Ухвала суду № 46406376, 06.07.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.07.15 Справа № 904/8539/13За заявою: Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" про відстрочку виконання рішення суду від 07.10.2014 у справі:

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 300 865, 80 грн.

Головуючий колегії Ярошенко В.І.

Суддя Рудовська І.А.

Суддя Соловйова А.Є.

Представники:

від позивача: Самофал Л.І. - представник за дов. № 40/16 від 09.06.15

від відповідача (заявника): Буляк О.Г. - представник за дов № 7/1 від 02.01.15

Задорожна А.Ю. - представник за дов. № 197 від 06.01.15

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" про стягнення заборгованості у розмірі 2 603 217, 57 грн., пені в розмірі 357 949, 83 грн., трьох відсотків річних у розмірі 219 102, 58 грн. та інфляційних втрат в розмірі 120 595, 82 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" основний борг у розмірі 2603217, 57 грн., пеню у сумі 357949, 83 грн., три відсотки річних у розмірі 219102, 58 грн., інфляційні втрати у сумі 120595, 82 грн. та 68820 грн. витрат по сплаті судового збору.

24.10.2014 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014 було видано наказ.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 рішення господарського суду від 07.10.2014 залишено без змін.

14.01.2015 через канцелярію господарського суду від Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго "Дніпропетровської обласної ради надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду від 07.10.2014 у справі № 904/8539/13.

Ухвалою суду від 26.01.2015 заяву Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради про відстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014 задоволено частково. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014 у справі № 904/8539/13 про стягнення з Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" основного боргу у розмірі 2603217, 57 грн., пені у сумі 357949, 83 грн., три відсотки річних у розмірі 219102, 58 грн., інфляційні втрати у сумі 120595, 82 грн. та 68820 грн. витрат по сплаті судового збору, строком до 01.06.2015.

24.06.2015 через канцелярію господарського суду від Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго "Дніпропетровської обласної ради надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду від 07.10.2014 у справі № 904/8539/13, в якій відповідач просить відстрочити виконання рішення до 06.09.2015. В даній заяві відповідач по справі посилається на те, що з 06.06.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 14.05.2015 № 423-VIII. Пунктом 13 зазначеного Закону передбачено, що заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості. Вирішення питання стосовно можливості погашення основної заборгованості потребує додаткового часу та аналізу фінансових можливостей підприємства.

Ухвалою суду від 25.06.2015 заяву Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради про відстрочку виконання рішення суду від 07.10.2014 у справі № 904/8539/13 прийнято до розгляду та призначено її розгляд у засіданні на 06.07.2015.

06.07.2015 через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області від позивача у справі надійшли заперечення на заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду від 07.10.2014 у справі № 904/8539/13, в яких він заперечує проти задоволення вищезазначеної заяви з нижченаведених підстав.

Посилання боржника в заяві про відстрочку виконання рішення суду на пункт 13 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 14.05.2015 № 423-VIII, який набрав чинності 06.06.2015, як на підставу надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі є безпідставним, оскільки стосується не Дочірньої компанії "Газ України", а іншої юридичної особи, а саме Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Також, тяжкий фінансовий стан підприємства не є винятковим випадком у розумінні статті 121 ГПК України та не може бути підставою для відстрочки виконання рішення суду.

Крім того, позивач у справі зазначає, що ухвалою суду від 26.01.2015 вже було відстрочено виконання рішення суду у даній справі до 01.06.2015.

Дослідивши додані до заяви документи, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014 у справі № 904/8539/13, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Частиною 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (далі - Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 9) встановлено, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

У підпункті 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 визначено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9).

Водночас, господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того, відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Вирішуючи питання про застосування відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

В зв'язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку відстрочки.

При цьому, в силу ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач, звертаючись до суду із заявою про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області, посилається на пункт 13 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 14.05.2015 № 423-VIII, який набрав чинності 06.06.2015, відповідно до якого заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року, не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.

Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини.

У разі погашення основного боргу за рішенням суду у справі № 904/8539/13 в трьох місячний строк після набрання вищезазначеним Законом чинності, КП "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" отримає можливість скористатися своїм правом на списання штрафних санкцій, що підлягають стягненню за рішенням суду у справі № 904/8539/13.

У зв'язку зі складним фінансовим становищем та наявністю інших боргових зобов'язань за рішеннями суду, відповідачу необхідний час для вирішення питання стосовно можливості погашення основного боргу, що саме зумовило звернення останнього до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду від 07.10.2014 у справі № 904/8539/13.

Відповідно до пункту 13 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 14.05.2015 № 423-VIII, яким внесено зміни до статті 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.

Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини.

У типовому договорі про реструктуризацію заборгованості визначаються, зокрема, порядок реструктуризації і погашення заборгованості, загальна сума реструктуризованої заборгованості, строк її погашення, розмір щомісячних платежів, права та обов'язки сторін.

Форма типового договору про реструктуризацію заборгованості затверджується Кабінетом Міністрів України".

Згідно з п. 1 статті 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" розрахунки за поставлений природний газ здійснюються споживачами відповідно до умов договорів, укладених з гарантованими постачальниками природного газу.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про визначення гарантованих постачальників природного газу" від 25.07.2012 № 705 встановлено, що гарантованими постачальниками природного газу є суб'єкти господарювання, що в установленому порядку отримали ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом та провадять діяльність на затвердженій Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, території з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом для споживачів України (крім промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії);

гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії, є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що в установленому порядку отримала ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.

Доказів того, що позивач у справі № 904/8539/13 є гарантованим постачальником природного газу сторонами не надано.

Отже, посилання КП "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на пункт 13 вищезазначеного Закону є безпідставним, оскільки стосується не Дочірньої компанії "Газ України", а іншої юридичної особи, а саме - Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", яка є гарантованим постачальником природного газу відповідно до статті 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу ".

Крім того, ухвалою суду від 26.01.2015 відповідачу вже було надано відстрочку виконання рішення суду у справі № 904/8539/13.

Також, складний фінансовий стан, на який відповідач у справі посилається як на підставу надання відстрочки виконання рішення суду, не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення, оскільки відсутність у боржника необхідних коштів не може розглядатись як неможливість виконання зобов'язання та виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» способів виконання рішення суду.

Інших доказів на підтвердження ускладнення та/або неможливості виконання відповідачем рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014 у даній справі суду не надано, у той час як обставини, на які посилається КП "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", не є доказами, що підтверджує факт існування виключних обставин, які ускладнюють виконання відповідачем рішення у даній справі у розумінні статті 121 ГПК України.

Отже, беручи до уваги наведені нормативні приписи, аналіз суб'єктного складу і характеру правовідносин сторін, оцінюючи обґрунтування зазначеної заяви, а також враховуючи той факт, що обставини, покладені відповідачем в основу обґрунтування поданої заяви не є винятковими обставинами у розумінні ст. 121 ГПК України, за наявності яких можливе надання відстрочки виконання рішення, у той час, як інших доказів, що підтверджують факт неможливості виконання рішення у даній справі, не надано, суд дійшов висновку, що заява Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" про відстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014 у справі № 904/8539/13 є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

До того ж, при прийнятті даної ухвали судом були враховані не лише інтереси відповідача, а й позивача, оскільки невиконання рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача, що також може призвести до негативних наслідків для останнього.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" від 24.06.2015 вих.№ 186 про відстрочку виконання рішення суду від 07.10.2014 у справі № 904/8539/13 відмовити.

Головуючий колегії В.І. Ярошенко Суддя І.А. Рудовська

Суддя А.Є. Соловйова