Рішення № 46354194, 23.06.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого-судді Слюсар Т.А.

суддів: Волошиної В.М., Котули Л.Г.

при секретарі: Орленко Т.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року

в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ЖБК «Академічний-8», ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2014 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири.

Позов обґрунтовувала тим, що 27 листопада 2013 року відповідачами було залито гарячою водою її квартиру. Причиною залиття став відрив труби від опалювального радіатора в місці різьбового з'єднання на трубопроводі.

Внаслідок залиття квартири їй завдано матеріальну шкоду у розмірі 31321 грн., а також заподіяно моральних страждань, й на відшкодування моральної шкоди просила стягнути 10000 грн.

З урахуванням доповнень до позову, просила стягнути з відповідачів у солідарному порядку на свою користь 49005 грн. 10коп. матеріальної шкоди, яка складається з вартості ремонтно-відновлювальних робіт, які вже проведено та необхідно буде проводити в майбутньому, витрат на ліки, за чистку килимів, виготовлення технічного паспорту, інфляційних втрат, за оплату телеграми, за друк фотографій, витрат по оплаті адвокатських послуг, а також пов'язаних з оплатою послуг спеціаліста по складенню кошторису та 10000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 21 644грн.24коп. та 300грн. витрат на правову допомогу, а також в доход держави судовий збір в сумі 243грн.60коп.

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції змінити та задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін та представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Рішення суду першої інстанції відповідачами не оскаржено, а тому, з урахуванням вимог ч.2 ст.303 ЦПК України, колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи по справі рішення про часткове задоволення позову, районний суд визнав доведеним факт заподіяння ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 21 644 грн. 24коп. внаслідок залиття її квартири та не доведення вимог в частині моральної шкоди.

Разом з тим, повністю з висновками суду першої інстанції погодитися неможливо.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власницею двокімнатної АДРЕСА_1 /а.с.3 т.1/. Дана квартира розташована на 1 поверсі 16-поверхового житлового будинку ЖБК «Академічний-8».

Встановлено, що на 2 поверсі, над квартирою позивачки, у квартирі №8, власником якої є ОСОБА_2, проживають відповідачі.

Встановлено, що ОСОБА_1, 1948р.н., є інвалідом 2 групи безстроково /а.с.13 т.1/.

Згідно даних долученого до справи звіту №188/13 оцінки збитків, завданих власнику квартири внаслідок залиття від 30 грудня 2013р., вартість відновлювальних робіт по залиттю квартири, що належить позивачці, становить 31321,00 грн. /а.с. 18-21 т.1/.

Відповідно до товарного чеку №1 від 30 грудня 2013 року ОСОБА_1 сплачено витрати, пов'язані з оплатою послуг спеціаліста по складенню кошторису, необхідного для ремонту квартири, в сумі 800 грн. / а.с. 8 т.1/.

Окрім того, позивачкою понесені витрати у сумі 36грн.24 коп. - за оплату телеграми по виклику відповідачів при обстеженні спеціалістом квартири; 240 грн. - витрат за чистку килимів; 36,00 грн. - за друк цифрових фотографій квартири позивача; 300 грн. витрат по оплаті адвокатських послуг /а.с. 9-12 т.1/.

Актами ЖБК «Академічний-8» від 28 листопада 2013 року зафіксовано факт залиття гарячою водою приміщення всієї АДРЕСА_1 з розташованої вище квартири.

Причиною залиття визнано порив в системі централізованого опалення, що стався внаслідок несанкціонованого втручання мешканців кв. №8 цього ж будинку у роботу системи (заміна радіаторів) /а.с.6,7 т.1/.

Згідно висновку від 17 жовтня 2014 року №6794/14-43 проведеної по справі Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на підставі ухвали суду судової будівельно-технічної експертизи, вартість ремонтно-відновлювальних робіт квартири АДРЕСА_1 для усунення наслідків її залиття 27.11.1013р. становить 20532 грн. /а.с. 114-121 т. 1/.

Районним судом покладено у основу рішення зазначений висновок судової будівельно-технічної експертизи, а також стягнуто з ОСОБА_2, як власниці помешкання, заподіяну шкоду, в сумі 20 532грн. з урахуванням понесених позивачкою інших витрат : пов'язаних з оплатою послуг спеціаліста по складанню кошторису в сумі 800 грн., 36 грн.24 коп. - за оплату телеграми по виклику відповідачів при обстеженні спеціалістом квартири; 240 грн. - витрат за чистку килиму; 36 грн. - за друк цифрових фотографій квартири, що склало загальну суму 21 644 грн. 24 коп.

Під час уточнень, внесених до позовної заяви, позивачка посилалася на те, що житлову кімнату, площею 9,2 кв.м., нею відремонтовано, в підтвердження чого долучила до справи квитанції,чеки та ін. /а.с. 148-179/, й вартість уже проведеного ремонту склала 10 449 грн. 87 коп.

З урахуванням зазначеного, просила стягнути з відповідачів на відшкодування збитків, пов'язаних із залиттям, уже понесені нею витрати на ремонт, в сумі 10 449грн.87коп., а також витрати, які необхідно буде нести у майбутньому згідно висновку експертизи в сумі 20532грн., а всього 30 981грн.87коп., що з урахуванням вимог в іншій частині становить 49 005 грн. 10коп. /а.с.185/.

Разом з тим, районний суд на зміст заявлених позивачкою вимог уваги не звернув й мотиви прийнятого рішення в частині відмови у стягненні вартості уже проведених робіт у кімнаті площею 9,2 кв.м., не виклав, в той час як з матеріалів проведеної по справі судової будівельно-технічної експертизи убачається, що житлова кімната площею 9,2 кв.м. не була предметом експертного дослідження.

Зокрема, у 6 абзаці 6 сторінки дослідницької частини висновку експертизи вказано : «Слід зазначити, що в приміщенні 3 АДРЕСА_1 відсутні пошкодження про залиття, про які йдеться в акті від 28 листопада 2013р. /а.с.7/, що може свідчити про проведення ремонтних робіт у вказаному приміщенні. Встановити вартість ремонтно-відновлювальних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень внаслідок залиття приміщення 3 квартири не вбачається можливим, в зв'язку з відсутністю пошкоджень на час проведення обстеження» /а.с.116/.

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили пояснення ОСОБА_1 про проведення у кімнаті площею 9.2 кв.м. квартири позивачки ремонту, проте не погоджувалися з сумою, понесеною під час усунення наслідків залиття й вважали її такою, що не може становить більше 2772грн.

Не дають правових підстав до висновків про понесення позивачкою на ремонт вказаної кімнати витрат у сумі 10 449грн.87коп.і матеріали справи, оскільки долучені до справи квитанції, чеки не свідчать про те, що зазначені у них будівельні матеріали були використані саме на ремонт згаданої житлової кімнати, не підтверджено будь-якими доказами й витрати, пов'язані з оплатою вартості роботи майстрів.

Колегія суддів враховує і те, що від призначення по справі будівельно-товарознавчої експертизи ОСОБА_1 відмовилася, посилаючись на відсутність фінансової можливості оплатити її вартість. Не вважали за необхідне призначати відповідну експертизу й відповідачі.

Разом з тим, з урахуванням обставин справи, доведення факту проведення позивачкою відновлювальних робіт, пов'язаних з усуненням наслідків залиття гарячою водою кімнати пл.9,2 кв.м., змістом письмових заперечень /а.с.15- 18 т.2/., підтверджених відповідачами в судовому засіданні, про те, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт в кімнаті пл.9,2 кв.м., не може перевищувати 2772грн., колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав до відшкодування позивачці вартості ремонту в сумі 2772грн. в згаданій кімнаті.

Окрім цього, відповідно до змісту заперечень щодо розрахунку суми, заявленої в уточненій позовній заяві /а.с.15- 18 т.2/, відповідачами не оспорюється вимога про стягнення інфляційних втрат.

Визнаючи недоведеним заявлений по справі позов в частині відшкодування моральної шкоди, районний суд належним чином не врахував обставини справи, характер та тривалість душевних страждань, яких позивачка зазнала у зв'язку із пошкодженням майна та заподіяних залиттям гарячою водою всього житлового помешкання у зимову пору року й негативних наслідків від цього, стан її здоров'я, вона, як убачається з матеріалів справи, є інвалідом 2 групи й після залиття у зв'язку з погіршенням стану здоров'я зверталася за медичною допомогою, а також перебувала на стаціонарному лікуванні /а.с.16,17 т.1/, й до теперішнього часу вимушена проживати в неналежних санітарних умовах.

Зазначене свідчить про те, що районний суд, ухвалюючи рішення, у повному обсязі не визначився з характером спірних правовідносин, припустився невідповідності висновків суду обставинам справи, порушив норми матеріального й процесуального права.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а по справі слід ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Колегія суддів вважає належним доказом по справі висновок проведеної по справі судової будівельно-технічної експертизи, оскільки складено його висококваліфікованим спеціалістом в галузі інженерно-технічних досліджень, який має вчене звання доцента та стаж експертної роботи з 2002р./а.с.114-121 т.1/.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування заподіяної ОСОБА_1 залиттям квартири матеріальної шкоди в сумі 23 544грн., яка складається з 20 532 грн. встановленої висновком експертизи й 2772 грн., понесених у зв'язку з проведеними у кімнаті, пл.9,2 кв.м., ремонтно-відновлювальних робіт та 240 грн. за чистку килиму /а.с.9/, а також інфляційних у сумі 1801грн.11коп./ з урахуванням доводів апеляційної скарги та заперечень на позов /а.с.16 т.2/ за період з 17.10.2014р. по 13.01.2015р., а також витрат по справі, пов'язаних з оплатою послуг спеціаліста по складанню кошторису, необхідного для ремонту квартири в сумі 800 грн., 36 грн.24 коп. за оплату телеграми по виклику відповідачів при обстеженні спеціалістом квартири та 36 грн. - за друк цифрових фотографій квартири /а.с.10,11 т.1/

Враховуючи конкретні обставини справи, характер та тривалість моральних страждань, заподіяних залиттям помешкання, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 1000грн. на відшкодування моральної шкоди.

Підстав до стягнення з відповідачки вартості придбаних ОСОБА_1 медичних препаратів немає, оскільки матеріалами справи не доведено наявність причинного зв'язку між діями /бездіяльністю/ ОСОБА_3 та придбаними позивачкою ліками.

Твердження апеляційної скарги ОСОБА_1 про необхідність покладення обов'язку по відшкодуванню заподіяних їй збитків не лише на ОСОБА_3, а й на членів її родини, безпідставні.

Згідно положень ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов'язує. Тягар утримання майна лежить на власнику /ст.322 ЦК /.

Зі справи убачається, що власником нерухомого майна, з якого відбулося залиття квартири позивачки, є ОСОБА_3, яка у відповідності до вимог ст.ст. 319, 322 ЦК України зобов'язана утримувати власність у належному стані, без порушення прав інших осіб, а тому саме на ній лежить відповідальність по відшкодуванню збитків, заподіяних неналежним утриманням приватної власності.

Відповідно до справи позивачкою понесено витрати на правову допомогу в сумі 300 грн. /а.с.12 т.1/, які підлягають відшкодуванню ОСОБА_3

Встановлено, що ОСОБА_1 визнана інвалідом 2 групи, а тому на підставі вимог п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

За таких обставин, з ОСОБА_3 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 487грн.20коп. /243,6+243,6=487,2/.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ПІН: НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ПІН: НОМЕР_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 23 544грн. матеріальної шкоди, 1801грн.11коп. інфляційних, 1000грн. моральної шкоди, а також витрати по справі, пов'язані з оплатою послуг спеціаліста, в сумі 800грн., 36 грн.24 коп. витрат на телеграму, 36 грн. за друк фотографій та 300грн. на правову допомогу, а всього 27 517грн.36коп.

В задоволенні позову у іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ПІН: НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у сумі 487грн.20коп.

Рішення набирає чинності негайно, проте може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

Справа № 759/3519/14-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7604/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Ключник А.С.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.