Cправа № 127/25871/13-а
Провадження № 2-а/127/863/13
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2013 року м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іщук Т.П.,
при секретарі Коваленко Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради, головного інспектора Комунального підприємства «Муніципальна поліція» ОСОБА_2, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунального підприємства Вінницької міської ради «Муніципальна поліція» про визнання незаконними та протиправними дій щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, винесення постанови, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1А звернулася до суду з даним позовом до адміністративної комісії при ВК ВМР, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача КП ВМР «Муніципальна поліція». Позовні вимоги мотивувала тим, що 09 жовтня 2013 року головним інспектором КП ВМР «Муніципальна поліція» ОСОБА_2 складено протокол про вчинення адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 організувала розміщення рекламних оголошень на електричних опорах, парканах по вулицях Коцюбинського, Київській, Стеценка та Пирогова у м. Вінниці. 17 жовтня 2013 року адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Вінницької міської ради її було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Позивач вважає, що винесена постанова є незаконною та винесеною з порушеннями норм матеріального та процесуального права. Вона не має жодного відношення до розміщення реклами та організації її розміщення. Позивач зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що особу правопорушника встановлено, при цьому не містить зазначення документів, на підставі яких встановлено особу правопорушника. Крім того, відсутні свідки правопорушення, до протоколу не додано доказів того, що саме ОСОБА_1 вчинила дії по організації розміщення рекламних оголошень, не встановлено хто саме вчинив вказане правопорушення. До того ж, позивачу не було відомо про дату, час та місце засідання адміністративної комісії. Повідомлення, яке міститься в протоколі, позивач не вважає належним з підстав того, що воно було визначено головним інспектором КП ВМР «Муніципальна поліція», який не має таких повноважень. Крім того, позивач зазначає, що протокол містить інформацію про наявність матеріалів фотофіксації, ознайомлення з якими їй відмовлено. Крім того, вважає, що під час засідання комісії не вівся та не складався протокол, відповідно до вимог ст. 281 КУпАП. При винесені оскаржуваної постанови не дотримано вимог ст. 283 КУпАП, постанова виготовлена на заздалегідь заготовленому бланку, який не відповідає вимогам КУпАП. За таких обставин просить визнати дії головного інспектора Бартко О.М. по складанню протоколу про адміністративне правопорушення та адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради в частині притягнення до адміністративної відповідальності позивача незаконними та протиправними, скасувати постанову № 1178 від 17 жовтня 2013 року, провадження у справі закрити.
Ухвалою суду від 02 грудня 2013 року (без винесення окремого процесуального документа) до справи в якості відповідача був залучений головний інспектор Комунального підприємства «Муніципальна поліція» ОСОБА_2.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала на підставах, викладених в позовній заяві, просила позов задовольнити. Додатково пояснила, що до кола її обовязків не входить розміщення реклами чи організація її розміщення, компанія, де вона працює, має цілий рекламний відділ, зазначені обставини ні ким не зясовувались, а те, що в обявах зазначений робочий телефон компанії не свідчить, що саме вона здійснювала організацію розміщення реклами, тим більше в невстановлених місцях.
Представник головного інспектора Бартко О.М., він же представник третьої особи - ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення позову, вважає, що дії інспектора по складанню протоколу є законними, позивач - один працівник в офісі і має відповідати за організацію розміщення реклами в невстановлених місцях. Підтвердженням є рекламне оголошення, в якому вказана адреса та телефон офісу. Акт обстеження та фото фіксації складався після складання протоколу про адміністративне правопорушення, а час складання в ньому вказаний помилково.
Представник адміністративної комісії заперечував щодо задоволення позову, пояснивши, що постанова є законною, відповідач вчинила правопорушення, тому і повинна нести відповідальність, позивач не надала доказів, що організація розміщення реклами не входить в коло її обовязків, вона один працівник компанії в м. Вінниці, тому ймовірно організувала розміщення реклами.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін по справі, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 09 жовтня 2013 року головним інспектором Комунального підприємства Вінницької міської ради «Муніципальна поліція» ОСОБА_2, який уповноважений рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 12.09.2013 року № 1988 на складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема ст.152 КУпАП, складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОС № 001528 відносно ОСОБА_1, за порушення пп. 7.11.20 Правил благоустрою території м. Вінниця, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.152 КУпАП. По суті адміністративного правопорушення зазначено: «Порушила вимоги пп. 7.11.20 Правил благоустрою території м. Вінниці, а саме: менеджер ОСОБА_1 організувала розміщення рекламних оголошень із змістом «Банківський кредит до 80000 гривень без першого внеску, вул. Коцюбинського,11 а. тел. 05049520273, НОМЕР_1» на електричних опорах , парканах по вулицях Коцюбинського, Київській, Стеценка та Пирогова», за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 152 КУпАП. По суті порушень ОСОБА_1 зазначила в протоколі, що «законів України не порушувала, претензій муніципальної поліції не розуміє» (а. с.6).
Відповідно до постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради №1178 від 17 жовтня 2013 року, при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення серії ОС № 001528 від 09 жовтня 2013 року, встановлено, що ОСОБА_1, усвідомлюючи протиправний характер своєї дії, організувала розміщення рекламних оголошень у не відведених для цього місцях, а саме: на електричних опорах по вулицях Коцюбинського, Київській, Стеценка та Пирогова, чим вчинила правопорушення передбачене ст.152 КУпАП порушення правил благоустрою території населеного пункту, а саме пп. 7.11.20 «Правил благоустрою м. Вінниці» і посягнула на встановлений громадський порядок. Комісія постановила накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. Постанови винесена без участі позивача (а. с. 8).
Статтею 152 КУпАП передбачена відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
Відповідно до пп. 7.11.20 Правил благоустрою території міста Вінниці, затверджених рішенням Вінницької міської ради від 01 березня 2011 року № 104, забороняється вчиняти дії по організації, розміщенню реклами, будь-яких рекламних засобів, будь-яких оголошень, плакатів, листівок тощо безпосередньо на фасадах будинків, будівель, споруд та їх елементів, на парканах, огорожах, стовпах, конструкціях (крім дошок оголошень), деревах, водостічних трубах та інших не відведених для цього місцях. Також, особи причетні до організації та розміщення реклами несуть відповідальність за бездіяльність, що призвела до розміщення реклами, будь-яких рекламних засобів, будь-яких оголошень, плакатів, листівок тощо у не відведених для цього місцях.
Згідно ст.ст. 11, 71 КАС України розгляд справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін, вільності та свободи у поданні суду доказів в обґрунтування свої вимог та заперечень та доведенні перед судом в їх переконливості; однак, у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доведення правомірності таких дій (бездіяльності) та рішень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд звертає увагу на те, що позивачем визначено предмет оскарження дії головного інспектора по складанню протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, сам протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні ст.251 КУпАП є доказом по справі про адміністративне правопорушення, який підлягає оцінці при розгляді питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Правові наслідки для позивача складають не самі по собі дії головного інспектора по складанню протоколу, а постанова адміністративної комісії. Крім того, а ні КУпАП, а ні КАС України не передбачає можливості і не встановлює порядок оскарження дій саме по складанню протоколів про адміністративне правопорушення. Тому, позовна вимога про визнання дій головного інспектора Бартко О.М. по складанню протоколу про адміністративне правопорушення незаконними та протиправними не може бути задоволена.
Щодо заяви позивача про виключення протоколу про адміністративне правопорушення з обсягу доказування, про що зазначено нею в описовій частині позовної заяви, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України таке виключення можливе при наявності сумнівів у його достовірності або він є фальшивим. У суду відсутні підстави вважати зазначений протокол недостовірним або фальшивим, не зазначає таких обставин і позивач.
Щодо вимог по оскарженню постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд звертає увагу, що відповідно до положень ст. 277-2, 278 КУпАП при підготовці до розгляду справ про адмінправопорушення вповноважений на те орган (посадова особа) зобовязаний, зокрема, перевірити правильність складеного протоколу про адміністративне правопорушення, наявність необхідних доказів та матеріалів для обєктивного вирішення справи, а також, чи повідомлено особу, яка притягається по справі до адмінправопорушення про час, місце, дату розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіряючи оскаржувану позивачем постанову про притягнення до адміністративної відповідальності суд перевірив її на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд критично ставиться до твердження позивача про те, що її не було відомо про розгляд справи про вчинене адміністративне правопорушення, адже як вбачається з протоколу від 09 жовтня 2013 року її було повідомлено про дату час та місце такого розгляду, що підтверджується особистим підписом позивача. Крім того, твердження позивача про невідповідність протоколу ст. 256 КУпАП, а саме відсутність назви документу, на підставі якого встановлено особу та не зазначення свідків є безпідставними. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, при цьому не вимагається зазначення документу, що посвідчує особу, а обовязкове зазначення свідків скоєного адміністративного не передбачено ст. 256 КУпАП.
Разом з тим, при винесені постанови про притягнення до адміністративної відповідальності протокол про адміністративне правопорушення повинен підлягати оцінці в сукупності з іншими доказами по справі. Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 152 КУпАП лише на підставі протоколу від 09 жовтня 2013 року, в якому зазначено, що саме ОСОБА_1 організувала розміщення рекламних оголошень у заборонених місцях, чим порушила пп. 7.11.20 Правил благоустрою території м Вінниці. Натомість, в судовому засіданні не встановлено та не доведено позивачем (обовязок щодо доведення відповідно до ст.71 КАС України лежить на відповідачу), що саме ОСОБА_1 організувала розміщення оголошень, тим більше організувала їх розміщення в невстановлених місцях, та чи входять зазначені питання до кола її обовязків. Зясування зазначених питань є необхідним для обєктивного вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Не містить таких доказів і матеріали, які знаходилися на розгляді адміністративної комісії. Текст рекламного оголошення без ідентифікації особи не може бути таким доказом. При цьому, суд звертає увагу, що акт обстеження та фото фіксації місця порушення, який був наданий на розгляд адміністративній комісії, як встановлено, складався пізніше чим протокол про адміністративне правопорушення і відповідно особі не предявлявся. Суд звертає увагу, що твердження відповідачів про вчинення позивачем правопорушення ґрунтується на припущеннях.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню, а постанова в справі про адміністативне правопорушення № 1178 від 17 жовтня 2013 року скасуванню з наведених підстав.
Щодо позовної вимоги в частині закриття провадження у справі, то, оскільки суд не є відповідно до закону органом, до компетенції якого належать повноваження по розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП, то він, відповідно, не має повноважень щодо її закриття, що є підставою для відмови в задоволенні позову у цій частині.
Керуючись ст.ст. 280, 289, 292, 293 КУпАП, ст.ст. 7,17, 69,71,86, 122, 158-163,171-2 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради при винесенні постанови в справі про адміністативне правопорушення № 1178 від 17 жовтня 2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.
Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністативне правопорушення № 1178 від 17 жовтня 2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.
В решті вимог відмовити.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови буде виготовлений у встановлений ч.3 ст.160 КАС України пятиденний строк.
Суддя:
Судове рішення № 46413217, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 04.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 127/25871/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: