Ухвала суду № 46366135, 07.07.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6236/15 Справа № 185/6617/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Болдирєва У. М. Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Свистунової О.В.

суддів Міхеєвої В.Ю., Ремеза В.А.

за участю секретаря Видюкової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2014 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2014 року позивач звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 03 грудня 2013 року між ним та ОСОБА_4 у простій письмовій формі був укладений договір позики.

За умовами зазначеного договору позивач передав ОСОБА_4 гроші у сумі 27 180 грн, а останній зобов'язався повертати борг частками, згідно графіка повернення позики, але на день подачі позову не здійснив жодного платежу.

За договором поруки від 03 грудня 2013 року ОСОБА_2 поручився перед позивачем за виконання ОСОБА_4 зобов'язань за договором позики і у разі порушення цих зобов'язань відповідає, як солідарний боржник.

Тому, позивач просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку суму боргу - 27 180 грн, плату за користування позикою в сумі 21 253,25 грн та судові витрати.

Розрахунок заборгованості та плати за користування грошима зроблений позивачем станом на 20 червня 2014 року.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2014 року задоволено позов.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики в сумі 27 180 (двадцять сім тисяч сто вісімдесят) грн, плату за користування позикою в сумі 21 253 (двадцять одна тисяча двісті п'ятдесят три) грн 25 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 242 (двісті сорок дві) грн 17 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 242 (двісті сорок дві) грн 17 коп.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки, судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішення суду першої інстанції є вірним та таким, що ґрунтується на встановлених судом обставинах та доказах.

Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позикодавець) передає у власніть другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Судом першої інстанції, з урахуванням письмових матеріалів справи, було вірно встановлено, що саме 03 грудня 2013 року між позичальником ОСОБА_4 та позикодавцем ОСОБА_3 був укладений договір позики грошей (а.с.7) за умовами якого позикодавець передав позичальнику грошові кошти в сумі 27 180 грн, а позичальник зобов'язався повернути позику частками в термін до 03 грудня 2014 року згідно графіка, наведеного у пункті 4.2 договору позики.

Того ж дня, ОСОБА_4 була написана розписка, якою він підтвердив отримання від ОСОБА_3 грошей у сумі 27 180 грн (а.с.8).

Пунктом 7.2 договору позики грошей сторони підтвердили, що договір укладений ними добровільно і вони не знаходяться під впливом непереборних життєвих обставин, які б змушували їх погодитися на укладання та підписання цього договору.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в частині стягнення боргу в сумі 27 180 грн позов підлягає задоволенню.

Згідно графіка погашення боргу (п.4.2 договору позики) сума щомісячного платежу складає 755 грн за період з січня 2014 року по червень 2014 року включно.

Пунктом 4.4 договору позики передбачено, що після закінчення строків, вказаних у п.4.2 цього договору, позичальник сплачує плату за користування грошима, яка складає 5% в день від суми простроченої заборгованості і нараховується до дня повного розрахунку позичальника з позикодавцем.

За графіком сума щомісячного платежу - 755 грн, 5% від цієї суми дорівнює 37,75 грн

Перший платіж позичальник повинен був здійснити до 03 січня 2014 року, на день розрахунку 20 червня 2014 року кількість днів прострочення - 169, плата за користування позикою складає 37,75 грн х 168 днів = 6379,75 грн.

Другий платіж - до 03 лютого 2014 року, прострочено 138 днів, плата за користування позикою 37,75 грн х 138 днів = 5209,50 грн.

Третій платіж - до 03 березня 2014 року, прострочено 110 днів, плата за користування позикою 37,75 грн х 110 днів = 4152,50 грн.

Четвертий платіж - до 03 квітня 2014 року, прострочено 79 днів, плата за користування позикою 37,75 х 79 день = 2982,25 грн.

П'ятий платіж - до 03 травня 2014 року, прострочено 49 днів, плата за користування позикою 37,75 х 49 день = 1849,75 грн.

Шостий платіж - до 03 червня 2014 року, прострочено 18 днів, плата за користування позикою 37,75 х 18 день = 679,50 грн.

Загальна сума плати за користування позикою складає - 21 253,25 грн.

Крім того, судом першої інстанції, з урахуванням письмових матеріалів справи, було вірно встановлено, що за договором поруки від 03 грудня 2013 року (а.с.9) ОСОБА_2 поручився перед кредитором ОСОБА_3 за виконання ОСОБА_4 обов'язку за договором позики у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума боргу та плата за користування позикою підлягають стягненню з відповідачів у солідарному порядку.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Апеляційний суд у відповідності до вимог ст..303 ЦПК України перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, матеріалам справи, зводяться до переоцінки доказів по справі.

Судом першої інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, встановлено, що судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права і тому, колегія апеляційного суду вважає, що згідно до ст. 308 ЦПК України правових підстав для скасування рішення не вбачає, а тому, доводи апеляційної скарги підлягають відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.В.Свистунова

Судді В.Ю.Міхеєва

В.А.Ремез