Рішення № 46353354, 07.07.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2015 р.Справа № 925/1056/15

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дженерал

Інжиніринг, м. Київ

до приватного підприємства Екструд, смт. Чорнобай, Черкаської

області

про стягнення 690 664 грн. 29 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Дженерал Інжиніринг до приватного підприємства Екструд про стягнення 690 664 грн. 29 коп. у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов дистрибюторського договору від 06 лютого 2014 року за №20140206/1 та укладених до нього додаткових угод.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23 червня 2015 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 07 липня 2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23 червня 2015 року було зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обовязковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 07 липня 2015 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1056/15.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 06 лютого 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю Дженерал Інжиніринг (компанія) та приватним підприємством Екструд (дистрибютор) було укладено дистрибюторський договір за №20140206/1.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору компанія доручила, а дистрибютор зобовязався розповсюджувати товари компанії. Компанія надала дистрибютору статус офіційного дистрибютора в м. Полтаві та Полтавській області, м. Суми та Сумській області.

З метою виконання п. 1.1. даного договору компанія зобовязується передати товар в кількості і асортименті, заявленому дистрибютором, а останній зобовязався прийняти і оплатити його (п. 1.2. договору).

Право власності на товар переходить від компанії до дистрибютора з моменту підписання уповноваженими представниками компанії та дистрибютора накладної, яка підтверджує момент фактичної передачі товару (п. 4.4. договору).

Позивач свої зобовязання за договором виконав повністю та поставив відповідачу товар на загальну суму 702 664 грн. 23 коп., що підтверджується видатковими накладними:

-№79 від 06 лютого 2014 року на суму 64 767 грн. 16 коп.;

-№80 від 06 лютого 2014 року на суму 11 242 грн. 13 коп.;

-№85 від 18 лютого 2014 року на суму 574 589 грн. 80 коп.;

-№96 від 18 лютого 2014 року на суму 52 065 грн. 14 коп. (копії зазначених документів знаходяться в матеріалах справи).

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом та відтиском печатки відповідача у вищевказаних накладних.

Відповідач в свою чергу зобовязання по оплаті поставленого товару виконав частково, сплативши позивачу кошти в розмірі 15 000 грн. 00 коп., про що було вказано позивачем у позові.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 690 664 грн. 29 коп. заборгованості за поставлений товар згідно дистрибюторського договору від 06 лютого 2014 року за №20140206/1.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.5. договору дистрибютор оплачує товар, поставлений на підставі його замовлень, на протязі 30 календарних днів з моменту його отримання, шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок компанії.

Додатковою угодою №1 до дистрибюторського договору визначено інший порядок розрахунків по накладній №79 від 06 лютого 2014 року, а саме якщо покупець фактично не продав весь товар за 90 днів, він зобовязаний заплатити за товар не пізніше ніж через 90 днів з моменту отримання товару, або повернути товар через 90 днів з моменту отримання товару протягом 30 днів з моменту настання 90 днів. Після завершення терміну відстрочення платежу (90 днів), якщо покупець не виявив бажання повернути товар за видатковою накладною №79 від 06 лютого 2014 року у письмовому вигляді, товар за даною видатковою накладною підлягає оплаті протягом терміну зазначеного в п.1. Згідно п. 1.2. додаткової угоди покупець щотижня зобовязаний перераховувати кошти на рахунок постачальника за фактично проданий товар.

Додатковою угодою №2 було визначено аналогічні умови оплати і відносно видаткової накладної №85 від 18 лютого 2014 року.

З урахуванням вищенаведених умов договору, строк оплати поставленого товару на час прийняття рішення суду настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище товар було поставлено на суму 702 664 грн. 23 коп., сплачено 15 000 грн. 00 коп., в звязку з чим сума боргу складає 687 664 грн. 23 коп.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 687 664 грн. 23 коп., в решті стягнення 3 000 грн. 06 коп. слід відмовити у звязку з безпідставним нарахуванням.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, ст. ст. 82-84 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства Екструд, вул. Леніна, 110, смт. Чорнобай, Черкаської області, ідентифікаційний код 33465512, р/р 26006322531 в ПАТ Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Дженерал Інжиніринг, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 38418341, р/р 26001060836335 в ПАТ КБ ПриватБанк, МФО 320649 687 664 грн. 23 коп. основного боргу та 13 753 грн. 90 коп. витрат на сплату судового збору.

3.В решті вимог в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 08 липня 2015 року.

Суддя А.В.Васянович