Рішення № 46406324, 09.07.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 липня 2015 р. Справа № 903/458/15

за позовом Державного підприємства "Любешівське ЛМГ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЛЕС"

про стягнення 14 929,51 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Романова Н.Л., дов. від 17.03.2015 року

від відповідача: н/з

Права та обов 'язки учаснику судового процесу роз 'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Кюпотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть: Позивач - ДП "Любешівське ЛМГ" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ТзОВ "Оллес" 14 929,51 грн., з них 14 478,50 грн. заборгованості за товар та 451,01 грн. - 3% річних.

Заявлену вимогу обґрунтовує з посиланням на товарно-транспортні накладні ВЛ №013350 від 07.02.2012 року та ВЛ №013341 від 15.02.2013 року, на підставі яких відповідачу було відпущено лісо продукцію на загальну суму 19 858,50 грн., оплата якої проведена на суму 5380 грн. з врахуванням оплати за попередньо поставлену продукцію тому заборгованість становить 14 478,50 грн., на яку 15.05.2013 року направлено претензію. Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді. На суму заборгованості згідно ч.2 ст.625 ЦК України нараховано 3% річних за період прострочення з 15.06.2013 року по 24.04.2015 року, тобто за 379 днів.

Відповідач пояснень по суті заявлених позивачем вимог не представив.

Згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 12.05.2015 року місцезнаходження ТзОВ "Оллес" Донецька обл., м.Маріуполь, Орджонікідзевський район, вул.103 Таганрогської дивізії, буд.104, кімната 405.

Як слідує з даного витягу реєстрація змін до установчих документів щодо зміни місцязнаходження юридичної особи - ТзОВ "Оллес" проведена 30.04.2015 року. Водночас, позов подано до суду 24.04.2015 року, ухвала про порушення провадження у справі винесена господарським судом Волинської області 27.04.2015 року, тобто з дотриманням правил підсудності.

Згідно ч.3 ст.17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Тому з врахуванням вищезазначених обставин та норм ст.17 ГПК України справа розглядається господарським судом Волинської області.

Ухвала суду від 25.05.2015 року направлена відповідачу за адресою Донецька обл., м.Маріуполь, Орджонікідзевський район, вул.103 Таганрогської дивізії, буд.104, кімната 405, яка зазначена у витягу з ЄДРПОУ, повернулось без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

В п.3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №18 вказано, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Тому якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації-адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За даних обставин підстави відкладення розгляду справи відсутні і суд розглядає спір за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

З матеріалів справи, пояснень представника позивача, яка в судовому засіданні повністю підтримала заявлену в позові вимогу, вбачається, що позивачем по ТТН ВЛ №013350 від 07.02.2012 року та ВЛ №013341 від 15.02.2012 року поставлено ТзОВ «Оллес» фанерної сировини на загальну суму 19 858,50 грн., яку отримав представник товариства Цюпак Р.В. по довіреності №48 від 06.02.2012 року (а.с.10-15).

Як слідує з пояснення представника позивача від 12.05.2015 року (а.с.56) до лютого 2012 року між сторонами по справі існували договірні відносини, що виникають з поставки лісосировини. Так, станом на 01.01.2012 року за даними бухгалтерського обліку ДП «Любешівське ЛМГ» існувала дебіторська заборгованість на користь підприємства в сумі 6 959,40 грн., яка була погашена ТзОВ «Оллес» згідно платіжного доручення №451 від 12.01.2012 року.

На протязі січня 2012 року підприємством в адресу ТзОВ «Оллес» була поставлена лісопродукція на загальну суму 28 620,00 грн., згідно товаро-транспортних накладних №012964 від 13.01.2012 року на суму 9270,00 грн., №012971 від 20.01.2012 року на суму 9270,00 грн., №003036 від 24.01.2012 року на суму 10 080,00 грн.

За поставлену лісопродукцію ТзОВ «Оллес» згідно платіжних доручень №475 від 19.01.2012 року, №491 від 30.01.2012 року здійснило часткову оплату а саме, на рахунок підприємства надійшли кошти в сумі 20 000,00 грн., внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 8 620,00 грн.

Згідно платіжного доручення №46 від 13.02.2012 року ТзОВ «Оллес» було проведено наступну часткову оплату товару в сумі 14 000,00 грн., даною сумою було закрито заборгованість яка виникла за попередньо поставлену лісопродукцію в сумі 8 620,00 грн. та відповідно частково в сумі 5 380,00 грн. закрито оплату за продукцію згідно ТТН №013350 від 07.02.2012 року на суму 10 426,50 грн. та №013341 від 15.02.2012 року.

З врахуванням вищезазначених оплат заборгованість по оплаті за лісопродукцію становить 14 478,50 грн., яка, як зазначила представник позивача, на момент розгляду справи відповідачем не погашена.

15.05.2015 року на адресу відповідача направлена претензія про оплату заборгованості, яка залишена без відповіді та задоволення.

За ч.1 ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частиною 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача сума відсотків річних нарахованих за період прострочки з 15.06.2013 року по 24.04.2015 року, тобто за 379 днів, складає 451,01 грн.

Враховуючи те, що заборгованість в сумі 14 478,50 грн. підтверджена матеріалами справи, відсотки річних в сумі 451,01 грн. нараховані на заборгованість з врахуванням періоду прострочки платежу на підставі ч.1 ст.625 ЦК України, суд вважає вимогу позивача обґрунтованою та задовольняє позов.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача та згідно ст.49 ГПК України на нього слід покласти витрати по судовому збору в сумі 1827 грн. понесені позивачем.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст. ст. 610,612,625,655,712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд України,-

Вирішив

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оллес» (87543, Донецька обл., м.Маріуполь, Орджонікідзевський район, вул.103 Таганрогської дивізії, буд.104, кімната 405, код ЄДРПОУ 35744510) в користь Державного підприємства «Любешівське лісомисливське господарство» (44200, смт.Любешів, вул.Незалежності, 88, код ЄДРПОУ 14289429, р/р26009055454640 в КБ «Приватбанк» м.Луцьк, МФО 303440, ЗКПО 14289429, ІПН 142894203093) 14 929,51 грн., з них 14 478,50 грн. заборгованості, 451,01 грн. відсотків річних, а також1827 грн. витрат по судовому збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

09.07.2015

Суддя С. В. Костюк