Рішення № 46340072, 03.07.2015, Приморський районний суд м. Одеси

03.07.2015

Провадження № 2-о/522/94/15

№522/1316/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Шликова С.П.

за участю секретаря Бондаренко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Генеральне консульство ОСОБА_2 в Одесі, -

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника ОСОБА_3, який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 на підставі довіреності, звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що маю юридичне значення, заінтересована особа: Генеральне консульство ОСОБА_2 в Одесі, мотивуючи свої вимоги наступним:

Дідусь та мати заявника ОСОБА_1 за національністю були поляками, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ЕЧ № 148831 ОСОБА_4 та актовим записом про народження, де у графі батьки вказано: «ОСОБА_5 поляк, ОСОБА_6 - німка».

Крім того, представник заявник зазначає, що 24.05.1965 року мати заявника ОСОБА_4 зареєструвала шлюб та змінила прізвище на «Єрьоміна».

Відповідно до актового запису про народження ОСОБА_7, остання народилася 04.10.1966 року у м. Магадан, про що в Книзі реєстрації актів про народження міським РАГС м. Магадан було зроблено відповідний актовий запис № 993 від 31.10.1966 року, де у графі батьки було зазначено: «ОСОБА_8, росіянин та ОСОБА_9 - полька».

28.04.1998 року ОСОБА_7 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 та змінила дівоче прізвище «Єрьоміна» на прізвище чоловіка «Матієнко».

12 лютого 1989 року у подружжя народилася донька ОСОБА_10, про що в Книзі реєстрації актів про народження Абаканським відділу комітету РАГС при уряді ОСОБА_2 Хакасія зроблено відповідний актовий запис за № 285 від 15.02.1989 року, де у графі батьки зазначено: ОСОБА_3 українець та ОСОБА_7 росіянка.

Національність заявника у актовому записі про народження ОСОБА_10 зазначена, як росіянка з метою запобігання негативного впливу з боку авторитарного режиму СРСР та переслідувань в повоєнні часи відносно громадян польського походження.

29 грудня 1998 року у заявника народився син ОСОБА_11, про що в Книзі реєстрації актів про народження відділу РАГС міста Єгорєвськ Московської області зроблено відповідний актовий запис № 763 від 31.12.1998 року, де у графі батьки вказано: ОСОБА_3 українець та ОСОБА_7 росіянка.

Національність заявника у актовому записі про народження ОСОБА_11 зазначена, як росіянка з метою запобігання негативного впливу з боку авторитарного режиму СРСР та переслідувань в повоєнні часи відносно громадян польського походження.

Встановлення факту належності до національності «поляки» заявнику та її дітям необхідно з метою отримання карти «Karta Polaka» (Карта поляка) про приналежність до польського народу у Генеральному консульстві ОСОБА_2 в Одесі, а також розвитку етнічної і подальшої інтеграції в Європейський та польський культурний і освітній простір та налагоджування контактів з етнічною батьківщиною.

Просив суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що ОСОБА_1, її донька ОСОБА_10 та її син ОСОБА_11 за національністю є поляками.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити, надав суду аналогічні пояснення тим, що викладені у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення.

До судового засідання представник заінтересованої особи до судового засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надав до суду письмову заяву, відповідно до якої зазначив, що Генеральне консульство ОСОБА_2 в Одесі не може бути заінтересованою особою по вказаній цивільній справі, оскільки ОСОБА_1 не є громадянкою ОСОБА_12. (а.с. 20,21,31,32,33,34)

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення не обґрунтована та задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, відповідно до наданої суду копії свідоцтва про народження ОСОБА_4, яка народилася 26.01.1947 року, у графі батьки зазначено: «ОСОБА_5, національність поляк та ОСОБА_6, національність німка». (а.с. 5)

Згідно з наданою суду копією довідки № 205247 від 20.02.1943 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у Детчинському районі, Тульської області, громадянство підданство СРСР, національність поляк. (а.с. 27)

У відповідності до наданої суду копії свідоцтва про укладення шлюбу серії І-НК № 376767 від 15.10.1980 року, виданого Бюро запису актів громадянського стану Грабцевської сільської ради Ферзіковського району Калужської області, ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище «Рожковська» на прізвище «Єрьоміна». (а.с.6)

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 народилася 04 жовтня 1966 року у місті Магадан, Республіки РСФСР, її батьками у свідоцтві про народження у графі батько вказаний «ОСОБА_8, національність росіянин», у графі мати «ОСОБА_9, національність полька». (а.с. 3)

28 квітня 1988 року ОСОБА_7 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 та після реєстрації шлюбу змінила дівоче прізвище «Єрьоміна» на прізвище чоловіка «Матієнко». (а.с.4)

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 доводиться ОСОБА_1 рідним дідусем, а ОСОБА_9 рідною матірю, останні за національністю були поляками.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справ не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 235 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно зіст. 11 Конституції Українидержава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій, культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх кордонних народів і національних меншин України.

Національність - національна ідентичність, належність особи до певної нації (або іншої етнічної групи (спільності), яка визначається як відмінними особливостями етнічної групи (мова, звичаї і традиції, культура, фізіологічні риси (належність до певного типу тощо), яких дотримується особа, так і особистим почуттям належності до етнічної спільності - почуттям національної ідентичності.

У відповідності дост. 3 ЗаконуУкраїни «Про національні меншини в України» до національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.

Відповідно дост. 11 ЗаконуУкраїни «Про національні меншини в України» громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Частиною 1 ст. 300 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на індивідуальність, має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках. Інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

У відповідності до п. 3 ОСОБА_13 Міністрів СРСР від 28.08.1974 року № 677 «Про затвердження Положення про паспортну систему в СРСР» до паспорту вносяться наступні відомості про особу громадянина: прізвище, імя, по батькові, число, місяць, рік народження, місце народження, національність.

Запис про національність у паспорті проводиться відповідно до національності батьків. Якщо батьки належать до різних національностей, то при видачі вперше паспорту національність записується за національністю батька або матері, у залежності від бажання отримувача паспорта. В подальшому запис про національність зміні не підлягає.

Пунктом 1 ОСОБА_13 Міністрів СРСР від 28.08.1974 року № 677 «Про затвердження Положення про паспортну систему в СРСР» передбачено, що паспорт громадянина ОСОБА_14 Радянських Соціалістичних ОСОБА_2 є основним документом, який посвідчує особу радянського громадянина. Паспорт громадянина СРСР зобовязані мати усі радянські громадяни, які досягли 16-річного віку.

За таких обставин, з урахуванням того, що заявник ОСОБА_1 народилася 04.10.1966 року, тобто шістнадцятирічного віку остання досягла 04.10.1982 року, на момент досягнення ОСОБА_1 16-річного віку ОСОБА_13 Міністрів СРСР від 28.08.1974 року № 677 «Про затвердження Положення про паспортну систему в СРСР» була чинною, а тому остання мала можливість при отриманні вперше паспорта громадянина СРСР обрати національність матері ОСОБА_9, яка за національністю є полькою, однак обрала національність батька ОСОБА_8, який за національністю був росіянином, будь яких переконливих доказів на підтвердження того, що при отриманні паспорту вперше заявник виявила бажання записати свою національність за національністю матері, однак їй було відмовлено, або її бажання було проігноровано органами, які відали видачею паспортів громадян СРСР вперше, заявником та її представником суду надано не було.

Крім того, у відповідності до наданих суду копії свідоцтв про народження ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, національність матері ОСОБА_1 вказана, як «росіянка». (а.с. 8,9)

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, з урахуванням того, що ОСОБА_1 до заяви про встановлення факту, що має юридичне значення та її представник у судовому засіданні не надали переконливих доказів на підтвердження того, що при отриманні паспорту вперше заявник виявила бажання записати свою національність за національністю матері, однак їй було відмовлено, або її бажання було проігноровано органами, які відали видачею паспортів громадян СРСР вперше, до суду з заявою про встановлення факту приналежності ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, звернулася саме ОСОБА_1, усі додані до заяви документи свідчать про те, що встановлення факту приналежності ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5 до національності «поляки» необхідні не останнім, а їх матері ОСОБА_1С, враховуючи те, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення не інакше, як за заявою особи, якої стосується виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, а також те, що заявником не було надано суду актового запису про її народження, з якого б вбачалося, яка національність була вказана її батьками при її народження, у судовому порядку вказаний актовий запис спростований не був, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених вимог ОСОБА_1

Крім того, суд не приймає до уваги доводи заявника, викладені нею у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення та підтримані у судовому засіданні її представником щодо навмисної вказівки національності ОСОБА_1, як росіянка, замість «польки» з посиланням на те, що вказані дії були вчинені з метою запобігання негативного впливу з боку авторитарного режиму СРСР та переслідувань у повоєнні часи відносно громадян польського походження, оскільки загальновідомим є та обставина, що у 1989 році переслідувань громадян польського походження на території СРСР не було, оскільки ще у 1974 року органами законодавчої влади СРСР було надано право громадянам вільно обирати національність при отриманні паспорту вперше, а 1998 році взагалі авторитарного режиму СРСР на території, як Російської Федерації, так і незалежної України, не було, у звязку з розпадом СРСР у 1991 році, а представником заявника у судовому засіданні не було надано жодних доказів того, що у період часу з 1966 року по 1998 року взагалі були переслідування громадян польського походження.

Відповідно до розяснень Верховного Суду України, які викладені у Листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (пункт 11) у судовому порядку не можуть бути встановлені факти щодо належності особи до певної національності.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 11 Конституції України, ст.. 300 ЦК України, ст..ст. 3,11 Закону України «Про національні меншини в України», ст. 9 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану», ОСОБА_13 Міністрів СРСР від 28.08.1974 № 677 «Про затвердження Положення про паспортну систему в СРСР», ст..ст. 3,10, 11, 45, 60, 213, 214, 215, 234, 235, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя