Рішення № 46443489, 08.07.2015, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/699/15-ц

Провадження № 2/395/247/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 рокум. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ЩЕНЮЧЕНКА С.В.,

при секретареві РУДЕНКО І.М.,

за участю: прокурора прокуратури Новомиргородського району Кіровоградської області ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою прокурора Новомиргородського району Кіровоградської області (далі прокурор Новомиргородського району) в інтересах держави в особі Районного територіального медичного обєднання «Новомиргородське» (далі заявник, позивач, РТМО «Новомиргородське») до ОСОБА_3 (далі відповідач, ОСОБА_3О.) про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2015 р. до Новомиргородського районного суду надійшла заява прокурора Новомиргородського району в інтересах держави в особі РТМО «Новомиргородське» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди.

Позивач вказав, що 30 липня 2014 року близько 00 год. 30 хв. ОСОБА_3, знаходячись в стані алкогольного спяніння, керував власним автомобілем марки «Джилі», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Леніна в м. Новомиргороді.

Наближаючись до перехрестя вул. Леніна та провулку Пархоменка у м. Новомиргороді, порушуючи вимоги ПДР на відстані близько 50 м ОСОБА_3 проявив власну необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, був неуважним, не вибрав безпечної швидкості руху, в результаті чого допусти наїзд на неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який в той час рухався на велосипеді «Азімут» в зустрічному напрямку по лівій стороні проїзної частини та з місця дорожньо-транспортної пригоди зник.

В результаті наїзду потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент їх спричинення. У подальшому ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень помер. 02.08.2014 р. о 16.50 хв.

Відповідно до довідки, виданої РТМО «Новомиргородське», витрати на лікування ОСОБА_4 склали 1.769,49 гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми злочинними діями спричинив матеріальну шкоду державі в особі РТМО «Новомиргородське» в сумі 1.769,49 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 1206 ЦК України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», просить суд стягнути з відповідача вищевказані кошти на користь позивача.

У судовому засіданні прокурор ЛЮБЧЕНКО В.В., представник позивача ОСОБА_2 підтримали позов повністю, посилаючись на обставини, викладені у заяві.

Оповіщений у встановленому порядку про час і місце розгляду справи відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не зявився, оскільки у даний час відбуває покарання у Машівській виправній колонії УДДУ ПВП у Полтавській області № 9.

Як вбачається з письмових пояснень відповідача на адресу суду, він позов визнає повністю, ніяких заперечень не має.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність вище зазначеної особи на підставі наявних доказів, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши згадані пояснення та безпосередньо дослідивши докази в справі: оглянувши письмові докази та інші матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю із таких міркувань.

У судовому засіданні безспірно зясовано, що 30 липня 2014 року близько 00 год. 30 хв. ОСОБА_3, знаходячись в стані алкогольного спяніння, керував власним автомобілем марки «Джилі», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Леніна в м. Новомиргороді.

Наближаючись до перехрестя вул. Леніна та провулку Пархоменка у м. Новомиргороді, порушуючи вимоги ПДР на відстані близько 50 м ОСОБА_3 проявив власну необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, був неуважним, не вибрав безпечної швидкості руху, в результаті чого допусти наїзд на неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який в той час рухався на велосипеді «Азімут» в зустрічному напрямку по лівій стороні проїзної частини та з місця дорожньо-транспортної пригоди зник.

В результаті наїзду потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент їх спричинення. У подальшому ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень помер. 02.08.2014 р. о 16.50 хв.

Відповідно до вироку Маловисківського районного суду від 17.12.2014 р. ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Згідно з приписами ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не предявила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право предявити його в порядку цивільного судочинства.

В межах розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 РТМО «Новомиргородське» цивільний позов про відшкодування витрат, понесених на лікування потерпілого ОСОБА_4 від злочину, не заявлявся.

Відповідно до довідки, виданої РТМО «Новомиргородське», ОСОБА_4 перебував на лікуванні в анастезіологічному відділенні з 30.07.2014 р. до 02.08.2014 р., тобто 3 ліжко-дня, витрати на його лікування склали 1.769,49 гривень.

Однак кошти на лікування ОСОБА_4 вищезгаданому лікувальному закладу ОСОБА_3 до цього часу не відшкодував.

Відповідно до:

ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Порядку обчислення розміру витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 р. № 545, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоровя, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжкоднів, проведених ним у стаціонарі, та вартості витрат на його лікування.

Внаслідок спричинених тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_4 перебував на лікуванні в анастезіологічному відділенні РТМО «Новомиргородське» з 30.07.2014 р. по 02.08.2014 р., тобто 3 ліжкодня.

Таким чином, відповідач ОСОБА_3 у добровільному порядку не сплатив на користь РТМО «Новомиргородське» витрати в сумі 1.769,49 грн., понесені на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4

За правилами ст. 130, ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У даному випадку суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Тому позов прокурора підлягає незаперечному задоволенню у повному обсязі.

Суд також вважає, що відповідно до вимог ст. 4 Закону України Про судовий збір, ст. ст. 79-80, 88 ЦПК України судовий збір у сумі 243,60 грн., від сплати якого позивач був звільнений у встановленому законом порядку, підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Враховуючи наведене, на підставі ст. ст. 1179, 1206 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 208-215, 223, 292, 294, 296 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву прокурора Новомиргородського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Районного територіального медичного обєднання «Новомиргородське» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Районного територіального медичного обєднання «Новомиргородське»: р/р 35415001080058 Банк ГУ ДКСУ в Кіровоградській області, МФО 823016, код ЄДРПОУ 37324478, кошти в сумі 1.769 (одна тисяча сімсот шістдесят девять) гривень 49 коп. в рахунок погашення заподіяної ним державі матеріальної шкоди, а саме витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп. на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд.

Головуючий:

суддя С. В. Щенюченко

Згідно з оригіналом:

суддя С.ЩЕНЮЧЕНКО