Ухвала суду № 46449375, 06.07.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5124/15 Справа № 199/11068/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Тамакулова В.О.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2015 року м. Дніпропетровськ

6 липня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Тамакулової В.О.

суддів: Болтунової Л.М., Козлова С.П.

при секретарі:ОСОБА_2,

яка розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2015 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "АІСЕ Україна" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення боргу в сумі 12254 грн. 97 коп.

В обґрунтування вимог посилався на те, що 17 травня 2005 року між позивачем та ОСОБА_3 була укладена угода №91703 та підписано додатки № 1 та 2 до неї.

Угода укладена в рамках створеної позивачем в Україні системи надання послуг з придбання автомобілів "Автоплан".

При виконанні умов угод, укладених з учасниками в рамках системи Автоплан, позивач надає учасникам послуги, спрямовані на придбання ними автомобіля на основі системи Автоплан.

Ці послуги полягають у формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах асигнаційних актів, а також інших послуг, передбачених угодою, які гарантують придбання автомобіля кожним учасником системи Автоплан.

На Асигнаційному акті від 29 червня 2005 року ОСОБА_3 було надано право на отримання автомобіля.

25 липня 2005 року ОСОБА_3 отримала автомобіль ЗАЗ 110307.

ОСОБА_3, в свою чергу, зобов'язалася оплатити 100% вартість автомобіля та вартість наданих їй послуг шляхом сплати 84 щомісячних повних внесків.

На сьогоднішній день залишок боргу ОСОБА_3 за угодою складає 12254,97 грн.

27 липня 2005 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було укладено договір поруки, за яким останні зобов'язуються солідарно відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_3 в повному обсязі зобов'язань, що виникають з угоди, а в разі їх невиконання - відповідати перед позивачем як солідарні боржники.

Позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості за Угодою № 91703 в розмірі 12254,97 грн. та судові витрати у розмірі 214,60 грн.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позову заперечувала та пояснила, що між сторонами також було укладено до Угоди додаток №3, згідно якого сторони погодили суму заборгованості за угодою в розмірі 28700,15 грн.

Заборгованості вона не має, оскільки наявними у неї квитанціями підтверджується сплата всіх 84 платежів.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2015 в позові відмовлено.

В скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення й постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

У запереченні на апеляційну скаргу, позивач просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду І інстанції - без змін.

Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду, в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).

Судом встановлено, що 17 травня 2005 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено угоду № 91703 та підписано додатки № 1 та 2 до неї.

Угода № 91703 від 17 травня 2005 року укладена в рамках створеної позивачем в Україні системи надання послуг з придбання автомобілів "Автоплан".

При виконанні умов угод, укладених з учасниками в рамках системи Автоплан, позивач надає учасникам послуги, спрямовані на придбання ними автомобіля на основі системи Автоплан. Ці послуги полягають у формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах асигнаційних актів, а також інших послуг, передбачених угодою, які гарантують придбання автомобіля кожним учасником системи Автоплан.

На Асигнаційному акті від 29 червня 2005 року ОСОБА_3 було надано право на отримання автомобіля і 25 липня 2005 року ОСОБА_3 отримала автомобіль ЗАЗ 11030712.

29 червня 2005 року між сторонами підписано додаток №3 до Угоди № 091703, яким встановлено заборгованість ОСОБА_3 на момент підписання додатку 28700,15 грн.

Пунктом 10.2 додатку №2 до Угоди №91703 сторони погодили, що якщо різниця між ціною нової моделі автомобіля та останньою відомою ціною автомобіля, зазначеного у додатку №1, перевищує 10%, то в цьому разі розмір несплачених повних внесків учасників системи, які ще не придбали автомобіль, буде відповідно збільшено на різницю у ціні зазначених моделей автомобілів, поділену на усі несплачені повні внески відповідно до графіка внесків. Учасники системи, які вже отримали попередню модель автомобіля, сплачуватимуть щомісячні внески, розраховані згідно з ціною автомобіля, яка діяла на останньому Асигнаційному акті, коли така попередня модель присуджувалася, та буде відповідно змінюватися в процентному відношенні відповідно до зміни ціни нової моделі.

Із повідомлення Запорізького відділення філії "АвтоЗАЗ-сервіс" вбачається, що з липня 2008 року припинено виробництво автомобілів, в тому числі і автомобіля ОСОБА_7, який було отримано відповідачем ОСОБА_3 (а.с.15).

Остання ціна на модель такого автомобіля складала 29550 грн. (а.с.16).

Таким чином, з серпня 2008 року ціна на модель автомобіля отриманого ОСОБА_3 по Угоді була незмінною.

В судовому засіданні досліджені оригінали квитанцій, з яких вбачається, що по всіх 84 платежах ОСОБА_3 проведено оплату.

В травні 2012 року ОСОБА_3 було здійснено останній 84-й платіж.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що свої зобов'язання по Угоді № 91703 та додатками №№1,2,3 до неї, відповідач ОСОБА_3 виконала, а тому у задоволенні позову до неї та поручителів, що є похідним від основної вимоги, слід відмовити.

Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального, процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги відносно наявної заборгованості у відповідача є безпідставними.

Згідно додатку №3 від 29 червня 2005 року до Угоди №91703 від 17 травня 2005 року(а.с.9,47), заборгованість ОСОБА_3Є перед позивачем на час підписання цього додатку склала 28700 грн.15 коп.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку та сплати заборгованості відповідачем (а.с.6-8), сам позивач підтверджує, що відповідач виконала свої зобовязання, оскільки сплатила заборгованість у розмірі не 28700 грн.15 коп., як передбачено в додатку №3 до Угоди, а 41973 грн.77 коп.(а.с.8).

Позивач не надав суду першої та апеляційної інстанції доказів про визнання незаконним додатку №3 до Угоди, яким заборгованість відповідача визначена у розмірі 28700 грн.15 коп.

Інші доводи скарги не є суттєвими для правильного вирішення спору, протирічать: встановленим обставинам і матеріалам справи, вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, зводяться до переоцінки доказів по справі і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2015 по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "АІСЕ Україна" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий: Тамакулова В.О.

С у д д і: ОСОБА_8

ОСОБА_7