Ухвала суду № 46371518, 07.07.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/1408/14-ц Головуючий у 1-й інст. Романюк Ю. Г.

Категорія 54 Доповідач Заполовський В. Й.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Заполовського В.Й.,

суддів: Забродського М.І., Шевчук А.М.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» та відокремленого підрозділу «Коростенська дирекція залізничних перевезень» про поновлення на роботі, визнання наказу про звільнення незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням, за апеляційною скаргою Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 квітня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду даним позовом.

В обґрунтування позову зазначав, що 14.03.1995 року його було призначено на посаду начальника станції Новоград-Волинський -1, яка в подальшому реорганізована у Коростенську дирекцію залізничних перевезень ДТГО «Південно-Західна залізниця», а з 01 липня 2010 року займав посаду начальника станції Новоград-Волинський - 1 другого класу.

Позивач вказав, що у березні 2012 року класність станції Новоград-Волинський -1 була підвищена з другого до першого класу. При зміні класу станції посада начальника станції залишилася в штатному розписі, зміст трудових обов'язків не змінився. З дня підвищення класності станції по 17 вересня 2012 року він працював на посаді начальника станції. Проте з 01 листопада 2012 року на цю посаду було прийнято іншу особу.

Зазначив, що 16 січня 2014 року його було повідомлено про наступне вивільнення за скороченням штатів та зобов'язано пройти медичний огляд для визначення відповідності займаній посаді. Від проходження медичного огляду відмовився, оскільки він був попереджений про звільнення, у зв'язку з чим на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани та 18 березня 2014 року звільнено із займаної посади у зв'язку зі скороченням штату.

Своє звільнення вважає незаконним, оскільки у ВП «Коростенська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Південно-Західна залізниця» та його структурному підрозділі у станції Новоград-Волинський -1 не відбулися зміни в організації виробництва і праці, а та обставина, що зі зміною класності станції змінились умови оплати праці керівника станції та відбулася зміна номенклатури фактично займаної ним посади, не дає правових підстав для звільнення його за скороченням штату.

За наведених обставин та після уточнення в судовому засіданні позовних вимог, ОСОБА_1 просив визнати його звільнення незаконним та поновити на посаді начальника станції Новоград-Волинський -1 без зазначення класу; визнати незаконними накази начальника ВП «Коростенська дирекція залізничних перевезень» від 22 січня 2014 року №42, від 28 січня 2014 року № 52 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та від 18 березня 2014 року № 246 про звільнення з роботи у зв'язку зі скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України; стягнути з відповідачів на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 січня 2014 року по день ухвалення рішення; стягнути з відповідачів на його користь моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 квітня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним наказ начальника Відокремленого підрозділу «Коростенська дирекція залізничних перевезень» № 246 ос від 18 березня 2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника станції Новоград-Волинський-1 другого класу на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату і відмовою від переведення з 18 березня 2014 року;

поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника станції Новоград-Волинський-1 другого класу Відокремленого підрозділу «Коростенська дирекція залізничних перевезень» Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» з 18 березня 2014 року;

стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 березня 2014 року по 20 квітня 2015 року в сумі 90 798 грн. 12 коп. та 5 000 грн. моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника станції Новоград-Волинський-1 другого класу Відокремленого підрозділу «Коростенська дирекція залізничних перевезень» Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» допущено до негайного виконання.

Не погодившись з рішенням суду Державне територіальне-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Зокрема вказує, що поновлюючи позивача на посаді начальника станції Новоград-Волинський-1 другого класу, а не на тій посаді, на яку просив поновити позивач, суд першої інстанції за новим розглядом вийшов за межі вимог позивача та порушив принцип диспозитивності, що є порушенням статті 11 ЦПК України.

Також, судом не надано належної оцінки тому факту, що зміна класності станції Новоград-Волинський-1 з другого класу на перший потягло за собою зміни в організації виробництва і праці станції, що виражається у зміні складу працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією та професіями.

Крім того зазначає, що позивачем не надано належних доказів завдання моральних страждань та обґрунтування їх розміру, як передбачено ст. 237-1 КЗпП України. Всі пояснення ОСОБА_1 ґрунтуються на припущеннях, є надуманими та не відповідають дійсності, оскільки останній перебував на обліку в центрі зайнятості та отримував соціальні гарантії, встановлені державою у таких випадках. Не принижена також і ділова репутація та авторитет, так як позивач був найманим працівником і не здійснював підприємницьку діяльність.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах визначених ст. 303 ЦПК України колегія суддів визнає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Положеннями ч. 2 ст. 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Пленум Верховного Суду України в п. 19 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами) роз'яснив, що, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Статтею 49-2 КЗпП України визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, наказом начальника ДТГО «Південно-західна залізниця» від 14 березня 1995 року № 88 ОСОБА_1 призначено начальником станції Новоград-Волинський (а. с. 11 т.1).

Наказом начальника ДТГО «Південно-західна залізниця» від 22 червня 2010 року № 440/ос начальника станції Новоград-Волинський першого класу Коростенської дирекції залізничних перевезень ОСОБА_1 переведено з 01 липня 2010 року на посаду начальника станції Новоград-Волинський другого класу Коростенської дирекції залізничних перевезень та залишено в розпорядженні начальника ВП «Коростенська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Південно-західна залізниця» - заступника начальника залізниці, зі збереженням середнього заробітку протягом двох тижнів (а. с. 52 т.1).

Розпорядженням ДТГО «Південно-західна залізниця» від 29 березня 2012 року № Н-2/156 «Про віднесення відокремлених та структурних підрозділів до груп (класів) з оплати праці керівників» відокремлені та структурні підрозділи були віднесені до груп (класів) з оплати праці керівників згідно з додатками 1 та 2.

Вказаним розпорядженням начальники дирекцій залізничних перевезень, галузевих служб та начальники відокремлених підрозділів безпосереднього підпорядкування залізниці повинні привести посадові оклади керівників та контингент працюючих у відповідність до встановлених груп (класів) згідно з чинним законодавством (а. с. 181 т.1).

Відповідно до витягу з додатка 1 до цього розпорядження залізничну станцію Новоград-Волинський віднесено до першої групи (класу) (а. с. 92 т.1).

Наказом ВП «Коростенська дирекція залізничних перевезень» від 17 травня 2012 року № 560-ос через зміни класності станції Новоград-Волинський згідно з розпорядженням начальника залізниці від 29 березня 2012 року № Н-2/156 ОСОБА_1 призначено тимчасово виконуючим обов'язки начальника станції Новоград-Волинський першого класу з оплатою згідно з штатним розписом з 01 травня 2012 року (а. с. 57 т.1).

Наказом ВП «Коростенська дирекція залізничних перевезень» від 07 серпня 2012 року № 248 було скасовано наказ від 17 травня 2012 року «Про призначення тимчасово виконуючим обов'язки начальника станції Новоград-Волинський - 1 першого класу ОСОБА_1 через порушення порядку призначення та відсутність належного оформлення його згоди на зайняття посади (а. с. 56 т.1).

Наказом начальника дирекції ВП «Коростенська дирекція залізничних перевезень» від 08 серпня 2012 року № 252 «Про зміни у штатному розписі лінійно-приписного штату дирекції» у розписі лінійно-приписового штату Коростенської дирекції залізничних перевезень скорочено посаду начальника станції Новоград-Волинський - 1 другого класу. Начальнику відділу кадрів рекомендовано провести процедуру вивільнення та працевлаштування начальника станції ОСОБА_1 з дотриманням вимог чинного законодавства України та колективного договору залізниці (а. с. 58 т.1).

Наказом (розпорядженням) в. о. начальника ВП «Коростенська дирекція залізничних перевезень» від 20 серпня 2012 року № 1624 начальнику станції (залізничної) ОСОБА_1 надано відпустку з 17 вересня по 24 жовтня 2012 року включно (а. с. 12 т.1).

При цьому в матеріалах справи міститься Таблиця надання відпусток ОСОБА_1 та знаходження його на лікарняних в період з 17 вересня 2012 року по 15 січня 2014 року (а. с. 68 т.1).

Наказом в. о. начальника ДТГО «Південно-західна залізниця» від 01 листопада 2012 року № 872/ОС «По особовому складу» на посаду начальника станції Новоград-Волинський - 1 ВП «Коростенська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Південно-західна залізниця» призначено ОСОБА_3 з посадовим окладом згідно зі штатним розписом з 01 листопада 2012 року, за переведенням з посади чергового по станції Новоград-Волинський - 1 ВП «Коростенська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Південно-західна залізниця (а. с. 51 т. 1 ).

16 січня 2014 року ОСОБА_1було повідомлено про наказ від 08 серпня 2012 року № 252, яким через реорганізацію та зміни в організації праці посада начальника станції Новоград-Волинський - 1 другого класу, яку він обіймає, скорочена (а. с. 18 т.1).

Наказом начальника ВП «Коростенська дирекція залізничних перевезень» від 28 січня 2014 року № 52 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за порушення вимог ст. 159 КЗпП України, ст. 14 та ст. 17 Закону України «Про охорону праці», яке полягало у безпричинному ухиленні від проходження обов'язкового медичного огляду, начальнику станції Новоград-Волинський - 1 другого класу ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 147 КЗпП України оголошено догану (а. с. 13 т.1).

Наказом (розпорядженням) начальника ВП «Коростенська дирекція залізничних перевезень» від 18 березня 2014 року № 246 ос начальника ВП «Коростенська дирекція залізничних перевезень» ОСОБА_1 звільнено з посади начальника станції Новоград-Волинський - 1 другого класу на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату і відмовою від переведення з 18 березня 2014 року (а. с. 14).

Згідно з п. 1.6 Загального положення про залізничну станцію, затвердженого наказом Укрзалізниці від 30 грудня 2004 № 1041-ЦЗ (далі - Положення), залізничні станції в залежності від обсягу і складності виконання пасажирських, вантажних і технічних операцій поділяються на позакласні, І, ІІ, ІІІ, IV i V класів і можуть бути госпрозрахункові і негоспрозрахункові.

Відповідно до п. 1.14 цього Положення визначення структури і затвердження положень про станції, віднесення станцій до класів для встановлення оплати праці керівників та фахівців проводиться: позакласних, І класу - начальником залізниці, а ІІ, ІІІ, IV i V класів - начальником дирекції залізничних перевезень або заступником начальника залізниці з урахуванням вимог Показників щодо віднесення відособлених структурних підрозділів залізниць та підприємств до груп (класів) з оплати праці керівників.

Відповідно до п. 6.1 Положення керівництво станцією здійснює начальник станції.

Начальник станції І класу призначається на посаду начальником залізниці за узгодженням із відповідною службою залізниці (перевезень, комерційної роботи, пасажирською).

Начальники станцій решти класів, а також заступники начальника станції всіх класів, головні інженери, головні бухгалтери призначаються на посаду начальником дирекції залізничних перевезень (начальником залізниці).

Таким чином, позивач обґрунтовано не погодився із призначенням його 17 травня 2012 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника станції Новоград-Волинський першого класу з оплатою згідно зі штатним розписом з 01 травня 2012 року саме начальником дирекції ВП «Коростенська дирекція залізничних перевезень», який у подальшому було скасовано, і це питання було предметом розгляду на засіданні комісії по трудових спорах ДГТО «Південно-західна залізниця» від 31 липня 2012 року (а. с. 53-55 т.1). Тобто, не можна вважати відмовою від подальшого працевлаштування незгоду позивача із незаконним наказом про його призначення тимчасово виконуючим обов'язки начальника станції Новоград-Волинський першого класу.

Також шляхом порівняння штатних розписів ДТГО «Південно-західна залізниця» встановлено, що зміни в організації виробництва і праці не супроводжувались скороченням посади начальника станції Новоград-Волинський - І першого класу.

Отже, виходячи з результатів правового аналізу зазначених норм та проаналізувавши надані відповідачем на підтвердження реорганізації штатні розписи керівників, спеціалістів, службовців та робітників лінійно-приписного штату ВП «Коростенська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Південно-західна залізниця» з 01 січня та 01 жовтня 2012 року, затверджені на підставі наказів Укрзалізниці від 24 березня 2011 року № 098-Ц, від 17 червня 2011 року № 293-Ц, від 26 вересня 2011 року № 540-Ц, які, у тому числі, передбачають по станції Новоград-Волинський - 1 другого та відповідно першого класу посаду начальника станції (залізничної) - код професії - 1226.2 (а. с. 94, а. с. 97 т.1), суд першої інстанції обгрунтовано визнав, що розпорядження начальника залізниці ДТГО «Південно-західна залізниця» від 29 березня 2012 року № Н-2/156 не породжувало собою змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації та не відбулось скорочення посади начальника станції (залізничної).

Тому доводи відповідача про те, що зміна класності станції Новоград-Волинський-1 з другого класу на перший потягло за собою зміни в організації виробництва і праці станції, що виражається у зміні складу працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією та професіями не ґрунтуються на матеріалах справи.

Відтак, оскільки фактично в даному випадку скорочення посади начальника станції Новоград-Волинський - 1 не мало місце, а тому, звільняючи позивача на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, відповідач порушив вимоги трудового законодавства.

Тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив частково позов ОСОБА_1

Доводи викладені в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції за новим розглядом вийшов за межі вимог позивача та порушив принцип диспозитивності, оскільки поновив позивача на посаді начальника станції Новоград-Волинський-1 другого класу, а не на ту посаду, на яку просив поновити позивач є безпідставними, оскільки як встановив суд позивач був звільнений саме з посади начальника станції Новоград-Волинський-1 другого класу, а відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Крім того, позивач в процесі розгляду справи в суді першої інстанції просив поновити на посаді начальника станції Новоград-Волинський-1 без зазначення класу.

Не грунтуються на матеріалах справи та нормах закону і доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі в тій частині, що позивачем не надано належних доказів завдання моральних страждань та обґрунтування їх розміру з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що при звільненні позивача на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, відповідач порушив вимоги трудового законодавства. Тобто порушені законні права ОСОБА_1, які і призвели останнього до моральних страждань тощо.

При цьому, визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції врахував роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, а також глибину, тривалість душевних та психічних страждань, завданих позивачу неправомірними діями відповідача, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках тощо, та виходив із засад розумності, виваженості, справедливості.

З наведених підстав колегія суддів визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» та відхиляє її.

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі висновків суду не спростовують, є необґрунтованими та такими, що не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає вимогам закону і підстави для його зміни або скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» відхилити.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді