Рішення № 46438524, 08.07.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/7834/2015 Головуючий у І інстанції - Сіромашенко Н.В.

Доповідач - Андрієнко А.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

МараєвоїН.Є.

При секретарі Гарматюк О.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 46709,75 грн., а також моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., що спричинені позивачеві внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 18.09.2013 р. о 15:15 год. на вул. Артема, 52 в м.Києві сталася ДТП за участю автомобіля «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням відповідача ОСОБА_3, та мотоцикла «Suzuki» д.н.з. НОМЕР_2, яким керував позивач ОСОБА_2 Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 16.10.2013 року винним у вчиненні зазначеної ДТП визнано водія ОСОБА_3, відповідальність якого перед третіми особами була застрахована ПрАТ «СК «Провідна». Після звернення до страхової компанії, якою було застраховано автомобіль відповідача, із заявою про виплату матеріального збитку, оціненого судовим експертом Новоселецьким В.А. в сумі 61070,00 грн., ПрАТ «СК «Провідна» частково перерахувало позивачеві страхове відшкодування в розмірі 21240,25 грн. Таким чином, посилаючись на те, що згідно ст.1193 ЦК України у разі недостатності страхової суми для повного відшкодування завданої шкоди, застрахована особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, позивач просив стягнути в судовому порядку з відповідача вказану різницю в розмірі 46709,75 грн., яка включає матеріальний збиток згідно експертного автотоварознавчого дослідження (61070,00 грн. - 21240,25 грн.), вартість проведеного дослідження (2000,00 грн.), та вартість захисного шолому, який розбився під час ДТП (4880,00 грн.). Крім того, посилаючись на те, що порушення правил дорожнього руху відповідачем призвело до ДТП, це спричинило останньому моральні страждання. На думку позивача справедливою компенсацією за понесені ним втрати немайнового характеру, спричинені йому моральні та психологічні переживання, буде стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, мотивуючи тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом було порушено норми матеріального та процесуального права. Вказує, що рішення суду є необґрунтованим та неправомірним, так як суд не взяв до уваги висновок експертного автотоварознавчого дослідження №02/09 від 24.10.2013 року.

Апелянт в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог .

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив.

На підставі ст.. 305 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, що не з'явилися, так як вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, їх явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.09.2013 року приблизно о 15:15 год. на вул. Артема, 52 в м.Києві сталася ДТП за участю автомобіля «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_3 та мотоцикла «Suzuki» д.н.з. НОМЕР_2, яким керував позивач ОСОБА_2 результаті зазначеної ДТП мотоцикл «Suzuki» д.н.з.НОМЕР_2 зазнав механічних ушкоджень, а його володільцю ОСОБА_2 завдано матеріальних збитків.

Згідно з постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 16.10.2013 року у справі №761/25235/13-п винним у вчиненні зазначеної ДТП визнано водія ОСОБА_3

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_1 був забезпечений в ПрАТ «СК «Провідна» на підставі договору обов'язкового страхування №АВ/8847956/1005/12 від 14.12.2012 року.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, ДТП, що мала місце 18.09.2013 року, визнано страховим випадком та ПрАТ «СК «Провідна» прийнято рішення про виплату ОСОБА_2 суми страхового відшкодування в розмірі 21240,25 грн. Проведення виплати зазначеної суми підтверджена позивачем.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №02/09 від 24.10.2013 року, виконаного судовим експертом Новоселецьким В.А., вартість відновлювального ремонту мотоцикла є більшою ніж вартість транспортного засобу станом на час ушкодження, то матеріальний збиток обраховано виходячи з ринкової вартості аналогічного мотоцикла на час оцінки, що становить 61070,00 грн.

Відповідно до ст.. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що ПрАТ «СК «Провідна» зробила свій висновок щодо виплати страхового відшкодування позивачу та виплатила таке відшкодування, позивач надав висновок зроблений експертом Новоселецьким В.А. за № 02\09 від 24.10.2013 року , де зазначена інша сума матеріальної шкоди.

Доказів на підтвердження того, чому в основу рішення суду щодо розміру завданого збитку повинен бути покладений висновок експерта Новоселецького В.А., а не страхової компанії, позивачем не надано.

Крім того , суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути ці протиріччя у висновках експертів, оскільки ПрАТ «СК «Провідна» не залучена до участі у справі, а на стадії апеляційного розгляду колегія суддів позбавлена можливості залучати нових учасників судового процесу. В матеріалах справи також відсутні будь-які докази на підтвердження правильності виплати страхового відшкодування страховою компанією.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 цього Кодексу.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо матеріальної шкоди, суд першої інстанції постановив законне та обґрунтоване рішення, яке не може бути скасоване з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині моральної шкоди, колегія суддів не погоджується із рішенням суду першої інстанції і приходить до висновку про скасування рішення в частині відмови у стягненні моральної шкоди .

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції послався на недоведеність позивачем зазначеної вимоги.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки судом не враховано ту обставину, що позивач , який з вини відповідача, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, отримав стрес від самої аварії, так як він упав разом із мотоциклом, зазнав при цьому фізичного болю та тілесних ушкоджень у вигляді забоїв та синців, втратив мотоцикл як транспортний засіб, на якому щоденно добирався до свого робочого місця, в результаті чого порушився звичний ритм його життя, так як він змушений добиратися громадським транспортом. Всі ці обставини завдали позивачу душевних страждань , з урахуванням глибини яких та з урахуванням ступеню вини відповідача, а також з урахуванням вимог розумності та справедливості, колегія суддів стягує моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, задовольняючи в цій частині позовні вимоги частково.

На підставі ст..ст. 303, 307 313-316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 20 квітня 2015 року в частині відмови у стягненні моральної шкоди скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 5000 гривень моральної шкоди.

В решті рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 20 квітня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді :