Рішення № 46406558, 09.07.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.07.15 Справа № 904/4477/15

За позовом публічного акціонерного товариства "ДНІПРОГАЗ", м. Дніпропетровськ

до комунального закладу "Дніпропетровська міська клінічна лікарня №21 імені проф. Є.Г. Попкової" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпропетровськ

про стягнення 59 940,91 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: Єрмілко Т.А., довіреність №129юр від 30.12.2014

від відповідача: Дейчман Т.М., довіреність №2 від 01.02.2015

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОГАЗ" (надалі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до комунального закладу "Дніпропетровська міська клінічна лікарня №21 імені проф. Є.Г. Попкової" Дніпропетровської обласної ради" (надалі-Відповідач) про стягнення 59 940,91 грн. за договором №2015/ТП-Б-940/190548 від 05.03.2015 на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судовому засідання 16.06.2015 розгляд справи відкладався у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів та неявкою Відповідача в судове засідання.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб підприємств, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів) №2015/ТП-Б-940/190548 від 05.03.2015 (а.с. 10-14) в частині оплати останнім за отримані послуги з газопостачання.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб підприємств, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів) №2015/ТП-Б-940/190548 від 05.03.2015, а саме порушення строків оплати за природний газ та послуги з постачання газу у лютому 2015 року. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду вказаний Договір з додатком та додатковими угодами до нього, акт прийому-передачі природного газу за лютий 2015 року.

Позивач керуючись пунктами названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача заборгованість за спожитий природний газ та послуги з постачання газу в сумі 42 993,73 грн., пеню в сумі 5 371,27 грн., 3% річних в сумі 268,56 грн., інфляційні втрати в сумі 11 307,35 грн.

Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, повідомив суд про сплату Відповідачем заборгованості в сумі 42 993,73 грн. після порушення провадження розгляду справи в підтвердження чого надав до матеріалів справи акт звіряння взаємних розрахунків від 07.07.2015. Судом вказаний акт долучено до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання з'явився, 07.07.2015 подав до господарського суду відзив вих. №1055 від 06.07.2015 на позов, з урахуванням якого визнав позовні вимоги в повному обсязі. Судом відзив Відповідача долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 07.07.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2015 між публічним акціонерним товариством "ДНІПРОГАЗ" (далі-Постачальник) та комунальним закладом "Дніпропетровська міська клінічна лікарня №21 імені проф. Є.Г. Попкової" Дніпропетровської обласної ради" (далі-Споживач) був підписаний Типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб підприємств, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів) №2015/ТП-Б-940/190548 (далі-Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник постачає природний газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.5, 4.6, 5.3.3 Договору встановлений обов'язок Споживача оплачувати Постачальнику вартість природного газу за ціною за 1000,00 куб.м. природного газу з урахуванням податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 7 449,9600 грн., в тому числі ПДВ 20% - 1 241,6600 грн., авансовими платежами у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого Постачальником обсягу газу на розрахунковий період за п'ять календарних днів до початку місяця поставки газу. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до пункту 10.1 Договору, він набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.03.2015. Сторонами досягнуто згоди про те, що в силу положень ст. 631 Цивільного кодексу України, умови Договору застосовуються сторонами до відносин, які склалися між ними до дати його укладення, а саме з 01.01.2015.

На виконання умов Договору Позивач здійснив на адресу Відповідача в лютому 2015 року постачання природного газу у обсязі 5771 м.куб., з урахуванням передбачених п. 4.2 Договору надбавок, загальною вартістю 42 993,73 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №ДНГ71038459 від 28.02.2015 (а.с. 19) та не заперечується Сторонами.

Проте Відповідач оплату за природний газ та послуги з постачання газу у лютому 2015 року не здійснив, в зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 42 993,73 грн., внаслідок чого Позивач на його адресу 10.04.2015 направив претензію №219/17-20 від 07.04.2015, яку Відповідач отримав 21.04.2015 (а.с. 20-21).

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість в сумі 42 993,73 грн. не сплатив, внаслідок чого Позивач був вимушений звернутись до господарського суду з метою захисту своїх інтересів.

07.07.2015 Позивач подав до господарського суду докази оплати Відповідачем суми основного боргу в розмірі 42 993,73 грн. (28.05.2015 платіжним дорученням №588 перераховано 17 116,32 грн., 04.06.2015 платіжним дорученням №647 перараховано 25 877,41 грн.) що підтверджується відповідним актом звіряння взаємних розрахунків.

Пунктом 1-1 частини1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з частиною 3 пункту 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи те, що оплата заборгованості в розмірі 42 993,73 грн. здійснена Відповідачем після звернення Позивача з відповідним позовом до суду (25.05.2015, згідно вхідного штампа канцелярії суду на першому аркуші позовної заяви), провадження в частині стягнення 42 993,73 грн. суми основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В зв'язку з порушенням Відповідачем строків оплати за природний газ та послуги з постачання газу в лютому 2015 року, Позивач нарахував 3% річних в сумі 268,56 грн. (загальний період прострочення з 06.03.2015 по 20.05.2015) та інфляційні втрати в сумі 11 307,35 грн. (загальний період нарахування березень 2015 року - квітень 2015 року включно).

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків розрахунків за природний газ та послуги з постачання газу, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а саме: підлягають стягненню 3% річних в сумі 268,56 грн. та інфляційні втрати в сумі 11 307,35 грн.

Виходячи з п. 6.2.2. Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач нарахував пеню у розмірі 5 371,27 грн. за загальний період прострочення з 06.03.2015 по 20.05.2015.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення пені в сумі 5 371,27 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 35, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 42 993,73 грн. - припинити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального закладу "Дніпропетровська міська клінічна лікарня №21 імені проф. Є.Г. Попкової" Дніпропетровської обласної ради" (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Канатна, 17, ЄДРПОУ 01984659) на користь публічного акціонерного товариства "ДНІПРОГАЗ" (49029, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860) 5 371,27 грн. - пені, 268,56 грн. - 3% річних, 11 307,35 грн. - інфляційних втрат, 1 827,00 грн. - судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 09.07.2015.

Суддя А.Є. Соловйова