Ухвала суду № 46375882, 07.07.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 358/970/14-к Головуючий у І інстанції Тітов М.Б.Провадження № 11-кп/780/666/15 Доповідач у 2 інстанції Орел А. І.Категорія 35 07.07.2015

УХВАЛА

Іменем України

07 липня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Орла А.І.

суддів Гайдай Р.М., Колокольнікової Н.М.

при секретарі Журавель К.Б.

з участю прокурора Лісовського Б.Ф.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вирок Богуславського районного суду Київської області від 03.04.2015 року, яким :

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рибінськ, Росія, громадянина України, українця, освіта не повна середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого, засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; за ч.1 ст. 190 КК України до 60 годин громадських робіт; за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років і 5 місяців позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 5 років і 5 місяців позбавлення волі;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Богуслав Київської області, громадянина України, українця, освіта не повна середня, не одруженого, учня 11-го класу консультпункту вечірньо-заочного навчання Богуславської ЗОШ №3 І-ІІІ ступенів, зареєстрованого АДРЕСА_2, раніше судимого 15.04.2013 року Богуславським районним судом Київської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст.187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільненого від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки, засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України остаточно призначено 5 років позбавлення волі. У відповідності до ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано не відбуте покарання за попереднім вироком Богуславського району суду Київської області від 15.04.2013 року і за сукупністю вироків остаточно призначено 6 років позбавлення волі.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 7200 гривень.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі 10000 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 2000 гривень, а всього 12000 гривень.

Вироком також вирішено питання про речові докази та судові витрати по справі.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно вироку суду, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнані винними та засуджені за вчинення злочинів за наступних обставин.

В період з лютого по березень 2014 року неповнолітній ОСОБА_4, використовуючи особисті почуття неповнолітньої ОСОБА_8 до нього, зловживаючи її довірою, шляхом шахрайських дій вплинув на її свідомість, чим змусив останню за декілька разів винести із власного будинку та передати йому заощадження своїх батьків ОСОБА_9 та ОСОБА_6 на суму 7200 гривень, а також заощадження своєї баби ОСОБА_7 на суму 10000 гривень. Вказаними умисними діями ОСОБА_4 шляхом обману неповнолітньої ОСОБА_8 незаконно заволодів грошовими коштами, які належали її близьким родичам, а саме: батькам ОСОБА_9, ОСОБА_10 та баби ОСОБА_11, чим самим спричинив потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму 17200 гривень.

01.05.2014 року приблизно о 18.00 годині ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5, перебуваючи поблизу районного будинку культури, що розташований по вул. Острів 1, в м. Богуслав Київської області, зустрівши ОСОБА_12, застосували до останнього насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, а саме: заламавши руки, свідомо нехтуючи присутністю інших осіб, проти волі потерпілого, відкрито викрали у нього мобільний телефон марки «Fly TS 100» вартістю 250 гривень, який був укомплектований скрейтч-картками операторів мобільного зв'язку «Life» і «Djuice» вартістю по 5 гривень кожна та картою пам'яті «Kingmax» об'ємом 32 Gb вартістю 100 гривень, після чого залишили місце скоєння злочину, чим спричинили потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 360 гривень.

В цей же день, 01.05.2014 року приблизно о 22.00 годині ОСОБА_4 і ОСОБА_5 слідуючи по вул. Інтернаціональній в м. Богуслав, біля продуктового магазину, що розташований по вул. Інтернаціональна, 3, зустріли ОСОБА_13, з яким ОСОБА_4 на ґрунті неприязних відносин вчинив сварку, в ході якої схопив потерпілого обома руками за шию та зваливши на землю почав наносив останньому удари руками та ногами в різні частини тіла. В той час, як ОСОБА_13 знаходився на землі, у нього із кишені випав мобільний телефон марки «Nokia H 200», який помітив ОСОБА_5 і у нього виник умисел на відрите викрадення даного майна. Реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, відкрито викрав у ОСОБА_13 мобільний телефон марки «Nokia H200» вартістю 450 гривень, який був укомплектований скрейтч-картками операторів мобільного зв'язку «Life» і «Київстар» вартістю по 5 гривень і з місця вчинення злочину зник, а майном, яке здобув злочинним шляхом розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 460 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність 02.05.2014 року близько 16.00 години ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, відпочиваючи на березі р. Рось в с. Хохітва, Богуславського району, не маючи дозволу від власника моторолера, отримавши від ОСОБА_14 ключі від запалення, поїхали на моторолері в м. Богуслав, Київської області, де в подальшому у них виник умисел на незаконне заволодіння моторолером марки «Yamaha Axis», об'ємом двигуна 80 см.куб. вартістю 6200 гривень, якого вони вирішили не повертати власнику. Наступного дня 03.05.2014 року близько 11.00 години реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих мотивів ОСОБА_5 і ОСОБА_4, незаконно володіючи моторолером марки «Yamaha Axis», домовились із ОСОБА_15 про продаж останньому моторолера за 1500 гривень та при спробі продажу були помічені працівниками міліції, після чого транспортний засіб був у них вилучений та повернутий власнику. Внаслідок незаконного заволодіння моторолером потерпілому ОСОБА_16 заподіяно матеріальну шкоду на суму 6200 гривень.

25.05.2014 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з метою заробити гроші проводили підсобні роботи у господарстві ОСОБА_17, яке розташоване по вул. Корольова 15 в м. Богуслав Київської області. Перебуваючи на території даного господарства, вони помітили, що в нежитловому приміщенні зберігається бензокоса марки «Viper» і у них виник умисел на таємне викрадення даного майна. 26.05.2014 року близько 00.00 години ночі, реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_5, скориставшись темною порою доби повернулись до господарства за вищевказаною адресою, де за відсутності власника та сторонніх осіб, розподілили між собою ролі, після чого ОСОБА_5 залишився спостерігати за навколишньою обстановкою з метою попередження про небезпеку, а ОСОБА_4 через незачинене вікно проник у середину нежитлового приміщення, звідки таємно викрав та передав ОСОБА_5 бензокосу марки «Viper», після чого вони зникли з місця вчинення злочину, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_17 матеріальну шкоду на суму 900 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_4 11.06.2014 року близько 10.00 години, знаходячись в квартирі свого знайомого ОСОБА_18, який проживає АДРЕСА_3, помітив, що у залі на столі лежить гаманець і у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4, діючи із корисливих мотивів, скориставшись тим, що ОСОБА_18 вийшов із кімнати, непомітно для власника таємно із гаманця викрав гроші у сумі 150 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник, а викраденими грошима розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_18 матеріальну шкоду на вказану суму.

30.06.2014 року приблизно о 04 годині 00 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись у дворі будинку №11А по вул. Комсомольська в м. Богуслав Київської області, помітив автомобіль марки «Москвич 412», що належить ОСОБА_19, та вирішив здійснити крадіжку чужого майна. Скориставшись відсутністю власника і сторонніх осіб, ОСОБА_4 за допомогою ножа відчинив дверцята автомобіля, поник в салон автомобіля, звідки таємно викрав автоманітолу «Ріоnееr» вартістю 340 гривень та кошти в сумі 25 гривень, після цього зник з місця вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_19 матеріальну шкоду у розмірі 365 гривень.

30.09.2014 року приблизно о 19 годині ОСОБА_4 слідуючи через двір будинку № 11 по вул. Комсомольська в м. Богуслав, Київської області, помітив моторолер марки «ТХМ 150 А» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_20 і у нього виник умисел на незаконне заволодіння даним транспортним засобом. В цей же день близько 21.00 години ОСОБА_4, реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю власника і сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, за допомогою ключа, який знаходився в замку запалення транспортного засобу, привів в дію двигун моторолера марки «ТХ 150 А», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, об'єм двигуна 150 см3, на якому з місця вчинення злочину зник, а майном здобутим злочинним шляхом розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_20 матеріальну шкоду на суму 8400 гривень.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 просить вирок суду змінити в частині приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком Богуславського району суду Київської області від 15.04.2013 року, пом'якшивши йому покарання. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що призначаючи покарання на підставі ст.. 71 КК України, суд частково приєднав покарання у вигляді 1 року позбавлення волі за попереднім виром, хоча міг частково приєднати і менше покарання, врахувавши, що він є неповнолітнім.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 просить пом'якшити йому покарання, у зв'язку з тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги пом'якшуючі обставини - визнання вини та щире каяття і не врахував стан його здоров'я.

Заслухавши суддю доповідача, обвинувачених та їх захисників, які підтримали подані апеляційні скарги та заперечили факти доведеності вини обвинувачених по епізодах незаконного заволодіння моторолером ОСОБА_16 та ОСОБА_5 по епізоду грабежу ОСОБА_13, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг, провівши судові дебати та надавши обвинуваченим останнє слово, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають.

Вирок суду першої інстанції в частині доведеності вини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та кваліфікація їх дій, крім епізодів незаконного заволодіння моторолером ОСОБА_16 та грабежу ОСОБА_13, учасниками судового розгляду не оспорюється.

Суд, розглянувши справу, прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини та правильно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 186 ч. 2, 190 ч. 1, 289 ч. 2 КК України, а дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ст.ст. 185 ч. 3, 186 ч. 2, 289 ч. 2 КК України.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи обвинувачених та їх захисників стосовно відсутності в діях обвинувачених вини у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 КК України по епізоду незаконного заволодіння моторолером ОСОБА_16.

Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_16 пояснив, що він не давав дозволу обвинуваченим на користування його моторолером. Свідок ОСОБА_14 пояснив, що потерпілий ОСОБА_16 дав йому ключі від свого моторолера, а потім до нього підійшли обвинувачені і він віддав їм ключі від моторолера, поскільки думав, що потерпілий їм дозволив покататися. Свідок ОСОБА_15 пояснив, що 02.05.2014 року ввечері він зустрів обвинувачених, які каталися на моторолеру. Під час розмови обвинувачені запропонували йому купити у них моторолер за 1000 грн. і він сказав, що подумає. Наступного дня до нього додому приїхали на моторолері обвинувачені і знов запропонували купити моторолер. В цей час під'їхали працівники міліції та вилучили моторолер. Крім цього, згідно протоколу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 з участю його захисника ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтвердив обставини заволодіння моторолером ОСОБА_16 та те, що наміру повертати моторолер вони не мали, а хотіли його продати.

Суд першої інстанції належним чином дослідивши всі надані сторонами докази по даному епізоду, обґрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях обвинувачених складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, поскільки вони незаконно, повторно заволоділи транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб. Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції та знаходить доводи обвинувачених та їх захисників по даному епізоду безпідставними та таким, що суперечать фактичним обставинам справи.

Безпідставними знаходить колегія суддів і доводи обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника стосовно відсутності в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України по епізоду грабежу ОСОБА_13

Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_13 пояснив, що коли ОСОБА_4 звалив його на землю, у нього з кишені випав мобільний телефон, який забрав собі ОСОБА_5. Він просив ОСОБА_5 повернути мобільний телефон, але останній, забравши його з собою, втік. Аналогічні надали в судовому засіданні і свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_22, які були очевидцями цих подій.

Суд першої інстанції належним чином дослідив всі надані сторонами докази по даному епізоду та обґрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, належним чином обґрунтувавши свій висновок. Колегія суддів погоджується з висновками суду по даному епізоду та знаходить їх правильними.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Як вбачається з вироку суду, судом першої інстанції, при призначенні покарання ОСОБА_5 і ОСОБА_4 враховано ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, дані про їх особи, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Зокрема, обставинами, що пом'якшують покарання обвинувачених визнано їх щире каяття по частині епізодів злочинної діяльності і те, що злочини вчинені ОСОБА_5 у неповнолітньому віці, а ОСОБА_4 у неповнолітньому віці вчинено злочин передбачений ч.1 ст. 190 КК України, обставиною, що обтяжує обох обвинувачених визнано вчинення ряду злочинів в стані алкогольного сп'яніння.

Крім того, судом першої інстанції при призначенні покарання враховано інформацію, викладену у звітах служби у справах дітей Богуславської РДА щодо обвинувачених, в якій зазначено, що виправлення неповнолітнього ОСОБА_5 і ОСОБА_4 не можливе без ізоляції від суспільства та зроблено висновок про відсутність підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України до обох обвинувачених, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 будучи раніше засудженим на шлях виправлення та перевиховання не став, вчинив нові злочини під час іспитового строку, а обвинувачений ОСОБА_4 незважаючи на те, що відносно нього були відкриті кримінальні провадження, під час досудового слідства та після постановлення вироку від 30.09.2014 року, вчинив інші злочини, в зв'язку з чим прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинувачених можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Колегія суддів вважає, що з врахуванням кількості вчинених злочинів, обставин їх вчинення та того, що ОСОБА_5 вчиняв злочини під час іспитового строку за попереднім вироком, а ОСОБА_4 вчиняв злочини під час проведення щодо нього досудового розслідування по інших епізодах, за якими йому вже було оголошено про підозру, висновок суду першої інстанції про необхідність призначення покарання обвинуваченим у вигляді позбавлення волі та відсутність підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, є вірним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_5 про надмірну суворість частини покарання, приєднаної на підставі попереднього вироку у вигляді 1 року позбавлення волі такими, що не заслуговують на увагу.

Посилання в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він хворіє на гепатит не знайшли свого об'єктивного підтвердження в судовому засіданні.

За таких обставин колегія суддів вважає вирок суду законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг обвинувачених.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 413, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без задоволення,а вирок Богуславського районного суду Київської області від 03.04.2015 року щодо них, без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня оголошення, засудженими в той же строк з дня вручення копії ухвали.

С У Д Д І :