Постанова № 46451528, 04.06.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2015 року № 810/1906/15

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Лапія С.М.,

при секретарі – Феленюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Парком Транс” до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ “Парком Транс” з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ від 29.04.2015 №155 про проведення фактичної перевірки позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ є незаконним, оскільки в ньому не зазначено підстав, передбачених Податковим кодексом України, для проведення фактичної перевірки. Крім того, позивач зазначив, що в оскаржуваному наказі не наведено, яка саме інформація була отримана податковим органом від державних органів або органів місцевого самоврядування, що свідчить про можливі порушення позивачем податкового та іншого законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Так, 29.04.2015 начальником Головного управління ДФС у Київській області видано наказ №155 про проведення фактичної перевірки ТОВ "Парком Транс".

Зі змісту вказаного наказу слідує, що він був прийнятий з метою організації контролю за діяльністю суб’єктів господарювання сфери виробництва та обігу підакцизних товарів, забезпечення якісної організації роботи, своєчасного створення акцизних складів, недопущення незаконного виробництва та обігу нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу та відповідно до вимог ст. 75, ст. 80, ст. 81 ПК України.

Вказаним наказом доручено посадовим особам ГУ ДФС у Київській області на підставі п. 80.2 ст. 80 ПК України організувати проведення фактичної перевірки ТОВ "Парком Транс" з 05 травня 2015 року тривалістю 10 діб.

Посадовими особами ГУ ДФС у Київській області 05.05.2015 на підставі зазначеного наказу та направлень на перевірку від 05.05.2015 №1486, №1487 здійснено заходи спрямовані на проведення фактичної перевірки ТОВ "Парком Транс", яке здійснює свою діяльність за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Переяславське, вул. Шевченка, 1-А.

Однак, відповідальними особами позивача після отримання наказу та направлень на перевірку відмовлено у допуску посадових осіб ГУ ДФС у Київській області до проведення фактичної перевірки оскільки з підстав його невідповідності вимогам законодавства.

Відповідно до 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених підпунктами 80.2.1 – 80.2.7 цього пункту.

Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

З викладеного слідує, що фактична перевірка може бути проведена лише за наявності підстав, передбачених ПК України, про які має бути повідомлений платник податків.

Зі змісту оскаржуваного наказу слідує, що правовою підставою для проведення фактичної перевірки позивача податковим органом вказано ст. 75, ст. 80, ст. 81 та п. 80.2 ст. 80 ПК України.

В направленнях на перевірку як підстави фактичної перевірки позивача податковим органом вказано пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Згідно пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитись у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Отже, обов'язковими обставинами (передумовами) для проведення фактичної перевірки згідно пп. 80.2.2 ПК України є отримання в установленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за якими покладено на органи державної податкової служби.

Тобто, для проведення фактичної перевірки мають існувати вказані вище фактичні обставини та передумови, які дозволяють податковому органу керуватись вказаною правовою нормою при призначенні (проведенні) такої перевірки.

Суд зазначає, що підстави проведення перевірки, зазначені в документах на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але й для платника податків, що безпосередньо пов’язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів.

Однак, всупереч наведеному, в оскаржуваному наказі від 29.04.2015 №155 та направленнях на перевірку від 05.05.2015 №1486, №1487 не зазначено, яка саме інформація була отримана податковим органом від державних органів або органів місцевого самоврядування.

Суд вважає, що положення ст. 75, ст. 80, ст. 81 та п. 80.2 ст. 80 ПК України містять лише загальну диспозицію для невизначеного кола осіб, але не являються фабулою фактичних обставин (обов'язкових передумов) для такої перевірки відносно конкретно визначеного платника податків.

Відповідно до абз. 2 п. 81.1 ст. 81 ПК України не пред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач, не допустивши посадових осіб ГУ ДФС у Київській області, діяв правомірно, у відповідності до зазначених норм ПК України, а наказ від 29.04.2015 №155 як одна із підстав для проведення перевірки, не відповідав вимогам чинного податкового законодавства, а тому не надавав права посадовим особам контролюючого органу приступити до такого роду перевірки.

Враховуючи неналежне оформлення відповідачем наказу та направлень на проведення фактичної перевірки та відсутність підстав для проведення такої перевірки, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Парком Транс" щодо визнання протиправним та скасування наказу від 29.04.2015 №155.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду жодних доказів, які спростовували б доводи позивача, а тому не довів правомірності оскаржуваного наказу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 73,08 грн. (квитанція від 06.05.2015 №П1419086), які підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.

Керуючись ст. ст. 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 29.04.2015 №155 "Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Парком Транс”.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Парком Транс” судові витрати згідно квитанції від 06.05.2015 №П1419086 у сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 09 червня 2015 р.