Постанова № 46451626, 06.07.2015, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.13

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 липня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/497/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Свергун І.О.,

за участю секретаря Лященка А.Ю.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 20.04.2015 № 6436/12-14-10),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, в якому просила: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови скоригувати показники, які уточнюють зобов'язання позивача з податку по орендній платі за землю, заявлені в податковій декларації за 2012 рік, у бік зменшення таких зобов'язань за період з 29.01.2012 по 31.12.2012 на 48563,51 грн.; зобов'язати відповідача в картці особового рахунку позивача зменшити податкові зобов'язання з податку по орендній платі за землю на 48563,51 грн. шляхом зарахування переплати в сумі 48563,51 грн. в рахунок погашення грошових зобов'язань зі сплати податку по орендній платі за землю.

В обґрунтування позову зазначено, що 08.09.2009 між позивачем та Сєвєродонецькою міською радою укладено договір оренди землі № 040941900322. На виконання рішення Сєвєродонецької міської ради від 29.03.2011 № 431 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища ОСОБА_3, села Воєводівка 29.06.2011 підписано додаткову угоду № 441290004000131, якою відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки збільшено розмір орендної плати за земельну ділянку.

В подальшому постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.2012 у справі № 1227/3807/2012, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України, рішення Сєвєродонецької міської ради від 29.03.2011 № 431 визнано протиправним та скасовано.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 у справі № 922/4505/14 визнано недійсною з дня підписання додаткову угоду від 29.06.2011 № 441290004000131 до договору оренди землі від 08.09.2009 № 040941900322, укладену між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Сєвєродонецькою міською радою Луганської області.

З огляду на те, що додатковою угодою визначено орендну плату за землю у більших розмірах ніж за основним договором оренди землі, після визнання додаткової угоди недійсною позивачем 10.03.2015 до відповідача подано уточнюючі податкові декларації зі сплати орендної плати за землю за 2012-2015 роки, за якими розмір орендної плати розраховано згідно умов договору оренди.

Листом від 21.05.2015 ДПІ у м. Сєвєродонецьку повідомила позивача, що показники, які уточнюють зобов'язання з податку по орендній платі за землю, заявлені в податкових деклараціях за 2013-2015 роки, скориговані у бік зменшення зобов'язань зі сплати податку по орендній платі за землю, а показники, які уточнюють зобов'язання з податку по орендній платі за землю, заявлені в податковій декларації за 2012 рік, не можуть бути скориговані у зв'язку із перевищенням строків давності.

З такою відмовою позивач не згоден, оскільки вважає, що право на відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань по орендній платі за землю виникло з дня прийняття Харківським апеляційним господарським судом постанови у справі № 922/4505/14, тобто з 29.01.2015, відповідно, періодом в межах строків давності, за який відповідач зобов'язаний прийняти уточнюючу податкову декларацію та скоригувати показники, є період з 29.01.2012 по 29.01.2015. Якщо строки давності відраховувати з дня подання уточнюючого розрахунку 10.03.2015, то періодом в межах строків давності, за який відповідач зобов'язаний прийняти уточнюючу податкову декларацію та скоригувати показники, є період з 10.03.2012 по 10.03.2015. При цьому сума переплати податку по орендній платі за землю складає: за період з 29.01.2012 по 31.12.2012 - 48563,51 грн., за період з 10.03.2012 по 31.12.2012 - 42480,67 грн.

У подальшому позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови скоригувати показники, які уточнюють зобов'язання позивача з податку по орендній платі за землю, заявлені в податковій декларації за 2011 рік та за 2012 рік, у бік зменшення таких зобов'язань за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 на 76287,06 грн.; зобов'язати відповідача в картці особового рахунку позивача зменшити податкові зобов'язання з податку по орендній платі за землю на 76287,06 грн. шляхом зарахування переплати в сумі 76287,06 грн. в рахунок погашення наявних грошових зобов'язань зі сплати податку по орендній платі за землю та в рахунок майбутніх платежів зі сплати податку по орендній платі.

Ухвалою суду від 02.07.2015 було замінено відповідача Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, на належного відповідача Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області.

У судовому засіданні позивач підтримала уточнені позовні вимоги в повному обсязі, вважає, що вона, як платник податків, має право на подання уточнюючих податкових декларацій за весь період, протягом якого нею була здійснена переплата. На думку позивача, строк давності слід відраховувати з моменту виникнення права на відшкодування, тобто з 29.01.2015.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, зазначив, що виправлення помилок у майбутніх періодах здійснюється з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України. Такий строк визначено не пізніше 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Оскільки податкова декларація з плати за землю за 2012 рік була прийнята Державною податковою службою 24.01.2012, згідно з п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік, позивач зобовязаний був надіслати уточнюючу податкову декларацію по орендній платі за землю за 2012 рік в строк до 20 лютого 2015 року. В свою чергу уточнююча податкова декларація по орендній платі за землю за 2012 рік була подана ОСОБА_1 10 березня 2015 року, тобто з порушенням строків, зазначених у ст. ст. 50, 102 ПКУ. Відповідно позивачем було пропущено й строки подання уточнюючої податкової декларації по орендній платі за землю за 2011 рік. На підставі викладеного представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 КАС України, суд встановив таке.

Між ОСОБА_1 та Сєвєродонецькою міською радою 08.09.2009 укладено договір № 040941900822 оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку землі комерційного використання (під об'єкт незавершеного будівництва (готовність 55%), яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, район буд. 49, квартал 52. Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірі: 2620,06 гривень на рік, на період будівництва, що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та 43670,96 гривень на рік, після завершення будівництва, що складає 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (арк. справи 8-9).

Рішенням Сєвєродонецької міської ради від 29.03.2011 № 431 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища ОСОБА_3, села Воєводівка затверджено нормативну грошову оцінку земель міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища ОСОБА_3, села Воєводівка, у складі текстового та графічних матеріалів, виконану станом на 01.01.2008 Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст ДІПРОМІСТО, яка вводиться в дію з 01.07.2011 (арк. справи 26).

На виконання рішення сесії Сєвєродонецької міської ради від 29.03.2011 № 431 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища ОСОБА_3, села Воєводівка між ОСОБА_1 та Сєвєродонецькою міською радою 29.06.2011 укладено додаткову угоду № 441290004000131 до договору № 040941900822 оренди землі від 08.09.2009, яким змінено до п. 9 договору, визначивши, що орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі в розмірі з 01.07.2011 по 31.12.2011 84641,99 гривень на рік, що складає 6% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2012 по 31.12.2012 98748,99 гривень на рік, що складає 7% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2013 по 31.12.2013 112855,98 гривень на рік, що складає 8% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2014 по 31.12.2014 126962,98 гривень на рік, що складає 9% від нормативної грошової оцінки; з 01.01.2015 141069,98 гривень на рік, що складає 10% від нормативної грошової оцінки (арк. справи 12).

24.01.2011 позивачем було подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку звітну податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік (арк. справи 135-136).

05.07.2011 позивачем подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій визначено річну суму орендної плати, яка підлягає сплаті за даними платника, за 2011 рік у розмірі 43708,56 грн., із щомісячною сплатою у січні-червні 2011 року по 231,26 грн. щомісяця, у липні-грудні 2011 року по 7053,50 грн. щомісяця (арк. справи 137-138).

24.01.2012 позивачем подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій визначено річну суму орендної плати, яка підлягає сплаті за даними платника, за 2012 рік у розмірі 98748,99 грн., із щомісячною сплатою за січень 2012 року 8229,11 грн., починаючи з лютого 2015 року по 8229,08 грн. (арк. справи 68-69).

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.2012 у справі № 1227/3807/2012, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України, визнано протиправним та скасовано рішення Сєвєродонецької міської ради від 29.03.2011 № 431 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища ОСОБА_3, села Воєводівка (арк. справи 15-21, 22-25).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 у справі № 922/4505/14 визнано недійсною з дня підписання додаткову угоду від 29.06.2011 № 441290004000131 до договору оренди землі від 08.09.2009 № 040941900322, укладену між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Сєвєродонецькою міською радою Луганської області (арк. справи 30-33).

Керуючись постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 у справі № 922/4505/14, позивач 10.03.2015 подала до ДПІ у м. Сєвєродонецьку уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012-2015 роки (арк. справи 42-53). Також 23.04.2015 позивач подала до ДПІ у м. Сєвєродонецьку уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік (арк. справи 122-123).

В уточнюючій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік позивачем у рядку 17-8 відображено коригування суми орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2011 рік у бік зменшення податкових зобов'язань на 23778,27 грн.

В уточнюючій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік позивачем у рядку 17-8 відображено коригування суми орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2012 рік у бік зменшення податкових зобов'язань на 52501,09 грн.

Як слідує з листа ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 21.05.2015 № 8506/12-14-15-01/06, уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), подану 10.03.2015 ОСОБА_1 за 2012 рік, прийнято відповідачем до відома, показники, які уточнюють зобов'язання з податку по орендній платі за землю, заявлені в раніше наданій декларації, не можуть бути скориговані через перевищення строків давності для подання уточнюючого розрахунку. Уточнююча податкова декларація по орендній платі за землю за 2011 рік від 23.04.2015 також прийнята до відома у звязку з перевищенням строків давності для подання уточнюючого розрахунку (арк. справи 54-56).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Для цілей цього Кодексу під терміном "базовий звітний (податковий) період" слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу (п. 49.19 ст. 49 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Строки давності та їх застосування визначено статтею 102 Податкового кодексу України, а саме відповідно до п. 102.1 цієї статті контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України).

Пунктом 286.3 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Системним аналізом вищевикладених положень Податкового кодексу України встановлено, що оскільки граничним строком подання податкової декларації з плати за землю на поточний рік є 20 лютого поточного року, відповідно платник податку має право подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю протягом 1095 днів, починаючи з 21 лютого поточного року.

Тобто, ФОП ОСОБА_1 мала право подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2011 рік протягом 1095 днів, починаючи з 21 лютого 2011 року по 20 лютого 2014 року та уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2012 рік протягом 1095 днів, починаючи з 21 лютого 2012 року по 20 лютого 2015 року.

Судом встановлено, що оскільки позивачем подано уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2011 та 2012 роки з порушенням граничних строків, встановлених для подання такої звітності, відповідач правомірно відмовив у коригуванні показників по орендній платі за землю, заявлених у раніше поданих платником податкових деклараціях за 2011 та 2012 роки, а відтак з його боку відсутня протиправна бездіяльність.

Суд вважає хибними посилання позивача на те, що перебіг строків давності щодо подання уточнюючої податкової декларації з плати за землю та реалізації права на повернення помилково сплаченої суми грошового зобов'язання пов'язаний з прийняттям Харківським апеляційним господарським судом постанови від 29.01.2015 у справі № 922/4505/14, оскільки в даному випадку згідно з п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України перебіг строку давності пов'язаний виключно з граничним строком подання звітної податкової декларації.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач безпідставно ототожнює право подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації із правом на повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання.

Так, оскільки грошові зобов'язання з орендної плати за землю за 2011 та 2012 роки позивачем самостійно обчислено та зазначено у звітних податкових деклараціях з плати за землю на 2011 та 2012 роки, то такі зобов'язання, в силу п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, є узгодженими та оскарженню не підлягають. Відповідно, право позивача на повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання могло виникнути тільки в результаті подання уточнюючого розрахунку до раніше поданої податкової декларації та здійснення податковим органом відповідного коригування показників податкової звітності.

Оскільки позивачем уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з плати за землю за 2011 та 2012 роки подано поза межами строків давності, коригування показників податкової звітності за такими уточнюючими розрахунками відповідачем правомірно не здійснено, відповідно, відсутні підстави вважати, що у позивача виникла переплата суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю за 2011 та 2012 роки.

Відтак, у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача зменшити у картці особового рахунку позивача податкові зобов'язання по орендній платі за землю за 2011 та 2012 роки на 76287,06 грн.

За таких обставин суд робить висновок, що позовні вимоги є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити.

Оскільки рішення у справі постановлено не на користь позивача, судові витрати, понесені позивачем, йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 69-72, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 08 липня 2015 року.

Суддя ОСОБА_4