Рішення № 46421110, 06.07.2015, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/6222/14-ц

Провадження № 2/520/1025/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2015 року

Київський районний суд м. Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевої О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

Публічного Акціонерного товариства „Дельта Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5, Київська рай адміністрація, як орган опіки та піклування про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, виселення, усунення перешкод у здійсненні права власності.

Встановив,

ПАТ „Дельта Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 і просив суд постановити рішення, яким звернути стягнення заборгованості за кредитним договором №11332778000 від 11.05.2008 року про надання споживчого кредиту в сумі 1461 435,32 грн. на предмет іпотеки - на квартиру №35 у будинку №28 по пр.-ту. ОСОБА_6 у м. Одесі, загальною площею 51,5 кв.м., в тому числі житловою 29,2 кв.м., шляхом передачі квартири у власність банку, виселення мешканців квартири, усунення банку перешкод у здійсненні права власності, посилаючись на порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору. Надалі, після отримання судом довідки щодо осіб, які мають реєстрацію по іпотечній квартирі, позивач уточнив свої вимоги і зазначив у якості відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьою особою ОСОБА_5, Київська рай адміністрація, як орган опіку та піклування та просив суд постановити рішення, яким звернути стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки, шляхом передачі квартири у власність, виселення мешканців квартири, усунення банку перешкод у здійсненні права власності та зобов'язання відповідача передати ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» правовстановлюючі документи на квартиру, ключі від вхідних дверей (дублікати ключів), документи, що характеризують об'єкт нерухомості (технічний паспорт на квартиру), та інші документи передбачені Постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22 червня 2011 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно». До судового засідання представник банку не з»явився, надав заяву про вирішення спору за його відсутності.

Відповідачі до суду не з»явилися, про час та місце слухання справи судом сповіщалися неодноразово за місцем реєстрації відповідно до вимог Закону, про причини неявки до суду не повідомили. За згодою позивачевої сторони суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Представник Київської рай адміністрації,як орган опіки та піклування не з»явилися, надали письмову заяву в якій проти задоволення позову заперечують, справу просять слухати у їх відсутність.

Третя особа ОСОБА_5 до суду не з»явився, про слухання справи сповіщений.

Суд вивчив матеріали по справі і встановив наступне:

11 травня 2008 року АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 11332778000 про надання споживчого кредиту, за умовами якого ОСОБА_1П надавався кредит у сумі 69500, 00 дол. США (що дорівнювало на той час 350975, 00 грн. ). ОСОБА_1 зобов»язалася повернути всю суму кредиту до 11 квітня 2018 року та сплачувати щомісяця відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 13,50% річних. Повертати кредитні кошти та сплачувати відсотки за користування кредитом позичальник зобов»язався відповідно до графіку, який сторони узгодили при укладанні договору кредиту на рахунок №3739011332778 в АКІБ «Укрсиббанк».

Банк свої зобов»язання виконав, коли зарахував на поточний рахунок позичальника №26203178972800 кредитні кошти.

З метою забезпечення виконання зобов»язань позичальником за кредитним договором між Банком і ОСОБА_1 11 квітня 2008 року було укладено іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_1 надала Банку в іпотеку квартиру №35 у будинку №28 по пр.-ту. ОСОБА_6 у м. Одесі, загальною площею 51,5 кв.м., в тому числі житловою 29,2 кв.м. що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 17.07.2007 року, зареєстрованому в реєстрі прав власності на нерухоме майно 18.08.2007 року.

За умовами договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами , укладеного 8 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСибанк» і ПАТ «Дельта Банк» , у відповідності до вимог ст.512,514,1077-1079,1082,1084 ЦК України ПАТ «УкрСиббанк» відступив, а ПАТ «Дельта-Банк» прийняв право вимоги за кредитними договорами (в тому числі і за договором № 11332778000 від 11.05.2008 року ) та за забезпечувальними договорами.

Банк стверджує, що ОСОБА_1 свої зобовязання за договором кредиту не виконує належним чином кредитні кошти і відсотки за користування кредитом не повертає і не сплачує в розмірі і терміни, що визначені договором кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 128196, 08 дол. США, що дорівнює 1461 435, 32 грн. ( за курсом НБУ станом на 05.05.2014 ).

Умовами договору кредиту передбачено, що у разі порушення «позичальником» строків виконання грошових зобов»язань банк має право вимагати від «позичальника» дострокового повернення кредитних коштів у повному обсязі. Банк направив «позичальнику» -«іпотекодавцю» досудову вимогу щодо погашення простроченої заборгованості і попередив про намір звернути стягнення боргу за договором кредиту на іпотечне майно.

Оскільки відповідачка не виконала досудову вимогу, банк звернувся до суду з цим позовом і вимагає звернути стягнення загальної суми боргу за договором кредиту в розмірі 128196,08 дол.США, що дорівнює 1461 435, 32 грн. на предмет іпотеки - на квартиру №35 у будинку 28 по пр.-ту ОСОБА_6 у м. Одесі загальною площею 51,5 кв.м.

На підтвердження позовних вимог представник Банку посилався на такі докази: кредитний договір від 11.05.2008 року з додатком №2 і додатковою угодою №1 до кредитного договору, договір іпотеки квартири від 11.04.2008 року, розрахунок заборгованості за кредитним договором, досудові вимоги на адресу відповідачки, копії статутних документів банку, договір купівлі-продажу прав вимоги, договір купівлі-продажу від 17.7.2007 р., витяг з державного реєстру правочинів.

При вищевикладених обставинах суд вважає позов банку обґрунтованим і підлягаючим частковому задоволенню з таких підстав: 11 травня 2008 року Банк і ОСОБА_1 уклали кредитний договір на умовах повернення, строковості, платності, цільового використання грошових коштів у сумі 69500, 00 дол.США. При укладанні договору сторони досягли домовленості щодо усіх істотних умов: мети, суми і строку кредиту; умов і порядку його видачі та погашення; способів забезпечення зобов»язань позичальника; відсоткової ставки; порядку плати за кредит; порядку зміни та припинення дії договору; відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору. Договір підлягає виконанню обома сторонами. Ст.611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Надані суду докази свідчать про невиконання Позичальником своїх зобовязань за кредитним договором. У даному випадку умовами договору передбачено право Банку вимагати дострокового повернення кредитних коштів у повному обсязі, плати відсотків за користування кредиту.

Право ПАТ «Дельта Банк» звернутися до суд з цим позовом міститься на положеннях ст. ст.512,514 ЦК України, що передбачають наступне: кредитор у зобов»язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином; до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов»язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що також відповідає умовам укладеного між сторонами іпотечного договору.

Згідно ст. 35 Закону України « Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до вимог ст.12 ЗУ „Про іпотеку та п.4.1 іпотечного договору право звернення на предмет іпотеки до строку погашення кредиту у Іпотекодержателя виникає у випадках порушення зобовязань за кредитним договором в момент настання терміну виконання зобовязань за кредитним договором. Ст.7 ЗУ „Про іпотеку і розділ 2 Іпотечного Договору передбачають, що за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу, та будь-якого збільшення суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобовязання. Іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, повязаних з предявленнями за основним зобовязанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмету іпотеки, витрат на страхування предмету іпотеки, збитків, завданих порушенням основного зобовязання чи умов Іпотечного договору. У даному випадку за умовами договору іпотеки Банк має право задовольнити із вартості предмету свої вимоги щодо повернення суми наданого кредиту, сплати процентів за користування кредитом, відшкодування збитків витрат, викликаних порушенням Кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» і п.5 іпотечного договору іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Ст. 40 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. У даному випадку судом було перевірено та з'ясовано, що у відповідача у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно, окрім майна, яке перебуває в іпотеці, що підтверджується інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Позивачем також суду не надані докази щодо наявності у відповідача іншого нерухомого майна.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд зазначає, що норми Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" розповсюджуються на правовідносини, що виникли по даній справі.

Разом з тим, суд зазначає, що у зв`язку з наявністю загальних правових підстав для примусового стягнення на належне відповідачу майно такестягнення на період дії Закону України"Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не може бути здійснене і у передбачених випадкахпідлягає зупиненню в порядку, визначеному ст. 217 ЦПК України.

Приймаючи до уваги викладене, а також наявність загальних правових підстав для примусового виселення, таке виселення на період дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" підлягає зупиненню в порядку, визначеному ст. 217 ЦПК України.

Згідно з вимогами ст.88 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3654, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь банку.

Правовідносини, які виникли між сторонами з приводу виконання умов кредитного договору, договору іпотеки та відповідальності за невиконання договорів, регулюються нормами ст.ст.525,526, 1050,1054 ЦК України, Законом України „Про іпотеку.

Керуючись ст.213,214,215 ЦПК України, суд

Вирішив

Позов Публічного Акціонерного товариства «ДельтаБанк» задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки на квартиру №35 у будинку 28 по пр.-ту. ОСОБА_6 у м. Одесі загальною площею 51,5 кв.м., в тому числі житловою 29,2 кв.м., що належить ОСОБА_1 в рахунок погашення загальної заборгованості за кредитним договором №11332778000 від 11.05.2008 року в сумі 1461435 грн. 32 коп. шляхом передачі у власність ПАТ «ДельтаБанк» та визнання за Публічним Акціонерним товариством «ДельтаБанк» права власності на квартиру №35 у будинку 28 по пр.-ту. ОСОБА_6 у м. Одесі загальною площею 51, 5 кв.м. , в тому числі житловою 29, 2 кв.м.

Відстрочити виконання рішення суду на строк дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельтабанк» судові витрати в сумі 3654 грн.

У задоволенні іншої частини позову Публічному Акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Київський райсуд м. Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача, наданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Калашнікова О. І.