Рішення № 46391236, 06.07.2015, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/7144/15-ц

пр. № 2/759/3780/15

06 липня 2015 року року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Макаренко В.В.,

при секретарі - Копчук Р.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 про визнання додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 у листопаді 2014 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, що відкрилась після смерті його діда ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

При цьому, посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід ОСОБА_1 - ОСОБА_4, який 26.12.2005 р. склав заповіт, відповідно до якого він заповів ОСОБА_5 все своє майно, і вказаний заповіт бувпосвідчений 26.12.2005 року державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Сердевич О.В. Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, яке складається з квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1, та гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Позивач 21.07.2014 року звернувся до Першої київської нотаріальної контори з заявою про поновлення строків для прийняття спадщини, у відповіді нотаріальної контори ОСОБА_1 рекомендовано звернутись до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. ОСОБА_1 не зміг подати заяву у шестимісяний термін до нотаріальної контори про прийняття спадщини по причині того, що він знав про існування заповіту та фактично проживаючи з дідусем був переконаний, що являється законним спадкоємцем та не подавав заяву про прийняття спадщини, адже до зими 2009 року доглядав за дідусем, ночував у його квартирі, фактично проживав із ним тому вважав, що фактично прийняв спадщину.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2015 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, передано на розгляд до Святошинського районного суду м. Києва, в зв'язку з тим, що відповідач зареєстрований в Святошинському районі м. Києва.

08 травня 2015 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва прийнято до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід ОСОБА_1 - ОСОБА_4 (а.с. 5 - копія свідоцтва про смерть), який 26.12.2005 р. склав заповіт, відповідно до якого він заповів ОСОБА_5 все своє майно, і вказаний заповіт бувпосвідчений 26.12.2005 року державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Сердевич О.В. (а.с. 73 - копія заповіту). Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, яке складається з квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1, та гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Позивач 21.07.2014 року звернувся до Першої київської нотаріальної контори з заявою про поновлення строків для прийняття спадщини, у відповіді нотаріальної контори ОСОБА_1 рекомендовано звернутись до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Даний порядок передбачений також Законом України «Про нотаріат».

Як передбачено п.24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд прийшов до висновку, що не знайшло своє підтвердження в судовому засіданні обґрунтування подавачем позову про правомірність позовних вимог щодо визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини в порядку спадкоємства, бо такий строк був пропущений без поважних причин, а законних підстав визначати такий строк не має. У суду не має будь-яких даних про поважність пропуску подачі заяви до нотаріального органу у шестимісячний строк, суду вони не представлені й в матеріалах справи вони відсутні.

Суд, дослідивши всі обставини справи, оцінивши зібрані та надані суду докази в їх сукупності, прийшов до висновку про неправомірність позовних вимог, і діє відповідно до положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1217, 1268, 1270, 1272, 1296, 1298 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 169, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 про визнання додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Святошинський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ В.В. МАКАРЕНКО