Вирок № 46388397, 07.07.2015, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/304/14-к

Номер провадження 1-кп/699/34/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.07.2015 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Кіхтенко Н.І.,

за участі секретарів судових засідань: ОСОБА_1,ОСОБА_2,ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12014250190000035, дані за яке внесені до ЄРДР 05.02.2014, яке поступило після апеляції до Корсунь-Шевченківського районного суду 11.03.2015 , обвинувальний акт у якому затверджено прокурором Корсунь-Шевченківського району Черкаської області ОСОБА_4, щодо :

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого двоє неповнолітніх дітей, непрацюючого, військовозобовязаного, потерпілого від аварії на ЧАЕС 4 категорії, не судимого відповідно до ст.89 КК України, обрано 07.02.2014 та продовжено запобіжний захід - тримання під вартою по 23.08.2015 р. включно,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України;

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення:

прокурорів прокуратури Корсунь-Шевченківського району ОСОБА_6, ОСОБА_7,

з боку захисту:

обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисників, адвокатів ОСОБА_8, а з 07.07.2015 - ОСОБА_9,

суд

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2014 року, близько 19 години, обвинувачений ОСОБА_5 перебуваючи у гостях у будинку № 36 по вул. Росьовій, що у м. Корсуні-Шевченківському Черкаської області, який складається з кімнати і коридора, під час конфлікту, який виник раптово на ґрунті особистих неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_10, перебуваючи у кімнаті даного будинку, умисно наніс потерпілому удар кулаком правої руки в область обличчя, від якого потерпілий упав на підлогу, після чого обвинувачений наніс більше десяти ударів по різних частинах тіла , в т.ч. по голові та грудній клітці лежачого на підлозі потерпілого, ногами, взутими у зимові черевики, заподіявши при цьому ОСОБА_10 тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть, а саме : травматичні субарахноїдальні крововиливи, перелом кісток носу, забійну рану зовнішнього носу та лівого вуха, синці голови, крововиливи в мякі покриви голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, а в даному випадку спричинили смерть потерпілого ОСОБА_10

А також : перелом грудини, 2-7 ребер справа і 1-8 ребер зліва, крововиливи в мякі тканини навколо переломів грудини і ребер, які мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які в живих осіб, як правило, спричиняють тривалий розлад здоровя;

синець передньої поверхні грудної клітки в проекції яремної вирізки, які у живих осіб, як правило, спричиняють короткочасний розлад здоровя і по цьому критерію мають ознаки легких тілесних ушкоджень, згідно даних висновку експерта № 12 від 17 березня 2014 року.

Тобто, своїми умисними діями обвинувачений вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.121 КК України - умисне заподіяння ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого.

Потерпіла у судове засідання не зявилася, направила до суду заяву з проханням слухати дане кримінальне провадження у її відсутність та відсутністю претензій до обвинуваченого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав частково і дав суду наступні показання.

Що 04.02.2014, близько 17 години, він разом з ОСОБА_11, ОСОБА_12 зайшли на запрошення ОСОБА_13 у будинок № 36, по вул. Росьовій, що у м. Корсуні-Шевченківському, де жив ОСОБА_13 з потерпілим, яких знав, конфліктів не мав.

Пригубивши грам 25 горілки, обвинувачений сів на диван і дивився телевізор, а всі інші вживали спиртні напої.

Близько 19 години, під час розмови за столом між ОСОБА_13 і потерпілим виник спір і обвинувачений бачив, як ОСОБА_13 лобною частиною своєї голови наніс удар у перенісся потерпілого, від чого у потерпілого потекла з носа кров, а тому обвинувачений підійшов та розтягнув їх. Після цього обвинувачений зробив потерпілому зауваження, щоб припинив сварку, на що потерпілий намагався ударити обвинуваченого, але не ударив, на що обвинувачений розсердився та наніс у праву сторону обличчя потерпілого, у праву щелепу удар кулаком правої руки, від чого потерпілий упав на підлогу, а коли намагався піднятися, то обвинувачений наніс по ньому ще 2 удари ногами, взутими у черевики, по ногах, та 2 удари по сідницях. Більше ніяких ударів по потерпілому не наносив.

По лежачому потерпілому наносили удари руками і ногами свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_13

Близько 19 години 30 хвилин пішов з будинку разом зі свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12, яка просила обвинуваченого йти з цього будинку.

У будинку залишився сидячий на підлозі живий потерпілий та ОСОБА_13, який міг убити потерпілого після того, як вони пішли з будинку.

Вийшовши з будинку обвинувачений пішов до будинку ОСОБА_12, де перевязав розбиту об обличчя потерпілого руку і вони всі троє: він, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 поїхали до Стеблева, де о 21 годині у центрі Стеблева купили пива і пішли додому до обвинуваченого. А 7 лютого 2014 р. був затриманий працівниками міліції.

Вину визнає частково тому, що після 19 години вже пішов з вказаного будинку №36 по вул. Росьовій, а смерть у потерпілого настала близько 21 години, так вказує сторона обвинувачення,а тому тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілого, міг заподіяти ОСОБА_13І, який залишився у будинку, коли обвинувачений пішов звідти зі свідками, або інша особа.

Обвинувачений суду пояснив, що він наніс по потерпілому всього 5 ударів: один удар кулаком у щелепу, два удари ногами, взутими у черевики по ногах, та два удари ногами по сідницях, від яких смерть у обвинуваченого не могла настати і в цьому визнає себе винуватим.Обвинувачений пояснив, що він категорично не погоджується з висновком експерта, що смерть потерпілого настала за 8-16 годин до початку проведення огляду трупа, огляд якого було розпочато 05.02.2014 о 10 годині, так вказав експерт, оскільки відповідно до таблиці давності настання смерті, розробленої ОСОБА_14, на думку обвинуваченого, смерть була раптова, швидка, а тому не могла настати у вказаний експертом проміжок часу, а це значить, що потерпілого побив хтось інший.

Доказами на підтвердження вказаних вище та встановлених судом обставин у заподіянні обвинуваченим потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть, є докази, надані стороною обвинувачення:

-дані журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення від 04.02.2014, у якому від 04.02.2014 за № 298 зареєстровано повідомлення по телефону за № 102 від ОСОБА_13, що у будинку № 36 по вул. Росьовій, у м. Корсуні-Шевченківському завдані його знайомому ОСОБА_10 невідомими особами тілесні ушкодження ( т.1, а.к.п. 7);

-показання свідка ОСОБА_12, яка дала суду наступні показання.

Що вона близько року проживала з обвинуваченим однією сімєю, в т.ч. і у лютому 2014, до часу затримання обвинуваченого.

А 04 лютого 2014 року, приблизно о 17 годині, вона разом з обвинуваченим та ОСОБА_11 прийшли по місцю проживання свідка ОСОБА_13 і ОСОБА_10, яких свідок знала, у будинок № 36 по вул. Росьовій, що у м. Корсуні-Шевченківському, де всі вживали за столом спиртні напої, в т.ч. і обвинувачений.

В межах 18-19 годин виник словесний конфлікт між потерпілим, обвинуваченим, ОСОБА_11 і ОСОБА_13, пов'язаний з перебуванням їх в колоніях. Коли виникла сварка, то всі четверо стали серед кімнати , висловлювалися один на одного і смикали один одного за одяг.

Свідок пояснила, що хто кого перший ударив, обвинувачений потерпілого, чи потерпілий обвинуваченого,вона не бачила. Свідок пояснила, що лише бачила, як обвинувачений наніс удар кулаком у щелепу потерпілого, але у яку сторону, не памятає, потім від чийогось удару потерпілий упав на підлогу, а потім обвинувачений наніс взутою ногою удар по ногах лежачого потерпілого.

Хто потім ще наносив удари по полежалому на підлозі потерпілому свідок не бачила, бо злякалася і почала плакати та просити обвинуваченого йти з даного будинку.

Через деякий час, близько 19 години 30 хвилин, свідок разом з обвинуваченим та ОСОБА_11 пішли з будинку, у якому ще залишилися ОСОБА_13 і живий ОСОБА_10, який сидів побитий на підлозі. Після цього вони пішли до будинку свідка, що по вул. Росьовій ,44, переодяглися і всі троє поїхали до селища Стеблів ;

-показання свідка ОСОБА_13 , який дав суду наступні показання.

Що він разом з потерпілим проживали у ІНФОРМАЦІЯ_4, у половині будинку, який складається з кімнати площею квадратів 16 та коридорчика. Будинок належить ОСОБА_15, у якого свідок працював з потерпілим на пилорамі. Свідок з потерпілим був у нормальних стосунках. Потерпілий, будучи людиною похилого віку ( 1949 р.н.), невеликого росту та худої статури, до цього дня, та вказаних у вироку подій, не мав ніяких тілесних ушкоджень.

А 04 лютого 2014 року свідок разом з потерпілим знаходилися у вказаному будинку, тобто по місцю свого проживання та відпочивали.

Близько 17 години до них прийшли ОСОБА_11, ОСОБА_12 та обвинувачений, з якими свідок і потерпілий були у нормальних стосунках і принесли з собою горілку.

Всі сіли за стіл і всі , в т.ч. обвинувачений, вживали спиртні напої, коли випили всю горілку, то потерпілий пішов, і через деякий час приніс ще самогонки, і знову всі продовжили вживати горілку та від цього перебували у стані алкогольного спяніння.

Після 18 години виникла сварка між обвинуваченим і потерпілим за некоректне висловлювання потерпілого на адресу обвинуваченого з приводу бувших судимостей. Сварку спровокував обвинувачений, який після вживання спиртного став дуже агресивний. Спочатку була словесна сварка, а потім свідок побачив, як обвинувачений стоячи серед кімнати напроти потерпілого наніс удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_10, у щелепу, від якого потерпілий упав на підлогу серед кімнати, а обвинувачений почав бити лежачого на підлозі потерпілого ногами, взутими у черевики по всьому тілу, в т.ч. по голові, тулубу, нанісши багато ударів, більше 15 . Від цих ударів у потерпілого з рота, з носа, з вух потекла кров. Свідок і ОСОБА_12, яка плакала, просили обвинуваченого припинити побиття потерпілого, але на це реакції не було. Потім ОСОБА_11 також підійшов до лежачого потерпілого і наніс по ньому два удари ногами, взутими у черевики, по ногах потерпілого.

Після того, як обвинувачений перестав бити потерпілого та всі пішли з будинку, то свідок перевірив пульс у ОСОБА_10 і такий, на думку свідка, не прослуховувався, потерпілий був мертвий, тому свідок пішов до райвідділу і про це повідомив міліцію;

-даними протоколу огляду місця події від 05 лютого 2014 року, проведеного з 01.30 до 03 години ночі, домоволодіння по місцю проживання ОСОБА_10- вул. Росьова, 36, у м. Корсуні-Шевченківському, у якому по заяві власника ОСОБА_16 було виявлено труп ОСОБА_10 з ознаками насильницької смерті, який лежав на спині, головою до печі, ногами в сторону дивану, у частково порваному одязі, який був забруднений кровю, мав побите обличчя та розбиту голову, та додатком до даного протоколу - фототаблицями даного місця події (т.1, а.к.п. 8-12,13-14 );

-даними протоколу огляду трупа ОСОБА_10, проведеного 05 лютого 2014 року з 10 до 11.25, у приміщенні Корсунь-Шевченківського моргу, в присутності 2 понятих, в ході якого виявлено: забійну рану зовнішнього носа та лівої вушної раковини, крововиливи на голові та грудній клітці.

При внутрішньому дослідженні трупа виявлено крововиливи у мякі частини голови, субарахноїдальні крововиливи, переломи кісток носа, перелом грудини, та численні переломи ребер між правою та лівою середньою ключичною і передньою підпахивною лініями.

При огляді трупа було вилучено одяг потерпілого: спортивну кофту, сорочку, штани чорного кольору, спортивні штани, труси, шкарпетки, правий черевик, їх оглядом та визнання таких речовими доказами, на яких, згідно висновку судово-імунологічної експертизи виявлено кров, походження якої від потерпілого і обвинуваченого не виключається ( т.1, а.к.п. 37, 38, 39; т.2, а.к.п. 2-7);

-даними висновку медичної експертизи № 12 від 17.03.2014, згідно якого на трупі потерпілого було виявлено тілесні ушкодження у вигляді:

-травматичних субарахноїдальних крововиливів, переломів груднини, 2-7 ребер справа, і 1-8 ребер зліва, крововиливів у мякі тканини навколо переломів грудини і ребер, перелому кісток носу, забійної рани зовнішнього носу та лівого вуха, синців передньої грудної клітки, голови, крововилив під мякі покриви голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, які утворилися від дії тупого твердого предмету, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя, а в даному випадку спричинили настання смерті.

Тілесні ушкодження у вигляді травматичних субарахноїдальних крововиливів, перелому кісток носу, забійної рани зовнішнього носу та лівого вуха, синців голови, крововиливів в мякі покриви голови зі сторони їх внутрішньої поверхні відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, а в даному випадку спричинили настання смерті.

Тілесні ушкодження у вигляді переломів грудини, 2-7 ребер справа і 1-8 ребер зліва, крововиливи в мякі тканини навколо переломів грудини і ребер, які мають ознаки ушкоджень середньої тяжкості та які в живих осіб, як правило, спричиняють тривалий розлад здоровя.

Тілесні ушкодження у вигляді синця передньої поверхні грудної клітки в проекції яремної вирізки, які у живих осіб, як правило, не спричиняють короткочасний розлад здоровя і по цьому критерію мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Всі виявлені на трупі тілесні ушкодження утворилися незадовго до настання смерті.

Тілесних ушкоджень, характерних для самооборони, на трупі не виявлено.

В крові трупа виявлено етиловий спирт в концентрації 2.49 проміле, що у живої особи відноситься до середнього ступеня алкогольного спяніння.

Смерть ОСОБА_10 настала від набряку головного мозку, який розвинувся внаслідок травматичних субарахноїдальних крововиливів.

Смерть ОСОБА_10 настала за 8-16 годин до проведення розтину (т.1, а.к.п. 34-36, 37, 38, 39). Тобто, оскільки розтин потерпілого був розпочатий 05 лютого 2014 року о 10 годині, то смерть могла настати з 18 години 04 лютого 2014 року до 02 години ночі 05 лютого 2014 року;

-даними лікарського свідоцтва про смерть №14 від 05.02.2014, складеного і підписаного експертом ОСОБА_17, згідно якого причиною смерті ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, є травматичний субдуральний крововилив. Причиною, що призвела до смерті є: 1) набряк головного мозку; 2) травматичний субдуральний крововилив; 3) напад із застосуванням фізичної сили з метою вбивства чи нанесення ушкоджень ( т.1, а.к.п. 31);

-даними висновку медичної експертизи № 20 від 10 лютого 2014, щодо освідування ОСОБА_5, згідно якого при огляді обвинуваченого були виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя, правої кисті, синця правої поперекової ділянки, які утворилися від дії тупого (их) твердого (их) предмету (ів), не спричинили короткочасного розладу здоровя і відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Тілесні ушкодження у вигляді садна правої кисті могли утворитися 04.02.2014.

Утворення тілесних ушкоджень у вигляді саден обличчя та синця правої поперекової ділянки 04.02.2014 не виключається, але є малоімовірним ( т.1, а.к.п.161);

- даними висновку імунологічної експертизи № 64 від 26 лютого 2014 року, згідно якого у слідах крові з вилученого в обвинуваченого одягу: светра, кофти, джинсів, спортивних штанів, у виявлених слідах крові мається кров людини, походження якої від потерпілого не виключається (т.2, а.к.п. 2-7);

- даними дослідження судом відеозапису слідчого експерименту шляхом відтворення такого у судовому засіданні, проведеного органом досудового розслідування 05.02.2014 на місці злочину, з 16.55 до 17.15, з проведенням безперервної відеозйомки, в присутності експерта-криміналіста, за участю свідка ОСОБА_13 та за допомогою статиста, під час проведення якої свідок дав наступні показання.

Що він з потерпілим проживали ІНФОРМАЦІЯ_6, по вул. Росьовій, у м. Корсуні-Шевченківському, куди 04.02.2014 року після 17 години прийшли обвинувачений та свідки ОСОБА_11 з ОСОБА_12 з пляшкою горілки і всі почали вживати у будинку спиртні напої, а потім потерпілий ще приніс літру самогонки, яку також випили.

Обвинувачений сидів неподалік від потерпілого і близько 19 години виникла сварка між потерпілим, який піднявся із-за столу, і обвинуваченим, яку затіяв обвинувачений щодо непристойних висловлювань за перебування у місцях позбавлення волі.

Свідок бачив, як обвинувачений, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, будучи вкрай агресивним, стоячи неподалік столу, за яким всі вживали спиртні напої, наніс удар кулаком у щелепу стоячому потерпілому, а потім ударив його ногою і потерпілий упав від цих ударів на підлогу ниць, після чого обвинувачений наніс по тулубу лежачого потерпілого кілька ударів ногою, взутою у зимові черевики, а потім перевернув ногою потерпілого на спину і коли останній намагався підвестися, то обвинувачений стоячи біля голови потерпілого наніс по ньому багато ударів ногами, взутими у черевики, переважно в голову, в обличчя та грудну клітку. Таких було не менше 30.

ОСОБА_11 ударів у голову, обличчя потерпілому не наносив, а наніс пару ударів ногами по ногах потерпілого.

Весь механізм нанесення ударів обвинуваченим по потерпілому свідок показав на статисту.

Свідок пояснив, що удари по потерпілому обвинувачений наносив руками і ногами переважно по голові, згори вниз.

Потім обвинувачений припідняв потерпілого, взявши біля шиї лівою рукою, а правою знову наніс удар в обличчя.

Через деякий час, обвинувачений сказав, що потерпілий мертвий та запропонував віднести тіло потерпілого і викинути в річку, але свідок не дав це вчинити.

Даний слідчий експеримент відповідає даним протоколу фіксації проведення даного слідчого експерименту, а також дані показання відповідають показанням свідка ОСОБА_13 у судовому засіданні ( т.1 , а.к.п.43-46) ;

-даними дослідження судом відеозапису слідчого експерименту, шляхом відтворення такого у судовому засіданні, проведеного досудовим розслідуванням 08.02.2014 з 14.38 до 14.59 у будинку № 36 по вул. Росьовій, в режимі безперервної відеозйомки, за участю обвинуваченого, в присутності його адвоката, експерта-криміналіста та статиста.

В ході проведення даної процесуальної дії обвинувачений розказав, що 04.02.2014 він дійсно прийшов до вказаного будинку після 17 години разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 принісши 05. л горілки, яку всі вживали у будинку . Через деякий час потерпілий ще приніс пляшку горілки і знову таку вживали. Через деякий час між обвинуваченим і ОСОБА_13 виникла сварка і ОСОБА_13 наніс один удар рукою в обличчя потерпілого. Потім обвинувачений побачив як ОСОБА_13 ударив лобом потерпілого в голову і між ними серед кімнати розпочалася бійка. При цьому обвинувачений чув погрози ОСОБА_13 на адресу потерпілого, що йому кінець.

Тоді обвинувачений підійшов до них і кулаком правої руки наніс удар у щелепу потерпілого, а потім ударив ногою, взутою у зимовий черевик, по нозі потерпілого, від яких останній упав на підлогу. Потім обвинувачений наніс удар по сідницях потерпілого та бив по ногах, а також дав пару підзатильників.

В цей час ОСОБА_13 наносив удари руками і ногами по тулубу потерпілого, по голові і таких було багато.

ОСОБА_11 ударів по потерпілому не наносив.

Потім потерпілий знову піднявся і почав боротися із ОСОБА_13, а через деякий час ОСОБА_13 почав виганяти всіх з будинку, тому після 19 години обвинувачений разом із ОСОБА_11, ОСОБА_12 пішли з будинку, а потерпілий із ОСОБА_13 залишилися у будинку.

Обвинувачений при цьому пояснював, що коли вони виходили з будинку, то він бачив сидячого на підлозі живого потерпілого, який сидів схилившись на лікоть.

Даний слідчий експеримент відповідає даним протоколу фіксації проведення слідчого експерименту у протоколі ( т. 1, а.к.п. 128-137).

- даними дослідження відеозапису слідчого експерименту від 08.02.2014, шляхом відтворення такого у судовому засіданні, що був проведений на місці злочину, з 15.34 до 15.49, за участю свідка ОСОБА_12, яка вказала, що події відбувалися у частині будинку, де проживає ОСОБА_13 і де жив потерпілий, тобто це будинок № 36 по вул. Росьовій, у м. Корсуні-Шевченківському.

Свідок посвідчила, що 04.02.2014, після 17 години, вона була у даному будинку разом зі свідками у справі, в т.ч. потерпілим та обвинуваченим, де всі розпивали спиртні напої, випивши при цьому всього 1, 5 літра горілки.

Потім, після 18 години, потерпілий і ОСОБА_13 завелися між собою словесно і почали обзивати один одного. Щоб не реагувати на це свідок дивилася телевізор, і що конкретно відбувалося у кімнаті не бачила.

Свідок лише бачила, як обвинувачений підійшов до потерпілого і ударив один раз кулаком у щелепу, а потім наніс не менше двох ударів у верхню частину тулуба, а потім ногами наніс кілька ударів по сідницях, потерпілий упав, але як, свідок не памятає. Які і куди ще наносились удари не бачила.

Свідок запропонувала піти з даного будинку обвинуваченому та ОСОБА_18 і вони пішли з даного будинку, але часу не памятає, залишивши у будинку сидячого на підлозі живого потерпілого та сидячого за столом ОСОБА_13

На пропозицію свідку розказати як впав потерпілий, показати розміщення на підлозі потерпілого у кімнаті, свідок пояснила, що не памятає, як не памятає і те, куди, як, та чим наносив удари обвинувачений.

Свідок пояснила, що не може показати, як саме бив ОСОБА_13 потерпілого, у які саме частина тіла, та як саме лежав потерпілий, бо майже нічого не памятає.

Потім свідок пояснила, що після того, як вийшли з будинку, то свідок пішла по місцю свого проживання, а потім свідок поїхала з обвинуваченим та ОСОБА_11 у смт. Стеблів.

Даний слідчий експеримент відповідає даним протоколу фіксації проведення слідчого експерименту, перегляду такого у судовому засіданні та показанням свідка ОСОБА_12 у судовому засіданні ( т.1, а.к.п. 137-141);

-даними дослідження відеозапису слідчого експерименту від 20.02.2014, шляхом відтворення такого у судовому засіданні, проведеного з 10.35 до 10.54 у будинку № 36, по вул. Росьовій, у м. Корсуні-Шевченківському, за участю статиста, з проведенням безперервної відеозйомки, за участю свідка ОСОБА_11, який дав наступні показання.

Що 04.02.2014, після 17 години, він із ОСОБА_13, ОСОБА_12, обвинуваченим та потерпілим розпивали спиртні напої у вказаному будинку. Потерпілого бачив другий раз у житті і який був другом ОСОБА_13

Після 18 години, під час розпивання спиртних напоїв, між потерпілим, обвинуваченим та ОСОБА_13 розпочалася словесна сварка, бо хтось когось обізвав нецензурними словами.

Свідок вийшов з будинку, бо йому потрібна була знайома, яка проживала у другій частині будинку і фактично до неї свідок прийшов, але не застав, а тому пішов у частину будинку де жив потерпілий із ОСОБА_13

Коли свідок повернувся назад до будинку, то побачив як обвинувачений наносить удари кулаками по стоячому серед кімнати потерпілому в область голови, від яких потерпілий упав на підлогу, а обвинувачений продовжував наносити по лежачому потерпілому удари руками в область голови, а потім ногами по тулубу, потім у область грудей, по ногах, і таких було багато, скільки, свідок не памятає, але більше десяти.

На статисту свідок показав, як лежав на підлозі потерпілий, коли обвинувачений наносив по ньому удари руками і ногами по голові, обличчю, тулубу.

Свідок пояснив, що він також наніс ногами 2 удари по ногах лежачого потерпілого.

ОСОБА_12 при нанесенні ударів обвинуваченим дуже кричала та просила обвинуваченого зупинитися, але він не чув і продовжував бити потерпілого.

ОСОБА_13 взагалі не наносив ударів по потерпілому.

Потім свідок пішов з будинку разом з обвинуваченим і ОСОБА_12

Коли виходили з будинку, то потерпілий залишився лежати серед кімнати на підлозі і у нього було розбите все обличчя, голова , з носа, вух, текла кров, увесь одяг та покриття на підлозі було у крові.

ОСОБА_12 пішла до свого будинку, що розташований по Росьовій ,44, а ОСОБА_19 пішов до центру міста. Пізніше ОСОБА_11, ОСОБА_12 та обвинувачений поїхали по місцю проживання обвинуваченого, у смт. Стеблів.

Даний слідчий експеримент відповідає даним протоколу фіксації проведення слідчого експерименту, перегляду такого у судовому засіданні та показанням свідка судовому засіданні (т.2,а.к.п.29-33).

Допитати даного свідка у суду не представилось можливим, бо він помер (т.4, а.к.п.181,182); -даними протоколу обшуку, з фототаблицею до даного протоколу, проведеного 09.02.2014 на законних підставах, у будинку № 44 по вул. Росьовій, у м. Корсуні-Шевченківському, де проживав обвинувачений.

В ході обшуку виявлено і вилучено одяг, у який обвинувачений був одягнений під час перебування у будинку № 36, по вул. Росьовій, 04.02.2014 при заподіянні ним потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть, а саме було вилучено: носову хустинку, джинси, спортивні штани чорного кольору, светр, кофту, дублянку темно-зеленого кольору, чоботи чорного кольору, спортивну кофту, які були оглянуті та приєднані до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів та на яких, а саме: на дублянці, хустинці, джинсах, згідно висновку імунологічних експертиз № № 64, 65 від 26 лютого 2014 року знайдена кров людини і походження такої від потерпілого не виключається ( т.1, а.к.п. 146, 147-148, 149-151,196-199 ; т.2, а.к.п. 2- 7);

Викликаний у судове засідання по клопотанню обвинуваченого для розяснення висновку експертизи, судово-медичний експерт ОСОБА_17, який проводив медичну експертизу трупа потерпілого, суду пояснив, що смерть потерпілого могла настати в межах з 18 години 04.02.2014 до 02 години ночі 05.02. 2014.

Всі виявлені на трупі тілесні ушкодження виникли не раніше 04.02.2014 і з такими тілесними ушкодженнями потерпілий міг жити певний проміжок часу, який рахується годинами, але конкретно визначити цей час не можна, бо це залежить від багатьох факторів.

З огляду на зазначене, суд, на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, вивченими, дослідженими безпосередньо під час судового розгляду та оціненими у відповідності до внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність - з точки зору достатності та взаємозвязку, вважає, що винуватість обвинуваченого повністю доведена та визнає обвинуваченого винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України як заподіяння ним умисних тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10, що спричинили смерть потерпілого.

Суд вважає необхідним і можливим уточнити час настання смерті потерпілого, настання якої в ході судового розгляду встановлено, як така, що настала приблизно після 19 години 04.02.2014, а не після заподіяння тілесних ушкоджень приблизно о 21 годині 04.02.2014, як на те вказали органи досудового розслідування, що відповідає обставинам справи, в т.ч. показанням свідків: ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12 та і самого обвинуваченого, не суперечить це і висновку медичного експерта.

Посилання обвинуваченого на показання свідків: ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 про те, що вказані свідки бачили його близько 21 години вже у смт. Стеблів Корсунь-Шевченківського району, а тому він не міг заподіяти потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть, які, як вказаного в обвинувальному акті, були заподіяні 04.02.2014 о 21 годині, не є доказами, які спростовують винуватість обвинуваченого, оскільки згідно висновку медичної експертизи смерть потерпілого могла настати з 18 години 4 лютого до 02 години ночі 05 лютого 2014.

А в період з 17 до 19. 30 години 04.02.2014 обвинувачений був у будинку №36, по вул. Росьовій, про що сам не заперечував у суді, та що підтвердили свідки : ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12 і заподіяв потерпілому тілесні ушкодження, наносив удари по потерпілому ногами, взутими у черевики у голову, грудну клітку, по тулубу, по кінцівках, наніс два удари кулаком у обличчя, від чого навіть розбив кисть правої руки та на ній мав тілесні ушкодження і такі могли утворитися при обставинах бійки з потерпілим, на що вказав експерт у своєму висновку ( т.1, а.к.п.161).

Доводи обвинуваченого, що потерпілого міг побити, вбити ОСОБА_13, бо такий бився з потерпілим при обвинуваченому при вказаних у вироку обставинах, спростовуються:

-даними висновку експерта від 10.02.2014 про те, що при огляді ОСОБА_13 на його тілі будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено ( т.1, а.к.п. 156);

-показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що саме обвинувачений наносив удари ногами, взутими у черевики, по голові, тулубу, по ногах лежачого потерпілого, при проведенні з вказаним свідком слідчого експерименту, який був відтворений у судовому засіданні;

-показаннями свідка ОСОБА_13, що саме обвинувачений почав сварку з потерпілим і саме обвинувачений наніс багато, більше 15 ударів руками і ногами, взутими у зимові черевики, у голову, та по всьому тулубу стоячого, а потім лежачого потерпілого.

ОСОБА_2 ж показання давав вказаний свідок і під час проведення з ним слідчого експерименту, вказавши, що таких ударів було близько 30 ( т.1 , а.к.п.43-46);

-даними висновків імунологічних експертиз №№ 64 та 65 від 26 лютого 2014 року, що на вилученому в обвинуваченого одязі: джинсах, хустинці, дублянці виявлено сліди крові, походження якої від потерпілого не виключається (т.2 а.к.п. 2-7;т.1 а.к.п. 196-199);

-даними висновку експерта, що на трупі потерпілого тілесних ушкоджень, характерних для самооборони, не виявлено ( т. 1 а.к.п. 34-36,37,38,39).

З огляду на зазначене, з урахуванням вимог ст.ст. 85, 86 КК України суд визнає вказані у вироку докази на підтвердження вини обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України належними, достовірними, допустимими і такими, що можливі для використання, в т.ч.: одяг обвинуваченого зі слідами крові, походження якої від потерпілого не виключається; висновки експертизи щодо наявних у потерпілого тілесних ушкоджень, заподіяння яких могло бути при вказаних у вироку обставинах та відповідає часу заподіяння та настання смерті, тобто 04.02.2014 в межах з 18 години 4 лютого 2014 року до 2 години ночі 5 лютого 2014., а також демонстрація відеозаписів слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які були досліджені у судовому засіданні та які, відповідно до ст.99 КПК України, є належними доказами у даному кримінальному провадженні.

Суд вважає, що свідок ОСОБА_12, яка, як було з достовірністю встановлено у судовому засіданні, до дня затримання обвинуваченого проживала з ним однією сімєю, намагається зменшити вину обвинуваченого шляхом дачі показань про те, що вона майже нічого не памятає з даних подій, бо то дивилися телевізор, то плакала.

Але навіть даний свідок підтвердила, що обвинувачений був у вказаному будинку 04.02.2014 після 17 години приблизно до 19.30 і бачила як бив потерпілого руками і ногами, на що вона, дуже злякавшись побаченого, просила обвинуваченого припинити бити потерпілого і йти додому.

Що стосується наданих стороною обвинувачення речових доказів, що були вилучені під час огляду місця події, у вигляді: зрізів нігтів, мікронакладення з долонь, зрізів волосся з голови потерпілого та виріз з килима, на якому лежав труп, з плямами крові та вилученими відпечатками рук, які згідно висновку дактилоскопічної експертизи № 5 від 25 лютого 2014 року, залишені свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12 та потерпілим ОСОБА_10 (т.1, а.к.п. 8-12,13,14, 162-167, 171 ; т. 2, а.к.п. 15-28 ), то суд визнає такі недопустимими, відповідно до положень ст. 89 КПК України, оскільки такі добуті з порушенням процесуального порядку їх отримання і учасники процесу заперечують проти визнання таких допустимими, крім даних протоколу огляду місця події з фіксацією щодо виявлення трупа потерпілого та фототаблицею до протоколу, згода на визнання таких належними і допустимими речовими доказами надана всіма учасниками судового провадження.

Так, відповідно до приписів ст.237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів, в т.ч. невідкладно, але згідно з правилами, передбаченими для проведення обшуку.

Відповідно до ст.233 КПК України проникнення до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, може бути лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до ст.234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, повязаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. Але у таких випадках прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобовязаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

Якщо такі дії не відбулися, то встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому ст.255 КПК України.

Надані стороною обвинувачення ще попередньому складу суду документи у 4 томах кримінального провадження, які не вказані у даному вироку, тобто ті, якими були зафіксовані процесуальні дії органу досудового розслідування, та які добуті за межами судового засідання, суд не використовує як докази та не посилається на них у своєму рішенні.

З огляду на зазназчене, після виключення вказаних доказів, які визнані судом недопустимими, після спростування доводів обвинуваченого про те, що вказані у вироку тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілого, були завдані свідком ОСОБА_13, після уточнення судом часу заподіяння тілесних ушкоджень і таким є 04.02.2014 близько 19 години, а не 04.02.2014 близько 21 години, як вказано стороною обвинувачення, суд приходить до висновку, що на підставі вказаних у вироку доказів, на які суд посилається як на докази та визнає такі належні і допустимі, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх вказаних у вироку обставин кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку, суд вважає, що винуватість обвинуваченого повністю доведена та визнає ОСОБА_5 винуватим в умисному у заподіянні ним тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10, що спричинили смерть потерпілого, тобто дії обвинуваченого суд кваліфікує саме за ч.2 ст.121 КК України, а доводи обвинуваченого про вчинення даного злочину іншою особою, суд оцінює, як спосіб захисту.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікуються як тяжкий, думку потерпілої про призначення покарання, міру якого залишено на розсуд суду, що у лікарів нарколога та психіатра на обліку обвинувачений не перебуває (т.2,а.к.46), дані висновку психіатричної експертизи обвинуваченого № 73 від 12 лютого 2014 року , згідно якого на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих обвинуваченому дій та на теперішній час, ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, недоумства, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки обвинувачений не виявляв і не виявляє, і при збереженні у нього емоційно-вольової сфери, інтелекту, памяті, критичних і прогностичних функцій - був здатен на вказаний період часу та здатен на теперішній час усвідомлювати свої дії та керувати ними.

За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_5 може брати участь у слідчих діях та судовому засіданні, застосування будь-яких примусових заходів медичного характеру, передбачених ст.94 КК України, не потребує (т.1, а.к.п.188-191; т.4 а.к.п 79).

Обставинами, які помякшують покарання суд визнає: що має двоє неповнолітніх дітей ( т.3, а.к.81, 135), має матір похилого віку ( т.4, а.к.п. 132, 133, 134), характеризується позитивно по місцю проживання, є потерпілим від аварії на ЧАЕС 4 категорії (т.3, а.к.п. 80,81).

Обставин, які обтяжують покарання , судом не встановлено.

Суд вважає необхідним виключити з обвинувачення ОСОБА_5 обтяжуючу обставину, як вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного спяніння, оскільки допустимих доказів про це суду не надано.

З урахуванням вказаних обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе лише при ізоляції його від суспільства, шляхом реального призначення покарання і таке вважає необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі ч.5 ст.72 КК України суд зараховує обвинуваченому у строк покарання попереднє увязнення день за день з 07 лютого 2014 року.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 - тримання під вартою, залишається до набрання вироком законної сили та рахується з часу затримання, тобто з 07.02.2014 ( т.1 а.к.п.109 ).

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Суд не стягує з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати в сумі 367,08 грн., затрачені на проведення дактилоскопічної експертизи, проведеної по вилучених під час огляду місця події відпечатках пальців рук, оскільки ці відпечатки визнані судом недопустимими доказами і виключені з обвинувачення, а тому дані витрати компенсуються за рахунок держави.

Після вступу вироку в законну силу речові докази, що зберігалися у кабінеті головуючого,через відмову прийняття таких у кімнату речових доказів суду, а саме : джинси, спортивні штани чорного кольору, светр, кофта, дублянка темно-зеленого кольору, чоботи чорного кольору, хустинку, спортивна кофта, які вилучені в обвинуваченого, по згоді обвинуваченого, суд повертає його матері ОСОБА_23 пр. у смт. Стеблів, вул. М. Вовчка,18.

Речові докази: сорочка, штани чорного кольору, спортивні штани, труси, шкарпетки, правий черевик, які належали потерпілому та були витребувані судом 07.07.2015 з райвідділу і оглянуті у судовому засіданні, після проголошення вироку підлягають передачі до кімнати речових доказів суду, а після вступу вироку в законну силу,- підлягають знищенню;

зрізи нігтів з лівої та правої руки трупа, зразки волосся з тімяної, потиличної, правої та лівої скроневої частини голови трупа та лобної ділянки, мікронакладення з долонь трупа, виріз з килима, з плямами рідини бурого кольору, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, та вирізи з килима зі слідами крові, що були вилучені під час огляду місця події, - підлягають знищенню, як незаконно добуті докази.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст. 85,86, 119, ч.1 ст. 368, ст.370, ч.2 ст.373, ч.ч.1,2 п.2 ч.3, п.2 ч.4 ст.374, п.1 ч.1 ст.392, ст.393, п.1 ч.1, п.1.ч.2, ч.3 ст. 395 КПК України,

суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити покарання у виді 7 ( семи ) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з часу затримання, тобто з 07 лютого 2014 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк покарання засудженому ОСОБА_5 попереднє увязнення день за день з 07 лютого 2014 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 залишити попередній - тримання під вартою з триманням в Черкаському слідчому ізоляторі УДПтС України в Черкаській області до вступу вироку в законну силу.

Речові докази, що були витребувані судом 14.04.2015 і зберігалися у кабінеті головуючого, через відмову прийняття таких по акту у кімнату речових доказів суду, а саме :

джинси, спортивні штани чорного кольору, светр, кофта, дублянка темно-зеленого кольору, чоботи чорного кольору, хустинку, спортивна кофта, які вилучені в обвинуваченого, після проголошення вироку передати в кімнату зберігання речових доказів суду до вступу вироку в законну силу, а після вступу - повернути матері засудженого - ОСОБА_23, пр. у смт. Стеблів, вул. М.Вовчка,18.

Речові докази: сорочка, штани чорного кольору, спортивні штани, труси, шкарпетки, правий черевик, які належали потерпілому, які витребувані судом з райвідділу 07.07.2015, та оглянуті судом, передати до кімнати речових доказів суду після проголошення вироку, а після вступу вироку в законну силу ,- знищити;

Зрізи нігтів з лівої та правої руки трупа, зразки волосся з тімяної, потиличної, правої та лівої скроневої частини голови трупа та лобної ділянки, мікронакладення з долонь трупа, виріз з килима, з плямами рідини бурого кольору, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, після вступу вироку в законну сили,- знищити, як незаконно добуті докази.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь - Шевченківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим та потерпілою ОСОБА_24 в той же строк і таким же чином, з моменту вручення копії даного вироку.

Головуючий Кіхтенко Н. І.