Ухвала суду № 46408153, 08.07.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"08" липня 2015 р.Справа № 916/2522/15

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі судового засідання Стадник О.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Сабліна Ю.С. (довіреність б/н від 16.06.2015р.),

від відповідача - Куклін А.О. (довіреність № 14 від 06.07.2015р.),

розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „УКРФОРВАРД"

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „СПРАВЕДЛИВІСТЬ-12"

про стягнення 68 429,5 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „УКРФОРВАРД" (ТОВ „УКРФОРВАРД") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „СПРАВЕДЛИВІСТЬ-12" (ТОВ „СПРАВЕДЛИВІСТЬ-12") 68 429,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на нездійснення поставки товару та неповернення відповідачем передплати, перерахованої йому ТОВ „УКРФОРВАРД" на виконання вимог договору купівлі - продажу № 21 від 16.10.2012р.

Разом з позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову (вх. № 2-3484/15), відповідно до якої ТОВ „УКРФОРВАРД" просить суд накласти арешт на все рухоме майно ТОВ „СПРАВЕДЛИВІСТЬ-12", у тому числі на його майбутній врожай, що знаходиться на орендованих ТОВ „СПРАВЕДЛИВІСТЬ-12" земельних ділянках, шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову, в її обґрунтування позивач посилається на те, що ТОВ „СПРАВЕДЛИВІСТЬ-12" уклало з ПАТ „ПроКредит Банк" рамкову угоду № FW04.735 від 26.12.2013р. та - на її виконання - договір про надання траншу №302.44295/ FW504.735, згідно якого отримало кредит в сумі 1 300 000грн. При цьому, відповідач не здійснює виплати на погашення кредиту, про що свідчать вимоги про виконання зобов`язань за договором поруки № 178193-ДП2 від 26.12.2013р., який укладено з Келлер О.Л. на забезпечення зобов`язань відповідача за рамковою угодою № FW04.735 від 26.12.2013р.

Також позивач зазначає, що, крім Келлер О.Л., майновими поручителями відповідача за рамковою угодою № FW04.735 від 26.12.2013р. є учасники ТОВ „СПРАВЕДЛИВІСТЬ-12": Гринда М.І. та Матковська К.М.

З огляду на зазначене, ТОВ „УКРФОРВАРД" вважає, що будь-які кошти, отримані в результаті господарської діяльності ТОВ „СПРАВЕДЛИВІСТЬ-12", будуть направлені на погашення кредиту, коштів на погашення вимог позивача може не вистачити.

Втім, на полях відповідача знаходиться дозрілий врожай пшениці, який міг би погасити частину коштів, стягнення яких є предметом спору по даній справі. В той же час, роботи зі збору врожаю вже розпочались, а єдиним джерелом доходу ТОВ „СПРАВЕДЛИВІСТЬ-12" є продаж зібраного врожаю. Оскільки кошти, отримані від продажу врожаю будуть спрямовані на погашення кредиту, позивач вважає, що арешт має бути накладений на все рухоме майно відповідача, в тому числі, і на майбутній врожай, що знаходиться на орендованих відповідачем земельних ділянках.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.06.2015р. порушено провадження по справі № 916/2522/15 за даним позовом, розгляд справи призначено на 08.07.2015р.

В судовому засіданні 08.07.2015р.:

- представник позивача підтримав вимоги, викладені в заяві про забезпечення позову, просив суд їх задовольнити;

- представник відповідача заперечував проти задоволення заяви про забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає за доцільне відмовити в її задоволенні, з огляду на наступне.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або зі своєї ініціативи має право вжити заходи до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності до ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п. 3 зазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Як вже було зазначено вище, позовними вимогами по даній справі є стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 68 429,5грн., отриманих останнім на підставі договору купівлі - продажу № 21 від 16.10.2012р.

По-перше, як вбачається з заяви про забезпечення позову, позивачем не надано суду доказів, обгрунтовуючих співвідношення суми, заявленої до стягнення в рамках даної справи з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

По-друге, заявник в заяві вказує, що єдиним джерелом доходу ТОВ „СПРАВЕДЛИВІСТЬ-12" є продаж зібраного врожаю, з огляду на що суд доходить висновку, що накладення арешту на врожай, що знаходиться на орендованих відповідачем земельних ділянках, може мати наслідком повне припинення господарської діяльності ТОВ „СПРАВЕДЛИВІСТЬ-12".

По-третє, позивач висловлює підозру, що всі кошти, які будуть отримані від господарської діяльності відповідача будуть направлені на погашення кредиту, отриманого згідно рамкової угоди № FW04.735 від 26.12.2013р., та коштів на погашення вимог позивача може не вистачити, при цьому, жодних доказів на підтвердження зазначеного факту позивачем суду не надано, навпаки, зазначено, що у відповідача існує щонайменше 3 майнових поручителі, які мають забезпечувати виконання кредитної угоди.

При цьому, ніяких доказів, підтверджуючих потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення по даній справі позивачем не надано.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що заявником не підтверджено необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, обставин утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, з огляду на що суд не вбачає підстав для задоволення заяви ТОВ „УКРФОРВАРД" про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю „УКРФОРВАРД" про забезпечення позову (вх. № 2-3484/15 від 22.06.2015р.) - відмовити.

Суддя Ю.І. Мостепаненко