Постанова № 46353603, 06.07.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.07.2015 справа №908/1843/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 за довіреністю; не зявився. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика №105", смт. Цукурине, м. Селидове, Донецька областьна рішення господарського судуЗапорізької областівід06 травня 2015 р.у справі№ 908/1843/15-г (суддя Попова І.А.)за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськдо Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика №105", смт. Цукурине, м. Селидове, Донецька областьпростягнення 54 380 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі ДП "Придніпровська залізниця", позивач), звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика №105" (далі- ТОВ "Збагачувальна фабрика №105", відповідач) штрафу у розмірі 54 380 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.05.2015р. по справі №908/1843/15-г позов задоволено повному обсязі, з відповідача на користь позивача стягнуто штраф в сумі 54 380 грн. 00 коп., а також судовий збір в сумі 1827 грн. 00 коп.

Рішення суду мотивовано доведеністю та обґрунтованістю позивних вимог.

Не погодившись з рішенням суду ТОВ "Збагачувальна фабрика №105" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач, зокрема, вказує на те, що Комерційний акт, на який посилається позивач як на підставу позовних вимог, не може вважатись належним та допустимим доказом у справі, оскільки складений залізницею безпідставно.

Крім того, скаржник вважає, що суд безпідставно відхилив його клопотання щодо відкладення розгляду справи.

ДП "Придніпровська залізниця" проти апеляційної скарги заперечило за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 811 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно до ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи обидві сторони були повідомлені належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційної господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105» (відповідач по справі, вантажовідправник) 23.09.2014 р. зі станції відправлення Цукуриха Донецької залізниці на станцію Бурштин Львівської залізниці на адресу ПАТ «ДТЕК Західенерго» за залізничною накладною № 52598620 відправлено вантаж навалом - вугілля кам'яне, не поіменоване в алфавіті, вугілля марки ДГСШ 0-13 - у вагоні № 67864546, вага якого визначена відправником, а саме: 69000 кг.

Із даних залізничної накладної вбачається, що навантаження вагону здійснювалось засобами відправника (відповідача у справі), правильність внесених до накладної відомостей підтверджено підписом представника вантажовідправника у відповідності до п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів.

Після прибуття вагона №67864546 на попутну станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці виявлено невідповідність відомостей, зазначених відповідачем в накладній № 52598620 фактичним параметрам, про що складений акт загальної форми № 1368 від 25.09.2014 р. У вказаному акті зазначено, що при контрольному зважуванні вагону на справних вагонних 150-тонних електронно-тензометричних вагах на ст. Нижньодніпровськ - Вузол виявилося брутто 94500 кг, тара з документа 23100 кг, нетто 71400 кг, що більше, ніж зазначено в накладній на 2400 кг та більше вантажопідйомності вагону. Встановлене зафіксовано у комерційному акті № РА 004806/477/125 від 25.09.2014р. В акті також зазначено, що навантаження вантажу рівномірне, на рівні бортів, із застосуванням катка, вагон без бокових дверей, розвантажувальні люки закриті, протікання вагону немає, в технічному відношенні вагон справний, при повторному зважуванні вагону вага підтвердилася; вагон затриманий для відвантаження надлишку вантажу. Комерційний акт підписаний начальником станції, прийомоздавальником та одержувачем.

Надлишок вантажу в кількості 8700 кг із вагону № 67864546 був перевантажений у вагон № 67168583, а вагон № 67168583 за досильною накладною № 47830005 зі станції Нижньодніпровськ-Вузол відправлений залізницею на станцію призначення Бурштин Львівської залізниці.

В зв'язку з невірним визначенням відповідачем маси вантажу в накладній №52598620 на підставі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України позивачем нараховано штраф у розмірі 5-ти кратної провізної плати, що складає 54380 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі-Статут залізниць) накладна-це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно зі ст. 24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5. розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Згідно зі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення). У даному випадку провізна плата вагона №67864546 складає 10 876 грн. 00 коп: сума штрафних санкцій 10 876 грн. 00 коп х 5= 54 380 грн. 00 коп.

Таким чином, розрахунок штрафу позивачем здійснено вірно, а вимоги про його стягнення, на підставі зазначеного вище, є обґрунтованими.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць, залізниця має право перевірити правильність

відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Згідно п.28 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон є напіввагоном та приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.

Частиною першою ст. 26 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

За змістом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобовязана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002р.

За пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти на місцях загального користування складаються у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній, у звязку з чим, відповідно до вимог ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць, позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Судом не допущено порушень норм процесуального права, які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача заявлений позивачем штраф, а тому оскаржуване рішення суду є законним та таким, що підлягає залишенню в силі.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика №105" на рішення господарського суду Запорізької області від 06.05.2015 року по справі №908/1843/15-г залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 06.05.2015 року по справі № 908/1843/15-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

ГоловуючийК.І. Бойченко

Судді:Л.Ф. Чернота

ОСОБА_3

Надруковано: 5 прим.

1.позивачу

2. відповідачу

3. у справу

4. апеляційному суду

5. ГСЗО