Ухвала суду № 46394156, 08.07.2015, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа 303/4080/15-ц

2/303/2248/15

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 липня 2015 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО РЕГІОН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАЛОН-ІНТЕНСИВ», ОСОБА_1, Акціонерного товариства «Балтік ОСОБА_2», Публічного акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, визнання права власності на обєкти нерухомого майна, визнання іпотечних договорів недійсними, зняття заборони відчуження обєктів нерухомого майна, вилучення записів про накладання заборони та іпотеки на обєкти нерухомого майна, визнання дій незаконними,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 «АГРО РЕГІОН» до ОСОБА_3 «АВАЛОН-ІНТЕНСИВ», ОСОБА_1, АТ «Балтік ОСОБА_2», ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, визнання права власності на обєкти нерухомого майна, визнання іпотечних договорів недійсними, зняття заборони відчуження обєктів нерухомого майна, вилучення записів про накладання заборони та іпотеки на обєкти нерухомого майна, визнання дій незаконними, яка не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляду справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду у письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК України.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) імя (найменування) позивача і відповідача, а також імя представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів звязку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви. Частиною 8 ст. 119 ЦПК України передбачено, що позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 119 ЦПК України якщо позовна заява подається представником позивача до позовної заяви додається довіреність, чи інший документ, що підтверджує його повноваження. Згідно з ч. 4 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява підписана від імені та в інтересах позивача ОСОБА_3 «АГРО РЕГІОН» ОСОБА_4 Поряд з тим, до позовної заяви не надано будь-яких доказів того, що ОСОБА_4 має право на здійснення представництва інтересів ОСОБА_3 «АГРО РЕГІОН», що відповідно не дає суду упевнитися в повноваженнях ОСОБА_4 наявності права підпису позову. Крім того, в позові не зазначено дати його подання.

Також як передбачено ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату 1218 грн. судового збору.

Поряд з тим, із заявлених позовних вимог вбачається, що позивач зокрема просить визнати за ним права власності на обєкти нерухомого майна. Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною пятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обовязок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною пятою статті 216 ЦК). Дійсна вартість майна підтверджується висновком субєкта оціночної діяльності, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно або балансовою довідкою юридичної особи. Таким чином позовна заява не містить ціни позову щодо вимог майнового характеру та відповідно не оплачений судовий збір відповідно до вартості майна.

До того ж відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» у випадках обєднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. В свою чергу в п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розяснено, що якщо в позовній заяві обєднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, повязані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Таким чином не сплачений судовий збір за всі вимоги немайнового характеру, який необхідно сплатити.

Згідно з Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року з наступними змінами і доповненнями ставка судового збору за подання до суду позовної заяви щодо вимог майнового характеру встановлюється в розмірі 1% відсоток ціни позову, але не менше 243,60 грн. та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 3654 грн., за вимоги немайнового характеру встановлюється в розмірі 0,1 розміру заробітної плати - 243,60 грн. та зараховується на р/р 31215206700003, отримувач Державний бюджет м. Мукачево, код за ЄДРПОУ 37958089, банк отримувача ГУДКСУ у Закарпатській області, код банку отримувача 812016, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір).

Крім того слід також врахувати наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як розяснив Пленум Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ у п. 42 Постанови від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також обєкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Аналогічні розяснення також наведені в Постановах Пленуму Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (п. 4) та № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» (п. 2). Зокрема зазначено, що правила статті 114 ЦПК про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо). Крім того до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не повязаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Позивач в позові просить суд визнати договори купівлі-продажу недійсними, визнати право власності на обєкти нерухомого майна, визнати іпотечні договори недійсними, та інше, предметом яких є нежитлові будівлі, що знаходиться як на території Мукачівського району (м. Мукачево), так і на території Берегівського району (м. Берегово).

Таким чином у позові обєднано вимоги, що стосуються різних обєктів нерухомого майна, які знаходяться на території різних адміністративно-територіальних одиниць, а тому така позовна заява не відповідає вимогам закону, оскільки призводить до порушення правил виключної підсудності. При цьому порушення правила про виключну підсудність є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Одночасно відповідно до ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. В свою чергу позивачем додано тільки три копії позовної заяви з копіями документів, що додаються до неї, в той час як позов предявлений до чотирьох відповідачів.

Відповідно до вимог ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО РЕГІОН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАЛОН-ІНТЕНСИВ», ОСОБА_1, Акціонерного товариства «Балтік ОСОБА_2», Публічного акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, визнання права власності на обєкти нерухомого майна, визнання іпотечних договорів недійсними, зняття заборони відчуження обєктів нерухомого майна, вилучення записів про накладання заборони та іпотеки на обєкти нерухомого майна, визнання дій незаконними - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення вказаних недоліків протягом пяти днів з дня отримання ухвали та одночасно розяснити йому, що у випадку, якщо у встановлений строк не буде усунено ці недоліки, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Заболотний