Рішення № 46407425, 11.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2015Справа №910/9142/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Медфарком-центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптечне об'єднання "Біокон" про стягнення 2 037,18 грн.Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Гончаров О.О. (дов. № 131 від 06.11.2012 року)від відповідача не з'явивсяВідповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11 червня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Медфарком-центр" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптечне об'єднання "Біокон" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 8 617,17 грн., в тому числі 6 579,95 грн. основного боргу, 825,39 грн. пені, 441,48 грн. 20 % річних, 770,35 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу № 101-К від 15.04.2014 року в частині здійснення оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 року порушено провадження у справі № 910/9142/15 та призначено справу до розгляду на 19.05.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 19.05.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 14.04.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 19.05.2015 року представник позивача надав документи по справі.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 19.05.2015 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 11.06.2015 року.

В судовому засіданні 11.06.2015 року представник позивача подав заяву в якій зазначив, що відповідачем сплачена заборгованість в розмірі 6 579,99 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4618 від 04.06.2015 року та № 4638 від 08.06.2015 року. Просив стягнути з відповідача 825,35 грн. пені, 441,48 грн. 20 % річних, 770,35 грн. інфляційних втрат.

Суд розцінює подану позивачем заяву як зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи норми статті 22 Господарського процесуального України, а також те, що дана дія не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до пункту 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Представник відповідача в судове засідання 11.06.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 19.05.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04208, м. Київ, проспект Правди, будинок 80-В на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2014 року між Приватним акціонерним товариством "Медфарком-центр" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптечне об'єднання "Біокон" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 101-К (далі-Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору продавець зобов'язується продати й доставити власними силами (у межах України) покупцеві товар в асортименті й кількості, зазначеній у Додатках/накладних/, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар, і оплатити його вартість.

Згідно з пунктом 1.2. Договору загальна вартість Договору збігається із сумою по всіх накладних, виписаних на виконання даного Договору.

Покупець при прийманні товару зобов'язаний підписати видаткові накладні та повернути їх продавцю. (пункт 2.2. Договору).

Відповідно до пункту 4.1. Договору ціни на товари, що постачаються відповідно до пункту 1.1. даного Договору, вказуються у відповідних накладних.

Згідно з пунктом 5.1. Договору розрахунки за товари, що поставляються за даним Договором, здійснюються покупцем у такий спосіб: 100 % передоплата.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 58 836,52 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, які долучено до матеріалів справи.

Відповідач за поставлений товар розрахувався, проте з порушенням встановлених Договором строків.

У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 825,35 грн. пені, 441,48 грн. 20 % річних, 770,35 грн. інфляційних втрат.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару за Договором та його прийняття відповідачем.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач у встановлені строки за поставлений товар не розрахувався.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача 825,35 грн. пені, 441,48 грн. 20 % річних, 770,35 грн. інфляційних втрат.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В силу вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до пункту 6.1. Договору у випадку порушення строку, зазначеного в пункті 5.1. Договору, покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості отриманого товару за кожний день прострочення, а також згідно статті 625 Цивільного кодексу України - 20 % річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 825,35 грн. пені, 441,48 грн. 20 % річних, 770,35 грн. інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Медфарком-центр" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптечне об'єднання "Біокон" (04208, м. Київ, проспект Правди, будинок 80-В, ідентифікаційний код 34539443) на користь Приватного акціонерного товариства "Медфарком-центр" (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 60, ідентифікаційний код 33239630) 825 (вісімсот двадцять п'ять) грн. 35 коп. пені, 441 (чотириста сорок одну) грн. 48 коп. 20 % річних, 770 (сімсот сімдесят) грн. 35 коп. інфляційних втрат, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.06.2015

Суддя С.В. Стасюк