Рішення № 46369736, 09.07.2015, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/858/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І.

з секретарем Олех Ю. М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Полісся-Продукт», м.Житомир, до відповідачів: 1.Астафєвої ОСОБА_2, м.Овруч Житомирської області, ОСОБА_3, м.Овруч Житомирської області, про стягнення солідарно заборгованості за договором позики в сумі 73308,29 грн. , -

В С Т А Н О В И В:

20.02.2015 року позивач ТзОВ ТК «Полісся-Продукт» звернувся в суд з позовом до відповідачів: 1.Астафєвої ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просить стягнути з них солідарно заборгованість за договором позики від 06.03.2012 року в сумі 73308,29 грн. та судові витрати в сумі 733,08 грн., мотивуючи тим, що відповідно до укладеного між сторонами у справі договору позики від 06.03.2012 року, відповідач 1 отримала у позивача позику в розмірі 51500 грн., яку зобовязався повернути до 12.01.2013 року; однак, зобовязань за договором позичальник, як і його поручитель відповідач 2, належним чином не виконали, у звязку з чим утворилась заборгованість в сумі позову, яка складається основного боргу, процентів, штрафу і пені.

Відповідачі в судове засідання не прибули, хоча були належно повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомили, клопотань не заявляли.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, з мотивів у ньому наведених, та повідомив, що після відкриття провадження у справі відповідачем 1 було частково сплачено суму основного боргу у розмірі 10000 грн., відтак, станом на 08.06.2015 року заборгованість відповідачів перед позивачем складає 63308,29 грн., з них 34437,38 грн. основного боргу, 16231,21 грн. 22% річних, 11109,35 грн. штрафу та 1530,35 грн. пені., у підтвердження чого додав копію прибуткового касового ордеру № 365 від 28.05.2015 року, тому просив в частині стягнення 10000 грн. боргу провадження у справі закрити, а в решті вимог позов задоволити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2012 року між позивачем ТК «Полісся-Продукт», як позикодавцем, та відповідачем 1 ОСОБА_4, як позичальником, був укладений договір позики на суму 51500 грн. строком 34 місяці (п.п.3, 5 договору), за умовами п.7 якого позичальник зобов'язався погасити отриману від позикодавця позику не пізніше 5 календарних днів настання терміну визначеного в п.5 договору. Тобто кінцевий строк повернення позики 12.01.2015 року. Відповідач 1 дійсно отримав у позивача в якості позики грошові кошти в сумі 51500 грн., що стверджується розпискою позичальника від 06.05.2012 року. Згідно з п.4 договору, яким визначено порядок повернення позики, відповідач 1 був зобовязаний щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, який настав за місяцем, за який проводиться погашення, вносити в касу підприємства позивача кошти в сумі 1500 грн., а в останній місяць позики 2000 грн. Відповідачем 1 ОСОБА_4 було частково здійснено погашення заборгованості по договору від 06.03.2012 року, а саме: прибутковим касовим ордером № 111356 від 21.05.2012 року - на суму 500 грн., оскільки решту 1000,50 грн., як стверджує позивач, було зараховано на погашення заборгованості по договору позики 23.02.2012 року; прибутковим касовим ордером № 112716 від 18.06.2012 року - на суму 1500,00 грн.; прибутковим касовим ордером № 114742 від 12.07.2012 року - на суму 1500,00 грн.; прибутковим касовим ордером № 117055 від 21.08.2012 року - на суму 1500,00 грн.; прибутковим касовим ордером № 135038 від 22.05.2013 року - на суму 2062,12 грн. Відтак, заборгованість відповідача 1 за договором позики від 06.03.2012 року станом на день подання позову до суду становить 44437,38 грн.

Після відкриття провадження у справі відповідачем 1 відповідно до прибуткового касового ордеру № 365 від 28.05.2015 року було частково погашено суму основного боргу у розмірі 10000 грн. Відтак, станом на 08.06.2015 року заборгованість відповідача за договором позики від 06.03.2012 року складає 34437,38 грн. основного боргу.

Частиною 1 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч.3 ст.509 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не скається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Згідно з ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового ну або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та порядок, що встановлений договором. Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, виборі агента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписом ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч.1 ст.629 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлений договором.

Згідно з п.2 договору позики визначено, що оскільки ОСОБА_4 є працівником ТОВ ТК «Полісся-Продукт», п.12.6 Статуту якого передбачено надання працівникам безвідсоткової позики на безоплатній основі, позика надається позичальнику на безоплатній основі. При цьому у разі розірвання трудових відносин з позикодавцем, отримана позичальником позика переходить у розряд оплатної. В такому випадку починаючи з дня звільнення позичальника, позичальник, на суму непогашеної позики, сплачує позикодавцю проценти в розмірі 22% від суми несплаченої до звільнення позики.

16.03.2013 року ОСОБА_4 була звільнена з посади завідуючої магазином ТК «Полісся-Продукт» згідно з ст.38 КЗпП України. 20.05.2013 року відповідач 1 надала позивачу розписку, в якій підтвердила наявність у неї перед позивачем заборгованості за договором позики від 06.03.2012 року в сумі 44437,38 грн., яку зобовязувалась повернути до 31.12.2013 року, однак не повернула.

Відтак, за умовами п.2 договору позики, починаючи з 17.05.2013 року на суму непогашеної позики в розмірі 44437,38 грн. нараховуються 22% річних. Кількість днів нарахування відсотків становить 606 календарних днів. Таким чином, 22% річних становлять 16231,21 грн. (44437,38/365*606*22%=16 231,21).

Окрім того, згідно з п.13 договору позики позичальник сплачує на користь позикодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» та п.6.3 договору, при порушенні терміну оплати, покупець сплачує на користь позичальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу.

Загальна кількість днів прострочки на момент подання позову до суду становить 39 календарних днів.

Таким чином, пеня за період з 13.01.2015 року по 06.02.2015 року становить 818,13 грн. (28%/365*44437,38*24=818,13). Пеня за період з 07.02.2015 року по 20.02.2015 року становить 712,22 грн. (39%/365*44437,38*15=712,22). Отже, загальна сума пені за весь період прострочення становить 1530,35 грн.

Окрім того, п.13 договору позики передбачено, що у випадку прострочення позичальник сплачує на користь позикодавця штраф у розмірі 25% від суми прострочення, що складає 11109,35 грн. (44437,38*25%=11 109,35).

Зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін та погоджених ними умов, в яких закріплюються їх права і обов'язки, що становлять зміст договірного зобов'язання (ч.1 ст.628 ЦК України). Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч.3 ст.509 ЦК України, п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст.554 України).

Основне зобов'язання по договору позики від 06.03.2012 року було забезпечено договором поруки від 06.03.2012 року, за яким поручителем перед кредитором - ТОВ ТК «Полісся-Продукт» - позивачем у справі, виступає відповідач 2 ОСОБА_5.

Згідно з п.3.1 договору поруки від 06.03.2012 року поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов'язань за основним договором у сумі, що дорівнює 51500 грн., а також за відшкодування збитків та сплату відповідних штрафних санкцій за основним договором.

Порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника. Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч.ч.1, 2 ст.553 ЦК України).

З огляду на викладене в сукупності, враховуючи, що докази погашення заборгованості за договором позики від 06.03.2012 року в загальній сумі 63308,29 грн., з яких 34437,38 грн. основного боргу, 16231,21 грн. 22% річних, 11109,35 грн. штрафу та 1530,35 грн. пені., у матеріалах справи відсутні та сторонами суду не подані, саме таку суму заборгованості слід стягнути з відповідачів на користь позивача в солідарному порядку, а відтак, і покласти на них судові витрати. Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тобто лише в частині стягнення солідарно з відповідачів вищевказаних сум, оскільки відповідачем 1 після відкриття провадження у справі погашено 10000 грн. основного боргу за договором позики, тобто спору в цій частині позовних вимог не існує. А враховуючи, що позивач самостійно повідомив суд про погашення відповідачем 1 частини основного боргу в сумі 10000 грн. та письмово зазначив про існування заборгованості відповідачів в меншому розмірі ніж було заявлено в позові, а саме на загальну суму 63308,29 грн., наведене розцінюється судом як відмова позивача від позову в частині стягнення 10000 грн. основного боргу і така відмова приймається судом. Відтак в частині позовних вимог про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості в сумі 10000 грн. основного боргу провадження у справі слід закрити.

Тому керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 79, 88, 205 ч.1 п.3, 212-215, Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1, та ОСОБА_5, ІПН НОМЕР_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Полісся-Продукт», код ЄДРПОУ 32265298, заборгованість за договором позики від 06.03.2012 року в сумі 63308,29 грн., з яких: 34437,38 грн. основного боргу, 16231,21 грн. 22% річних, 11109,35 грн. штрафу та 1530,35 грн. пені.

В частині позовних вимог про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Полісся-Продукт» заборгованості за договором позики від 06.03.2012 року в сумі 10000 грн. основного боргу провадження у справі закрити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1, та ОСОБА_5, ІПН НОМЕР_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Полісся-Продукт», код ЄДРПОУ 32265298, у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору 733,08 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Овруцький районний суд Житомирської області в Апеляційний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_6