Рішення № 46421781, 09.07.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №2-2276/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2010 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Плавича І.В.,

при секретарі Бабаєвій З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Едельвейс Плес» про відмову від прийняття виконання зобовязання за договором та повернення сплачених коштів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні вказаного складу суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Едельвейс Плес» про відмову від прийняття виконання зобовязання за договором та повернення сплачених коштів.

В обґрунтування власної позиції та пояснюючи підстави звернення в суд, позивач вказувала, що 09 грудня 2005 року між ТОВ «Едельвейс Плес» з одної сторони, та ОСОБА_1 з іншої сторони, був укладений інвестиційний договір про передачу майнових прав на житлову квартиру. Разом з тим, 23 серпня 2006 року між ТОВ «Едельвейс Плес» з одної сторони, та ОСОБА_1 з іншої сторони, була укладена додаткова угода до вказаного інвестиційного договору.

Відповідно до умов договору та додаткової угоди, інвестор ОСОБА_1 зобовязалась здійснити інвестування будівництва у вигляді квартири під будівельним номером 3-2Б, секції 14, загальною площею 64,46кв.м., що розташована на 3 поверсі новозбудованого житлового комплексу за адресою: місто Одеса, вулиця Ген. Цвєтаєва, 11 у розмірі 50645,60 доларів США, а підрядник ТОВ «Едельвейс Плес» виконати певні будівельно-монтажні роботи та передати інвестору у власність приміщення відповідної квартири в строк до третього кварталу 2008 року включно.

Після підписання додаткової угоди, позивач оплатила суму договору, але договір з боку ТОВ «Едельвейс Плес» до теперішнього часу виконаний не був.

ОСОБА_1 свідчила, що зверталась до відповідача за розясненнями відповідних обставин та ТОВ «Едельвейс Плес» було повідомлено про затримку виконання відповідних зобовязань у звязку із впливом світової фінансово-економічної кризи на будівельну галузь.

У звязку з неможливістю вирішення відповідних питань позасудовим шляхом, незважаючи на прямі положення і передбачення договору з цього приводу, ОСОБА_1 звернулась з позовом в суд, заявляючи вимоги про відмову від прийняття виконання зобовязання та стягнення з відповідача суми внесених позивачем коштів у розмірі 52645,60 доларів США.

Повноважний представник позивача ОСОБА_1 у відкрите судове засідання зявився, від імені та в інтересах особи цілком підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Повноважний представник відповідача ТОВ «Едельвейс Плес» у відкрите судове засідання зявилась, від імені та в інтересах товариства заперечувала проти заявлених вимог, просила суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги виниклі обставини та пояснення сторони позивача за суттю спору і підставами звернення в суд, заперечення сторони відповідача, оглянувши відповідний договір, додаткову угоду, надавши належну юридичну оцінку виниклим між сторонами по справі правовідносинам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що 09 грудня 2005 року між ТОВ «Едельвейс Плес» в особі директора ОСОБА_2 з одної сторони, та ОСОБА_1 з іншої сторони, був укладений інвестиційний договір №38/14/3-2Б про передачу майнових прав на житлову квартиру (надалі за текстом Договір).

Згідно п.1 Договору, предметом договору є передача підприємством, за умови повної сплати інвестором інвестиційних внесків, у власність останнього, у відповідності зі ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», новозбудованого майна житлової квартири, та повного і безумовного права на неї.

В силу п.2 Договору, обєкт будівництва житловий комплекс з обєктами обслуговування, що розташовано у місті Одесі, за адресою, яка буде погоджена сторонами додатково та вказана в Додатку №1 до цього Договору. Новозбудоване майно квартира, згідно проекту, загальною площею 64,46кв.м., з урахуванням балконів (лоджій), розташована на 3 поверсі новозбудованого житлового будинку за адресою, та в домі вказаному в Додатку №1 до цього Договору. Право власності Інвестора на Новозбудоване майно виникає в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням умов цього Договору.

Відповідно до п.п.3.2.,4.1.,4.2. Договору, плановий термін закінчення будівництва третій квартал 2008 року. Розмір інвестиції інвестора, сплата інвестиційних внесків, порядок розрахунків оговорюються сторонами в Додатку №1 до цього договору, який є його невідємною частиною. Сплата інвестиційних внесків здійснюється інвестором підприємству у відповідності із графіком платежу та Додатку №1 до цього договору, який є його невідємною частиною.

23 серпня 2006 року між ТОВ «Едельвейс Плес» в особі директора ОСОБА_2 з одної сторони, та ОСОБА_1 з іншої сторони, була укладена Додаткова угода №1 до інвестиційний договір №38/14/3-2Б від 09 грудня 2005 року про передачу майнових прав на житлову квартиру (надалі за текстом Додаткова угода).

Згідно п.п.1.1.,1.2 Додаткової угоди, обєкт будівництва житловий комплекс з обєктами обслуговування, розташований за адресою: місто Одеса, вулиця Генерала Цветаєва, будівельний номер 11, територія стадіону «Локомотив». Інвестор інвестує свої кошти в обєкт інвестування для створення новозбудованого майна. Новозбудоване майно квартира будівельний №3-2Б, секції 14, загальною площею 64,46кв.м., розташована на 3 поверсі новозбудованого житлового комплексу за адресою: місто Одеса, вулиця Генерала Цветаєва, 11 територія стадіону «Локомотив».

Як встановлюють п.п.2.1.,2.2.,2.3.,2.4. Додаткової угоди, технічний стан новозбудованого майна після закінчення будівництва: штукатурені стіни, стяжка підлоги, встановлені радіатори, введення в приміщення новозбудованого майна трубопроводів: каналізації, електропостачання, холодної та гарячої води з встановленням приладів обліку водоспоживання та заглушок, прилади обліку електроспоживання, вхідні металеві двері, склопакети. Опалення та гаряче водопостачання новозбудованого майна передбачається від автономної котельної. Вибір будівельних матеріалів і конструктивних елементів здійснюється підприємством. Плановий термін закінчення будівництва і здачі будинку в експлуатацію: третій квартал 2008 року. Якщо здача будинку (обєкту будівництва) в експлуатацію, незалежно від причин, буде затримана більш ніж до середини четвертого кварталу 2008 року, інвестор має право на повернення внесених коштів у повному обсязі без застосування санкцій в місячний термін із дати звернення до підприємства. Розмір інвестиції інвестора становить 50645,60 доларів США з урахуванням ПДВ та є сумою договору. Розрахунки із інвестором проводяться в національній валюті України по курсу НБУ на день розрахунків.

Сторонами правочину в п.2.5. Додаткової угоди встановлено, що сплата інвестиційних внесків здійснюється інвестором підприємству у наступному порядку: 43433,00 доларів США 23 серпня 2006 року, 7212,60 доларів США 05 вересня 2006 року.

Відповідно до ст. 509 ч.ч.1,2 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 ч.1, ч.2 п.1 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлює ст. 626 ч.1 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Щодо ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Водночас, як чітко вказує ст. 631 ч.1 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору.

Надаючи виниклим в даному випадку правовідносинам між сторонами належну правову оцінку, суд звернув увагу на положення ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», згідно яких основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між субєктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобовязань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією субєктів інвестиційної діяльності.

В силу п.п.7.1.,7.2. Договору, сторонами визначено, що цей договір укладений відповідно Закону України «Про інвестиційну діяльність». За своїм правовим змістом цей договір є договором купівлі-продажу майнових прав відповідно до Цивільного Кодексу України.

Суд погоджується із подібним твердженням та звернув увагу на ст.ст. 655, 656 ч.ч.1,2 ЦК України, згідно яких за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Як встановлює ст. 663 ЦК України, продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як свідчать надані суду стороною позивача фінансово-платіжні документи, зокрема, платіжне доручення №333087 від 23 серпня 2006 року та квитанція до прибуткового касового ордеру №б/н від 23 серпня 2006 року, ОСОБА_1 на виконання умов Договору та Додаткової угоди сплатила на користь ТОВ «Едельвейс Плес» 23 серпня 2006 року суму грошових коштів у загальному розмірі 219336,65 гривень + 7913,35 гривень = 227250,00 гривень. Разом з тим, згідно платіжного доручення №352527 від 04 вересня 2006 року, ОСОБА_1 сплатила на користь ТОВ «Едельвейс Плес» 04 вересня 2006 року 36423,53 гривень. Тобто загалом ОСОБА_1 сплатила відповідачеві 263673,63 гривень.

У звязку з тим, що згідно Додаткової угоди розмір інвестиції був встановлений сторонами у розмірі 50645,60 доларів США, є сумою договору та згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого Національним Банком України відповідно на 23 серпня 2006 року та 04 вересня 2006 року, при якому 100,00 доларів США були еквівалентні 505,00 гривням України, ОСОБА_1 була зобовязана сплатити ТОВ «Едельвейс Плес» грошову суму у гривневому еквіваленті у розмірі 50645,60 х 5,05 = 255760,28 гривень, в той час як оплачено було 263673,63 гривень, які на той момент були рівними 263673,63 / 5,05 = 52212,60 доларам США, а не 52645,60 доларів США як то заявлено у позові.

Встановлені судом факти цілком відповідають вимогам Договору та Додаткової угоди, підтверджують належне, повне й своєчасне виконання ОСОБА_1 умов відповідного зобовязання та свідчать про перевиконання цього зобовязання з боку позивача, наряду з чим обґрунтовують часткове задоволення заявлених вимог.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказує ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ч.1 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

На підставі викладеного, а також виходячи з положень Договору та Додаткової угоди, ТОВ «Едельвейс Плес» зобовязалось фактично завершити будівництво та здати житловий комплекс в експлуатацію в третьому кварталі 2008 року (п.3.2. Договору, п.2.3. Додаткової угоди) та передати відповідне нерухоме майно у власність ОСОБА_1 не пізніше визначеного строку. Але суд встановив, що відповідач до теперішнього часу даних зобовязань не виконав, позивач ОСОБА_1 дане майно в порушення Договору та Додаткової угоди не отримала.

Як встановлює ст. 612 ч.ч.1,2,3,4 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобовязання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Як зазначалось, згідно п.2.3. Додаткової угоди, плановий термін закінчення будівництва і здачі будинку в експлуатацію: третій квартал 2008 року. Якщо здача будинку (обєкту будівництва) в експлуатацію, незалежно від причин, буде затримана більш ніж до середини четвертого кварталу 2008 року, інвестор має право на повернення внесених коштів у повному обсязі без застосування санкцій в місячний термін із дати звернення до підприємства.

У звязку із встановленими судом фактичними обставинами спору, суд погоджується із обґрунтованістю відмови позивача ОСОБА_1 від укладеного Договору, та вбачає вірним стягнути з відповідача ТОВ «Едельвейс Плес» суму отриманих останнім грошових коштів у розмірі, еквівалентному 52212,60 доларам США.

Згідно ст. 533 ч.ч.1,2 ЦК України, грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

За офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним Банком України на день ухвалення даного судового рішення, а саме на 08 грудня 2010 року, 100,00 доларів США еквівалентні 795,20 гривням України, тобто основна сума, що підлягає стягненню в даному випадку у гривні складає 52212,60 х 7,952 = 415194,60 гривень.

Відповідно до ст. 88 ч.ч.1,2,3 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Але якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно ст. 79 ч.ч.1,3 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом судової справи, належать: 1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення; 2) витрати на правову допомогу; 3) витрати сторін та їх представників, що повязані з явкою до суду; 4) витрати, повязані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, повязані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; 6) витрати, повязані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим стягнути з ТОВ «Едельвейс Плес» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме: суму оплаченого судового збору (державного мита) у розмірі 51,00 гривні, а також суму оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 гривень.

Разом з тим, у звязку із задоволенням даного позову у відповідному обсязі, суд вбачає обґрунтованим стягнути з відповідача ТОВ «Едельвейс Плес» суму недоплаченого судового збору (державного мита) у розмірі 1700,00 51,00 = 1649,00 гривень за ст. 3 ч.1 п/п «а» Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 79, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Едельвейс Плес» про відмову від прийняття виконання зобовязання за договором та повернення сплачених коштів задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Едельвейс Плес» на користь ОСОБА_1 суму отриманих грошових коштів у розмірі 415194,60 гривень.

Стягнути з ТОВ «Едельвейс Плес» на користь ОСОБА_1 суму оплаченого судового збору (державного мита) у розмірі 51,00 гривні.

Стягнути з ТОВ «Едельвейс Плес» на користь ОСОБА_1 суму оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 гривень.

Стягнути з ТОВ «Едельвейс Плес» на користь держави в особі Малиновського районного суду міста Одеси, код ЄДР 23862106, на рахунок №31413537700007, відкритий в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, із зазначення коду платежу 22090100 суму неоплаченого судового збору (державного мита) у розмірі 1649,00 гривень.

В задоволенні решти вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Едельвейс Плес» відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Виконавчі листи видати після набрання рішенням суду законної сили.

Головуючий: