Постанова № 46451246, 08.06.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 року о/об 16 год. 50 хв.Справа № 2а-736/10/0870 Провадження № СН/808/14/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.,

за участю представників:

від позивача: - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

від відповідача-1 ОСОБА_3,

від відповідача -3 - ОСОБА_4

розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Управління державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області, Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про стягнення бюджетної заборгованості, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» (далі позивач або ТОВ «Запоріжалюмінторг») до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі відповідач-1 або СДПІ з ОВП у м.Запоріжжі МГУ Міндоходів), Управління державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області (далі відповідач-2 або УДКС України у м.Запоріжжі), Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі відповідач-3 або ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя), в якому позивач, з наступними уточненнями, просить стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» суму бюджетної заборгованості з ПДВ за листопад 2008 року в розмірі 3 300 806,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з метою реалізації свого права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість (далі ПДВ), у відповідності до підпункту 7.7.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», 19.12.2008 він подав до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі податкову декларацію з ПДВ за листопад 2008 року, разом із відповідним розрахунком та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування. Згідно зазначених документів ТОВ «Запоріжалюмінторг» у листопаді 2008 року заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ у розмірі 11727120 грн., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, задекларованого у жовтні 2008 року. Однак, у порушення приписів підпунктів 7.7.5, 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» заявлена до відшкодування сума бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок ТОВ «Запоріжалюмінторг» не повернута.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач-1 зазначив, що станом на 28.04.2014 податковий облік ПАТ «Запоріжалюмінторг» здійснює ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, правом на відшкодування грошових коштів та подачу висновку до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів наділений відповідач-3, а відтак СДПІ з ОВП у м.Запоріжжі МГУ Міндоходів не є особою, яка повинна відповідати за даним адміністративним позовом.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених у письмових поясненнях, відповідач-2 вказав, що відповідно до наданих повноважень органи Державної казначейської служби України не приймають самостійних рішень щодо перерахування коштів з бюджету, а здійснюють повернення тільки на підставі висновків, наданих органами державної податкової служби. Оскільки жодних документів до Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області не надходило, відповідно у останнього відсутні підстави для відшкодування податку на додану вартість на користь позивача.

Заперечуючи проти позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач-3 зазначив, суми, вказані в графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації з ПДВ за лютий 2015 року, надалі можуть бути спрямовані лише для врахування у розрахунку реєстраційної суми (підпункт «а» пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України) і не можуть бути передекларовані як бюджетне відшкодування. На думку контролюючого органу для проведення бюджетного відшкодування повинна бути проведена документальна перевірка декларації з ПДВ за лютий 2015 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2013 у справі №2а-736/10/0870 (головуючий суддя Стрельнікова Н.В.) у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 по справі №2а-736/10/0870 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2013 у справі №2а-736/10/0870 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.02.2015 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» задоволено частково, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 у справі №2а-736/10/0870 скасовано та направлено адміністративну справу №2а-736/10/0870 до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2015 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача-1 в судовому засідання заперечив проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач-2 явку повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, в поясненнях до позовної заяви просив суд розглянути справу за відсутності представника Управління.

Представник відповідача-3 в судовому засіданні заперечив проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позову.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 08 червня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №195020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради за адресою: 69032, Запорізька область, Орджонікідзевський район, м.Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15, ідентифікаційний код 32573524.

З матеріалів справи вбачається, що 19 грудня 2013 року ТОВ «Запоріжалюмінторг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі подав податкову декларацію з ПДВ №16761 у якій позивач заявив до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму ПДВ за листопад 2008 року у розмірі 11 727 120,00 грн. Разом із цією декларацією, позивач подав розрахунок коригування сум ПДВ (Додаток №1), довідку щодо залишку відємного значення попередніх податкових періодів (Додаток №2), розрахунок суми бюджетного відшкодування (Додаток №3), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток №4) та розшифровку податкових зобовязань та податкового кредиту (Додаток №5).

У період з 20.01.2009 по 02.02.2009 СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Запоріжалюмінторг» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що задекларувалось у жовтні 2008 року, за наслідками якої була складена довідка №15/08-08/32573524 від 02.02.2009, у висновках якої податковий орган зазначив, що остаточний висновок щодо суми бюджетного відшкодування ТОВ «Запоріжалюмінторг» за листопад 2008 року буде складено за результатами отримання зустрічних перевірок.

Згодом, у період з 17.05.2010 по 31.05.2010, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Запоріжалюмінторг» з питання правомірного формування податкового обліку по операціям з придбання згідно договором №858Д(2006) від 26.06.2006 за період з 01.08.2008 по 31.12.2009, за результатами якої було складено акт №202/08-08/32573524 від 07.06.2010 (далі акт перевірки від 07.06.2010.

Згідно висновків акту перевірки від 07.06.2010, податковий орган дійшов висновку про порушення ТОВ «Запоріжалюмінторг» пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на загальну суму 12 688 873 грн., в тому числі, зокрема, за листопад 2008 року на суму 3 300 806 грн.

18 червня 2010 року, на підставі акту перевірки №202/08-08/32573524 від 07.06.2010, податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення №0000440808/0, яким ТОВ «Запоріжалюмінторг» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 12 688 873 грн., у тому числі за листопад 2008 року на суму 3 300 806 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2011 у справі №2а-0870/657/11 позов задоволено судом визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №0000440808/0 та 0000450808/0 від 18.06.2010, №0000440808/1 та 0000450808/1 від 18.08.2010, №0000440808/2 та №0000450808/2 від 01.11.2010.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 у справі №2а-0870/657/11 постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2011 була скасована, а у задоволенні позову ТОВ «Запоріжалюмінторг» відмовлено.

Водночас, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 грудня 2013 року у справі №2а-0870/657/11 К/9991/72790/12 за позовом ТОВ «Запоріжалюмінторг» до СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі за участю прокурора Запорізької області про скасування податкових повідомлень-рішень постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 скасовано, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2011 залишено в силі.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вищенаведене у даному випадку судовим рішенням, яке набрало законної сили, скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №0000440808/0 від 18.06.2010, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад 2008 року на суму 3 300 806 грн.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (далі Закон №168/97-ВР) який діяв на час існування спірних відносин, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Разом з тим, відповідно до п. 200.15 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла на час прийняття рішення Вищим адміністративним судом України 09.12.2013, яким скасовано податкове повідомлення-рішення №0000440808/0 від 18.06.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад 2008 року на суму 3 300 806,00грн., після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом пяти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобовязаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п.200.13 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що всі передбачені законодавством перевірки бюджетного відшкодування було проведено у 2009-2010 роках, відповідач 3 отримав судове рішення у справі №2а-0870/657/11, яке набрало законної сили, однак, відповідачами жодних дій визначених законодавством України щодо відшкодування заявленої суми не здійснено.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Запоріжалюмінторг» 16.03.2015 подано декларацію за лютий 2015. У додатку 2 до декларації були розписані всі суми ПДВ, які були на особовому рахунку підприємства. Додаток 2 заповнювався згідно назв граф так у графі 5 було зазначено залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та залишились не погашеними станам на 01.02.2015. Загальна сума на особовому рахунку складала 13 818 585 грн.

ОСОБА_5 службою України №7796/7/99-99-19-03-02-17 від 06.03.2015 надані роз'яснення стосовно порядку складання податкових декларацій, починаючи з декларації за лютий 2015. Так, у листі зазначено, що якщо підприємство бажає заявлену раніше суму бюджетного відшкодування отримати на розрахунковий рахунок, то графа 5 додатку 2 не заповнюється.

У графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року вказуються залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку та залишились непогашеними станом на 01.02.2015року.

Непогашений залишок сум податку на додану вартість, що був заявлений за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, переноситься до графи 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації повністю або частково за бажанням платника.

Таке рішення платник податку повинен прийняти одноразово та відобразити в графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації з ПДВ за лютий 2015 року.

Це обумовлено тим, що у випадку, якщо платник має бажання отримати залишки сум бюджетного відшкодування, які залишилися невідшкодованими станом на 01.02.2015 року, як бюджетне відшкодування на рахунок у банку, такі суми не переносяться до графи 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації з ПДВ за лютий 2015 року і продовжують обліковуватися в інтегрованій картці платника податку (далі - ІКПП) та відшкодовуються на рахунок платника у банку згідно з нормами Кодексу.

Суми, вказані в графі 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації з ПДВ за лютий 2015 року, надалі можуть бути спрямовані лише для врахування у розрахунку реєстраційної суми (підпункт «а» пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Кодексу) і не можуть бути передекларовані як бюджетне відшкодування.

Залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та перенесені до графи 5 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації з ПДВ за лютий 2015 року, знімаються з обліку в ІКПП та надалі обліковуються в розділі IV декларації та в таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації в наступних звітних періодах до повного їх погашення.

Разом з тим, суд зазначає, що вказані розяснення зумовлені зміною форми податкової декларації з податку на додану вартість згідно Наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13, який прийнято значно пізніше, ніж закінчилася процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення №0000440808/0 від 18.06.2010. При цьому суд звертає увагу на те, що така зміна форми декларації та порядок її заповнення у 2015 році не нівелює право позивача на отримання суми бюджетного відшкодування за листопад 2008 року та не зумовлює підставу для контролюючого органу повторно проводити перевірку правомірності заявленої суми бюджетного відшкодування за вказаний період, з огляду на те, що в даному випадку така перевірка проведена була та наслідкам якої була надала належна судова оцінка.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України виявлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності слугує підставою для задоволення адміністративного позову за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Суд звертає увагу на те, що одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень, є принцип обґрунтованості, закріплений в пункті 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути мотивованим.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» - задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» суму бюджетної заборгованості з ПДВ за листопад 2008 року в розмірі 3 300 806,00грн. (три мільйони триста тисяч вісімсот шість гривень 00 копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» 1700,00 грн. (одну тисячу сімсот гривень 00 копійок) судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова