Постанова № 46450401, 30.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 р. о 15 год. 40 хв. Справа № 804/7847/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до приватного підприємства «Ехмея» про підтвердження обгрунтованості застосування арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із поданням до приватного підприємства «Ехмея» про підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту.

В обґрунтування подання зазначено, що відповідач відмовив у допуску посадових осіб податкової інспекції до проведення документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Ехмея», що стало підставою для прийняття рішення про застосування повного адміністративного арешту майна та рахунків платника податків, обґрунтованість якого має бути перевірена судом.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не зявився. У звязку зі скороченими строками розгляду справи відповідач був повідомлений про судовий розгляд справи за допомогою засобів телефонного звязку, що підтверджується довідкою від 26.06.2015 року. Також на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлялась повістка рекомендованим поштовим відправленням.

За приписами частини восьмої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у звязку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, що були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглянув справу у письмовому провадженні

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Ехмея» зареєстровано у якості юридичної особи та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків.

24 червня 2015 року податковим органом винесено наказ №531 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства відповідача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 25.06.2015 року.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська на підставі направлень на перевірку від 24.06.2015 року №425 та №428 здійснено вихід за юридичною адресою відповідача, проте їх не було допущено до проведення перевірки у звязку з відсутністю первинних документів, про що складено акт №2382/2205 від 25.06.2015 року.

25 червня 2015 року заступником начальника прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна та рахунків платника податків.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів, до яких належить заявник, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з підпунктами 16.1.9, 16.1.13 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Приписами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України закріплено перелік документів, за наявності яких та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення.

Судом встановлено, що наказ про проведення перевірки №531 від 24.06.2015 року та направлення від 24.06.2015 року №425 та №428 вручені уповноваженій особі приватного підприємства «Ехмея», а саме ліквідатору ОСОБА_2, що підтверджується його підписом. Крім того наказ та направлення оформлені з дотриманням норм Податкового кодексу України, порушення вимог яких щодо оформлення зазначених документів є підставою для недопущення посадових осіб податкової інспекції до проведення перевірки.

При цьому суд бере до уваги, що пункт 81.1 статті 81 Податкового кодексу України містить вичерпний перелік підстав для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників) від допуску до перевірки на інших підставах не дозволяється.

У відповідності до пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону (пункт 94.5 статті 94 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 4.1 розділу IV Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 року №568 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за №1839/24371, керівник органу доходів і зборів (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

В силу пункту 94.10 статі 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що рішенням заявника було обґрунтовано застосовано повний адміністративний арешт майна відповідача.

За змістом частини восьмої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, із заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в поданні доводи підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163, 183-3, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до приватного підприємства «Ехмея» про підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешт - задовольнити у повному обсязі.

Підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна приватного підприємства «Ехмея» (49038, місто Дніпропетровськ, Кіровський район, вулиця Ленінградська, будинок 27, код ЄДРПОУ 35637386), застосованого рішенням заступника начальника Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 25 червня 2015 року.

Постанову звернути до негайного виконання.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1