 1 просить суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідач 2 надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позивачем була надана згода на реєстрацію в квартирі сторонніх осіб, що підтверджується копіями заяв, які підписані позивачем (т. 2 а. с. 115-117).

Позивач і відповідач 1 подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Представник третьої особи ТОВ «Соборне-1» підтримала позицію Відповідачів, та в минулих судових засіданнях надала пояснення, де зазначила, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу неодноразово особисто разом з особами, реєстрацію яких необхідно було провести, приходив до паспортиста ЖЕД (який згодом було реорганізовано в ТОВ «Соборне-1»), заповнював за ним заяви, надавав згоду на реєстрацію їх у його квартирі, таким чином позовні вимоги є надуманими та не належать задоволенню.

Третя особа ОСОБА_11 підтримала позицію Позивача, та зазначила, що не надавала згоди на реєстрацію в належній їй квартирі сторонніх осіб, вважає, що дії Відповідачів протиправні та просить суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 128 ч. 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов не належить задоволенню, виходячи з наступного:

Позивач і ОСОБА_11 є співвласниками квартири АДРЕСА_4 (т. 1 а. с. 15).

У 2005-2006 р.р. треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 зареєстровані в належній позивачу квартирі за письмовою згодою позивача, що підтверджується заявами для реєстрації за місцем проживання, на яких міститься підпис позивача (т. 1 а. с. 219-223).

Судом призначалася судова почеркознавча експертиза, на вирішення якої поставлено питання, чи підписані заяви про реєстрацію осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 позивачем, чи іншою особою (т. 2 а. с. 151-152).

14.05.2015 р. судовим експертом направлено до суду повідомлення № 173 про неможливість виконання висновку судово-почеркознавчої експертизи через відсутність оригіналів документів (т. 2 а. с. 171).

В матеріалах справи міститься постанова про порушення кримінальної справи від 14.08.2007 р., з якої вбачається участь позивача в складі організованої злочинної групи, яка надавала послуги громадянам інших держав у незаконному отриманні громадянства України (т. 2 а. с. 121-123).

Статтею 383 Цивільного кодексу України та ст. 65 Житлового кодексу України закріплено право власника житлового приміщення на використання його для проживання інших осіб шляхом їх вселення.

Позивач не надав суду доказів того, що відповідачем порушена процедура реєстрації 9-ти осіб у його квартирі. Єдиним доводом Позивача є відсутність його згоди, однак дане спростовується наявними в справі матеріалами ксерокопіями заяв на проведення реєстрації та показанням свідків допитаними в судовому засіданні. А також довідками ТОВ «Соборне-1» про зареєстрованих у цій квартирі осіб за період 2000-2006 р.р. (за цей період часу зареєстровано 34 особи) (т. 2 а. с. 72-74). В матеріалах справи міститься довідка завідуючого сектором громадянства, де зазначено що всі 9 осіб, про реєстрацію яких йдеться у даній справі, набули громадянство України у період 2005-2006 р.р. (т. 2 а. с. 46, 142)

На підставі вище викладеного, оцінюючи докази у їх сукупності суд приходить висновку, що в діях відповідачів відсутні порушення, які є підставою для скасування реєстрації 9-ти осіб у належній позивачеві квартирі. Матеріалами справи та показаннями свідків допитаних в судовому засіданні доведено, що позивач надавав згоду на реєстрацію цих осіб.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська