Рішення № 46415399, 01.07.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

01.07.2015

Справа № 203/2772/15-ц

2/0203/947/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2015 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Чередник І.О.

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

третя особа ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Міського комунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2015 року позивач звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Міського комунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт» про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. (а.с. 1-2).

14 травня 2015 року ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська вищезазначена позовна заява була залишена без руху та позивачу було надано строк на усунення зазначених в ухвалі суду недоліків позовної заяви. (а.с. 31)

29 травня 2015 року позивачем на виконання вимог ухвали суду від 14.05.2015 року було подано на адресу суду уточнену позовну заяву. (а.с. 35-37)

Позивач у позовній заяві з урахуванням уточнень та представник позивача у судовому засіданні в обґрунтування заявлених позовних вимог, посилались на те, що 21 січня 2015 року близько о 21:00 годині в м. Дніпропетровську по вул. Героїв Сталінграда сталася ДТП за участі трамвайного вагона, який належить відповідачу та автомобіля марки ВАЗ-21104, державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу та знаходився під його керуванням. Вказана ДТП сталася внаслідок того, що трамвайний вагон Т-3№1325 зійшов з рейок та виїхав на проїзну частину вул. Героїв Сталінграда в м. Дніпропетровськ, чим скоїв зіткнення з автомобілем позивача. Згідно з висновком ВДАІ від 27.01.2015 року, дана ДТП сталася незалежно від водіїв обох транспортних засобів. Внаслідок даної ДТП автомобілю позивача були спричинені значні механічні пошкодження, які згідно висновку експертного дослідження складають 17612 грн. 01 коп. 04 березня 2015 року позивач направив відповідачу заяву з проханням відшкодувати заподіяну ним шкоду, однак на заяву позивача, відповідач направив позивачу лист в якому вимагав від позивача надати перелік документів, після направлення позивачем на адресу відповідача затребуваних документів, відповідач не направив позивачу ні відповіді на лист, ні відшкодував заподіяної шкоди. Окрім вищевикладеного, внаслідок дій та бездіяльності відповідача, позивачу була заподіяна моральна шкода, оскільки після ДТП позивач не міг користуватися належним йому автомобілем, займатися підприємницькою діяльністю, возити на медичні обстеження свою вагітну дружину. Все вищезазначене призвело до нервового збудження позивача та його сімї, тому позивач оцінює заподіяну йому моральну шкоду в сумі 10000 грн. З огляду на вищевикладене, позивач звернувся до суду та просив суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 17612 грн. 01 коп., моральну шкоду в розмірі 10000 грн. та судові витрати. (а.с. 55-57)

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі. (а.с. 87-88)

Представник МКП «Дніпропетровський електротранспорт» у судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог, оскільки вважає, що вони є необґрунтованими та безпідставними, внаслідок того, що позивачем не було доведено вину працівника відповідача та заподіяння збитків автомобілю позивача працівником відповідача, що свідчить про те, що підстав для задоволення вимог позову про відшкодування матеріального збитку позивачу не вбачається. Також представник відповідача посилався на необґрунтованість заявленої вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не було доведено якими діями відповідача позивачу було заподіяну дану шкоду та з чого позивач виходив оцінюючи заподіяну йому шкоду в розмірі 10000 грн., тому представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. (а.с. 79-81, 87-88)

Третя особа - ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердила обставини щодо ДТП, оскільки вона була водієм трамваю та керувала трамвайним вагоном, який зійшов з рейок, зазначивши, що позивач їхав паралельно з трамваєм, однак внаслідок зїзду трамвайного вагону на дорогу, викладене спричинило удар з автомобілем позивача та його подальше пошкодження. (а.с. 87-88)

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 21.01.2015 року близько о 21:00 годині в м. Дніпропетровськ по вул. Героїв Сталінграда з боку вул. Шинної в напрямку вул. Б.Кротова рухався трамвайний поїзд в складі трамвайних вагонів Т-3 № 1325 та № 1326 під керуванням водія ОСОБА_3 Під час руху в районі буд. № 112 стався сход з рельсового путі передньої теліжки колісних пар трамвайного вагону Т-3 № 1325, у разі чого зазначений трамвайний вагон виїхав на проїзну частину вул. ОСОБА_5 та скоїв зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-31104, державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався праворуч у попутному з зазначеним трамвайним поїздом напрямком руху. У разі даної ДТП тілесних ушкоджень учасники пригоди не отримали, а зазначеним транспортним засобам були нанесені механічні пошкодження. Згідно зібраних матеріалів даної ДТП було встановлено, що на час скоєння даної ДТП технічний стан трамвайного вагону Т-3 № 1325 та трамвайна колія на даній ділянці відповідали нормам ПЕТ, схід передньої теліжки колісних пар трамвайного вагону Т-3 № 1325 з рельсового путі стався по причині наїзду на сторонній предмет (металевий болт), який з невстановлених обставин знаходився на трамвайній колії попереду за напрямком руху зазначеного трамвайного поїзду. Крім того, розглядом матеріалів даної ДТП було встановлено, що дана ДТП настала по незалежними від водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 причинам та в даній дорожній обстановці вони не мали можливості своїми діями продуктивно впливати на розгортання небезпеки, внаслідок чого в діях водіїв ОСОБА_3 та титаренка Д.В. порушень вимог ПДР України та складу адміністративних правопорушень не вбачається, викладені обставини справи підтверджуються довідкою від 21.01.2015 року, фотознімками з місця ДТП та копією висновку за результатами перевірки, проведеної за матеріалами ЖЄО ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській обл. за № 558 від 21.01.2015 року щодо інформації про ДТП від 27.01.2015 року, наявними в матеріалах справи. (а.с. 7-8, 64-68)

Також встановлено, що вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля ВАЗ 21104, державний реєстраційний номер АЕ 0115МР, пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 21.01.2015 року відповідно до експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 10.02.2015 року становить 11587 грн. 32 коп., що підтверджується протоколом огляду транспортного засобу від 29.01.2015 року, висновком № 2653 від 10.02.2015 року, додатком № 2 до висновку від 10.02.2015 року та фотознімками транспортного засобу, наявними в матеріалах справи. (а.с.9-26)

Судом встановлено, що власником автомобіля ВАЗ 21104, державний реєстраційний номер АЕ 0115МР є ОСОБА_4, що підтверджується копією посвідчення водія та копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, наявними в матеріалах справи. (а.с. 5-6)

Встановлено, що 04.03.2015 року позивач звертався до Міського комунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт» з заявою про відшкодування йому матеріального збитку спричиненого автомобілю позивача в результаті сходу з рельсового шляху трамвайного вагону Т-3 № 1325 та виїзду його на проїзну частину по вул. Героїв Сталінграда в м. Дніпропетровськ під керуванням водія ОСОБА_3 За результатами розгляду зазначеного звернення позивача, 11.03.2015 року відповідачем було направлено на адресу позивачу лист в якому відповідач для вирішення питання щодо відшкодування матеріальної шкоди позивачу просив надати останнього додатково перелік необхідних документів, внаслідок чого, 30.04.2015 року позивачем було направлено на адресу відповідача документи затребувані відповідачем для вирішення питання щодо відшкодування матеріальної шкоди, однак відповіді щодо розгляду вищезазначеного питання позивач на отримав до теперішнього часу, викладені обставини підтверджуються копією заяви від 04.03.2015 року, копією листа від 11.03.2015 року та копією заяви від 30.04.2015 року, наявними в матеріалах справи. (а.с. 27-29)

Також судом було встановлено, що позивач батько двох малолітніх дітей - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями свідоцтв про народження від 21.01.2015 року та від 07.08.2013 року, наявними в матеріалах справи. (а.с. 62-63)

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Правилами експлуатації трамвая та тролейбуса Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, затверджені наказом Міністерства юстиції України № 187 від 08.10.2004 року (далі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту загальних положень ст. 1 Правила визначають вимоги (нормативи) до об'єктів,обладнання, устаткування і організації роботи підприємств міськелектротранспорту та їх структурних підрозділів, регулюють питання взаємодії та основні вимоги до працівників міськелектротранспорту. Чітке виконання вимог чинних Правил - обов'язкова умова забезпечення злагодженості роботи усіх служб та інших структурних підрозділів підприємств міськелектротранспорту, якісного і безпечного транспортного обслуговування населення. Правила обов'язкові для виконання усіма експлуатаційними та ремонтними підприємствами міського електричного транспорту незалежно від форм власності та видів діяльності. Правила також обов'язкові для підприємств та організацій, які розробляють і виготовляють рухомий склад та інші технічні засоби міського електротранспорту, комплектуючі вироби і запчастини до них та здійснюють проектування, капітальне будівництво і реконструкцію об'єктів та споруд міськелектротранспорту.

Згідно п. 1.2 Правил щодо підпорядкованості та управління підприємствами міського електротранспорту підприємства міського електротранспорту здійснюють свою діяльність відповідно до Законів України "Про міський електричний транспорт" , "Про дорожній рух", "Про транспорт" та інших нормативних документів, що регулюють діяльність транспортних підприємств.

Відповідно до п. 1.3. Правил обов'язки, права та відповідальність підприємств міського електротранспорту визначаються відповідно до Закону України "Про міський електричний транспорт".

Пунктом 1.2.2 Правил встановлено, що об'єкти міського електротранспорту підлягають державному технічному огляду відповідно до статті 35 Закону України "Про дорожній рух".

Пунктами 2.2.1.1, 2.2.7.1, 2.2.7.3, 2.2.7.4, 2.2.7.6 Правил встановлено, що усі елементи трамвайної колії повинні забезпечувати плавний та безпечний рух поїздів з установленими швидкостями. Утримання та ремонт трамвайних колій повинні виконуватися відповідно до технічних умов, затверджених керівником підприємства міського електротранспорту. Для оперативного відновлення колії після сходження вагонів з рейок та для інших непередбачених випадків організовуються пункти швидкої технічної допомоги та чергові аварійно-відновні бригади, які повинні бути укомплектовані досвідченим ремонтним персоналом та забезпечені транспортними засобами, механізмами, матеріалами, інструментом і засобами зв'язку. З колій та колійних споруд повинні вчасно видалятися бруд, листя, сміття, вода і сніг. Обов'язки щодо очищення трамвайних колій та колійних споруд, прибирання пасажирських майданчиків та догляду за прилеглими територіями покладаються на міські комунальні служби та підприємство міського електротранспорту з розподілом меж відповідальності згідно з рішеннями виконавчих органів міських рад. Для забезпечення безперебійного та безпечного руху трамвайних поїздів колії та колійне господарство повинні оглядатися робітниками та технічним персоналом служби колії за затвердженим начальником служби графіком. Обов'язково перевіряються: стан рейок та рейкових кріплень; ширина колії на прямих та кривих ділянках та на спеціальних частинах;стан шпал;перевищення зовнішньої рейки над внутрішньою; наявність просідань та перекошень колії;стан збірних та зварних стиків (збіг робочих кантів, щільність кріплення, цільність зварних стиків, справність електричних стикових з'єднань); справність спеціальних частин (стрілок, хрестовин, компенсаторів); якість очищення рейок, рейкового полотна, кюветів, каналів водовідведення та приймальних дощових колодязів, розташованих поблизу трамвайної колії; якість змащування рейок на кривих ділянках колії; якість дорожнього покриття у межах трамвайної колії.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною 1 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема, збитками є витрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до приписів ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд критично оцінює надані представником відповідача докази щодо належного технічного стану трамвайного вагона ПЕТ відповідно до акту обстеження трамвайного шляху після сходу трамвайного вагону від 22.01.2015 року та акту перевірки технічного стану трамвайного вагона від 21.01.2015 року, оскільки з долучених фотознімків місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 21.01.2015 року та пояснень водія трамваю ОСОБА_3 вбачається, що відповідач всупереч Правил експлуатації трамвая та тролейбуса вчасно не видаляв з колій та колійних споруд бруд, в тому числі болт, який відповідно до вищезазначених актів призвів до сходу трамвайного вагону з рейок, оскільки обов'язки щодо очищення трамвайних колій та колійних споруд, прибирання пасажирських майданчиків та догляду за прилеглими територіями покладаються на міські комунальні служби та підприємство міського електротранспорту, тобто на відповідача з розподілом меж відповідальності згідно з рішеннями виконавчих органів міських рад. Крім того, відповідач попре встановлені Правила не забезпечив огляд робітниками та технічним персоналом служби колій за затвердженим начальником служби графіком безперебійний та безпечний рух трамвайного поїзду. Окрім вищевикладеного, відповідач не перевірив стан рейок та рейкових кріплень, якість очищення рейок, рейкового полотна, якість дорожнього покриття у межах трамвайної колії, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 21 січня 2015 року, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність позивачем причинного звязку між сторонами та вини відповідача, яка спричинила ДТП, за результатами якої було пошкоджено транспортний засіб позивача.

Суд при розгляді позовних вимог приймає до уваги, що цивільно-правова відповідальність власників рельсових транспортних засобів відповідно до положень «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не підлягає страхуванню, у звязку з чим, у позивача відсутні правові підстави для звернення з вимогами про відшкодування матеріальної шкоди до страховика, тому суд враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України трамвайний вагон є джерелом підвищеної небезпеки, приймаючи до уваги норми закріплені в Законі України "Про міський електричний транспорт", відповідно до яких трамвай перебуває на балансі та у господарському віданні МКП «Дніпропетровський електротранспорт», з огляду на те, що автомобілю позивача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 21 січня 2015 року за участю трамвайного вагону Т-3 № 1325 були спричинені пошкодження згідно висновку експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 10.02.2015 року, приймаючи до уваги вартість відновлювального ремонту автомобіля, яка складає 17612 грн. 01 коп. та доведеність під час розгляду справи факту заподіяння збитків автомобілю позивача працівником відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню та вважає за необхідне стягнути з МКП «Дніпропетровський електротранспорт» на користь ОСОБА_4 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 17 612 гр. 01 коп.

Також суд вирішуючи позовні вимоги позивача до відповідача МКП «Дніпропетровський електротранспорт» в частині відшкодування моральної шкоди, приймаючи до уваги, що внаслідок винних дій відповідача було пошкоджено автомобіль, який належить позивачу на праві власності, і який протягом тривалого часу був позбавлений можливості користуватися транспортним засобом, змушений витрачати кошти на його відновлення, оскільки у добровільному порядку відповідач не відшкодував завдану шкоду, а неможливість користуватися транспортним засобом спричинила йому та його сімї певні незручності для організації їх побуту та пересування, враховуючи, що в ході розгляду справи було встановлено заподіяння моральної шкоди позивачу саме з боку відповідача МКП «Дніпропетровський електротранспорт», а отже в даному випадку, внаслідок ДТП, належний позивачу транспортний засіб зазнав пошкоджень, що призвели до душевних страждань позивача у справі, враховуючи при цьому ступінь вини відповідача та принцип розумності і справедливості, суд вважає, що позовна вимога позивача щодо стягнення на його користь з відповідача моральної шкоди підлягає частковому задоволенні, а тому, достатнім зазначених вимог є розмір у 1 000 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст. 88 ЦПК України, враховує результат вирішення справи, розмір понесених позивачем судових витрат (а.с. 33-34, 84), та вважає за необхідне понесені позивачем судові витрати покласти на відповідача, а саме стягнути з МКП «Дніпропетровський електротранспорт» на користь ОСОБА_4 у рахунок відшкодування судових витрат суму у розмірі 1337 грн. 20 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 22, 23, ч. 1 ст. 1166, 1187, 1192 ЦК України, ст. 1, п.п. 1,2, 1.3., 1.2.2., 2.2.1.1, 2.2.7.1, 2.2.7.3, 2.2.7.4, 2.2.7.6. Правил експлуатації трамвая та тролейбуса Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, затверджені наказом Міністерства юстиції України № 187 від 08.10.2004 року ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 58, 59, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Стягнути з Міського комунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт» (код ЄДРПОУ: 32616520) на користь ОСОБА_4 (ІПН: НОМЕР_3) у рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 17612 гр. 01 коп., у рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 1000 грн., а також у рахунок повернення судових витрат 1337 грн. 20 коп., а разом 19 949 грн. 21 коп.

ОСОБА_4 у задоволенні іншої частини позовних вимог до Міського комунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ф.Ф. Маймур