Рішення № 46407526, 11.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2015Справа №910/9670/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" про відшкодування шкоди в порядку регресу 2 419,09 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Яценко Є.О. (дов. № 0114-187 від 29.12.2014 року)від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11 червня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 2 419,09 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2015 року порушено провадження у справі № 910/9670/15 та призначено справу до розгляду на 21.05.2015 року.

08.05.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 17.04.2015 року.

13.05.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 21.05.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 17.04.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.05.2015 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 11.06.2015 року.

В судовому засіданні 11.06.2015 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 11.06.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 21.05.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідач зареєстрований за адресою: 02140, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 42-Г, на яку було відправлено ухвалу суду.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки, про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

04.08.2009 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик) та Прадідом Сергієм Володимировичем (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 25-2802-0043, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Kia Cerato", державний номер АІ 6983 ВТ.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2013 року близько 18 год. 25 хв. на 30 км. автодороги Київ-Обухів Линник І.В., керуючи автомобілем «Фольксваген», державний номер АА 2136 ОА не обрав безпечну швидкість руху, при виникненні перешкоди не зменшив швидкості до повної зупинки автомобіля, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем "Kia Cerato", державний номер АІ 6983 ВТ. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення Линником І.В. правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Обухівського районного суду Київської області від 18.11.2013 року.

Цивільно-правова відповідальність Линника І.В. за шкоду, завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки «Фольксваген», державний номер АА 2136 ОА, була застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/3908376.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Kia Cerato", державний номер АІ 6983 ВТ отримав механічні пошкодження.

Відповідно до ремонтної калькуляції від 14.11.2013 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Kia Cerato", державний номер АІ 6983 ВТ складає 4 580,63 грн.

Позивач, враховуючи умови договору страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 3 419,09 грн., про що склав страховий акт № ДККА-32396 від 05.09.2014 року.

Відповідно до умов договору добровільного страхування, страхове відшкодування позивачем було сплачено в розмірі 3 419,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 20233 від 08.09.2014 року (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи).

Зважаючи на вищенаведене, позивач, звернувся до відповідача з претензією про виплату страхового відшкодування № 793-04-1/17 від 08.12.2014 року.

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та розмір франшизи, які передбачені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/3908376, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 2 419,09 грн.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену претензію, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом марки «Фольксваген», державний номер АА 2136 ОА, яким керував Линник І.В., цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/3908376, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю марки "Kia Cerato", державний номер АІ 6983 ВТ.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем марки «Фольксваген», державний номер АА 2136 ОА, встановлена у судовому порядку, що підтверджується постановою Обухівського районного суду Київської області від 18.11.2013 року.

Як вже було зазначено судом, цивільно-правова відповідальність вказаної особи була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/3908376.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Kia Cerato", державний номер АІ 6983 ВТ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/3908376, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

За таких обставин, сума страхового відшкодування становитиме: 3 419,09 грн. (загальний розмір матеріальної шкоди) - 1000,00 грн. (сума франшизи) = 2 419,09 грн.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 42-Г, код ЄДРПОУ 30636550) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 2 419 (дві тисячі чотириста дев'ятнадцять) грн. 09 коп. страхового відшкодування, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.06.2015

Суддя С.В. Стасюк