Ухвала суду № 46424301, 20.11.2014, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Комсомольська, 13, смт Золочів, Харківська область, 62203, inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-02-73 Справа № 622/718/14-к

Провадження № 1-кп/622/122/2014

УХВАЛА

20.11.2014 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Шабас О.С.,

при секретарі Цилюрик Т.А.,

з участю: прокурора Марагаряна А.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

в ході судового засідання, що відбулося у залі судового засідання приміщення суду, по розгляду кримінального провадження №12014220310000159 від 02.04.2014р. відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Феськи, Золочівського району Харківської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, в силу положень ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, якому 04.04.2014 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та дію якого продовжено,

- що обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2014 року з прокуратури Золочівського району Харківської області до Золочівського районного суду Харківської області надійшли матеріали вказаного кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1, що обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. 20 листопада 2014 року прокурором змінено обвинувачення та дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 119 КК України.

Захисник у судовому засіданні 20 листопада 2014 року заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на особисте зобов'язання. Свою вимогу мотивувала тим, що враховані судом ризики при обранні запобіжного заходу в даний час вже не є актуальними.

Обвинувачений клопотання захисника підтримав.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, вважав, що необхідно продовжити строк тримання під вартою.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов наступного.

Згідно вимог ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ст. 197 КПК України сукупний строк тримання під вартою обвинуваченого у вчиненні середньої тяжкості злочину не може перевищувати шести місяців.

Положеннями ст. 179 КПК України, надано визначення особистому зобов'язанню. Так особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Під час досудового розслідування слідчим суддею 28 травня 2014 року ОСОБА_1 продовжено строк обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зі строком тримання під вартою до 01 липня 2014 р. враховано продовження існування ризиків можливості перешкоджанню кримінальному провадження. При обранні та продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, слідчий суддя виходив з підтвердженої наявності обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, а також наявності ризиків перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Перелічені слідчим суддею ризики та обставини, на його думку свідчили, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Дані ризики враховувалися судом при продовженні строків триманні під вартою.

У судовому засіданні ОСОБА_1 змінив показання, повністю визнав свою вину у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, просив суд про зміну порядку дослідження доказів, не наполягав на допиті свідків. Розказав про обставини скоєння злочину, пояснив, що ті самі показання він давав в період досудового слідства.

За таких обставин, оскільки відпала необхідність допиту свідків, суд доходить висновку, що ризики враховані при обранні запобіжного заходу, в даний час перестали існувати, у тому ступені, що вимагає застосування тримання під вартою.

Таким чином, беручи до уваги, норми кримінально-процесуального кодексу України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, неактуальність в повній мірі раніше врахованих судом ризиків, а також той факт, що ОСОБА_1 в даний час обвинувачується у скоєнні злочину середньої тяжкості, суд вважає, що в подальшому він не може утримуватися під вартою, та задовольняє клопотання захисника, погоджуючись, що на даному етапі інший більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із тримання під вартою у вигляді особистого зобов'язання, може забезпечити належну поведінку обвинуваченого під час розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 176-179, 183, 194, 202, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_2 - задовольнити.

В рамках кримінального провадження №12014220310000159 від 02.04.2014р., змінити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід з триманні під вартою на особисте зобов'язання, в зв'язку з чим звільнити останнього з під варти в залі суду негайно.

Покласти на ОСОБА_1 зобов'язання:

- прибувати за викликами суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора.

Копію ухвали негайно направити сторонам та особам, яким доручено її виконання, вручити обвинуваченому та його захиснику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Шабас О. С.