Ухвала суду № 46405023, 09.07.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

09.07.2015 Справа №607/4394/15-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Рихліцької О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» про перегляд заочного рішення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_1» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») подав до суду заяву про перегляд рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 травня 2015 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» про розірвання договору банківського рахунку та стягнення коштів. Обгрунтовує заяву тим, що відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 03 жовтня 2014 року №631/БТ було встановлено обмеження діяльності ПАТ «ВіЕйБі Банк», зокрема було зобов'язано ПАТ «ВіЕйБі Банк» не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності вищезазначеною Постановою (тобто до 03 жовтня 2014 року), умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків. Відповідно до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Оскільки оспорюванна угода укладена 14 листопада 2014 року, є підстави вважати її укладеною з порушенням вимог, що були встановлені Національним Банком України в Постанові Правління Національного банку України від 03 жовтня 2014 року №631/БТ. Тому у банку є підстава вважати, що позивачем була проведена низка операцій, результатом яких стало збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. З цих підстав тимчасовою адміністрацією на підставі п.п. З п.2 статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було обмежено операції за рахунком з метою з'ясування наявності чи відсутності порушення зазначених вище обмежень. На підставі наведеного відповідач вважає, що позовні вимоги позивача є повністю необгрунтованими та безпідставними, задоволенню не підлягають, а тому рішення суду підлягає до перегляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 подала заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, відповідно до яких посилання ПАТ "ВіЕйБі Банк" на постанову правління НБУ від 03.10.2014 року є безпідставним, оскільки зазначена постанова цього банку є розпорядчим актом, який адресований обмеженій кількості осіб і таке регулювання здійснюється в межах адміністративно-правових відносин Національного банку України з банками, які охоплюються його наглядовою діяльністю. Ці постанови банку не встановлюють нових прав або обов'язків для громадян, не можуть зачіпати їх права, свободи та інтереси. Відмова банку виконувати ОСОБА_3 про відкриття банківського рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи № 040000452768 суперечать вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст. ст. 1058, 1060 ЦК України та умовам укладеного між сторонами договору. Укладений між нею та відповідачем ОСОБА_3 станом на час розгляду справи не оскаржений ним в суді, також немає рішення суду про те що даний ОСОБА_3 не відповідає законодавству України, а тому у ПАТ "ВіЕйБі Банк" немає жодних підстав стверджувати, що даний договір укладений з порушеннями.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про розгляд заяви, в судове засідання не з'явилися, не повідомивши про причини неявки. За вказаних обставин, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 231 ЦПК України, заяву слід розглянути у відсутності сторін.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 19 травня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» про розірвання договору банківського рахунку та стягнення коштів з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» стягнуто в користь ОСОБА_2 кошти за договором про відкриття банківського рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи № 040000452768 від 14 листопада 2014 року в розмірі 180000 гривень та 1800 гривень понесеного судового збору.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено належним чином. За згодою представника позивача проведено заочний розгляд справи.

Суд вважає посилання на відповідача на те, що укладений між сторонами договір про відкриття банківського рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи № 040000452768 від 14 листопада 2014 року може вважатися укладеним із порушенням вимог, встановленими Національним Банком України в Постанові Правління Національного банку України від 03 жовтня 2014 року №631/БТ, безпідставними, надуманими і такими, що не впливають на правовідносини між сторонами.

Зокрема, зазначеною постановою зобов'язано ПАТ «ВіЕйБі Банк» не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності цією Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Тобто, ця постанова є розпорядчим актом щодо здійснення регулювання в межах адміністративно-правових відносин Національного банку України з банками, які охоплюються його наглядовою діяльністю, а не щодо встановлення нових прав або обов'язків для громадян, і не може зачіпати їх права, свободи та інтереси.

Суд вважає необгрунтованими доводи відповідача про те, що у звязку з початком процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» грошові кошти позивачу повинні виплачуватись відповідно до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон).

Цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами.

Відповідно до ст. 26 Закону виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Як слідує з рішення № 63 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 березня 2015 року, на підставі постанови правління НБУ від 19 березня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Доказів про наявність рішення про ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» судом не здобуто.

Та обставина, що в банку розпочато процедуру ліквідації, не звільняє відповідача від виконання зобовязань за договором.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.

Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 ст. 38 цього Закону передбачає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

- банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

- банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

- банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

- банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

- банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

- банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

- банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

- банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Однак, відповідачем не наведено жодних доказів, які б свідчили про наявність хоча б однієї з перелічених підстав нікчемності договору про відкриття банківського рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи № 040000452768 від 14 листопада 2014 року.

Встановлений законом обовязок уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті, сам по собі не свідчить про нікчемність зазначеного договору.

Посилання відповідача на ці обставини є необґрунтованими припущеннями.

Таким чином судом не встановлено обставин, які можуть слугувати підставою для скасування заочного рішення, оскільки ст. 232 ЦПК України встановлено вичерпний перелік таких підстав і жодної із них при розгляді заяви Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» про перегляд заочного рішення не встановлено.

З цих підстав, керуючись ст. ст. 231, 232 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Розяснити відповідачу, що в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий суддяОСОБА_4