Постанова № 46450370, 09.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 р. Справа № 804/3988/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеком" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ОСОБА_2 доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2015 р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить:

-визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Елеком», за результатами якої складено ОСОБА_3 від 19 січня 2015 року за № 110/04-63-2-03/32723608.

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.02.2015 року на загальну суму 56 562,00 грн., з яких за основним платежем - 37 708,00 грн., за штрафними санкціями - 18 854.00 грн.. що прийняте ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі ОСОБА_3 від 19 січня 2015 року за № 110/04-63-2-03/32723608.

-визнати протиправними дії ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення коригувань показників податкової звітності ТОВ «Елеком» за вересень 2014 року до підсистем автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі до автоматизованої інформаційної підсистеми «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», здійснені на підставі ОСОБА_3 від 19 січня 2015 року за № 110/04-63-2-03/32723608.

-зобовязати ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності ТОВ «Елеком» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі у автоматизованій інформаційній підсистемі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ «Елеком» в розрізі контрагентів за період вересень 2014 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно наказу № 25 від 12.01.2015 року Державної податкової інспекції в Жовтневому районні м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі за текстом відповідач) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Елеком» (далі за текстом позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства України. За результати перевірки був складений ОСОБА_3 від 19 січня 2015 року на підставі якого було прийняте податкове повідомлення рішення. Товариство з обмеженою відповідальністю «Елеком» вважає дії відповідача протиправними та винесені їм рішення такими що не відповідають діючому законодавству.

У судове засідання 09.04.2015 р. прибули представники позивача, заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили суд позов задовольнити у повному обсязі. Позивач вважає, що відповідач діяв протиправно, тому, рішення які були ним винесенні не відповідає дійсності та підлягають скасуванню.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, був повідомлений належним чином, що підтверджуються матеріалами справи.

Представник позивача у судовому засіданні 09.04.2015р. не заперечувала проти продовження розгляду справи у письмовому провадженні.

ОСОБА_3 до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, враховуючи позицію сторін, викладену у адміністративному позові, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

У період з 13.01.2015 року по 20.01.2015 року відповідно до наказу ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.01.2015 року №25 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Елеком» з питань дотримання вимог податкового законодавства при придбанні товарів (робіт, послуг) у контрагента ТОВ «Грін-Сіті» та подальшої їх реалізації у вересні 2014 року.

За результатами перевірки був складений ОСОБА_3 від 19 січня 2015 року за № 110/04-63-2-03/32723608 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Елеком» з питань дотримання вимог податкового законодавства при придбанні товарів (робіт, послуг) у контрагента ТОВ «Грін-Сіті» та подальшої їх реалізації у вересні 2014 року».

ОСОБА_3 до висновків ОСОБА_3 позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «Елеком» встановлено порушення: документально не підтверджено за вересень 2014 року реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання: контрагент - постачальник ТОВ «Грін-Сіті» - ТОВ «Елеком» - контрагент-покупець ТОВ «Оптімус Плюс» та по ланцюгу постачання: контрагент-постачальник ТОВ «Грін-Сіті» - ТОВ «Елеком» - контрагент-покупець ТОВ «Укрсплав» та встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажі товарів, які підпадають під визначення ст. 22, ст. 185, ст. 187, ст. 198 Податкового кодексу України;

п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за вересень 2014 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму ПДВ 37 708,00 грн.

На підставі ОСОБА_3 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення (далі за текстом - ППР) № НОМЕР_1 від 16.02.2015 року на загальну суму 56 562,00 грн., з яких за основним платежем - 37 708,00 грн.. за штрафними санкціями - 1 8 854.00 грн.

Крім того, оскільки ТОВ «Елеком» не є кінцевим споживачем товарів (робіт, послуг) за окремими договорами із контрагентами, що були досліджені в ході перевірки, - на підставі висновків, зафіксованих ОСОБА_3 перевірки від 19 січня 2015 року, окрім винесеного податкового повідомлення-рішення, до підсистем автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі до автоматизованої інформаційної підсистеми «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» Відповідачем були внесені відповідні коригування самостійно задекларованих ТОВ «Елеком» показників податкової звітності з ПДВ за вересень 2014 року.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобовязання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В ході розгляду адміністративної справи судом були досліджені письмові докази, які долучені до матеріалів адміністративної справи, а саме: копія податкового повідомлення рішення від 16.02.2015 року, копія акту перевірки від 19.01.2015 року, копії оборотно-сальдових відомостей, копія Договору-Заявки № 1 від 22.09.2014 р., копія рахунку-фактури № МТ-23/09/3-14 від 23.09.2014 р., копія акту № МТ-23/09/3-14 від 23.09.2014 р., копія податкової накладної № 37 від 23.09.2014 р., копія Договору-Заявки № 1 від 23.09.2014 р., Копія рахунку-фактури № МТ-24/09/3-14 від 24.09.2014 р., копія акту № МТ-24/09/3-14 від 24.09.2014 р., копія податкової накладної № 38 від 24.09.2014 р. копія виписки по рахунку, копія оборотно-сальдової відомості, копія договору-заявки № 170914 від 17.09.2014 р., копія рахунку від 19.09.2014 р., копія акту № 190914 р. від 19.09.2014 р., копія податкової накладної № 41 від 19.09.2014 р., копія виписки по рахунку, копія оборотно-сальдової відомості, копія рахунку на оплату № 81 від 19.09.2014 р. - на 1 арк., копія видаткової накладної № 67 від 19.09.2014 р., копія довіреності № 360 від 19.09.2014 р., копії податкових накладних, копія рахунку на оплату №> 84 від 23.09.2014 р., копія видаткової накладної № 70 від 23.09.2014 р Копія довіреності № 360 від 19.09.2014 р., копії податкової накладної № 10 від 23.09.2014 р.; копія рахунку на оплату № 85 від 24.09.2014 р.; копія видаткової накладної № 71 від 24.09.2014 р.; копія довіреності № 360 від 19.09.2014 р.; копії податкової накладної № 10 від 23.09.2014 р.; копія договору поставки № 200/2014-Л від 07.02.2014 р. з додатком; копія виписки по рахунку; копія оборотно-сальдової відомості; копія договору № 290801 від 29.08.2014 р.; копія рахунку № 31 від 12.05.2014 р.; копія видаткової накладної № 66 від 18.09.2014 р.; копія довіреності від 18.09.2014 р.; копія листа від 08.01.2015 р., копія посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію, копія податкової накладної №3 16.09.2014 р. копія виписки по рахунку, копія оборотно-сальдової відомості, копія договору № 170601 від 17.06.2014 р., копія рахунку № 78 від 12.09.2014 р. копія видаткової накладної № 73 від 24.09.2014 р. копія податкової накладної № 11 від 23.09.2014 р. копія рахунку № 77 від 12.09.2014 р. копія видаткової накладної № 72 від 24.09.2014 р. копія податкової накладної № 12 від 23.09.2014 р. копія довіреності від 24.09.2014 р. копія листа від 08.01.2015 р. копія посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію копія податкової накладної №3 від 16.09.2014 р. копія виписки по рахунку копія оборотно-сальдової відомості, копія реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

В своєму ОСОБА_3 зазначає про неможливість підтвердження реальності господарських операцій з придбання - реалізації товарів, проведених ТОВ «Елеком» у вересні 2014 року по ланцюгу постачання: контрагент-постачачьник ТОВ «Грі)і-Сіті» - ТОВ «Елеком» - контрагент-покупець ТОВ «Оптімус Плюс» та по ланцюгу постачання: контрагент-постачальник ТОВ «Грін-Сіті» - ТОВ «Елеком» - контрагент-покупець ТОВ «Укрсплав».

Розглядаючи питання щодо підтвердження факту здійснення субєктом господарювання господарської операції, Вищий адміністративний суд України у листі від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 дійшов висновку, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ. Так, підтвердженням факту здійснення субєктами господарювання господарських операцій є: встановлення факту руху активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, при підтвердженні факту руху активів мають бути досліджені усі первинні документи у їх сукупності. Зокрема, відсутність ліцензії чи іншого дозвільного документа не є безумовним доказом неправомірності вчиненої господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, необхідною умовою для встановлення податковим органом відсутності факту здійснення господарської операції є обєктивне дослідження усіх первинних документів в їх сукупності, що були складені платником податків при документальному оформленні такої господарської операції.

Постачальником ТОВ «Грін-Сіті» Позивачем до перевірки податковому органу були надані наступні первинні документи (що підтверджено ОСОБА_3 перевірки: договір поставки товару від 16.09.2014 р. № 160901; договір на надання послуг (робіт) транспортного експедирування від 15.09.2014 р. № 150901; рахунки-фактури; видаткові накладні;

податкові накладні; товарно-транспортні накладні; банківськи виписки;

З метою підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій з контрагентом- покупцем ТОВ «Оптімус Плюс» Позивачем до перевірки податковому органу були надані наступні первинні документи (що підтверджено ОСОБА_3 перевірки договір поставки № 170601 від 17.06.2014р. договір №290801 від 29.08.2014р. рахунки-фактури; видаткові накладні; податкові накладні; товарно-транспорті накладні;

банківська виписка;

З метою підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій з коитрагентом- покупцем ТОВ «Укрсплав» Позивачем до перевірки податковому органу були надані наступні первинні документи (що підтверджено ОСОБА_3 перевірки: договір поставки № 200/2014-Л від 07.02.2014р; рахунки-фактури; видаткові накладні; податкові накладні; товарно-транспорті накладні; банківська виписка;

З метою підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій з контрагентами- автоперевізниками за вересень 2014 року Позивачем до перевірки податковому органу були надані наступні первинні документи (що підтверджено ОСОБА_3 перевірки: договір-заявка із № 170914 від 17.09.2014р. із ТОВ «Деліс-Проф»; договір-заявка № 1 від 22.09.2014р. із ПП «Мега ОСОБА_4»; рахунки-фактури; податкові накладні; видаткові накладні/акти приймання-передачі виконаних робіт; банківські виписки.

З урахуванням наведених вище документів, які були надані ТОВ «Елеком» на підтвердження реальності здійснених ним господарських операцій у вересні 2014 року, а також з урахуванням перебування Позивача за офіційним місцезнаходженням, наявності достатніх трудових ресурсів для виконання укладених у відповідний період договорів, висновки Відповідача стосовно «нереальності» проведення господарських операцій по ланцюгу постачання: контрагент-постачачьник ТОВ «Грін-Сіті» - ТОВ «Елеком» - контрагент-покупець ТОВ «Оптімус Плюс» та по ланцюгу постачання: контрагент-постачальник ТОВ «Грін- Сіті» - ТОВ «Елеком» - контрагент-покупець ТОВ «Укрсплав» - не відповідають дійсності та ухвалені податковим органом без належного аналізу первинних документів ТОВ «Елеком».

Водночас, абзацом «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

ОСОБА_3 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Також, вказаним пунктом визначено перелік реквізитів, які має містити податкова накладна.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підпунктом 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу визначено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

В ОСОБА_3 перевірки від 19 січня 2015 року Відповідачем зазначається про дефектність товарно-транспортних накладних, виписаних на підтвердження здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання: контрагент-постачальник ТОВ «Грін-Сіті» - ТОВ «Елеком» - контрагент-покупець ТОВ «Оптімус Плюс» та по ланцюгу постачання: контрагент-постачальник ТОВ «Грін-Сіті» - ТОВ «Елеком» контрагент-покупець ТОВ «Укрсплав» - не відповідають дійсності та ухвалені податковим органом без належного аналізу первинних документів ТОВ «Елеком», внаслідок чого неможливо встановити порядок навантаження товарів. Дефектність товарно-транспортних накладних, зокрема, визначена на підставі того, що в них не вказано спосіб навантаження (ручний, механічний тощо), найменування механізму, яким виконують навантажувальні робот, час прибуття автомобіля під навантаження і вибуття його після закінчення операції.

Варто зазначити, що відповідно до договору № 150901 від 15.09.2014 р.. між ТОВ «Елеком» (клієнт) та ТОВ «Грін-Сіті» (експедитор), ТОВ «Грін-Сіті» здійснювало контроль за навантаженням вантажу, інформування клієнта про відправку і прибуття вантажу в пункт призначення, супровід автомобілів представником експедитора по всьому шляху слідування. На підтвердження надання зазначених послуг сторонами підписувалися акти приймання-здачі наданих послуг (робіт), які надавалися Позивачем до перевірки податковому органу.

Також звертаємо увагу на той факт, що в додатках до договорів з автоперевізниками, які надавалися ТОВ «Елеком» до перевірки, також міститься інформація стосовно процесу транспортування вантажу.

Крім того, варто зазначити, що відповідно до чинного законодавства України підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної бухгалтерської довідки, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, або інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту.

Дана позиція чітко визначена в ОСОБА_2 доходів і зборів України від 19.09.2013р. №11569/6/99-99-22-01-03-15/1 128.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи зазначене, у разі відсутності товарно-транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, в тому числі товарно-транспортної накладної, при обчисленні об'єкта оподаткування платник податку не має підстав враховувати вартість таких послуг при формуванні собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

При цьому оскільки транспортної документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Як зазначає в своїй ухвалі Вищий адміністративний суд України від 19 лютого 2013 року по справі № /9991/64514/11, «Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно - матеріальних цінностей».

В ОСОБА_3 перевірки від 19.01.2015 року відповідачем встановлено штучне заниження обсягу реалізації товарів внаслідок здійснення збиткових операцій при відсутності економічної мети, здійснено продаж товару контрагенту-покупцю ТОВ «Укрсплав» за ціною, нижчою за ціну придбання товару у контрагента-постачальника ТОВ «Грін-Сіті».

Відповідачем встановлено реалізацію Позивачем товару покупцю ТОВ «Укрсплав» з незначною націнкою, але без включення до вартості товару вартості послуг з транспортного експедирування, що призвело до збитковості загальної господарської операції.

На підставі вищезазначених обставин Відповідач робить висновок, що господарські операції по ланцюгу постачання: ТОВ «Грін-Сіті» - ТОВ «Елеком» - ТОВ «Укрсплав» не містять у своїй суті розумних економічних або інших причини і не спричиняють реального настання правових наслідків.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, а також пов'язаним із господарською діяльністю платника податків.

Варто зазначити, що п.п.14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Разом з тим, жодною з норм ПК України не передбачено залежність права платника податку на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту від наявності чи відсутності у нього прибутку за окремими господарськими операціями.

При цьому збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик неотримання доходу від конкретної господарської операції. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 28.02.2011р. у справі за позовом ДП «Пілснер Україна» до Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Крім того Відповідач, стверджуючи про те, що збиткова діяльність Позивача здійснюється виключно з метою ухилення від сплати податків і всі його дії завідомо направлені на мінімізацію податкових зобовязань, не наводить жодних доказів, якими була б встановлена вина посадових осіб Позивача у вчинені такого злочину, як ухилення від сплати податків.

При цьому, згідно ст.62 Конституції України, вина особи може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили, а до цього особа вважається невинуватою у вчиненні злочину.

Однак, Відповідачем в ОСОБА_3 перевірки від 19.01.2015р. не наведено жодних доказів притягнення посадових осіб Позивача до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків або за інші податкові правопорушення, як і доказів порушення кримінального провадження за такими статтями Кримінального кодексу України щодо цих осіб або за таким фактом.

ОСОБА_5 перевірки від 19.01.2015 року про нереальність господарських операцій по ланцюгу постачання: контрагент-постачачьник ТОВ «Грін-Сіті» - ТОВ «Елеком» - контрагент-покупець ТОВ «Оптімус Плюс» та по ланцюгу постачання: контрагент-постачальник ТОВ «Грін-Сіті» - ТОВ «Елеком» контрагент-покупець ТОВ «Укрсплав» був зроблений ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області бездоказово та безпідставно, без зазначення жодного зафіксованого податковими органами акту перевірки контрагентів Позивача за період вересень 2014 року.

Натомість, на сторінках 8-9 ОСОБА_5 перевірки від 19.01.2015 року Відповідач зазначає про те, що основним постачальником ТОВ «Грін-Сіті» (контрагент-постачальник Позивача) за період вересень 2014 року було ТОВ «Преміум Конкорд», податковий стан якого визначений як «8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

У звязку з вищезазначеним, податковий орган робить висновок про залежність у позивача права на формування податкового кредиту за вересень 2014 року від неможливості підтвердити реальність господарських операцій між ТОВ «Грін-Сіті» та ТОВ «Преміум Конкорд».

Вважаємо, що даний висновок Відповідача є субєктивним, нічим не підтвердженим припущенням.

Зазначаючи в акті від 19.01.2015 року про розбіжності в показниках податкової звітності за вересень 2014 року у ТОВ «Грін-Сіті» та його контрагента-постачальника ТОВ «Преміум Конкорд», Відповідач не бере до уваги положення ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність кожного субєкта права має індивідуальних характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим правовим субєктом. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що були вчинені іншими особами, згідно з законом неможливе.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків і відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. (Булвес «АД проти Болгарії») зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є «власністю» у розумінні ст. 1 Протоколу №1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобовязань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обовязків постачальником, в той час, коли це залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обовязків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обовязку зі сплати ПДВ (п. 43, п.69 зазначеного рішення Європейського Суду).

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додерясання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент порушив податкове законодавство, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому дані порушення не можуть бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 31.01.201 1 р. у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Крім того, розглядаючи питання щодо відповідальності особи за несплату ПДВ по ланцюгу придбання, Вищий адміністративний суд України у інформаційному листі від 20.07.2010 р. за № 1112/11/13-10 «Про проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» дійшов висновку про те, що відповідальною за сплату ПДВ до бюджету є особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Разом з тим, наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету. У разі підтвердження доводів податкового органу про безтоварність операцій, визначення податкового кредиту є безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ. З огляду на це, Вищим адміністративним судом України зроблено висновок про необхідність дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Позивач в позовних вимогах просить суд визнати дії відповідача незаконними які стосуються внесення відомостей в електронну базу даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розмірі контрагентів» з питань достовірності формування податкового кредиту з ПДВ. Суд вважає, що дана позовна вимога не підлягає задоволенню у звязку з наступним.

Як зазначає Верховний суд Україні в постанові від 09 грудня 2014 року, а саме щодо внесення ДПІ до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення зустрічної перевірки товариства, то в цьому випадку це є лише службовою діяльністю працівників ДПІ з виконання обовязків зі збирання доказовою інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження господарських операцій. Оскільки права позивача оскаржуваними діями відповідача не порушуються, то позовні вимоги в цій частині є безпідставними. У звязку з чим дії відповідача не породжують правових наслідків для платника податків.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого орган використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, повязаних із визначенням обєктів оподаткування (податкових зобовязань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, повязаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно вищезазначеного суд вважає, що в частині позивних вимог які стосуються автоматизованою інформаційної системи «Податковий блок», у підсистемі «Аналітична система» діями податкової не були порушені права позивача. А саме відповідач в даних діях виконував свої службові обовязки.

У звязку з чим суд доходить висновку, що керуючись Податковим кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу», позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Елеком», за результатами якої складено ОСОБА_5 від 19 січня 2015 року за № 110/04-63-2-03/32723608.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.02.2015 року на загальну суму 56 562,00 грн., з яких за основним платежем - 37 708,00 грн., за штрафними санкціями - 18 854.00 грн.. що прийняте ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі ОСОБА_5 від 19 січня 2015 року за № 110/04-63-2-03/32723608.

Присудити на користь позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елеком», документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1