Рішення № 46406693, 09.07.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.07.2015 Справа № 905/453/15

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІТІС ГРУП» м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНУКРТОРГ» м.Маріуполь Донецька область

про стягнення суми основного боргу у розмірі 333713,93грн.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТІС ГРУП» м.Київ звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНУКРТОРГ» м.Маріуполь Донецька область про стягнення суми основного боргу у розмірі 333713,93грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань на підставі договору №714 від 01.02.2013р., видаткові накладні на загальну суму 333713,93грн.

Як стверджує позивач, після отримання товару, відповідач свої зобов`язання по оплаті товару не виконав.

Також, позивач зазначає, що на адресу відповідача був направлений лист-вимога №178 від 03.06.2015р. про оплату грошових коштів у розмірі 333713,93грн., однак відповіді на вимогу відповідач не надіслав, грошові кошти не оплатив, що обумовило позивача звернутися за захистом своїх прав і інтересів до суду.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. ст. 1, 44, 46, 47-1, 49, 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 612, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.06.2015р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Сторони зобов`язані надати документи та виконати певні дії.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Як зазначає у позовній заяві позивач, згідно досягнутої між позивачем та відповідачем домовленості, 01.02.2013р. між сторонами був укладений договір №714. Згідно видаткових накладних позивач відвантажив відповідачу товар на загальну суму 333713,93грн. (а.с.65, 67, 69, 71, 73, 75, 78, 80, 82, 84, 86, 89, 90, 93, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 109, 111, 113, 115, 118, 120, 122, 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, 153, 155, 157, 159, 161, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 181, 183, 185, 187, 189, 191, 193, 196, 199, 200, 202, 204, 206, 208, 210, 212, 214, 216, 218, 221, 223, 226 том 1; 1, 3, 5, 7, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 29, 32, 34, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 56, 58, 60, 62, 64, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 106, 108, 110, 112, 114, 117, 119, 121, 123, 125, 127, 130, 132, 134, 137, 140, 143, 146, 149, 151, 154, 156, 158, 160, 162, 164, 166, 168, 170, 172, 175, 178, 180, 182, 184, 186, 188, 190, 192, 194, 196, 198, 200, 202, 204, 206, 208, 210, 212, 214, 216, 218, 220, 222, 224, 226, 228, 230, 232, 235, 238, 240, 242, 244, 246, 248, 250, 252, 254, 256, 258, 260, 262, 264, 266, 268, 270, 272, 274, том 2), однак відповідач нібито свої обов’язки щодо оплати товару не здійснив, в зв’язку з чим позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу №178 від 03.06.2015р.

Згідно з ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Пунктом 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

До позовної заяви позивач надав видаткові накладні на загальну суму 333713,93грн.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Видаткові накладні, які надані позивачем до позову, не можуть бути належними доказами по справі, оскільки у видаткових накладних зазначено: “договір №714 від 01.02.2013р.”

Позивачем не надано до матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог, договір від №714 від 01.02.2013р.

Твердження позивача, викладені в позовній заяві, про те, що договір був втрачений під час надзвичайних обставин на сході України не можуть бути прийняті до уваги, оскільки підприємство позивача знаходиться у м.Києві, документальні докази, які підтверджують вищезазначене, в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку позивач не довів суду належними засобами доказування факт наявності між сторонами фактичних правовідносин з поставки товару та здійснення позивачем поставки товару саме на виконання або будь-якого договору, укладеного сторонами в письмовому вигляді в формі єдиного документу, або на виконання будь-яких усних правочинів між сторонами, оскільки відсутні будь-які письмові докази узгодження сторонами умов договору купівлі-продажу товару.

Тобто, в даному випадку позивач без будь-якої оформленої належним чином підстави здійснив поставку товару відповідачу. Існування між сторонами будь-яких правовідносин з поставки товару, як за договором, укладеним у вигляді єдиного письмового документу, так і за усним правочином, повинні підтверджуватися будь-якими фактичними взаємовідносинами сторін (первинним документами, листуванням між сторонами тощо).

Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог, у зв’язку з недоведеністю та необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТІС ГРУП» м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНУКРТОРГ» м.Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 333713,93грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.Ю. Філімонова

Надруковано 3 примірника:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу