Ухвала суду № 46376061, 08.07.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/10045/14-ц Головуючий у І інстанції Ковальчук Л.М.Провадження № 22-ц/780/3233/15 Доповідач у 2 інстанції Приходько К. П.Категорія 51 08.07.2015

УХВАЛА

Іменем України

08 липня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Приходька К.П.,

суддів Гуль В.В., Таргоній Д.О.,

при секретарі: Ромашині І.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 квітня 2015 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Служба у справах дітей та сім»ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про позбавлення батьківських прав,-

встановила:

у жовтні 2014 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3, третя особа Служба у справах дітей та сім»ї Київської обласної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що ОСОБА_3 є батьком малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а вона є його матір»ю. Шлюб між нею і ОСОБА_3 був розірваний 14 листопада 2012 року Стахановським міським судом Луганської області.

Але фактичні шлюбні відносини між нею і ОСОБА_3 припинені з червня 2011 року.

Родина розпалась остаточно, тому що фактично вони перестали поважати і розуміти один одного. Позивачка вважала, що збереження шлюбу з ОСОБА_3 суперечило б її інтересам і інтересам дитини. Вихованням і утриманням їхнього сина займається вона самостійно. ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов»язків по вихованню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач ОСОБА_3 зазначала, що ухилення ОСОБА_3 є навмисним, він повністю розуміє наслідки своєї поведінки, злісно ухиляється від надання коштів на утримання дитини, тим самим грубо порушує вимоги закону про виконання своїх обов»язків. ОСОБА_3 часто з»являвся у нетверезому стані і наркотичному сп»янінні в громадських місцях.

З червня 2011 року відповідач з сином не спілкується, не цікавиться його вихованням, не турбується про його розумовий і фізичний розвиток, не переймається проблемами, які виникають у житті дитини, не піклується про стан здоров»я.

Також зазначала, що ОСОБА_3 вона повідомляла, що не забороняє йому бачитись з сином, оскільки це його батьківське право. При цьому вона наполягала, що спілкуватися з дитиною він має в тверезому стані, однак він ігнорував всі її прохання.

Згідно довідки від 02 вересня 2014 року №62 її син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, навчається в 1-А класі Спеціалізованої школи І ступеня №324 м. Києва.

Вона, ОСОБА_3, працює лікарем-стоматологом-терапевтом в Стоматологічній клініці «Есте-Лайн» в м. Києві.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_3 просила позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо його дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 квітня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 квітня 2015 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначила, що рішення незаконне, ухвалене в результаті неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Також зазначила, що рішення прийняте без повного з»ясування всіх обставин справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.2 ст.164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов»язків по вихованню дитини.

Згідно вимог ст.165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім»ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров»я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом першої інстанції встановлено, що з 08 липня 2006 року ОСОБА_3 і ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі. В шлюбі подружжя має сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заочним рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 14 листопада 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу позов задоволено і розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_3, що зареєстрований 08 липня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Стахановського міського управління юстиції, актовий запис №261.

Також у відповідності до довідок Стоматологічної клініки «Есте-Лайн» від 29 серпня 2014 року, від 15 грудня 2014 року ОСОБА_3 працює лікарем-стоматологом-терапевтом в Стоматологічній клініці «Есте-Лайн» з 03 жовтня 2013 року з окладом 1 400 грн., після сплати податків сума заробітної плати становить 1217,51 грн., і за 11 місяців 2014 року сума доходу становить 13 392 грн. 61 коп..

Згідно наданої характеристики стоматологічної клініки «Есте-Лайн» від 04 грудня 2014 року ОСОБА_3 за період роботи зарекомендувала себе відповідальним, кваліфікованим спеціалістом, знає свою справу, добре володіє сучасними методами лікування захворювань ротової порожнини, має гарну теоретичну і практичну підготовку, постійно підвищує свій професійний рівень, відвідує наукові конференції, семінари, лекції, у колективі до неї відносяться з повагою.

Згідно довідки Спеціалізованої школи І ступеня №324 м. Києва ОСОБА_4 дійсно навчається в 1-А класі спеціалізованої школи І ступеня №324 м. Києва.

Також відповідно до наданої Спеціалізованою школою І ступеня №324 м. Києва психолого-педагогічної характеристики на учня 1-а класу спеціалізованої школи І ступеня №324 Солом»янського району м. Києва ОСОБА_4 від 16 грудня 2014 року №84 ОСОБА_4 навчається в школі з 01 вересня 2014 року. Адаптація учня до умов шкільного життя уже завершена. Загальний рівень розвитку пізнавальної сфери-вище середнього. Рівень розвитку пам»яті-високий, уваги-середній, мислення-вище середнього, уяви-середній, мовлення активне, стримане, змістовне. Пізнавальна активність виражена помірно: учень працює за вказівкою вчителя, інколи задає запитання. Під час відповідей почуває себе впевнено. Ставлення до навчання сумлінне. Зовнішній вигляд дитини охайний. Мати приділяє увагу вихованню сина, підтримує його і допомагає у навчанні, регулярно відвідує школу. У період навчання дитини у школі батько школу не відвідував.

Згідно Акту обстеження умов проживання Служби у справах дітей Солом»янської районної в місті Києві державної адміністрації від 22 січня 2015 року проведено обстеження умов проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до якого позивач ОСОБА_3 проживає у вказаній квартирі разом з ОСОБА_4 і ОСОБА_6 на підставі договору оренди від 01 серпня 2014 року. Квартира обладнана всіма комунальними зручностями: водо -, газо -, електропостачанням. В кімнаті площею 18кв.м. мешкає ОСОБА_4 разом з матір»ю і бабою, розташований великий розкладний диван і ліжко, письмовий стіл, шафа для речей, одягу, сервант. Дитина забезпечена необхідними речами, одягом, взуттям, книгами.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів позов задоволено частково і стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 643 грн. щомісячно з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 04 жовтня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

У відповідності до наданої суду відповіді від 13 березня 20215 року №236 Служба у справах дітей та сім»ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області повідомила, що відповідно до листа адміністрації навчально-оздоровчого комплексу Київського військового ліцею імені ОСОБА_7 від 02 березня 2015 року № 194 Служба у справах дітей та сім»ї райдержадміністрації надала наступну інформацію, а саме що ОСОБА_3 не проживає в навчально-оздоровчому комплексі Київського військового ліцею імені ОСОБА_7, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Хрещатик, 103, і з 08 липня 2010 року він звільнений з військової служби у запас і направлений для зарахування на військовий облік до Печерсько-Голосіївського об»єднаного районного у місті Києві військового комісаріату.

Служба у справах дітей та сім»ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації не може надати висновок про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 у зв»язку з тим, що ОСОБА_3 не проживає за вищевказаною адресою.

В наданій суду психолого-педагогічній характеристиці ОСОБА_4 Спеціалізованою школою І ступеня №324 м. Києва зазначено, що у період навчання дитини батько школу не відвідував. Однак, з наявної характеристики вбачається, що ОСОБА_4 навчається в даному навчальному закладі лише з 01 вересня 2014 року, а тому суд дійшов висновку, що даний доказ на підтвердження того, що батько дитини не відвідує школу, де навчається син, стосується короткого проміжку часу, і тому суд позбавлений можливості дійти висновку, що батько систематично протягом тривалого часу не приймає участі у вихованні дитини.

Крім того, позивач ОСОБА_3 зазначала суду, що ОСОБА_3 часто з»являвся у нетверезому стані і наркотичному сп»янінні в громадських місцях, однак на підтвердження своїх пояснень позивач не надала суду доказів, що впливало б на характеризуючі дані відповідача ОСОБА_3

Крім того посилання позивача ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 грудня 2014 року про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання свого сина до виповнення повноліття, як на несплату ним аліментів, суд вважає необґрунтованими, оскільки суду не надано належних і допустимих доказів, що відповідач ОСОБА_3 не виконує рішення суду і не сплачує аліменти на утримання дитини.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач ОСОБА_3 не довела в судовому засіданні і не надала суду достатньо належних і допустимих доказів з приводу того, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов»язків по вихованню дитини, протягом тривалого часу не утримує матеріально і не приймає участі у вихованні сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому позов щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.

Тому доводи апелянта в апеляційній скарзі про порушення норм матеріального права при його ухваленні, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, не знайшли свого підтвердження і повністю спростовуються дослідженими належними та допустимими доказами по справі.

За таких обставин, колегія судів, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку відмовивши в задоволенні позову.

Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційні скарги і залишити рішення суду без змін.

Керуючись: ст.ст.303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді