Рішення № 46407665, 30.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2015Справа №911/841/15

За позовом Заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі

Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області

до Публічного акціонерного товариства «Оболонь»

про стягнення 89 818,90 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від прокуратури Лиховид О.С. - посвідчення №002628 від 05.09.2012

від позивача не з'явився

від відповідача Башмакова С.В. - по дов. №34/02/25-15 від 08.04.2015

Ордуханова А.П. - по дов. № 1560 від 10.07.2014

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду Київської області були передані вимоги Заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області до Публічного акціонерного товариства «Оболонь» про стягнення 89 818,90 грн. збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативних викидів в атмосферне повітря.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що наднормативні викиди в атмосферне повітря мають наслідком спричинення збитків, розмір яких визначається відповідно до положень Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008 (далі - Методика) та встановлюється у визначеному нею порядку, а тому збитки, що є предметом позову по даній справі, підлягають стягненню з відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області № 911/841/15 від 03.03.2015 позовну заяву Заступника прокурора Кіровоградської області направлено за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 порушено провадження у справі № 911/841/15 та призначено її до розгляду на 06.04.2015.

Відповідач у поданому 03.04.2015 відзиві на позовну заяву проти позову заперечив з тих підстав, що відповідно до проведених відповідачем розрахунків, останнє сплатило 34 124,85 грн. в рахунок відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Резервний котел, який працює на пічному паливі (джерело викиду № 10/4) за спірний період не працював, паливо на підприємство не завозилось та не використовувалось, а тому навантаження на навколишнє середовище не відбувалось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 911/841/15 від 03.04.2015 продовжено строк вирішення спору у даній справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 13.05.2015.

Прокуратурою 28.04.2015 подано заперечення на відзив відповідача.

Прокуратурою 28.04.2015 подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 55 694,05 грн. збитків.

Позивачем 12.05.2015 подано заяву в якій позовні вимоги прокуратури підтримує та просить стягнути з відповідача 55 694,05 грн. збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 911/841/15 від 13.05.2015 розгляд справи відкладено на 20.05.2015.

Розпорядженням В.о. Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 за № 04-23/483 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, призначено проведення повторного автоматичного розподілу даної справи, за результатом проведення якого справа № 911/841/15 передана на розгляд судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 справу № 911/841/15 призначено до розгляду на 04.06.2015.

Прокуратура в судовому засіданні 04.05.2015 позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач в судовому засіданні 04.05.2015 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 04.06.2015 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 18.06.2015.

В судовому засіданні 18.06.2015 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 30.06.2015.

Позивач в судове засідання 30.06.2015 не з'явився.

Позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали від 26.05.2015, від 04.06.2015, від 18.06.2015 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: м. Кіровоград, вул. Дзерждинського, 84/37.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

В судовому засіданні 30.06.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1.2 Методики, остання встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб).

Наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (п. 2.1.2 Методики).

Згідно з п. 2.2 Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

На підставі направлення на проведення планової перевірки № 179/14 від 15.02.2014 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища 21.02.2014 проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності Олександрійського виробничого комплексу Публічного акціонерного товариства «Оболонь».

Перевіркою встановлено, що Олександрійський виробничий комплекс Публічного акціонерного товариства «Оболонь» у період роботи з 22.12.2013 по 24.06.2014 працював без відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводжень з відходами та небезпечними хімічними речовинами №07-29 від 21.02.2014.

На підставі акта перевірки, працівниками Держекоінспекції у Кіровоградській області 21.02.2014 складено протокол про адміністративне правопорушення № 008299 та 21.02.2014 винесено постанову про накладення на інженера з охорони навколишнього природного середовища Олександрійського виробничого комплексу Публічного акціонерного товариства «Оболонь» Полякову О.А. адміністративного стягнення у розмірі 102,00 грн.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення перевірки Олександрійського виробничого комплексу Публічного акціонерного товариства «Оболонь» дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, працівниками Держекоінспекції у Кіровоградській області складено припис, яким зобов'язано, зокрема, вказаного суб'єкта господарювання, у довідності до вимог ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, у строк до 24.04.2014.

Листом Держекоінспекції у Кіровоградській області від 22.10.2014 зобов'язано Олександрійський виробничий комплекс Публічного акціонерного товариства «Оболонь» надати довідку про часи роботи стаціонарних джерел згідно інвентаризації за період з 22.12.2013 по 24.06.2014.

В подальшому за результатами виявлених порушень у сфері охорони атмосферного повітря, Держекоінспекцією у Кіровоградській області за період з 22.12.2013 по 24.06.2015 розраховано розмір збитків.

Судом встановлено, що розрахунок розміру збитків проведено відповідно до Методики та на підставі, зокрема довідки підприємства Ф.04.29.ОВК.2543 від 05.11.2014 та звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин.

Відтак, за складеним позивачем розрахунком розмір збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів в атмосферне повітря відповідачем за період з 22.13.2013 по 24.06.2014 складає 89 818,90 грн.

Відповідачем наведено власний розрахунок завданих ним збитків, який становить 34 124,85 грн. та який було сплачено останнім 05.03.2015, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 2944 від 05.03.2015.

Відтак, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) прокуратура зазначає, що відповідачем завдані збитки сплачені не у повному обсязі, а тому відповідальність, передбачена ст.ст. 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, зокрема за понаднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, останнім не понесена, що завдає істотної шкоди майновим інтересам держави.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання доказується кредитором.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Прокурор при зверненні до суду із позовом зазначав, що через наднормативні викиди забруднюючих речовин Олександрійським виробничим комплексом Публічного акціонерного товариства «Оболонь» за період з 22.12.2013 по 24.06.2015, державі завдані збитки (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) на суму в розмірі 55 694,05 грн.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища, здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.

Згідно зі ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлених Кабінетом Міністрів України.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (ч. 5 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).

За приписами ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до п. 2.1.2 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

У п. 4.1 Методики встановлено, що розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Розмір збитків розраховується за формулою

З = m i х 1,1П х A i х К т х К з i, (12) де З - розмір збитків, грн;

mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;

1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;

A i - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

К з i - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Відповідно до п. 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

У п. 3.7 Методики визначено, що за відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами інструментально-лабораторних вимірювань за формулою наведеною у цьому пункті.

Тобто, наведений пункт Методики надає особі, яка здійснює розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, альтернативне право вибору: здійснювати такий розрахунок за параметрами джерела викиду, зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин (п. 3.7 Методики формула № 10).

Листом № 07-8/2570 Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області від 22.10.2014 було зобов'язано ВК «ПАТ «Оболонь» надати довідку про часи роботи по кожному джерелу стаціонарних джерел викидів згідно інвентаризації за період з 22.12.2013 по 24.06.2014.

Позивач листом від 05.11.2014 за №КФ 04.29.ОВК.2543 надав інформацію про час роботи джерел викидів ВК ПАТ «Оболонь» м. Олександрія по кожному джерелу викидів з додаванням копії характеристики джерел викидів забруднюючих речовин зі звіт інвентаризації джерел викидів.

Листом від 11.11.2014 за № Ф.04.20.ОВК.2553 ВК ПАТ «Оболонь» повідомив позивача про методологічну та арифметичну помилку, що була допущена в листі від 05.11.2014 та надав уточнюючі дані розрахунку кількості викидів з 22.12.2013 по 24.06.2014 по джерелу викидів № 10 з додаванням таблиці 2,1 та додатку 3.7 про інвентаризацію джерел викидів. Зокрема, було уточнено, що джерело поєднує в собі 4 котлоагрегати, з яких три Е-1-0,9 працюють на газову паливі, один Е-2,5-0,9 працює на пічному паливі. Резервний котел Е-2,5-0.9 не експлуатується 7 років.

Листом від 30.01.2015 №240/0/2-15 ПАТ «Оболонь» надало додатково відкориговані часи роботи обладнання, а саме:

- трьох газових котлів (джерела викидів № 10/1, № 10/2 та № 10/3) на період нарахування претензії котли працювали відповідно 1407 годин, 1805 годин та 724,6 годин. Забруднюючі речовини, які утворюються при роботі даних котлів, за матеріалами інвентаризації: оксиди вуглецю, оксиди азоту, ртуть та метан;

- та одного котла резервного, який працює на пічному паливі (джерело викиду №10/4) - даний котел не працював (часи роботи 0,00 годи), викиди від нього відсутні. Забруднюючі речовини, які можуть утворитись при роботі даного котла, за матеріалами інвентаризації: оксиди азоту,суспендовані тверді частинки недиференційовані за складом, оксиди вуглецю, оксиди сірки, ванадію та метану;

- також було надано інформацію щодо коригування роботи джерела викиду № 9, яке працювало за наданий період нарахування збитків - 18 годин.;

- джерело № 9 є дихальним клапаном ємності спирту, викиди від якого відбуваються тільки під час перекачування спирту у ємність зберігання з транспортного засобу. Робота джерела викиду № 9 за період з 22.12.2013 по 24.06.2014 склала 18 годин.

Однак, Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області при розрахунку збитків взяла лише дані ВК ПАТ «Оболонь» м. Олександрія від 05.11.2014 за № Ф 04.29.ОВК.2543 та звіт з інвентаризації викидів забруднюючих речовин (розробник ТОВ «Електрон», м. Олаксандрія).

При цьому, судом враховано, що для отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря ВК ПАТ «Оболонь» м. Олександрія було укладено договір на розробку «Інвентаризації джерел викидів шкідливих речовин в атмосферу на виробничому комплексу № 95 від 12.09.2013 та на розробку документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволів на викиди № 114 від 11.10.2013.

З наявного в матеріалах справи листа № 81/14/1679/6.1/1 від 29.10.2013 Департаменту екології та природних ресурсів вбачається, що у зв'язку із змінами у законодавстві, призупинив розгляд заяв та документів на отримання дозволів, у тому числі на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, враховуючи необхідність оновлення інформаційних карток (регламентів) надання адміністративних послуг без зазначення дати відновлення прийомок заяв.

Інвентаризація викидів ВК ПАТ «Оболонь» була затверджена генеральним директором ПАТ «Оболонь» 20.12.2013 та надана ЗАТ «Електрон» на погодження до Департаменту екології та природних ресурсів.

Інвентаризація джерел викидів ВК ПАТ «Оболонь» була погоджена Департаментом екології та природних ресурсів 19.02.2014 згідно листа № 01-15/648/6.1/1.

Після погодження «Інвентаризації джерел викидів шкідливих речовин в атмосферу на виробничому комплексі ПАТ «Оболонь» м. Олександрія ЗАТ «Електрон» приступив до розробки «Документів у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволів на викиди для ВК ПАТ «Оболонь».

За твердженнями відповідача, для розробки «Документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволів на викиди для ВК ПАТ «Оболонь» необхідно отримати фонові концентрацій на речовини, які затверджені у інвентаризації джерел викидів ВК ПАТ «Оболонь».

Фонові концентрації відповідачем отримано від Департаменту екології та природних ресурсів 12.05.2015 листом № 01-15/1642/6.1/2 від 12.05.2014.

Відтак, як вказував відповідач на основі отриманих фонових концентрацій останнім було обраховано розсіювання джерел викидів, що входять до документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів для ВК ПАТ «Оболонь».

Відтак, за наслідками розгляду вказаних вище документів, Кіровоградською обласною державною адміністрацією було видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 3510300000-226 на 10 років, з 25.06.2014 по 25.06.2024.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься в статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто, вина особи, яка заподіяла шкоду, презюмується та вважається встановленою, якщо такою особою не буде доведено інше.

Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Разом з цим, як вказувалось судом вище, необхідною умовою для застосування деліктної відповідальності у вигляді відшкодування шкоди є встановлення вини в діях заподіювача такої шкоди та наявність реальних збитків.

Враховуючи викладене вище, господарським судом прийнято до уваги, що відповідачем вчинялись завчасні та активні дії з метою отримання нового дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Проте, такі дії не призвели до позитивного результату внаслідок сповільнення процедури видачі таких дозволів через внесення змін до чинного законодавства.

Як вже зазначалось, у матеріалах справи наявний чинний дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що виданий відповідачу 25.06.2014 за № 3510300000-226.

Також господарським судом враховано, що незважаючи на відсутність у суб'єкта господарювання чинного дозволу, останній здійснював оплату екологічного податку.

Таким чином, виходячи з того, що судом не було встановлено таких елементів як наявність реальних збитків та вини заподіювача збитків, господарський суд дійшов висновку, що позов Заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області до Публічного акціонерного товариства «Оболонь» про стягнення 89 818,90 грн. збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативних викидів в атмосферне повітря, є необґрунтованим та залишенню не підлягає повністю.

За змістом п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові стягує судовий збір з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

За таких обставин, судовий збір підлягає стягненню з Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (25022, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37, код ЄДРПОУ 38037110) в дохід Державного бюджету України (за наступними реквізитами отримувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, символ звітності банку: 206) 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Повне рішення складено 07.07.2015.

СуддяВ.В. Сівакова