Рішення № 46351320, 02.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.07.2015Справа №910/13783/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/13783/15

за позовом Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київводфонд», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Тут Сервіс», м. Київ,

про стягнення 150 766,43 грн.,

за участю представників:

позивача - Зайченка О.П. (довіреність від 09.06.2015 № 1-461); Романюк Л.М. (довіреність від 09.06.2015 № 1-462);

відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спеціалізоване водогосподарське комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київводфонд» (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю «Тут Сервіс» (далі - Товариство) 150 766,43 грн. завищених обсягів робіт та вартості матеріалів, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору від 19.12.2013 № 11/2013 про закупівлю робіт за державні кошти (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2015 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 18.06.2015.

17.06.2015 позивач подав суду документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 розгляд справи було відкладено на 02.07.2015 у зв'язку з неявкою представників відповідача.

02.07.2015 позивач подав суду документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

Представники позивача у судовому засіданні 02.07.2015 надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 02.07.2015 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду від 02.06.2015 та від 18.06.2015 не виконали.

Ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал і рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 02.07.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2013 Товариством (підрядник) і Підприємством (замовник) укладено Договір, за умовами якого:

- підрядник зобов'язується у порядку та на умовах, визначених Договором, забезпечити виконання робіт із будівництва інженерних мереж та встановлення громадської вбиральні модульного типу за адресою м. Київ, вулиця Володимирська, 24, а замовник - передати підрядникові комплект дозвільної документації та забезпечити можливість проведення робіт із будівництва інженерних мереж та встановлення громадської вбиральні модульного типу на майданчику за вказаною адресою, а також прийняти і оплатити такі роботи (пункту 1.1 Договору);

- ціна Договору становить 679 608 грн., у тому числі податок на додану вартість (пункт 3.1 Договору);

- Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 (пункт 10.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - генеральним директором Максименком Олександром Феофановичем, який діяв на підставі статуту, та від відповідача - директором Сергановим Олександром Володимировичем, який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Таким чином, Договір сторін за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

27.12.2013 сторонами було підписано акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в (№ 1, № 2, № 3, № 4), відповідно до яких Товариством були виконані підрядні роботи на загальну суму 673 742,30 грн.

Вказані роботи були оплачені Підприємством у повному обсязі у сумі 673 742,30 грн., що підтверджується такими платіжними дорученнями: від 23.12.2013 № 6 на суму 203 882,40 грн. та від 27.12.2013 № 13 на суму 469 859,90 грн.

З 20.08.2014 по 22.10.2014 Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), із залученням фахівців комунального підприємства «Київекспертиза» на підставі пункту 19 Плану роботи на II півріччя 2014 року було проведено плановий аудит відповідності діяльності Підприємства як служби замовника під час виконання робіт з будівництва інженерних мереж та встановлення громадських вбиралень модульного типу у м. Києві.

В результаті проведеного аудиту контролюючим органом були виявлені завищення вартості виконаних будівельних та проектних робіт на загальну суму 441 506 грн., в тому числі за об'єктом «Будівництво інженерних мереж та встановлення громадської вбиральні модульного типу за адресою м. Київ, вулиця Володимирська, 24» на суму 150 766,43 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав повернути кошти, отримані Товариством у якості оплати завищених обсягів робіт та вартості матеріалів.

Листом від 17.02.2015 № 9 відповідач повідомив про фактичне визнання вимог Підприємства на суму 398 286 грн. (в тому числі на 150 766,43 грн.), проте у зв'язку з накладенням арешту на кошти, повідомив про неможливість сплати зазначеної суми.

Також, сторонами було оформлено в підтвердження завищення вартості робіт Товариством такі документи:

- акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати з від'ємними значеннями вартості окремих груп робіт на загальну суму 135 638, 87 грн.;

- акт 56П здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції до Договору від 19.12.2014 та акт 56П/Н здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції до Договору від 19.12.2014, за якими відповідачем визнано факт завищення вартості проектних робіт на суму 15 127,56 грн.

Вказані документи підписані повноважними представниками сторін і скріплені печатками приймаються судом, як належні докази, що підтверджують визнання Товариством факту завищення вартості робіт.

Частинами першою - третьою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тут Сервіс» (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2, н/п № 43; ідентифікаційний код: 36148075) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київводфонд» (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 7; адреса для листування: 04080, м. Київ, вул. Дмитрівська, 16-А, корпус 1; ідентифікаційний код: 37292855): 150 766 (сто п'ятдесят тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 43 коп. грошових коштів та 3 015 (три тисячі п'ятнадцять) грн. 33 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 07.07.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук