Постанова № 46450623, 30.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 р. Справа № 804/6706/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Шпота Я.С.

заза участю: представник позивача -ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄЛЄС-МК» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄЛЄС-МК» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «ВЄЛЄС-МК» з податку на додану вартість за листопад 2014 року;

- зобовязати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області вважати податкову декларацію ТОВ «ВЄЛЄС-МК» з податку на додану вартість за листопад 2014 року прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, а саме: 17.12.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16.12.2014 року засобами поштового звязку було направлено до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року, яка 17.12.2014 року була отримана податковим органом. 17.12.2014 року ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська було направлено лист № 44466/10/04-63-15-01-19 про те, що подана податкова звітність не вважається податковою декларацією у звязку із заповненням з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України та лише 14.04.2015 року було направлено на адресу позивача ОСОБА_2 про результати камеральної перевірки даних, де була зазначено про ненадання податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року. Позивач вважає, що подана декларація відповідає вимогам Податкового кодексу України, у звязку із чим дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «ВЄЛЄС-МК» з податку на додану вартість за листопад 2014 року є протиправними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав до суду письмові заперечення, у яких зазначено, що у зв'язку з тим, що подана декларація з податку на додану вартість за листопад 2014 року заповнена з порушенням вимог п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України, надіслана ТОВ «ВЄЛЄС-МК» поштою податкова звітність не вважається податковою, про що підприємство було повідомлено листом.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявності підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЄЛЄС-МК» зареєстровано як юридична особа, з 01.10.2013 року є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку в органах податкової служби - Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

16.12.2014 року ТОВ «ВЄЛЄС-МК» було надіслано на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року разом із додатками, що підтверджується описом вкладення до цінного листа та квитанцією.

17.12.2014 року представником ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було отримано вказану податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року.

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було винесено лист «Про те, що звітність не вважається податковою декларацією» № 44466/10/04-63-15-01-19 від 17.12.2014р., яким вказано, що декларація з податку на додану вартість за листопад 2014 року заповнена з порушенням вимог п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України.

Порядок подання податкової звітності до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених статтею 49 ПК України передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Пунктами 49.8, 49.9 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно із пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до територіальних органів Міністерства доходів і зборів України податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пункту 48.3 та пункту 48.4 статті 48 Кодексу, такий територіальний орган Міністерства доходів і зборів України зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Отже, у разі відмови у прийнятті податкової звітності територіальний орган Міністерства доходів і зборів України зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності із зазначенням підстав неприйняття.

Пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Так, згідно з положеннями пункту 48.1, пункту 48.3, пунктів 48.4, 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку ( за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОПТУУ;

- індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Судом встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2014 року містить всі необхідні реквізити передбачені пункту 48.3 та пункту 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

Із заперечень представника відповідача було зясовано, що причиною не прийняття податкової звітності позивача стало встановлена відсутність платника податків за місцезнаходженням, про що податковим органом було складено Акт перевірки відповідності місцезнаходження платника податку № 8749/150/38753952 від 18.12.2014 року та Довідку про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків № 7339 від 19.12.2014р.

Проте суд зауважує, що інформація щодо відсутності ТОВ «ВЄЛЄС-МК» за податковою адресою, вказана у Акті перевірки відповідності місцезнаходження платника податку № 8749/150/38753952 від 18.12.2014 року та Довідці про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків № 7339 від 19.12.2014 р. станом на 18.12.2014 року, відтоді як лист «Про те, що звітність не вважається податковою декларацією» № 44466/10/04-63-15-01-19 було сформовано відповідачем 17.12.2014 року.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Суд зазначає, що представником позивача було надано договір оренди нежитлового приміщення № 28-13 від 01.08.2013 року, відповідно до якого ТОВ «ВЄЛЄС-МК» орендує у ВАТ НВП «Орбіта» нежитлове приміщення за адресою м.Дніпропетровськ, вул. Панікахи, буд.2, корп.11.

Згідно з частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі Закон України № 755) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Між тим, слід зазначити, що згідно статті 19 Закону України № 755 у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі ненадання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, встановленою для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення державному реєстратору відповідного повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону (755 IV). Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф.19-ОПП (додаток 25).

Таким чином, єдиним доказом відсутності платника податків за юридичною адресою є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі.

Доказів направлення на адресу ТОВ «ВЄЛЄС-МК» повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу відповідачем не надано.

Окрім того, як вбачається із Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом місцезнаходження ТОВ «ВЄЛЄС-МК» зареєстровано: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Жовтневий р-н., вул. Панікахи, буд.2, корп.11.

Також доказів наявності запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням також станом на 17.12.2014 року відповідачем надано не було.

За викладених обставин, оскільки подана ТОВ «ВЄЛЄС-МК» податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2014 року оформлена у відповідності до вимог Податкового кодексу України та в ній наявні всі реквізити визначені п.48.3. та п.48.4. ст.48 Податкового кодексу України, дії ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «ВЄЛЄС-МК» з податку на додану вартість за листопад 2014 року є протиправними.

Крім того, всупереч приписам Податкового кодексу України у листі «Про те, що звітність не вважається податковою декларацією» № 44466/10/04-63-15-01-19 від 17.12.2014 року не зазначено конкретні порушення, або ж які саме недоліки містить податкова звітність.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Задоволення судом позовних вимог, щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 ПК України. Тому, в такому разі, обов'язок платника податків, щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Дана правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 року за № 1503/12/13-12.

З огляду на викладене суд зобовязує Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вважати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄЛЄС-МК» з податку на додану вартість за листопад 2014 року прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, а саме 17.12.2014 року.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 73 грн. 08 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 223 від 21.05.2015р.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Тому, згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 73 грн. 08 коп. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄЛЄС-МК» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «ВЄЛЄС-МК» з податку на додану вартість за листопад 2014 року.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області вважати податкову декларацію ТОВ «ВЄЛЄС-МК» з податку на додану вартість за листопад 2014 року прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, а саме: 17.12.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ВЄЛЄС-МК» (код за ЄДРПОУ 38753952) витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 грн. 08 коп. сплачені ТОВ «ВЄЛЄС-МК» згідно платіжного доручення № 223 від 21.05.2015р.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений протягом пяти днів.

Суддя (підпис) ОСОБА_3