Рішення № 46351533, 06.07.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2015 р.Справа № 916/2012/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк";

До відповідача: Приватного підприємства "Татарбунарське районне підприємство інвалідів "ВІРА"

про стягнення 23216,71 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 по довіреності №2551- К-О від 23.07.2014р.

Від відповідача: - не з'явився;

Суть спору: про стягнення з Приватного підприємства "Татарбунарське районне підприємство інвалідів "ВІРА" на користь ПАТ КБ „Приватбанк боргу у сумі 23 216,71 грн., з яких 10 000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 7355,55 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4061,16 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 1800,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Позивача витребувані судом документи надав.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні 06.07.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:

28.03.2011 р. Приватного підприємства "Татарбунарське районне підприємство інвалідів "ВІРА" звернулось до ПАТ КБ „Приватбанк із заявою про відкриття поточного рахунку № 26003060307135, крім того відповідачем було складено заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, згідно якої відповідач погоджується на те, що порядок встановлення, зміну ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із цією заявою складають договір банківського рахунка.

Так, згідно заяв від 28.03.2011 р. відповідач погодився на надання йому позивачем кредитного ліміту на поточний рахунок № 26003060307135 та надав свою згоду на приєднання до „Умов та правил надання банківських послуг, що регламентують взаємовідносини сторін за таким видом кредитування.

Відповідно до п.п. 3.2.1.4.1 „Умов та правил надання банківських послуг за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процента ставка).

Згідно п.п. 3.2.1.4.1.1 „Умов та правил надання банківських послуг за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1 го до 20 го (включно) числа поточного місяця або до 25 го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21- го до кінцевого числа поточного місяця (далі „період, в який дебетове сальдо підлягає обнуління), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі , 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

В п.п. 3.2.1.4.1.2 „Умов та правил надання банківських послуг зазначено, що у випадку не анулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає анулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало анулюванню , Клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало анулюванню.

За умовами п.п. 3.2.1.4.1.3 у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91 го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобовязання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь якого з грошових зобовязань Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь якого з грошових зобовязань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобовязань.

Відповідно до п.3.2.1.1.8. „Умов та правил надання банківських послуг при порушенні Клієнтом будь-якого із зобовязань банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, згідно ст.ст.212, 651 ЦК України при порушенні Клієнтом будь якого із зобовязань за кредитом, Банк на свій розсуд, починаючи з 91 го дня порушення із зобовязань має право встановити інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту.

Строк позовної давності за вимогою про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів встановлюється сторонами протяжністю 5 років (п.п. 3.2.1.5.7 „Умов та правил надання банківських послуг).

Про наявну у відповідача заборгованість зі сплати кредиту та процентів свідчать виписки по рахунку.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку щодо повного задоволення заявленого позивачем позову з врахуванням наступних положень чинного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За положеннями ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Із змісту п.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Пунктом 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.2003р. зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, судом встановлено надання позивачем згідно заяви від 28.03.2011 р., „Умов та правил надання банківських послуг кредитного ліміту на поточний рахунок № 26003060307135 та неповернення відповідачем кредитних коштів, несплату процентів за користування ними, у звязку з чим позивач правомірно заявив вимогу про у сумі погашення кредиту в сумі 10 000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 7355,55 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1800,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4061,16 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором,

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України встановлює, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відтак частина шоста статті 232 ГК України визначає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Так, позивачем розраховано до стягнення з відповідача пеню із дотриманням строку спеціальної позовної давності та строку нарахування пені, встановленого ч.6 ст.232 ГК України, з огляду на положення п.3.2.1.5.7. „Умов та правил надання банківських послуг, яким сторонами обумовлено пятирічний строк нарахування пені, у звязку з чим позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 4061,16 грн. пені підлягає судом задоволенню.

Таких висновків суд дійшов ще й з врахуванням постанов Верховного суду України по справі №13/110-11 від 27.04.2012р., у справі №40/117 від 20.03.2012р..

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, та те, що позовні вимоги ПАТ „КБ „ПриватБанк є доведеним та обґрунтованими, суд задовольняє їх в повній мірі.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст.ст.82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Татарбунарське районне підприємство інвалідів "ВІРА" (68110, Одеська область, Татарбунарський район, с. Дмитрівка, вул. Леніна, 191, код ЄДРПОУ 35653889) на користь ПАТ КБ „Приватбанк (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 5, код ЄДРПОУ 14360570) борг у сумі 23 216,71 грн., з яких 10 000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 7355,55 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4061,16 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 1800,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 08 липня 2015 р.

Суддя С.В. Літвінов