Постанова № 46353691, 06.07.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2015 р. Справа № 914/453/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

Головуючого судді Давид Л.Л.

суддівГриців В.М.

ОСОБА_1

при секретарі судового засіданняОштук Н.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Артемівські зорі б/н від 05.05.2015 року (вх. № ЛАГС 01-05/2205/15 від 19.05.2015 р/)

на рішення господарського суду Львівської області від 23.04.2015 року

у справі №914/453/15 (суддя Пазичев В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Артемівські зорі, с.Артемівка, Харківська обл.

до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Агросинтез, смт. Гніздичів, Львівська обл.

до відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс, м. Київ

про визнання угоди про заміну кредитора у зобовязанні №15-11/12-134 від 15.11.2012 року та Додаткових угод до неї №1 від 14.08.2013 року №2 від 01.08.2014 року недійсними

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник (довіреність б/н від 13.03.2015 р.)

від відповідача-1: не з»явились; від відповідача-2: не з»явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.04.2015 р. у справі 3914/453/15 відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Артемівські зорі, с. Артемівка, Харківська область (надалі Позивач) до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Агросинтез, смт. Гніздичів, Львівська область (Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс, м. Київ (Відповідач 2) про визнання угоди про заміну кредитора у зобовязанні №15-11/12-134 від 15.11.2012 року та Додаткових угод до неї №1 від 14.08.2013 року №2 від 01.08.2014 року недійсними.

Позивач ТОВ «Артемівські зорі» не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу, б/н від 05.05.2015 року (вх. № ЛАГС 01-05/2205/15 від 19.05.2015 р.), в якій посилається на те, що останнє прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

Скаржник вважає, що судом порушено норми ст. 203 Господарського кодексу України та ст. ст. 601, 514, 599, 604, 605 Цивільного кодексу України. При цьому зазначає, що як вбачається з акту зарахування зустрічних однорідних вимог, складеного між ТОВ «Артемівські зорі» та ТОВ «Корпорація «Агросинтез» 23.12.2011 р., після зарахування заборгованість по договору від 18.01.2011 р. ТОВ «Артемівські Зорі» становила» 41 608,52 грн. Вважає, що відступлення права вимоги на нараховані штрафні санкції та інфляцію на суму боргу 36 032,85 грн. та на суму боргу 102 951,00 грн. є неправомірними, оскільки станом на момент укладення угоди про зміну кредитора у зобов»язанні від 15.11.2012 р. у первісного кредитора були відсутні права вимоги до боржника про стягнення штрафних санкцій та інфляції на вказані суми боргу, оскільки такі вимоги були зараховані згідно акту зустрічних однорідних вимог від 23.12.2011 р. Таким чином, Скаржник вважає, що ТОВ «Корпорація Агросинтез» не мало права укладати угоду про відступлення права вимоги виконання ТОВ «Артемівські зорі» зобов»язання у розмірі 126 113,23 грн. у зв»язку з припиненням зобов»язань зарахуванням на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання угоди №15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов»язанні від 15.11.2012 р. недійсною.

Вважає, що оскаржувана угода про заміну кредитора у зобов»язанні №15-11/12-134 від 15.11.2012 р. та додаткові угоди до неї №1 від 14.08.2013 р. та №2 від 01.08.2014 р. укладені між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» всупереч положенням ст. 203 Господарського кодексу України та ст. ст. 601, 514, 599, 604, 605 Цивільного кодексу України.

Відповідно до цього, Скаржник просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги.

Відповідач 2 ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» у заперечені, б/н і б/д (вх. № апеляційного суду 01-04/3463/15 від 02.06.2015 р.) на апеляційну скаргу посилається на судові акти, а саме: рішення господарського суду Київської області у справі №911/3568/13 від 10.12.2013 р., яким задоволено позовні вимоги ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» до ТОВ «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» та ТОВ «АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ» про стягнення пені та інфляційних витрат на підставі Угоди №15-11/12-119 про заміну кредитора у зобов»язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України) від 15.11.2012 р. та договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК180111/4 від 18.01.2011 р.; рішення господарського суду Київської області у справі №911/3992/14 від 22.10.2014 р. (яке частково змінено постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р.) у справі №911/3992/14, яким задоволено позовні вимоги ТОВ Компанія «НІКО-ТАЙС» до ТОВ «ПК ТРЕЙДСЕРВІС/ГРУП» та ТОВ «АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ» про стягнення заборгованості у вигляді дооцінки товару на підставі Угоди №15-11/12-119 про заміну кредитора у зобов»язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.. ст.. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012 р. та договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК180111/4 від 18.01.2011 р. та рішення господарського суду Одеської області від 01.12.2014 р. у справі №916/770/14, яким задоволено позовні вимоги ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» до ТОВ «СОВАГРО» та ТОВ «АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ» про стягнення заборгованості та процентів за користування чужими грошовими коштами на підставі Угоди №15-11/12-119 про заміну кредитора у зобов»язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.. ст.. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012 р. та договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК180111/4 від 18.01.2011 р. Дані судові акти, як вказує Відповідач 2, підтверджують дійсність та достовірність вимог Позивача, одержаних на підставі Угоди №15-11/12-119 про заміну кредитора у зобов»язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст.. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012 р. та договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК180111/4 від 18.01.2011 р., в тому числі й наявність документів, котрі підтверджують обґрунтованість та дійсність переданої вимоги. Відповідно до цього просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, як безпідставну і необґрунтовану.

02.06.2015 р. в канцелярію суду від представника Позивача поступили письмові пояснення , б/н від 28.05.2015 р. (вх. № апеляційного суду 01-04/3477/15), в яких останній зазначає, що зі змісту заяви ТОВ Корпорація «Агросинтез» про відмову від позову №46/12-юр від 24.02.2012 р., яка була подана до господарського суду Харківської області 28.02.2012 р. у справі №5023/708/12, чітко вбачається що підприємство відмовилось від своїх позовних вимог саме у зв»язку зі сплатою ТОВ «Артемівські зорі» у повному обсязі суми основного боргу за Договором поставки на умовах товарного кредиту №ТК180111/4 від 18.01.2011 р. Дана заява прийнята ухвалою господарського суду Харківської області від 12.03.2012 р. та відповідно припинено провадження у справі №5023/708/12 за позовом ТОВ «Корпорація «Агросинтез» до ТОВ «Артемівські зорі» про стягнення 95 757,50 грн. заборгованості за договором поставки на умовах товарного кредиту №ТК180111/4 від 18.01.2011 р. Таким чином , вважає, що ТОВ «Корпорація «Агросинтез» ще в лютому 2012 р. відмовилась від своїх вимог про стягнення з ТОВ «Артемівські зорі» заборгованості за договором поставки на умовах товарного кредиту №ТК 180111/4 від 18.01.20111 р., в тому числі й передбачених Договором штрафних санкцій. Крім цього вказує також на те, що зі змісту гарантійного листа ТОВ «Корпорація «Агросинтез» вих.. №18/12-юр від 03.02.2012 р. Відповідач 1 гарантував відсутність претензій до ТОВ «Артемівські зорі» по штрафних санкціям, зазначеним у позові за умови відшкодування ТОВ «Артемівські зорі» сплаченого Відповідачем 1 судового збору у розмірі 1 915,20 грн. З наведеного також вбачається, що на дату його складання, тобто на 03.02.2012 р. основний борг за договором вже було погашено. У зв»язку зі сплатою основного боргу за Договором у повному обсязі та відсутністю у Відповідача 1 будь-яких претензій до Позивача зі сплати штрафних санкцій , 27.02.2012 р. між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» та ТОВ «Артемівські зорі» укладено додаткову угоду до вказаного Договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК 180111/4 від 18.01.2011 р., згідно якої всі зобов»язання за Договором були припинені. Вищевказане свідчить про те, що в даному випадку мало місце прощення боргу, що в силу ст. ст. 604, 605 Цивільного кодексу України є підставою для припинення зобов»язання. І відповідно, на дату укладення оскаржуваної Угоди про заміну кредитора у зобов»язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України) №15-11/12-13415.11.2012 у ТОВ «Корпорація «Агросинтез» було відсутнє право вимоги до Позивача щодо сплати суми основного боргу та штрафних санкцій, зазначених у позові. Таким чином, вважає, що з огляду на положення ст. 514 Цивільного кодексу України, Відповідач 1 не мав права укладати оскаржувану Угоду про заміну кредитора у зобов»язанні.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 р. у справі № 914/453/15 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Артемівські зорі б/н від 05.05.2015 року (вх. № ЛАГС 01-05/2205/15 від 19.05.2015 р.) на рішення господарського суду Львівської області від 23.04.2015 року у справі №914/453/15 та призначено до розгляду в судове засідання на 08.06.2015 р., в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Гриців В.М. та Кордюк Г.Т. (Т-1, а.с.217).

02.06.2015 р. в канцелярію суду від представника Відповідача 2 поступило клопотання, б/н і б/д (вх. № суду 01-04/3462/15 від 02.06.2015 р.) про розгляд справи в порядку ст. 75 ГПК України (Т-1, а.с.29).

Розпорядженням голови суду від 08.06.2015 р. у зв»язку з перебуванням у відпустці судді Кордюк Г.Т. в склад колегії по розгляду справи №914/453/15 введено суддю Юрченка Я.О. (Т-2, а.с.11).

08.06.2015 р. в канцелярію суду від представника Скаржника поступила заява, б/н від 08.06.2015 р., в якій останній зазначає, що в зв»язку з неможливістю прибути в судове засідання просить розглядати справу без участі представника. При цьому, зазначає, що апеляційну скаргу підтримує та просить її задоволити в повному обсязі (Т-2, а.с.12).

В зв»язку з неявкою представників сторін, судова колегія з метою повного та всестороннього дослідження всіх обставин справи ухвалила розгляд справи відкласти на 22.06.2015 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Гриців В.М. та Юрченка Я.О. (Т-2, а.с.15-16).

15.06.2015 р. в канцелярію суду від представника Скаржника повторно поступила заява, б/н від 11.06.2015 р. про розгляд справи без його участі. При цьому зазначає, що апеляційну скаргу підтримує та просить її задоволити в повному обсязі (Т-2, а.с.17).

В подальшому, в судове засідання 22.06.2015 р. з»явився представник Позивача (Скаржника) з клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи , враховуючи наведене таке судовою колегією задоволено і розгляд справи відкладено на 06.07.2015 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Гриців В.М. та Юрченка Я.О. (Т-2, а.с.27-28).

06.07.2015 р. представником Скаржника через канцелярію суду подано письмові пояснення по справі, за вих. №06/07-1 від 06.07.2015 р.

В судове засідання 06.07.2015 р. з»явився представник Скаржника. Відповідачі участі уповноважених представників не забезпечили , причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 22.06.2015 р., що підтверджується штампом суду на звороті такої (Т-2, а.с.28 «зворот»).

Станом на 06.07.2015 р. додаткових доказів та клопотань про відкладення не поступало, а відтак судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Представник Скаржника в судовому засіданні 06.07.2015 р. підтримала доводи апеляційної скарги та додаткових пояснень , з мотивів наведених в останніх.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судовою колегією Львівського апеляційного господарського суду, встановлено наступне.

18.01.2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю Корпорація Агросинтез (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Артемівські зорі (Покупець) укладено Договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 (Т-1, а.с.17-20), відповідно до п.1.1. якого у строки, зумовлені Договором, Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупцю насіннєвий матеріал та хімічні засоби захисту рослин, а Покупець зобов'язався прийняти товар для власних та виробничих потреб, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару, відповідно до умов Договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

ОСОБА_3 із Специфікацією № 1 до Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18.01.2011 р. (Т-1, а.с.21), ТОВ Артемівські зорі взяло на себе зобов'язання оплатити поставлений за Договором Товар у наступні строки: перший платіж у розмірі 36032,85 грн. у строк до 28.01.2011 р.; другий платіж у розмірі 67231,66 грн., в тому числі 66918,15 грн. вартості товару та 313,51 грн. - проценти за користування товарним кредитом, у строк до 03.10.2011 р.

Як вказує Позивач, ним здійснено оплату за вказаним Договором наступним чином:

1) ОСОБА_3 зарахування зустрічних вимог № 23/12/11-01 від 23.12.2011 р. (Т-1, а.с.14):

- 38531,08 грн. були зараховані в рахунок погашення заборгованості ТОВ Корпорація Агросинтез перед ТОВ Артемівські зорі за Договором вирощування гібридного насіння соняшнику № 15.04/ВПР від 15.04.2010 р.

- 23124,91 грн. були зараховані як помилково надлишково сплачені ТОВ Артемівські зорі по Договору № ТК140311/8 від 14.03.2011 р., з яких 13124,91 грн. було сплачено 05.12.2011 р., а 10000,00 грн. - 22.12.2011 р.

2) 02.02.2012 р. ТОВ Артемівські зорі було сплачено на розрахунковий рахунок ТОВ Корпорація Агросинтез суму основного боргу за Договором у розмірі 41608,52 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями довідки банку від 11.11.2014 р. № 958/03 та реєстру платіжних документів по рахунку ТОВ Артемівські зорі (Т-1, а.с.26, 27-28).

Таким чином, на думку Позивача, ТОВ Артемівські зорі розрахувалося з ТОВ Корпорація Агросинтез за поставлений за Договором товар у повному обсязі.

Позивач як в суді першої інстанції, так і в апеляційній інстанції зазначає, що у зв'язку зі сплатою основного боргу за Договором у повному обсязі, 27.02.2012 р. між ТОВ Корпорація Агросинтез та ТОВ Артемівські зорі укладено Додаткову угоду до вказаного Договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК 180111/4 від 18.01.2011 р., згідно з якого всі зобов'язання за Договором були припинені (Т-1, а.с.25).

ТОВ «Артемівські зорі» також вважає, що 28.02.2012 р., у зв'язку зі сплатою основного боргу за Договором у повному обсязі, ТОВ Корпорація Агросинтез також відмовилося від свого позову до ТОВ Артемівські зорі про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за Договором у справі № 5023/708/12, яка знаходилася на розгляді у господарському суді Харківської області (заява про відмову від позову № 46/12-юр від 24.02.2012 р.). Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.03.2012 р. було прийнято заяву ТОВ Корпорація Агросинтез про відмову від позову та припинено провадження у справі № 5023/708/12 за позовом ТОВ Корпорація Агросинтез до ТОВ Артемівській зорі про стягнення 95757,50 грн. заборгованості за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК 180111/4 від 18 січня 2011 р. Зазначена ухвала господарського суду набрала законної сили (Т-1, а.с.36-37).

Враховуючи вищенаведене, Позивач вважає, що ТОВ Корпорація Агросинтез ще в лютому 2012 р. повністю відмовилося від своїх вимог про стягнення з ТОВ Артемівські зорі заборгованості за Договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК 180111/4 від 18.01.2011 р., в тому числі й передбачених Договором штрафних санкцій.

15.11.2012 р. ТОВ Корпорація Агросинтез та ТОВ Компанія Ніко-Тайс укладено Угоду № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) (далі - Угода), відповідно до якої Первісний кредитор (Відповідач 1) відступає Новому кредитору (Відповідач 2) право вимоги виконання ТОВ Артемівські зорі, що іменується надалі Боржник, зобов'язання щодо сплати розміру пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, інфляційних витрат та штрафу, набутих Первісним кредитором на підставі Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК 180111/4 від 18 січня 2011 р., у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання, згідно Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК 180111/4 від 18.01.2011 р.(Т-1, а.с.38-39).

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ТОВ Корпорація Агросинтез передано ТОВ Компанія Ніко-Тайс перелік документів (Т-1, а.с.40), що підтверджують право вимоги виконання ТОВ Артемівські Зорі обумовленого зобов'язання. У відповідності до пункту 4.3. Угоди, ТОВ Корпорація Агросинтез повідомленням про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомило ТОВ Артемівські зорі про зазначені вище обставини.

14.08.2013 року ТОВ Корпорація Агросинтез та ТОВ Компанія Ніко-Тайс укладено Додаткову угоду № 1 до Угоди № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) (Т-1, а.с.41), згідно якої, керуючись пунктом 6.4. Угоди №15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 15 листопада 2012 року, Сторони вирішили змінити пункти 1.1., 1.2 Угоди, доповнити статтю 2 Угоди ЦІНА УГОДИ пунктом 2.4., та викласти їх у наступній редакції:

1.1. Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Артемівські зорі (код ЄДРПОУ 32536414), що іменується надалі "Боржник", зобов'язання щодо сплати розміру пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3%-річних, інфляційних витрат, відсотків за користування товарним кредитом та штрафу, набутих Первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18 січня 2011 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК180111/4 від 18 січня 2011 року.

1.2. За цією Угодою Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, штрафу, інфляційних витрат, 3%-річних за весь період існування основної заборгованості (прострочення виконання Боржником грошового зобов'язання) згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18 січня 2011 року.

2.4. З моменту укладення даної Угоди, Новий кредитор наділяється всіма правами Первісного кредитора, що випливають із умов договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18 січня 2011 року, по відношенню до Боржника щодо нарахування пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, штрафу, 3%-річних та інфляційних витрат, у зв 'язку із подальшим неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18 січня 2011 року.

Сторони домовились про те, що інші умови та положення Угоди № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язані (відступленні права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 15 листопада 2012 року залишити без змін.

01.08.2014 р. ТОВ Корпорація Агросинтез та ТОВ Компанія Ніко-Тайс укладено Додаткову угоду № 2 до Угоди № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) (Т-1, а.с.42), згідно якої, керуючись пунктом 6.4. Угоди № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 15 листопада 2012 року, Сторони вирішили змінити пункти 1.1., 1.2, 2.4. Угоди, доповнити статтю 2 Угоди Ціна угоди пунктом 2.5., та викласти їх у наступній редакції:

1.1. Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Артемівські зорі (код ЄДРПОУ 32536414), що іменується надалі "Боржник", зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3%-річних, інфляційних витрат, відсотків за користування товарним кредитом та штрафу, набутих Первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18 січня 2011 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18 січня 2011 року.

1.2. За цією Угодою Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3%-річних, інфляційних витрат, відсотків за користування товарним кредитом та штрафу, за весь період існування основної заборгованості (прострочення виконання Боржником грошового зобов'язання) згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18 січня 2011 року.

2.4. З моменту укладення даної Угоди, Новий кредитор наділяється всіма правами Первісного кредитора, що випливають із умов договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18 січня 2011 року, по відношенню до Боржника щодо нарахування заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3%-річних, інфляційних витрат, відсотків за користування товарним кредитом та штрафу, у зв 'язку із подальшим неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов 'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18 січня 2011 року.

2.5. З моменту укладення даної Угоди, Новий кредитор наділяється всіма (будь-якими) правами Первісного кредитора, що можуть випливати у майбутньому та випливають із умов договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18 січня 2011 року, по відношенню до Боржника.

Сторони домовились залишити без змін інші умови та положення Угоди №15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлені права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 15 листопада 2012 р.

Як і в суді першої інстанції, так і в апеляційній інстанції, Позивач посилається на те, що Угода про заміну кредитора в зобов»язанні №15-11/12 від 15.11.2012 р. та додаткові угоди до неї суперечать ст. 203 Цивільного кодексу України (зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам), що відповідно вважає підставою для визнання такої недійною в порядку ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

При перегляді рішення в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду, керувалась наступним:

У відповідності до вимог ст. ст. 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено що договір є обов»язковим для виконання сторонами.

ОСОБА_3 ст. 712 Цивільного кодексу України, що кореспондується нормам ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов»язаний оплатити товар за ціною, встановленою в договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу. Покупець зобов»язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ; покупець зобов»язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2011 р. ТОВ «Корпорація Агросинтез» та ТОВ «Артемівські зорі» було укладено Договір поставки на умовах товарного кредиту №ТК180111/4, згідно п.1.1. розділу 1 якого, у строки, зумовлені договором, Постачальник зобов»язується поставити та передати у власність Покупцю насіннєвий матеріал та хімічні засоби рослин, а Покупець зобов»язується прийняти товар, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару, відповідно до умов договору (додаткових угод та Специфікацій до нього).

У відповідності до п.6.2. та 6.4. вищевказаного Договору сторони визначили те, що оплата товару здійснюється в українських гривнях в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Постачальника. Підставою платежу є даний договір. Покупець, здійснюючи оплату за товар, зобов»язаний вказувати в призначенні платежу номер і дату договору, в рамках якого здійснюється оплата та номер специфікації по договору.

Пунктом 6.3. вищевказаного Договору визначено, що всі витрати по перерахуванню грошових коштів несе Покупець. Товар вважається оплаченим Покупцем , грошові кошти перерахованими , у момент надходження грошей на поточний рахунок Постачальника.

З матеріалів справи вбачається що Відповідачем 1 було поставлено Позивачу товар на загальну суму 102 951,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №А-00003451 від 13.04.2011 р., згідно довіреності №41 від 13.04.2011 р.

Відповідно до специфікації №1 до даного Договору, сторонами визначено порядок оплати Позивачем вартості отриманого товару: 36 032,85 грн. до 28.01.2011 р., 66 918,15 грн. до 03.10.2011 р.

ТОВ «Артемівські зорі» своєчасно та в повному обсязі не виконало взяті на себе зобов»язання щодо проведення розрахунків у строки, визначені Договором, а саме частково погасило заборгованість перед ТОВ «Корпорація «Агросинтез», згідно Договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК180111/4 від 18.01.2011 р., шляхом оформлення акту №23/12/11-01 заліку зустрічних однорідних вимог від 23.12.2001 р. на суму 61 342,48 грн.

Відтак, станом на 24.01.2012 р. заборгованість ТОВ «Артемівські зорі» перед ТОВ «Корпорація «Агросинтез», згідно Договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК180111/4 від 18.01.2011 р. складала 41 608,52 грн., чого не заперечив представник Скаржника.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2012 р. ТОВ «Корпорація «Агросинтез» звернулась до господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з ТОВ «Артемівські зорі» суми боргу у розмірі 41 608,52 грн., пені у розмірі 2 660,00 грн. за період з 04.10.2011 р. по 24.01.2012 р. , процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 31 319,47 грн. за період з 04.10.2011 р. по 24.01.2012 р., штрафу у розмірі 20 169,50 грн. (в зв»язку з порушенням строку оплати товару більше ніж на 30 днів), згідно Договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК180111/4 від 18.01.2011 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.03.2012 р. припинено провадження у справі №5023/708/12 за вищевказаною позовною заявою, не у зв»язку з відсутністю предмета спору, а на підставі п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду що даний факт свідчить лише про відмову Відповідача 1 від позову до Позивача, а не про відсутність чи припинення зобов»язань між ними.

У відповідності до положень п.1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов»язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

ОСОБА_3 ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов»язанні і на умовах, що існували на момент переходу цих прав якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобов»язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов»язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для цього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов»язку первісному кредиторові є неналежним виконанням (ст. 515 Цивільного кодексу України).

15.11.2012 р. ТОВ Корпорація Агросинтез та ТОВ Компанія Ніко-Тайс укладено Угоду № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги а порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) (далі - Угода), відповідно до якої Первісний кредитор (Відповідач 1) відступає Новому кредитору (Відповідач 2) право вимоги виконання ТОВ Артемівські зорі, що іменується надалі Боржник, зобов'язання щодо сплати розміру пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, інфляційних витрат та штрафу, набутих Первісним кредитором на підставі Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК 180111/4 від 18 січня 2011 р., у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання, згідно Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК 180111/4 від 18.01.2011 р.(Т-1, а.с.38-39).

В подальшому, 14.08.2013 р. укладено Додаткову угоду №1 до Угоди №15-11/12-134 та 01.08.2014 р. та Додаткову угоду №2 до Угоди №15-11/12/134.

Cкаржник зазначає, що на час укладення спірної Угоди заборгованість в сумі 41 608,52 грн. ним була сплачена, що підтверджується копіями довідки банку від 11.11.2014 р. №958/03 та реєстру платіжних документів по рахунку ТОВ «Артемівські зорі». Однак, призначенням платежу у банківській виписці від 02.02.2012 р. є «опл. заборгованості згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК140311/6 від 14.03.2011». Натомість, підставою для виникнення спору в даній справі є неналежне, несвоєчасне та неповне виконання Відповідачем 2 взятого грошового зобов»язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК180111/4 від 18.01.2011 р. а не договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК140311/6 від 14.03.2011 р. При цьому, Позивач стверджує, що при розгляді справ №914/3392/14 та №911/3568/13 підтверджено правомірність оплати саме за спірним Договором.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо того, що банківська виписка від 02.02.2012 р. згідно ст.. ст.. 36, 37 Господарського процесуального кодексу України не є достовірним та об»єктивним доказом погашення вартості отриманого товару саме згідно Договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК180111/4 від 18.01.2011 р.

Однак, при розгляді даної справи, як в суді першої так і апеляційної інстанцій Позивачем (Скаржником) не підтверджено вищевказаного факту належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, а у судових рішення по справах №914/3392/14 та №911/3568/13 відсутні посилання на такі.

ОСОБА_3 вимог ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» передано вищезазначені вимоги у відповідності до норм чинного законодавства України та із дотриманням положень статті 514 Цивільного кодексу України, згідно якої Відповідач 2 є належним та законним кредитором ТОВ Артемівські зорі щодо отримання нарахування заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3%-річних, інфляційних витрат та штрафу за весь час існування непогашеного розміру боргу, що підтверджується, зокрема, рішенням господарського суду Київської області у справі № 911/3992/14 від 22 жовтня 2014 року, яким задоволено позовні вимоги ТОВ Компанія Ніко-Тайс до ТОВ ПК Трейдсервісгруп та ТОВ Артемівські зорі про стягнення заборгованості (індексація ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці) згідно Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18 січня 2011 року на підставі Угоди № 15-11/12-119 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 15 листопада 2012 року та договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18 січня 2011 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. (Т-1, а.с.89-99) (яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2015 р.) апеляційну скаргу ТОВ «Артемівські зорі» задоволено частково. Рішення господарського суду Київської області від 22.10.2014 р. у справі №911/3992/14 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ Ніко-Тайс» задоволено частково, а саме стягнуто солідарно з ТОВ «Артемівськеі зорі» та ТОВ «ПК Трейсервісгруп» на користь ТОВ «Ніко-Тайс» 590 грн. 21 коп. боргу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Крім цього, рішенням Господарського суду Київської області від 10.12.2013 року стягнуто солідарно, зокрема, з ТОВ Артемівські зорі, в звязку з неналежним виконанням спірного Договору, інфляційні втрати, а також суму пені. Дане рішення станом на час розгляду цієї справи є виконаним в примусовому порядку, оскільки, відповідно до Постанови ВДВС Печенізького РУЮ Харківської області від 12 серпня 2014 року закінчено виконавче провадження № 44094646 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 20 січня 2014 року по справі № 911/3568/13, в звязку з його виконанням (Т-1, а.с.85).

Отже, вищенаведені судові акти підтверджують дійсність вимог Відповідача 2, одержаних на підставі Угоди № 15-11/12-119 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 15 листопада 2012 року та Договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК180111/4 від 18 січня 2011 року.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів.

ОСОБА_3 з приписами п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою №48553/99 Совтрансавто-Холдінг проти України, а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 Брумареску проти Румунії встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає, серед іншого, і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

ОСОБА_3 частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Крім цього, судова колегія зазначає, що виходячи з аналізу норм ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов»язання як заборгованість , так і нараховані на основний борг індексації ціни товару, дооцінки вартості товару , курсової різниці, пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3% річних, інфляційних витрат та штрафу є подільними одна від одної вимогами. Дане також підтверджується, судовою практикою, а саме: постановами Вищого господарського суду України від 14.08.2012 р. у справі №8/079-11/14, від 019.12.2009 р. у справі №4/030-09, від 06.08.2013 р. у справі №5/097-12, від 02.06.2010 р у справі №31/424.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що обсяг переданого права вимоги (розмір стягнення) не може впливати на дійсність угод, укладених між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, щодо переведення (уступлення) права вимоги, тому не досліджується при розгляді цього позову, оскільки сторонами наведено судові рішення, що набрали законної сили, де було досліджено це питання в якості предмета позову. В даному позові є важливим наявність права вимоги у Відповідача 1, що підтверджується відповідними судовими рішеннями, а відповідальність за розмір переданого права вимоги статтею 519 ЦК України покладено на Відповідача 1, право ж Позивача заперечувати ці вимоги витікає з ст. 518 ЦК України.

Відтак, уступка вимоги кредитором іншій особі своїх прав в тому обсязі, які існували на момент уступки, допускається, якщо вона не суперечить закону або договору або коли вимога не пов'язана з особою кредитора. Будь-яких інших обмежень та/або заборони передавати кредиторові свої права вимоги до боржника іншій особі зазначені норми не містять, в т.ч. і тих прав вимоги, якими кредитор забезпечив належне виконання основного зобовязання боржником (неустойка, штраф, пеня) до моменту його виконання в повному обсязі та/або обтяжив основне зобовязання додатковими виплатами (% річні, інфляційні нарахування, % за користування чужими коштами).

При цьому, можливість передачі своїх прав первісним кредитором новому кредиторові повязується з їх існуванням на момент такої передачі, а не з моментом виконання основного зобовязання (погашення основного боргу), адже, окрім основного боргу кредитор має право на стягнення штрафних санкцій та додаткових виплат, нарахованих на цей борг до моменту його сплати. Крім того, уступка права вимоги за своєю правовою природою не є самостійним правочином, оскільки вона залежить від основного юридичного факту, який її породжує. Право вимоги має узгоджуватись за загальними принципами та умовами виконання як цивільно-правових, так і господарських зобов'язань.

Враховуючи наведене, вірним є висновок місцевого господарського суду, що додаткові вимоги Позивача щодо визнання недійсними окремих умов не відповідають нормам чинного законодавства України, оскільки спірна Угода про заміну кредитора у зобовязанні № 15-11/12-134 від 15.11.2012 року та Додаткові угоди до неї є похідними від Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18 січня 2011 року, а вимоги Позивача щодо визнання недійсними окремих умов може стосуватися, перш за все, саме цього Договору, яким визначено умови відповідальності Позивача, а без цього зміна (або визнання окремих умов недійсними) окремих умов Угоди про зміну кредитора не має правових підстав. При цьому, Позивач не є її стороною.

У відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33, 34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на Скаржника.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення господарського суду Львівської області від 23.04.2015 р. у справі №914/453/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Артемівські зорі б/н від 05.05.2015 р. - без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України

повний текст постанови складено та підписано 08.07.2015 р.

Головуючий суддяДавид Л.Л.

СуддіГриців В.М.

ОСОБА_1