Постанова № 46406147, 08.07.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року Справа № 908/5644/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач)за участі представників: позивача: відповідача: Коваленко М.В. не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод"на рішення та постановуГосподарського суду Запорізької області від 24 лютого 2015 року Харківського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2015 рокуу справі№ 908/5644/14за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор капітал"допублічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод"про стягнення 375 170,36 грн

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 375 170,36 грн за договором № 130/13/13-7773 від 04.03.2013.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.02.2015 (суддя - Смірнов О.Г.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 (головуючий - Істоміна О.А., судді - Барбашова С.В., Білецька А.М.), позов задоволено.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор капітал" 375 170,36 грн та судові витрати.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 04.03.2013 між ПАТ "Єнакієвський металургійний завод" (покупець) та ТОВ "ГАЗ УКРАЇНА-2020" (постачальник) було укладено договір № 130/13/13-0007773, за умовами якого постачальник зобов'язувався передати, а покупець - прийняти та оплатити матеріали (ресурси) на умовах, передбачених договором. Кількість, номенклатура ресурсів указуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємною його частиною.

Згідно з п. п. 3.1., 3.2. договору постачання ресурсів здійснюється видами транспорту, визначеними в специфікаціях. Строки поставки ресурсів визначаються в специфікаціях.

Пунктом 5.2. договору визначено, що оплата за поставлені ресурси буде здійснюватися протягом строку, визначеного в специфікації, який буде відраховуватись з моменту поставки ресурсів та надання документів, визначених в п. 6.4. договору.

Відповідно до п. 6.4. договору постачальник зобов'язувався надати покупцю до початку приймання ресурсів такі документи, зокрема, рахунок на оплату ресурсів (оригінал); транспортні та супровідні документи (в т.ч. товарна-накладна, накладна на постачання ресурсів при поставці автомобільним транспортом, залізнодорожні накладні при поставці залізничним транспортом); пакувальні документи (копії); сертифікати та паспорти якості постачальника або виробника.

За умовами п. 6.5. договору покупець має право відмовитись від приймання поставлених ресурсів до надання постачальником документів, передбачених п. 6.4 договору.

На виконання умов договору № 130/13/13-0007773 від 04.03.2013, ТОВ "ГАЗ УКРАЇНА-2020" поставило, а відповідач прийняв ресурси, що підтверджується видатковими накладними № 19 від 02.01.2014, № 20 від 02.01.2014, № 103 від 15.01.2014, № 104 від 15.01.2014, які підписані сторонами без зауважень та заперечень та скріплені печатками підприємств.

Однак, ПАТ "Єнакієвський металургійний завод" свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість в розмірі 375 170, 36 грн.

21.03.2014 між ТОВ "ГАЗ УКРАЇНА-2020" (клієнт) та ТОВ "Фінансова компанія "Фактор капітал" (фактор) було укладено договір факторингу № 1/1Ф, відповідно до якого клієнт передає фактору, а фактор приймає усі права вимоги за грошовими зобов'язаннями, визначені в п. 1.2. цього договору.

Клієнт відступає фактору право вимагати виконання від боржника зобов'язання щодо сплати заборгованості за поставлений товар, які виникли за договором поставки нафтопродуктів № 130/13/13-0007773 від 04.03.2013, укладеного між ТОВ "ГАЗ УКРАЇНА-2020" та ПАТ "Єнакієвський металургійний завод", і не сплачені боржником на момент укладення цього договору. За це фактор зобов'язується оплатити клієнтові суму у розмірі та в порядку, зазначеному у розділі 4 цього договору (п. 1.2. договору факторингу) .

24.03.2014 ТОВ "ГАЗ УКРАЇНА-2020" надіслало на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги, в якому зазначило, що грошові кошти в сумі 375 170, 36 грн підлягають оплаті упродовж п'яти календарних днів з моменту отримання вказаного повідомлення на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Капітал", оскільки таке право вимоги клієнта до боржника відступлено відповідно до договору факторингу.

Оскільки, відповідач грошові кошти не сплатив, позивач звернувся до господарського суду про стягнення з відповідача 375 170,36 грн.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. 514 ЦК України).

Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

За умовами ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Стаття 629 ЦК встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або Законом (ст. 525 ЦК України). Зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (ст. 526 ЦК України і ст. 193 ГК України).

У зв'язку із тим, що ПАТ "Єнакієвський металургійний завод" було повідомлено про укладення договору факторингу, про відступлення права грошової вимоги факторові (лист № 2213 від 20.05.2014) і в цьому повідомленні була визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж, то суди прийшли до правильного висновку, що право вимоги від ТОВ "ГАЗ УКРАЇНА-2020" перейшло до ТОВ "ФК "Фактор капітал" та що в силу вимог чинного законодавства та умов договору факторингу № 1/1Ф від 21.03.2014 ПАТ "Єнакієвський металургійний завод" зобов'язаний був сплатити на користь позивача заборгованість у розмірі 375 170,36 грн.

Отже, рішення господарських судів про стягнення з відповідача на користь позивача 375 170,36 грн є законними і обґрунтованими.

Щодо посилань відповідача в касаційній скарзі на те, що пакет документів, передбачений п. 6.4. договору поставки № 130/13/13-0007773 постачальником у повному обсязі не надавався і акти приймання-передачі не оформлювалися, як на підставу для звільнення від сплати заборгованості за отриманий товар, то вони є безпідставними та були предметом розгляду господарських судів попередніх інстанцій, які прийшли до правомірного висновку, що факт прийняття відповідачем ресурсів підтверджується специфікаціями та видатковими накладними № 19 від 02.01.2014, № 20 від 02.01.2014, № 103 від 15.01.2014, № 104 від 15.01.2014, які є належними доказами. При цьому, відповідач у встановленому договорі порядку не відмовився від приймання поставлених ресурсів, а, отже, не звільняється від обов'язку оплатити отримані ресурси.

Доводи ПАТ "Єнакієвський металургійний завод" в касаційній скарзі про те, що він не міг належним чином виконувати свої зобов'язання за договором у зв'язку із складними обставини, пов'язаними з проведенням антитерористичної операції в Донецькому регіоні також були предметом розгляду господарських судів, які обґрунтовано зазначили, що вказані обставини не звільняють відповідача від обов'язку виконати свої зобов'язання, а можуть бути підставою для посилання його на положення розділу 8 Основного договору та звернення до суду відповідно до приписів ст. 121 ГПК України, проте доказів такого звернення до матеріалів справи відповідачем надано не було.

Інші посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.

Отже, підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 24 лютого 2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2015 року у справі за № 908/5644/14 - без змін.

Головуючий, суддя М. ОстапенкоСуддя П. ГончарукСуддя Л. Стратієнко