Рішення № 46407906, 06.07.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2015 р.Справа№ 914/1993/15

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства по пуску, налагодженню, удосконаленню технології та експлуатації електростанцій і мереж «ЛЬВІВОРГРЕС», м. Львів

про: стягнення 258 330,72 грн. заборгованості за Угодою про надання правової допомоги № 13.12.033 від 27.02.2013 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Никитюк І.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не зявився

Позивачу розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 06.07.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства по пуску, налагодженню, удосконаленню технології та експлуатації електростанцій і мереж «ЛЬВІВОРГРЕС» про стягнення 258 330,72 грн. заборгованості за Угодою про надання правової допомоги № 13.12.033 від 27.02.2013 року.

Ухвалою суду від 22.06.2015 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 06.07.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Угоди про надання правової допомоги № 13.12.033 від 27.02.2013 року в частині вчасної та повної оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Позивач в судове засідання зявився, подав через канцелярію суду довідку вх.№27885/15 від 06.07.2015 р. про відсутність в провадженні господарських судів України або інших органів, які в межах своєї компетенції вирішують спір, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а також рішення цих органів з такого спору, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. 03.07.2015 р. представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання вх.№27694/15 про розгляд справи за відсутності повноважного представника відповідача, а також заяву вх.№27693/15 про розстрочення виконання рішення суду на шість місяців рівними часками.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

27.02.2013 р. між Відкритим акціонерним товариством по пуску, налагодженню, удосконаленню технології та експлуатації електростанцій і мереж «ЛьвівОРГРЕС» (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Виконавець) укладено Угоду про надання правової допомоги №13.12.033 (Угоду).

На виконання Угоди позивач надав відповідачу юридичні послуги представництво інтересів відповідача в процесі підготовки та подання заяви та інших документів, необхідних встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування існуючих будівель та споруд відповідача у м. Львові, вул. Тютюнників, 55-55А (в т.ч. підготовка та подання заяви та інших документів; представництво інтересів Клієнта в ЛМР в процесі отримання дозволу на виготовлення документації; представництво інтересів Клієнта в процесі оформлення технічної документації та її погодження; представництво інтересів Клієнта в Управлінні «Дозвільний офіс» Львівської міської ради), що підтверджується Актом №1/13.12.033 від 20.09.2013 р. про надання юридичних послуг відповідно до угоди.

Загальна вартість наданих послуг становить 142 000 (сто сорок дві тисячі) грн. 00 коп., без ПДВ.

Всупереч взятим на себе зобовязанням відповідач не оплатив вартість наданих послуг.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено відповідачу претензію від 17.10.2013 р. (вх.№976 від 18.10.2013 р.) та претензію від 18.05.2015 р. (вх.№247 від 21.05.2015 р.).

Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу у розмірі 142000,00 грн. позивач просить суд стягнути з відповідача 109243,61 грн. інфляційних нарахувань та 7 096,11 грн. 3 % річних.

Відповідач доказів погашення заборгованості не надав, просив суд розстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців з підстав, наведених у заяві вх.№27693/15 від 03.07.2015 р. про розстрочення виконання рішення суду.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобовязання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон повязує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Господарські зобовязання між сторонами виникли на підставі Угоди про надання правової допомоги №13.12.033 від 27.02.2013 р.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи, а саме Актом №1/13.12.033 від 20.09.2013 р. про надання юридичних послуг відповідно до угоди, підтверджено належне виконання позивачем зобовязань за Договором. У свою чергу відповідач не оплатив вартість наданих позивачем послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 4.1. Угоди встановлено, що за послуги, надані Виконавцем, Замовник перераховує Виконавцю 142 000 (сто сорок дві тисячі) грн. 00 коп. шляхом авансової оплати згідно виставлених рахунків. Остаточний розрахунок Замовник здійснює протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання акту про надання юридичних послуг, на підставі рахунків Виконавця.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не оплатив вартість наданих позивачем послуг у встановлений Угодою строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 599 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 258 339,72 грн. заборгованості за Угодою про надання правової допомоги № 13.12.033 від 27.02.2013 року, з яких: 142000,00 грн. основний борг, 109243,61 грн. інфляційні нарахування, 7 096,11 грн. 3 % річних.

Щодо заявленого відповідачем клопотання, то суд дійшов висновку про його часткове задоволення з огляду на наступне.

Подану заяву (вх.№27693/15 від 03.07.2015 р.) про розстрочку виконання судового рішення на 6 (шість) місяців відповідач обґрунтовує складною фінансовою ситуацією на підприємстві, що обумовлена неоплатою боржниками відповідачами своїх грошових зобовязань. Так, згідно рядка 1125 балансу за звітний період дебіторська заборгованість становить 4,147 млн.грн. Відповідач зазначив, що невідкладне стягнення суми може призвести до зупинки діяльності підприємства та залишення кількох сотень працівників та їх родин без засобів до існування, а з іншого боку, надання відстрочки сприятиме як можливості продовження господарської діяльності відповідача, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем.

Згідно з п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Враховуючи неможливість негайного виконання рішення суду відповідачем та складну фінансову ситуацію, суд вважає клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду обґрунтованим та таким, що підлягає до часткового задоволення строком на 3 (три) місяці.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір виник з вини відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 5166,61 грн. слід покласти на нього у повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з боржника Відкритого акціонерного товариства по пуску, налагодженню, удосконаленню технології та експлуатації електростанцій і мереж «ЛЬВІВОРГРЕС» (79011, м. Львів, вул. Тютюнників, будинок 55; код ЄДРПОУ 00128504) на користь стягувача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79070, АДРЕСА_1; індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) 142000,00 грн. основного боргу, 109243,61 грн. інфляційних нарахувань, 7 096,11 грн. 3 % річних та 5166,61 грн. судового збору, з розстрочкою виконання рішення суду рівними частинами щомісячно строком на три місяці, а саме по 87835,44 грн. перші два місяці та 87835,45 грн. останній місяць, починаючи з серпня місяця 2015 р.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.07.2015 р.

Суддя Кидисюк Р.А