Ухвала суду № 46403542, 03.07.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/5879/13 Головуючий у 1 інстанції: Дубель Р.М.

Провадження № 22-ц/783/3750/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 І. В.

Категорія:50

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Бермеса І.В.

суддів: Мусіної Т.Г., Савуляка Р.В.

за участі секретаря: Фейір К.О.

з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів та визначення аліментів у твердій грошовій сумі, -

встановила:

Оскарженим рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 березня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів та визначення аліментів у твердій грошовій сумі відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_5 ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що з моменту ухвалення первісного позову в апелянта значно погіршився матеріальний стан та стан здоров'я. На підтвердження своїх пояснень зазначає, що на території України та в Іспанії (де проживає у свого старшого сина) позивач не працевлаштований і не отримує допомоги по безробіттю. Крім того він і не отримує пенсії по системі Соціального Страхування та іншої державної пенсії у Королівстві Іспанія. Зазначає, що також погіршився і стан здоров'я, оскільки був госпіталізований швидкою медичною допомогою з діагнозом нижній підгострий інфаркт та відправлений на лікування у відділення інтенсивної терапії, після чого позивачу було здійснене хірургічне втручання в області серця. Також суд першої інстанції залишив поза увагою наявність у апелянта непрацездатних батьків похилого, пенсійного віку, які потребують постійного лікування та догляду. Вважає, що за таких обставин, а також отримання нерегулярного, мінливого доходу у сумі 800-900 грн. в місяць, або ж продуктами харчування або іншим товаром за виконання не складних робіт за замовленням інших осіб, дають підстави для визначення аліментів у твердій грошовій сумі у відповідності до ч.1 с.184 СК України.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги та предявлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що згідно рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 16 липня 2009 рокуприсуджено змінити розмір аліментів, що стягуються за рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 27.11.2007 року з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, із 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно на 1/3 частину всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 06.10.2009 року.

Відмовляючи у задоволенні позову по даній справі, яка є предметом апеляційного розгляду, районний суд виходив з того, що позивач постійно проживає поза межами України, має можливість працевлаштуватися та отримувати винагороду за свою роботу. Крім того, позивачем не представлено суду жодних доказів про надання додаткової матеріальної допомоги своїм батькам.

Також судом встановлено, що батьки позивача отримують достатню пенсію.

З такими висновками суду погоджується й колегія суддів виходячи з наступного.

За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Таким чином суд може змінити розмір аліментів при певних умовах.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Встановлено, що ОСОБА_5 посилався на те, що в нього змінився матеріальний стан.

Однак позивачем не подано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин, які дають підставу вважати про зміну матеріального стану та стану здоров'я платника аліментів до такого рівня, що він погіршився на стільки, що не дає можливість сплачувати аліменти у розмірі визначеному рішенням суду.

В той же час з пояснень учасників судового розгляду та розрахунку заборгованості по аліментах станом на 1.06.2015 року, яку провів ВДВС Трускавецького міського управління юстиції встановлено, що він зобовязаний сплачувати аліменти в розмірі 849,48 грн. за останні місяці 2015 року і він їх сплачує в такому розмірі, що є доказом його платоспроможності.

Крім того ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що син ОСОБА_6 надалі продовжує хворіти астмою, а тому є потреба в додаткових коштах для лікування дитини.

Саме з врахуванням цієї обставини рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 16 липня 2009 рокубуло змінено розмір аліментів.

Також судова колегія враховує і ту обставину, що представник позивача визнає ту обставину, що ОСОБА_5 перебуває в Іспанії та за замовленнями інших осіб виконує не складні роботи, за які отримує кошти.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також пояснили, що їм відомо про те, що по іпотечному кредиту позивач сплачує борг.

В зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову, що відповідає вимогам закону, а відтак відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Підстав про стягнення судових витрат, які просила стягнути відповідач, не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1ч.1ст. 314, ст.315, ст.317 ЦПК України,колегія суддів,-

ухвалила :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвали законної сили.

Головуючий: Бермес І.В.

Судді: Мусіна Т.Г.

ОСОБА_7