Рішення № 46438443, 08.07.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа 759/17553/14-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/9704/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Лопатюк Н.Г. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

8 липня 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А

Суддів - Кравець В.А., Шиманського В.Й.,

при секретарі - Круглику В.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 червня 2015 року у справі за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_3 про відшкодування витрат за період навчання, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 червня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Національної академії внутрішніх справ витрати за період навчання у розмірі 19 793,74 грн.

Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позовних вимог, вважаючи що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що у квітні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування витрат за період навчання, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що Наказом ректора Київського Національного університету внутрішніх справ від 22 липня 2006 року №69дск, з 01 вересня 2006 року ОСОБА_3 було зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Київського Національного університету внутрішніх справ.

29 листопада 2007 року між КНУВС, комплектуючим органом ГУ МВС України в м. Києві, та ОСОБА_3 укладено договір №Кв-84 про підготовку фахівця у Київському Національному університеті внутрішніх справ, згідно з яким остання навчалась за рахунок коштів державного бюджету і після закінчення навчання повинна відпрацювати за місцем розподілу не менше трьох років, а у разі відмови від проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання відшкодувати фактичні витрати за період навчання.

З 1 вересня 2006 року по 18 червня 2010 року, у відповідності з підписаним договором, відповідач у період навчання на здобуття вищої освіти за державним замовленням за напрямком «Правознавство» перебувала на державному забезпеченні: харчування, речове майно, грошове утримання та житло із наданням відповідних комунальних послуг.

Відповідно до Наказу КНУВС від 18 червня 2010 року №463, ОСОБА_3 присвоєно кваліфікацію юриста за спеціальністю «Правознавство» та видано диплом спеціаліста.

Після здобуття вищої освіти, відповідно до умов договору, ОСОБА_3 була направлена для подальшого проходження служби до ГУ МВС України в м. Києві.

Наказом ГУ МВС України в м. Києві від 24 травня 2012 року №267 о/с, на підставі поданого ОСОБА_3 рапорту, її було звільнено за власним бажанням, тобто до спливу встановленого 3-річного терміну перебування на службі по закінченню навчання.

Зазначив, що відповідач була ознайомлена з обов'язком відшкодувати витрати за період навчання під підпис, крім того, листом додатково її було повідомлено про необхідність відшкодувати витрати, однак на даний момент кошти не відшкодовані.

У зв'язку із викладеним, просило суд стягнути з ОСОБА_3 на користь НАВС грошові кошти за період навчання в розмірі 19793 грн. 74 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, Наказом ректора Київського Національного університету внутрішніх справ від 22.07.2006 року №69дск, з 01 вересня 2006 року ОСОБА_3 було зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Київського Національного університету внутрішніх справ.

29 листопада 2007 року між КНУВС в особі ректора МоїсеєваЄ.М., ГУ МВС України в м. Києві та ОСОБА_3 було укладено договір №Кв-84 про підготовку фахівця у Київському Національному університету внутрішніх справ, згідно з яким відповідач навчалась за рахунок коштів державного бюджету і після закінчення навчання повинна відпрацювати за місцем розподілу не менше трьох років, а у разі відмови від проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання відшкодувати фактичні витрати за період навчання.

З 1 вересня 2006 по 18 червня 2010 року, у відповідності з вищезазначеним договором, ОСОБА_3 в період навчання на здобуття вищої освіти за державним замовленням за напрямком «Правознавство» перебувала на державному забезпеченні: харчування, речове майно, грошове утримання та житло із наданням відповідних комунальних послуг.

Відповідно до Наказу КНУВС від 18 червня 2010 року №463, ОСОБА_3 присвоєно кваліфікацію юриста за спеціальністю «Правознавство» та видано диплом спеціаліста.

Наказом ГУ МВС України в м. Києві від 24 травня 2012 року №267 о/с, на підставі поданого ОСОБА_3 рапорту, її було звільнено за власним бажанням, тобто до спливу встановленого 3-річного терміну перебування на службі по закінченню навчання.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 була ознайомлена з обов'язком відшкодувати витрати за період навчання під підпис, крім того, листом додатково її було повідомлено про необхідність відшкодувати витрати.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 52 Закону України «Про освіту» випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 23 січня 1996 року № 77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» встановлено, що особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов'язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання. Порядок працевлаштування випускників, які закінчили вищі навчальні заклади за рахунок коштів відповідних юридичних та фізичних осіб, визначається угодами між ними.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав їх обґрунтованими та виходив з розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_5 за час її навчання з 1 вересня 2006 року по 18 червня 2010 року, з яких витрати, пов'язані з грошовим забезпеченням складають 9 295, 58 грн., речовим забезпеченням 1 104, 57 грн., оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв - 9393,59 грн.

Як вбачається з апеляційної скарги, ОСОБА_3 оскаржує рішення суду лише в частині суми відшкодування витрат на комунальні послуги та спожиті енергоносії, зазначаючи, що розрахунки, надані позивачем не деталізовані.

В апеляційній інстанції представник позивача частково визнав апеляційну скаргу та надав детальний розрахунок фактичних витрат на оплату комунальних послуг і спожитих енергоносіїв, які понесені позивачем на утримання ОСОБА_3, з якої вбачається, що сума зазначених витрат складає 7074 грн. 02 коп..

Апелянт погоджується з даним розрахунком витрат.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою комунальних послуг та вартості спожитих енергоносіїв з 9 393 грн. 59 коп. до 7074 грн. 02 коп.

Таким чином, загальна сума витрат за період навчання, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3, складає 17 474 грн. 17 коп.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині суми стягнутих витрат за період навчання відповідача - зменшенню з 19 793 грн. 74 коп. до 17 474 грн. 17 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 червня 2015 року змінити, зменшивши суму витрат за період навчання, стягнутої з ОСОБА_3 на користь Національної академії внутрішніх справ, з 19 733 грн. 74 коп. до 17 474 грн. 17 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді